21.04.2020
6 клас
Тема: Якими були релігія і традиції давніх римлян

Мета: дати уявлення учням про релігію давніх римлян, познайомити з основними досягненнями культури Риму; з’ясувати, у чому виявився вплив та зв’язок грецької та римської культур; вдосконалювати навички самостійної роботи, розвивати уміння складання таблиць; формувати естетичний смак; виховувати повагу до культурної спадщини минулого.

Обладнання: Всесвітня історія. Історія України: підруч. для 6 класу загальноосвітніх навчальних закладів, наочність.

Тип уроку:  засвоєння нових знань та вмінь.

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

• визначає характерні риси суспільного устрою Римської республіки;
• описує побут і повсякденне життя за часів Республіки, римське рабовласницьке помістя, сім’ю і виховання у римлян;
• порівнює становище патриціїв та плебеїв;

Хід уроку

І.  Організаційний момент

Повідомлення теми та мети уроку.

ІІ. Актуалізація опорних знань

Історичний диктант.

1) Як називається форма правління, що виникла в Римі після вигнання царя? (Республіка)

2) Як називали «захисників» плебеїв? (Народні трибуни)

3) Що означає «вето»? (Забороняю)

4) Хто врятував Рим під час галльської навали? (Гуси)

5) Як називають перемогу, яка дорівнює поразці? (Піррова перемога)

6) Як називалося парадне проходження римської армії через місто? (Тріумф)

7) Коли римляни завершили завоювання Італії? (У 265 році до н. е.)

8) Із якою великою державою розпочалася війна Риму після підкорення римлянами Італії? (Карфагеном)

9) Хто керував пунічною армією під час ІІ Пунічної війни? (Ганнібал)

10) Чим скінчилися Пунічні війни? (Перемогою Риму)

ІІІ.  Мотивація навчальної діяльності

Тема уроку та план вивчення нового матеріалу записані на дошці, запис закрито. Учитель сприяє самостійному цілепокладанню учнів.

Завдання учням

1. Знайдіть ключовий термін у записі теми уроку. Поставте запитання до цього слова.
2. Дайте визначення поняття «релігія».
3. Дайте визначення поняття «традиція».

Учитель відкриває запис плану вивчення нового матеріалу. Пропонує сформулювати завдання уроку.

ІV. Вивчення нового матеріалу

Працюємо з таблицею

Учні мають опрацювати текст підручника  і заповнити таблицю «Боги Греції та Риму»

Римські боги	Грецькі боги	Що уособлювали

Запозичені римлянами боги

Римські боги	Грецькі боги
Юпітер	Зевс
Юнона	Гера
Мінерва	Афіна
Діана	Артеміда
Церера	Деметра
Прозерпіна	Персефона
Нептун	Посейдон
Діспатер	Аїд
Венера	Афродіта
Купідон	Ерот
Вулкан	Гефест
Меркурій	Гермес
Марс	Арес
Вакх	Діоніс
Геркулес	Геракл
Аполлон	Аполлон

 Релігійні уявлення стародавніх римлян схожі з уявленнями інших народів стародавнього світу. Стародавні римляни вважали, що спочатку був лише темний і безмежний Хаос, у якому нічого не існувало, навіть часу. Із Хаосу виникла земля, яка і народила гори, ліси, річки, тварин і людей. У той
самий час із Хаосу з’явилися перші боги. Серед них був і володар часу Сатурн. За уявленнями римлян, саме він веде відлік життя, завдяки йому росте все живе, змінюються пори року. Спочатку римляни поклонялися Сатурну як єдиному богу. На його честь проводилися сатурналії — свята, під час яких римляни мінялися місцем із рабами. Цим вони показували, що перед богом усі люди рівні. Вважалося, що біля Сатурна стояло дві чаші. Одна з них була наповнена щастям, а друга — лихом. Бог виливав, за власним бажанням, вміст чаші на голови людей, і вони були щасливими або страждали.

Із давніх часів римляни вірили в багатьох духів, божеств, які не мали людської подоби. Кожен із них відповідав за певні явища природи, події в житті людини. Духи виступали захисниками та охоронцями. Добрі генії охороняли людину протягом її земного життя. Пенати (домашні боги) опікувалися помешканнями. До наших часів дійшов вислів «повернутися до рідних пенатів», що означає повернутися додому. Як і стародавні греки, римляни вірили, що в кожному кущі, у річці, лісі живуть надприродні істоти, які можуть бути добрими або злими, допомагати чи шкодити людям.

Божествам, духам і надприродним істотам приносили жертви. Римляни вірили, що померлі впливають на справи живих і можуть мстити за неповагу до них. Померлий батько ставав для синів богом.

Коли римляни наприкінці VI — на початку V ст. до н. е. ознайомилися з грецькою культурою, богів стало більше. У Сатурна з’явилися діти, серед них — Юпітер. Коли Юпітер підріс, він вирішив позбавити батька влади і скинув Сатурна з небес. Молодий бог — володар блискавок і грому — став царем богів. Згодом римляни наділили своїх богів, не змінюючи їхніх імен, тими самими силами й обов’язками, що мали й грецькі.

Юпітер мав старших братів — Плутона і Нептуна, з якими і поділив Всесвіт. Плутон став володарем підземного світу, а Нептун — володарем морів.

Кожна верства населення Риму мала власних богів.

Головними патриціанськими богами були Юпітер, Юнона і Мінерва. Вони відповідали грецьким Зевсу, Гері й Афіні. Цим богам були споруджені храми на Капітолії. Головним римським святилищем був храм Юпітера Капітолійського. На честь Юпітера щорічно влаштовувалися Великі, або Римські, ігри.

На Капітолії розташовувався храм Юнони-порадниці (латиною — Монети). При ньому був двір, де карбували металеві гроші. Звідси пішло слово «монета», а двір став називатися монетним. Головними плебейськими богами були Церера, Лібер і Лібера. Церера відповідала грецькій Деметрі, Лібер — Діонісу, а Лібера — Персефоні. Цим богам був побудований храм на пагорбі Авентин. Покровителькою латинів, особливо простих людей, вважалася богиня-мисливиця Діана, що відповідала грецькій Артеміді.

Деякі професії теж мали покровителів. У торгівців — Меркурій, у ремісників, художників, письменників, учителів — Мінерва. Спільними богами для жителів Апеннінського півострова були Марс (бог війни), Діана (богиня Місяця), Фортуна (богиня щастя, успіху), Флора (богиня квітів), Фауна (богиня родючості й материнства), Венера (богиня весни і садів, потім — кохання і краси). Згодом римляни запозичили богів зі Сходу: Озіріса та Ізіду — з Єгипту, Кібеллу з Фригії, Ваал — з Фінікії та ін.

Італійським богом, сприйнятим римлянами, був Янус. Янус — бог входу і виходу, дверей і воріт, минулого і майбутнього. Він зображувався з двома обличчями. Одне було спрямовано вперед, інше — назад. На честь Януса названий місяць січень.

Цікаво знати

Римляни вважали себе народом Марса — бога війни. У глибоку давнину новий рік у Римі починався з березня — місяця, присвяченого Марсу. У березні під час священної церемонії по Риму проносили 12 щитів свого божественного покровителя.

Римлянин міг сумніватися в існуванні богів, але був зобов’язаний показувати шану до них. Розраховуючи на допомогу богів, стародавні римляни намагалися дотримуватися всіх обрядових правил, а також ритуалів. За допомогою ритуалів навіть богів ворога, на думку римлян, можна було переманити на свій бік.

Усі важливі справи римляни починали лише після того, як поворожили й дізналися про ставлення до неї богів. Жерці вбачали волю богів у поведінці тварин, птахів, у природних явищах, принесених жертвах, в усьому незвичному. За несприятливих передбачень жерці могли навіть відкласти військовий похід.

Державні діячі, починаючи зі Сципіона Африканського, підкреслювали божественне походження своєї влади. Коли республіка змінилась імперією, у провінціях поширився культ полководців, а імператори вважалися богами на землі.

У кожній сім’ї були свої домашні боги — лари і пенати. Вони, як вважали римляни, охороняли будинок, здоров’я і благополуччя членів сім’ї. Їхні фігурки зберігали в спеціальних приміщеннях, малювали на стінах. У дні сімейних свят для ларів і пенатів виставляли їжу.

Особливою повагою користувалася покровителька домашнього вогнища богиня Веста.

У римлян було безліч інших богів і богинь, наприклад богиня удачі Фортуна або бог лісів Сильван. Різні богині охороняли перший крик новонародженого, перший крок дитини. Римляни не були охочі до складання поем і цікавих історій про своїх богів. Їхнє ставлення можна назвати діловим. Вони точно дотримувалися всіх священних обрядів, жерці чітко виконували всі священнодійства. Молитви римлян були небагатослівні.

У римлян існували колегії (об’єднання) жерців. Головною ж була колегія понтифіків, очолювана великим понтифіком. Великий понтифік був главою всіх римських жерців, стежив за їх діяльністю, судив їх і повчав.

Побут римських громадян

Бідні римляни

• Наймали невеликі кімнати в інсулах — п’яти­ або шести­ поверхових будинках, які займали цілі квартали . В інсулах не було водогонів та каналізації. Вікна не були засклені; коли було холодно, їх закривали дерев’яними віконницями з прорізами. Печей не було, кімнати опалювалися жаровнями з дерев’яним вугіллям. Приміщення освітлювалися масляними світильниками, від чого часто спалахували пожежі
• Справжніх кухонь в інсулах не було: їжу готували також на жаровнях. Харчувалися хлібом з маслинами, буряком і цибулею, пшеничною кашею. М’ясо їли лише у святкові дні . Дуже часто їли всухом’ятку або на ходу, купуючи гарячу їжу і кухоль дешевого вина у вуличних торговців.
• Чоловіки й жінки одягалися в туніки, що являли собою два шматки тканини, зшиті так, щоб залишався отвір для голови. Туніка підперезувалася ременем . Від дощу і вітру захищав цупкий товстий плащ. На ноги взували дерев’яні черевики або легкі плетені сандалії; у теплу погоду ходили босоніж.

Заможні римляни

• Окремі будинки (домуси) були розташовані на пагорбах, де повітря було чистішим. Головна найбільша частина дому атрій — приміщення без вікон, дах якого тримався на чотирьох колонах. Під чотирикутним отвором у даху атрію розташовувався басейн, до якого потрапляла дощова вода. Це була офіційна частина дому, де господар приймав відвідувачів . Із трьох боків атрію були розташовані кімнати різного призначення. Глибока ніша в атрії — таблін — була кабінетом господаря . Родина господаря займала другу частину дома — перистиль — двір з басейном, оточений закритою колонадою (галереєю), де були спальні, комори та інші приміщення . Відкритий простір поряд перетворювали на сад і квітник. Будинок обігрівався за допомогою центрального опалення (гіпокаусту) — труб, якими піднімалося гаряче повітря від каміна. Підлога прикрашалася мозаїкою, а стіни — фресками . Вікна закривалися шкурами і тканинами.
• Перший сніданок за традицією складався з хліба, змоченого вином або намазаного медом . Другий сніданок, опівдні, складався з хліба, сушеного інжиру, маслин, сиру та горіхів . Обід складався з трьох частин: закуски, другої страви з м’яса та риби і десерту . Закуску запивали вином з медом або виноградним соком, а після завершення обіду пили вино, розведене водою . М’ясну страву становили смажені лелеки, журавлі, голуби, бекаси, павичі . Готувалися також різноманітні дивовижні страви — паштети з язиків павичів і солов’їв, смажені дрозди тощо.
• Представники заможних верств також одягали туніки, але вони були білі, із широкою пурпурною смугою у сенаторів та вузькою у вершників. Зверху на неї одягали тогу . Це був шмат матерії у формі еліпса, у два­три рази більший за фігуру. Укласти складками тогу і перекинути її через ліве плече було неможливо без допомоги спеціального раба. До тоги одягалися спеціальні черевики з ременями, які закривали ногу . Тога повинна була бути білого кольору. Крім цього, носили короткий і довгий пухнасті плащі. Жінки одягали туніку, столу (довге вбрання з багатьма складками) та пеллу — довгу широку шаль.

Виховання і навчання дітей у стародавньому Римі

Дошкільне ви­ховання	До семи років хлопчики й дівчатка виховувалися разом, удома. До хлопчиків часто приставляли раба­ педагога. Це, як правило, був грек. Він постійно супро­воджував дитину, навчав її добрих манер і грецької мови. Батько мав повну вла­ду над своїми дітьми: міг продати або вбити їх без будь-­якого покарання.
Початкова освіта	Розпочиналася лише для хлопчиків із семи років. У людусі (початковій школі) навчалися п’ять років. Була доступною для дітей бідних римлян . Учитель початкової школи — літератор (від латин . «літера») був низького походження, як правило, вільновідпущеником­греком, мало заробляв і ніколи не користувався повагою в Римі. У початковій школі вчилися читати, писати і займалися арифметикою . Дисципліна в школі була суворою, із використанням фізичних покарань. Діти із заможних сімей дуже часто початкову освіту отримували вдома.
Середня освіта	Отримували у граматиці — середній школі. Головним завданням вчителя­граматика було впродовж двох років навчити хлопчиків правильно говорити й писати, ґрунтовно познайомити з літературою та історією. Від учителя­граматика вимагалася всебічна освіченість, і його суспільне становище було вищим, ніж у літератора. Навчання було платним.
Вища освіта	У 14 років хлопчики вступали до риторської школи . Навчання охоплювало теорію ораторського мистецтва й практичні вправи у складанні промов. Після завершення риторської школи можна було виступати захисником або звинувачувачем у суді . Для навчання у ній потрібно було мати багато грошей для оплати навчання й досконало володіти грецькою мовою. У школі граматика й ритора навчалися сини сенаторів і вершників.
Післяшкільна освіта	По завершенні риторської школи в 16 років юнак одягав тогу дорослого і батько доручав його піклуванню якогось політичного діяча . Тепер він як глядач супроводжував наставника в сенаті, був присутнім на обговоренні державних справ, слухав виступи найпопулярніших ораторів свого часу. Після цього він повинен був піти на військову службу. Відслуживши два роки, юнак міг залишитися в армії або повернутися до Риму і розпочати політичну кар’єру.

V.Закріплення знань учнів

Вставте пропущені слова.

Римляни поклонялися різним богам. Вони шанували царя богів … (Юпітера), його дружину, покровительницю жінок і материнства, … (Юнону), бога моря … (Нептуна), бога підземного царства … (Плутона). Шанували бога війни … (Марса), бога торгівлі … (Меркурія), богиню краси та кохання … (Венеру).

 Бесіда за запитаннями

1. Назвіть імена римських богів.
2. Яких богів запозичили римляни в інших народів?
3. Від якого бога, як вважали римляни, вони походили?
4. Якими є основні теми римських міфів і легенд?
5. Хто входив до римської родини?
6. Які звичаї римляни називали «батьківськими»?
7. Яке значення для римлянина мало слово «фамілія», «батько (падре)»?
8. Як релігійні вірування роз’єднували плебеїв і патриціїв?
9. Які зміни відбулися в релігії римлян, коли вони познайомилися з культурою інших народів?
10. Яка система освіти існувала в Римі?

 VІ. Домашнє завдання

1. Опрацювати відповідний матеріал підручника