29.05.2020
9 клас всесвітня історія
Узагальнення до курсу

Основні ідеї, здобутки, виклики «довгого» XIX століття

Поняття «довгого» XIX століття запровадив видатний англійський історик Ерік Гобсбаум (1917—2012). Воно починається з Великої французької революції (1789 р.) і закінчується початком Першої світової війни (1914 р.). Це саме той період, який ви вивчали.

За цей час у світі відбулися значні зрушення. Так, у результаті промислової революції в Європі, США та Японії відбувся перехід від аграрного до індустріального суспільства. Головним багатством стали заводи й фабрики, копальні та залізниці. Більша частина населення стала жити в містах. Змінилася й соціальна структура суспільства. Крім промисловців і найманих робітників, активно формувався середній клас. Із перемогою промислової революції остаточно утвердилася ринкова економіка.

Соціальні та економічні зрушення супроводжувалися утвердженням нових цінностей — свободи і рівності. Почалося становлення демократії. Лібералізм став панівною течією суспільної думки.

Перетворення наукової картини світу, швидкі зміни художніх стилів у літературі та мистецтві зробили культурне життя особливо яскравим і насиченим. Загалом змінилося місце культури в суспільному житті. Культура стала масовою та почала обслуговувати культурні запити освіченої частини суспільства, яка з кожним роком збільшувалася. Як наслідок, поширилися творчі професії. У свою чергу, представники культури почали впливати на громадську думку, висловлюючись через засоби масової інформації, що бурхливо розвивалися.

Промислова революція забезпечила країнам Заходу економічну й насамперед воєнну перевагу над іншими цивілізаціями та народами. Це зумовило небачену експансію західноєвропейської цивілізації, колонізацію світу та його поділ. Наприкінці XIX ст. фактично завершилося становлення єдиної світової цивілізації, у центрі якої був Захід, а інші регіони світу перебували на різному ступені залежності.

Проте Нові часи породили й нові проблеми, які повною мірою заявили про себе у XX ст.

Одним із перших постало робітниче питання, яке на тривалий час стало стрижнем внутрішньополітичного життя країн Заходу й не тільки. Життєвий рівень робітників був низьким, соціальне становище нестійке, що створювало в робітників відчуття нерівноправності у трудових відносинах із роботодавцем. Упродовж другої половини XIX ст. сформувалися дві точки зору на розв’язання цієї проблеми. Революційні соціалісти (марксисти) вважали, що причина ховається у приватній власності. Знищення її та перебудова суспільних відносин на основі суспільної власності — це шлях до щастя та гармонії. Натомість ліберальні соціалісти (реформісти) виступали за проведення соціальних реформ і встановлення справедливих умов праці. Такі перетворення не передбачали докорінної зміни політичного ладу, але зміцнювали роль держави в економічному та суспільному житті. Зрештою ці два шляхи вилилися в експеримент із побудовою комунізму на теренах колишньої Російської імперії, країн Східної Європи та Азії, а на Заході — у становлення моделі держави «загального благоденства».

Гостро стояло й національне питання, що призвело до активізації масштабних національних рухів і появи на руїнах імперій національних держав. Однак їхні кордони не завжди збігалися з межами розселення народів, що викликало проблему національних меншин. До того ж ідеї націоналізму вступали в протиборство з провідною ідеєю лібералізму — свободою.

У XIX ст. відбувся новий поворот і в міжнародних відносинах. Велика французька революція та наполеонівські війни знищили систему противаг і балансу сил. Визначальним ставав чинник «хто сильніший, того й правда». Щоб протистояти один одному, країни розпочали гонку озброєнь і стали шукати союзників. Зрештою це зумовило появу постійних воєнно-політичних об’єднань — Троїстого союзу й Антанти. Суперечності між ними призвели до Першої світової війни.

Промислова революція сприяла рішучим змінам у воєнній справі. Тепер велич держав залежала не від могутності армії, а від потужності економіки. Уже перші воєнні конфлікти із застосуванням нових видів зброї показали, що війна стає більш руйнівною, зачіпає всі прошарки суспільства, ставить під загрозу виживання цілих держав і народів.

Колоніальна експансія Заходу мала воєнну, політичну та економічну форми. Проте нав’язування чужих цінностей породжувало опір. Спроба країн Азії, Африки запозичувати в європейців окремі елементи (переважно зміни у воєнній та адміністративній сфері) для модернізації свого суспільства, щоб протистояти європейцям, не мала успіху. Єдиною азіатською країною, яка змогла творчо переробити європейський та американський досвід, була Японія. Завдяки реформам вона приєдналася до групи великих держав і сама долучилася до колоніальної експансії.

Могутні народні виступи, які захищали традиційні цінності (повстання сипаїв, тайпінів, іхетуанів тощо), досить легко придушувалися європейською перевагою у воєнній сфері. Зрештою наприкінці XIX — на початку XX ст. у країнах Азії та Африки виникли національні рухи, які намагалися поєднати ідеї модернізації з національними цінностями.

Таким чином, «довге» XIX століття стало часом небачених раніше змін в історії, часом утвердження цінностей, без яких неможливо уявити сучасний світ, — свободи, демократії, ринкової економіки. Натомість XX століття отримало у спадок не тільки нові можливості, які відкрила наука, багатства й добробут, створені промисловістю, а й нові гострі проблеми: робітниче питання, піднесення націоналізму і національно-визвольних рухів, зростання мілітаризму та міжнародну напругу.

27.05.2020
8 клас історія України

Урок № 51 . Узагальнення знань до курсу «Україна в Ранньомодерну добу та її внесок у загальноєвропейську спадщину»

Мета: повторити, узагальнити та закріпити знання, набуті учнями впродовж вивчення курсу; розвивати вміння та навички, які формувалися на попередніх уроках; сприяти осмисленню учнями подій минулого своєї Батьківщини й формуванню позитивного емоційно-особистісного ставлення до них; спонукати учнів до подальшого поглиблення знань; продовжити формувати в учнів уміння аналізувати та зіставляти історичні явища і факти; виховувати інтерес до національної історії.

Тип уроку: повторювально-узагальнюючий.

Обладнання: підручник, атлас.

ХІД УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Оголосити учням тему уроку та його завдання.

II. УЗАГАЛЬНЕННЯ ЗНАНЬ

Розповідь учителя

У 8 класі в курсі історії України ви вивчали події, що відбувалися на українських землях у XVI—XVIII ст. Цей період української історії традиційно називають козацькою добою. Таке трактування періоду значно звужує його розуміння, обмежуючи добу лише подіями, пов’язаними з козацтвом. Український історик І. Лисяк-Рудницький запропонував вивчення цієї доби узгодити з європейською історією. Згідно із загальноєвропейською періодизацією історії XVI—XVIII століття зазвичай називають раннім Новим часом, або Ранньомодерною добою. Європейські історики, досліджуючи цю епоху, головну увагу зосереджують на індустріальному розвитку, становленні ринкових відносин (системи капіталізму), появі нових суспільних груп і класів, поширенні політичних прав, утвердженні демократії, зародженні нових явищу мистецтві тощо.

Підбиваючи підсумки курсу, чи можемо ми назвати період XVI—XVIII ст. Ранньомодерною добою української історії? Безперечно, так. Саме в цей період в Україні, як і в інших країнах Європи, спочатку в середовищі привілейованих верств суспільства, а потім у народних масах сформувалося усвідомлення належності до народу, який має спільну мову та історичне минуле. Наприкінці XVIII ст. це розуміння сприяло початку українського національного відродження.Церковні рухи та козацькі війни кінця XVI — XVII ст. є українською аналогією загальноєвропейського процесу виникнення нової форми колективної ідентичності — національної свідомості. Головним проявом цього процесу стала Національно-визвольна війна в Україні під проводом Б. Хмельницького та виникнення Української козацької держави — Війська Запорозького (1649—1764 рр.). Саме це стало важливим аргументом українського національного відродження XIX ст.

Також у ранній Новий час українські землі стали частиною економічного простору, що формувався в Європі на основі капіталістичних ринкових відносин. Українські землі перетворилися на головного постачальника продовольчих ресурсів і сировини на європейські ринки. Поява фільваркових господарств і поширення кріпацтва — прояви цього процесу. Водночас на українських землях набули розвитку форми господарювання, які тотожні фермерському господарству. Саме завдяки їм українські селяни й козаки здійснювали активне господарське освоєння земель Дикого Поля (Запорожжя, Слобідська Україна), згодом й інших земель.

Україна не залишилася осторонь поширення ідей прав людини та демократичного устрою державних інститутів. Демократичний устрій Запорозької Січі, виборність козацької старшини, запозичення елементів шляхетської демократії й особливо Конституція Пилипа Орлика є вагомими прикладами цього.

Як частина християнської цивілізації, українські землі не оминули й процеси Реформації та Контрреформації. Під впливом цих ідей завдяки церковним православним братствам і реформаторській діяльності митрополита П. Могили було започатковано зміни церковного життя, які впорядкували Українську православну церкву та зробили її ближчою до народу. У цей період також виникла ще одна українська церква — греко-католицька.

Одним із найбільших здобутків українців цієї доби було створення оригінального мистецького стилю — козацького бароко. Він мав яскравий прояв в архітектурі, образотворчому мистецтві, літературі. Його розквіт припадає на період гетьманства І. Мазепи та його наступників.

Таким чином, у XVI—XVIII ст. українські землі активно охопили процеси модернізації, які стали підвалинами формування сучасної української нації.

III. ПІДСУМКИ УРОКУ

Бесіда

1. Який період історії називають раннім Новим часом?

2. Як процеси модернізації вплинули на розвиток українського суспільства?

3. Складіть перелік досягнень українського народу в XVI—XVIII ст. Який здобуток, на вашу думку, є найважливішим?

4. Як на процес модернізації України вплинуло приєднання її земель до Московської держави?

5. Якою є роль козацтва в історії України?

27.05.2020
7 клас історія України

УРОК № 35

Тема. Узагальнення до курсу за темою «Середньовічна історія України та її внесок у загальноєвропейську спадщину».

Мета: повторити, закріпити й узагальнити матеріал курсу і здобуті вміння і навички; виховувати в учнів почуття патріотизму, толерантності, поваги до історичного минулого своєї держави.

Тип уроку: узагальнення і оцінювання знань.

Обладнання: підручник, стінні карти.

Хід уроку

І. ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

II. ПОВТОРЕННЯ І УЗАГАЛЬНЕННЯ

Запитання і завдання

1. Які хронологічні межі середньовічної історії України? Свою відповідь обґрунтуйте.

2. На які періоди можна поділити середньовічну історію України? Що б ви взяли за основу запропонованої періодизації?

3. Заповніть таблицю. Запишіть основні цивілізаційні здобутки українського суспільства у IX—XV ст.

План характеристики	Здобутки
Сфера державотворення
Господарський розвиток
Ремесло
Церковне життя
Духовний та освітній розвиток
Воєнна справа

4. Порівняйте процеси та явища європейської та української історії доби Середньовіччя.

5. Укажіть роль і місце державних утворень на території України для подальшого розвитку українського суспільства.

1) Київська держава

2) Галицько-Волинська держава

3) Велике князівство Литовське

4) Королівство Польське

5) Молдавське князівство

6) Московська держава

7) Золота Орда

8) Кримське ханство

6. Складіть перелік із десяти подій, які були визначальними для середньовічної історії України.

6 клас 26.05.2020
Тема уроку:

СЛОВ’ЯНИ НАПЕРЕДОДНІ ВЕЛИКОГО ПЕРЕСЕЛЕННЯ НАРОДІВ. СУСІДИ ДАВНИХ СЛОВ’ЯН

Мета: ознайомити учнів з проблемою походження слов’ян, процесом формування етнічної спільноти, суспільним устроєм, видами господарства; сформувати основні поняття: етнічна спільнота, етногенез; розвивати вміння аналізувати факти і події, працювати з джерелами інформації, зіставляти її, робити висновки, працювати з історичною картою; виховувати свідомого громадянина Європи.

Обладнання: підручники, дидактичні матеріали, карта, атласи.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

ХІД УРОКУ

I. Актуалізація опорних знань і умінь учнів

Репродуктивна бесіда за запитаннями

1. Назвіть слов’янські народи сучасної Європи?

2. До якої мовної сім’ї народів належать слов’яни?

II. Мотивація пізнавальної діяльності

Давніх слов’ян візантійський автор Прокопій Кесарійський характеризує як численний народ, що мав вплив на історичні події Південно-Східної Європи.

III. Повідомлення теми, мети й завдань уроку

IV. Сприймання та усвідомлення навчального матеріалу

Проблемне завдання: довести, що давні слов’яни є предками українців.

1. Проблема походження слов’ян

Повідомлення вчителя про різні теорії походження давніх слов’ян. Українські дослідники вважають, що слов’яни з’явились на території між Віслою та Карпатами, Середнім Дніпром-Прип’яттю, а на півдні — між Дністром і Південним Бугом.

Самостійна робота з історичним атласом Визначити територію розселення давніх слов’ян.

Робота з контурною картою Позначити територію розселення слов’ян.

Евристична бесіда

1. Назвіть слов’янські племена, що оселилися в Європі протягом першого тисячоліття нашої ери?

2. На які три гілки вони розділилися?

Бесіда супроводжується складанням схеми і визначенням народів, що входили до тієї чи іншої групи слов’ян.

Словникова робота

Відпрацювання понять «етнічна спільнота», «етногенез».

2. Речові та писемні відомості про слов’ян

Інтерактивна вправа

Інструктаж: повідомлення мети вправи; робота в парах з текстом підручника.

Завдання

1. Ознайомитись з письмовими згадками про слов’ян. Як слов’ян називали римські автори Тацит, Птоломей?

2. До яких археологічних культур відносив слов’ян український археолог В. Хвойка?

3. Порівняти зарубинецьку і черняхівську археологічні культури з культурою давніх слов’ян. Зробити висновок.

Обговорення ідей між собою в кожній парі.

Кожна пара обмінюється своїми ідеями з усім класом.

3—4 питання вивчаються методом «Ажурної пилки».

Клас ділиться на 4 групи. Кожен учень працюватиме спочатку в «домашній» групі, потім — в «експертній», де виступить в ролі експерта з питання, над яким працював у домашній групі він передає свою інформацію іншим, а також отримує інформацію від представників інших груп.

У кінці роботи інформація узагальнюється, робляться висновки.

Завдання групам

1-а група. Визначити, яких успіхів досягли слов’яни в розвитку землеробства. (Підручник, С. 78—79).

2-а група. Чи можна вважати, що досягнення у розвитку ремесла призвели до перевороту у повсякденному житті слов’ян. Якщо так, то чому?

3-а група. Чому вдосконалення знарядь праці сприяло майновому розшаруванню сімей? (Підручник, С. 80)

4-а група. З’ясувати суспільний устрій слов’ян. Як його можна визначити? (Підручник, С. 79—80, документ — «Прокопій Кесарійський про життя слов’ян») за навчальним посібником С. 50))

Робота над розв’язанням проблемного завдання.

V. Узагальнення та систематизація знань

VI. Підбиття підсумків уроку

V ІІ. Повідомлення домашнього завдання

1. Опрацювати §53-54  підручника.

2. Підготувати повідомлення про готів і гунів.

26.05.2020
8 клас всесвітня історія

Узагальнення до курсу: «Ранній Новий час в історії людства».

Мета: повторити, закріпити й узагальнити матеріал теми, розвивати вміння, навички, які формувалися на уроках теми; виховувати в учнів почуття патріотизму, толерантності, поваги до історичного минулого своєї держави.

Тип уроку: повторювально-узагальнюючий.

Обладнання: підручник, стінні карти, атлас, аркуші із завданнями.

Методичні рекомендації щодо проведення уроку наведені в розробці уроку № 7.

Хід уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Учитель оголошує тему й завдання уроку, інформує про основні форми роботи.

II. ОЦІНЮВАННЯ І ПЕРЕВІРКА ЗНАНЬ УЧНІВ

Вступна бесіда

1. Вивчення якого розділу ми завершили?

2. Які головні події відбулися за період, що ми вивчали?

3. Перегляньте назви параграфів вивченої теми та запропонуйте інші назви до них.

III. ПІДСУМКИ УРОКУ

Заключне слово вчителя

• Упродовж року ми вивчали три століття світової історії. Це була доба великих змін ужитті людей та їхньому світогляді. Завдяки великим географічним відкриттям кордони світу, відомого європейцям, значно розширилися. Нові торговельні, політичні, культурні зв'язки пролягли через океани, з'єднуючи континенти.

• Виникли нові релігійні напрямки, які тепер по-іншому визначали місце церкви в суспільстві, відносини людини з Богом та відповідальність людини за свою долю. Такі віровчення були необхідними для формування новоєвропейської цивілізації.• Економічною основою нової цивілізації стали капіталістичні суспільні відносини. Вона спричинила і зміни в структурі суспільства. Людину почали шанувати не стільки за її походження, скільки за підприємливість, працьовитість, знання. Формувався новий тип — людина, яка прагнула дізнатися про все сама, своїм розумом, яка брала під сумнів незаперечні істини та авторитети. Ця жага до пізнання всесвіту стала поштовхом до великих наукових відкриттів, здійснених у ранній Новий час. Унаслідок цих відкриттів людство переконалося в можливості пізнання світу та його законів. Людина почала вірити в силу науки. Так формувалася найважливіша передумова майбутнього поступу людства — віра в науку як силу, що пізнає закони світу і сприяє технічному прогресу. Потреби виробництва і розвиток науки стимулювали прогрес у розвитку знарядь праці. Ручні знаряддя праці замінювалися машинними. Ремісничу майстерню заступила спершу мануфактура, а потім фабрика. Нові суспільні відносини поступово затвердились і в сільському господарстві.

• Змінилась і політична карта світу. Виникли нові держави. Карта Європи стала більше нагадувати сучасну.

• Більшість населення, як і раніше, жила в селах, працювала на землі. Однак промислова революція дуже швидко все змінила. Формування індустріальної цивілізації стало основним змістом наступного періоду світової історії.

29.05.2020
6 клас історія України
Узагальнення до курсу.Внесок давніх цивілізацій, культур, народів в історії людства.

1. Розкажіть про походження людини.

2. Якою є латинська назва людини розумної?

3. Перелічіть основні досягнення людини розумної до виникнення перших цивілізацій.

4. Установіть відповідність між цивілізаціями та річками, у долинах яких вони виникли.

1 Тигр і Євфрат

2 Ніл

3 Хуанхе та Янцзи

4 Інд та Ганг

А Китайська

Б Єгипетська

В Месопотамська

Г Індійська

5. Назвіть головний принцип Кодексу Хаммурапі та законодавчої реформи Солона. Який із них успадкував сучасний світ?

6. Які літературні твори Стародавнього світу стали частиною сучасної світової культури?

7. Із якими цивілізаціями та як саме пов’язана давня історія нашої батьківщини?

8. Робота з ілюстраціями.

Назвіть цивілізацію, до якої належить кожна із зображених пам’яток.

26.05.2020
5 клас підсумковий урок до курсу

Тема: Практичне заняття. Моя уявна подорож історичними місцями      України

Мета: залучити учнів до глибшого вивчення історії України через вивчення   історії свого рідного краю; 

  формувати та розвивати в учнів дослідницькі уміння, навички пошуково -      дослідницької роботи,  спостережливість, уміння висувати гіпотези, узагальнювати, розвивати    аналітичне мислення; 

 виховувати почуття любові до історії свого села і всієї України.

Обладнання: О.І. Пометун, І.А. Костюк, Ю.Б. Малієнко Історія України (Вступ до історії). — К.: Видавничій дім «Освіта»; карта України,  ілюстрації.

Тип уроку: урок практичного застосування знань, навичок і умінь.

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

·        самостійно вирішувати проблемно-пізнавальні завдання;

·        публічно представляти результати індивідуальної та колективної творчої діяльності;

·        покращити навички пошуково – дослідницької роботи;

СТРУКТУРА  УРОКУ

І.  Організаційний момент уроку

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

ІІІ.  Мотивація навчальної діяльності

ІV. Вивчення нового матеріалу 

V. Закріплення знань  учнів

VІ. Підсумки уроку 

VІІ. Домашнє завдання

ХІД УРОКУ

І.  Організаційний момент

Повідомлення теми та мети уроку.

ІІ. Актуалізація опорних знань

Як ви розумієте українське прислів’я  «Хто у світі не бував,  то і дива не видав»

та англійське «Подорож у тисячу миль починається з одного кроку»?

ІІІ.  Мотивація навчальної діяльності

Вчитель

Як ви вважаєте, чи важливо кожному з нас знати які є історичні місця України? Наведіть приклад життєвої ситуації з якої буде видно, що знання про історичні місцевості України можуть стати у пригоді кожній людині. (Якщо діти відчувають деякі складнощі, вчитель підказує декілька ситуацій: до вас приїхав зі своїми батьками товариш з іншої країни і бажає побачити найцікавіші місця нашої країни; турагенства нашої країни не зможуть організувати гарний і змістовний відпочинок туристам, якщо не знатимуть інформації про найцікавіші історичні місця України).

ІV. Вивчення нового матеріалу

З’ясуйте  відмінність  між  реальною  та  уявною  подорожжю.

Обговоріть, що потрібно знати, аби подорож стала цікавою. Ознайомтеся з порадами для мандрівників та визначте, які з них можуть  знадобитися  під  час  реальної  подорожі,  а  які  —  уявної (віртуальної).

1)  Визначте, яке місце ви хочете побачити. Знайдіть його на карті.

2)  Оберіть маршрут: з’ясуйте, що ви зможете побачити дорогою, повз які населені пункти будете проїжджати, де можна зупинитися для перепочинку.

3)  Використовуйте спеціальні  путівники з порадами для  мандрівників.  З них ви можете дізнатися, що саме у цій місцевості запропонують туристам для ознайомлення.

4)  Намагайтеся  дізнатися  якомога  більше  про  місце,  де  ви  опинилися.  Не варто нехтувати  розмовами з місцевими жителями,  адже саме вони найбільше знають легенд та цікавих історій про цей край.

5)  Оберіть собі  цікавих  попутників,  які  поділяють  ваші  інтереси  (наприклад, любителів  замків  та  фортець,  або  садів  і  парків,  музеїв  зброї чи  меблів, прихильників старовинних палаців чи пам'ятників тощо).  Разом ви зможете дізнатися набагато більше.

6)  Занотовуйте в записник усе нове,  що дізналися під час подорожі, а також свої враження  від побаченого.  Фотографуйте те,  що  вас  привабило,  або купуйте листівки із зображеннями найцікавіших місць чи пам’яток.

7)  Розповідайте  друзям  про  те,  що  побачили  та  про  що  дізналися  під  час

подорожей.

Проведення практичної роботи

1)  Об’єднайтеся  у  заздалегідь  визначені  для  уявної  подорожі пари чи малі групи.

2)  Оберіть  разом  маршрут вашої мандрівки,  користуючись картою «Пам’ятки України» на с.  185.

3)  Визначте, яку саме історичну пам’ятку ви хочете відвідати. Зберіть про неї інформацію  з доступних джерел.  За  можливості  підготуйте  зображення цієї пам’ятки.

4)  Знайдіть на карті,  що міститься на форзаці підручника, вашу область (регіон)  та населений  пункт.  Простежте  на карті України,  якими  областями (регіонами) вам доведеться подорожувати.

Пам’ятка виступаючому

1)  Намагайтеся зробити опис пам’ятки зрозумілим, якщо застосовуєте нові імена, слова, географічні назви тощо.  Пояснюйте їх.

2)  Для більш захопливого і детального опису використовуйте слова і словосполучення:  «зверніть увагу ...»,  «варто побачити і почути...»,  «вас зацікавить той факт,  що...»,  «ліворуч», «праворуч»,  «в центрі».

3)  Показуйте на ілюстрації, фотографії,  на карті місця,  про які розповідаєте.

V.  Закріплення знань учнів

Обговоріть у загальному колі:

·        Що нового ви дізналися про історичні пам’ятки України?

·        Що для вас стало найбільш несподіваним та захоплюючим?

·    Як  ви  тепер  ставитеся  до  праці  екскурсоводів  та укладачів  туристичних путівників?

·        Що ви розповісте про це заняття вдома?

VІ. Підсумки уроку

Підсумкове слово вчителя.