2.4. Урок узагальнення знань з теми «Історія України в пам’ятках»
Тип уроку: повторювально-узагальнюючий
Обладнання: підручник «Вступ до історії» 5 клас, зошит, телевізор,
матеріали з різними завданнями для учнів, картки з завданнями, презентація.
Хід уроку
БЛОК «ВХІД» - МОБІЛІЗУЮЧИЙ ЕТАП УРОКУ
1. Навчальний елемент «Створення сприятливої атмосфери»
Прийом: привітання вчителя.
Сьогодні у нас незвичайний урок.
У світ фантазії зробимо ще один крок.
А з творчістю ми вже стрічались не раз,
І знову вона завітала до нас.
2. Навчальний елемент «Мотивація»
Ми починаємо урок, а на уроці ми...
Уважні!Розумні!Організовані!Кмітливі!
Оголошення теми уроку.
Шановні діти! Протягом уроків ми з вами працювали над вивчення теми
«Історія України в пам’ятках» і дійшли до її завершення. Щоб добре ви
засвоїли знання пограємо в гру «Перший мільйон».
Умови гри: якщо ви отримаєте першу неспалиму суму в 1000 очок, то
заробите 3 бали, якщо отримаєте 32 000 очок, то матимете 7 балів. Щоб
отримати найвищу оцінку у 12 балів, потрібно заробити 1 000 000 очок.
Упродовж гри ви можете скористатися трьома підказками:
- 50 * 50 (закреслюються дві неправильні відповіді);
- допомога залу (глядачі-уболівальники на окремих аркушах паперу
пишуть відповідь, яку вони вважають правильною, після чого група
учнів підраховує ці результати й повідомляє їх);
- дзвінок другу (гравець телефонує тому, до кого хоче звернутися по
допомогу в розв'язанні питання).
Після оголошення правил учитель представляє учасників гри та оголошує
перший відбірковий тур.
3. Навчальний елемент «Цілепокладання»
3.1. Формування мети і проміжних цілей уроку
Формування предметних компететностей:
Хронологічна компетенція:
- учні орієнтуватимуться в історичному часі;
- співвідносити історичні події, явища з періодами (епохами);
Просторова компетенція:
-здатність учнів орієнтуватися в історичному просторі, адже всі історичні
події та явища існують лише в конкретному просторі;
- пояснювати причини та наслідки історичних подій, процесів вітчизняної і
всесвітньої історії.
Інформаційно - мовленнєва компетенція:
- здатність учнів ефективно й грамотно працювати з різними джерелами
історичної інформації та будувати усні та письмові висловлення щодо
історичних фактів, історичних постатей та історичної теорії;
- самостійно інтерпретувати зміст історичних джерел та відбиті в них
історичні факти, явища, події;
- критично аналізувати, порівнювати та оцінювати історичні джерела,
виявляти тенденційну інформацію та пояснювати її необ'єктивність;
- користуватися Інтернетом тощо для самостійного пошуку інформації;
- реконструювати образи минулого в словесній формі як опис (картинний,
аналітичний);
- систематизувати історичну інформацію, складаючи таблиці
(хронологічні, синхроністичні, конкретизуючі, порівняльні тощо), схеми,
різні типи планів (простий, розгорнутий, картинний тощо);
- викладати історичні поняття, зв'язки й тенденції історичного розвитку
застосовуючи пояснення, доведення, міркування, узагальнювальну
характеристику.
Логічна компетенція:
- здатність учнів визначати та застосовувати теоретичні поняття, поло-
ження, концепції для аналізу й пояснення історичних фактів, явищ,процесів;
- визначати історичні поняття та застосовувати їх для пояснення
історичних явищ і процесів;
- аналізувати, синтезувати та узагальнювати значний обсяг фактів,
простежуючи зв'язки й тенденції історичного процесу;
- визначати причини, сутність, наслідки й значення історичних явищ та
подій, зв'язки між ними;
- визначати роль людського фактору в історії, розкривати внутрішні
мотиви й зовнішні чинники діяльності історичних осіб.
Аксіологічна компетенція:- здатність учнів формулювати оцінки та версії історичного руху й роз-
витку;- виявляти інтереси, потреби, протиріччя в позиціях соціальних груп і
окремих осіб і їх роль в історичному процесії тенденції та напрями
історичного розвитку;
- оцінювати різні версії й думки про минулі історичні події, визнаючи, що
деякі джерела можуть бути необ'єктивними.
Визначення ключових компетентностей:
Формування ключових компететностей:
1. Спілкування державною мовою:
- вміння усно і письмово висловлювати й тлумачити поняття, думки,
факти та погляди.
2. Математична грамотність:
- уміння застосовувати математичні (числові) методи для вирішення
історичних задач та завдань.
3. Інформаційно-цифрова компетентність:
- отримує навички використання джерел інформації, навички раціонально
використовувати комп’ютер для пошуку, опрацювання інформації,
створення презентацій, навички безпеки в Інтернеті.
4. Соціальні і громадянські компетентності:
- підтримує чистоту робочого місця;
- уміння працювати з іншими на результат
5. Загальнокультурна грамотність:
- здатність розуміти твори мистецтва, формувати власні мистецькі смаки,
самостійно виражати ідеї, досвід та почуття за допомогою мистецтва;
- дотримуватися правил поведінки на уроці;
- опановувати моделі толерантної поведінки.
3.2. Прогнозування змісту та результатів роботи
Після цього уроку ви зможете:
- Дати визначення поняттям конституція та референдум і т.д.;
- Висловлювати судження про Українську Центральну Раду, Другу світову
війну; Голодомор; діяльність київських князів та їх внеску в
загальноукраїнську історію;
- визначити причини Української революції, розповісти про основні події
боротьби за владу в Україні в 1918-1920рр.;
- охарактеризувати причини поразки боротьби українців за свою
державність;
- установлювати хронологічну тривалість і послідовність зазначених
подій;
- висловлювати особисте ставлення до історичних подій, явищ і діячів.
Міжпредметні зв’язки: інформатика, математика.
БЛОК «КОНТРОЛЬ»
1. Самоперевірка
Трьом учням вчитель пропонує бути суддями, учасників гри може бути
від 5 до 10, а решта учнів глядачі, які допомагають учасникам та отримують
друковані завдання.
Запитання для відбіркового туру.
1. Розташуйте князів у послідовності їх правління, починаючи
найранішого:
а) Володимир Великий; б) Кий;
в) Святослав; г) Ярослав Мудрий.
Відповідь: б, в, а, г.
Учасники:
1-
2-
3-
Запитання для першої гри.
1. Якого київського князя називали «тестем Європи»?
а) Володимира Великого; б) Святослава;
в) Ігоря; г) Ярослава Мудрого.
2. Від яких ворогів загинув князь Святослав?
а) Від половців; б) хозар;
в) печенігів; г) візантійців.
3. За часів якого князя було розпочате складання «Руської правди»?
а) Аскольда; б) Святослава;
в) Ярослава Мудрого; г) Володимира Великого.
4. Як стисло можна схарактеризувати Святослава?
а) Князь-учений; б) князь-воїн;
в) князь-будівничий; г) князь-руйнівник.
5. Хто є автором твору « Повчання дітям» ?
а) Святослав Ігорович; б) Святослав Ярославич;
в) Володимир Мономах; г) Володимир Святославич.
6. Старший, головний начальник на Січі:
а) старшина; б) кошовий отаман;
в) полковник; г) король.
7. Центральне укріплення поселення козаків, де перебувала козацька влада:
а) столиця; б) замок;
в) Запорозька Січ; г) фортеця.
8. Наука, назва якої з грецької перекладається як «оповідь про минулі події»:
а) історія; б) біологія;
в) археологія; г) література.
9. Записи найважливіших подій із року в рік:
а) оповідання; б) роман;
в) лист г) літопис.
10. Батько української історії, автор десятитомної «Історії України-Руси»:
а) Нестор-літописець; б) М. Грушевський;
в) Т. Шевченко; г) В. Антонович.
11. Наука, що вивчає минуле за історичними джерелами:
а) археологія; б) хронологія;
в) нумізматика; г) біологія.
12. Археолог, що відкрив світу трипільську культуру:
а) М. Грушевський; б) В. Антонович;
в) В. Власов; г) В. Хвойка.
13. Список, до якого заносилися козаки:
а) реєстр; б) грамота;
в) кадастр; г) перепис.
14. Козачок, молодий хлопець на Січі:
а) гопачок; б) осавул;
в) джура; г) юнга.
15. Родинний хутір Б. Хмельницького:
а) Суботів; б) Михайлів;
в) Жовті води; г) Кирилів.
Підсумок І етапу гри. Перевірка відповідей учасників та глядачів.
Запитання для другої гри.
1. Який рік уважають роком офіційного прийняття християнства?
а) 911р.; б) 945 р.; в) 972 р.; г) 988 р.
2. Як у народі називали князя Володимира?
а) Ясна Зіронька; б) Красне Сонечко;
в) Ясний Місяць; г) Чорний День.
3.Коли монголо-татари захопили Київ?
а) Навесні 1237р.; б) улітку 1238 р.;
в) восени 1239 р.; г) узимку 1240 р.
4. Що означає слово «гуляйгород»?
а) Місто, у якому є багато парків;
б) місто, у якому є багато веселих людей;
в) пристрій для штурму фортець і замків;
г) механізм для покращення настрою в людей.
5.У якій річці кияни прийняли хрещення в 988 р.?
а) Дніпро; б) Десна; в) Рось; г) Дон.
6. Великий землевласник у Литві, Польщі, Білорусі, Україні:
а) шляхтич; б) князь; в) граф; г) магнат.
7. Виконавець народних пісень і дум:
а) кобзар; б) скрипаль. в) гітарист; г) піаніст.
8.Ім'я українського гетьмана, козака-Байди:
а) Михайло; б) Дмитро;
в) Богдан; г) Василь.
9. Місце збереження археологами решок минувшини:
а) архіви; б) бібліотеки;
в) магазини; г) музеї.
10. Нагрудна прикраса — золота пектораль — розповідає нам про життя
давнього народу:
а) трипільців; б) скіфів;
в) українців; г) візантійців.
11. Наука, що досліджує географічні назви:
а) топоніміка; б) томографія;
в) топологія; г) тостологія.
12. Давня назва річки Дніпро:
а) Десна; б) Борисфен; в) Борислав; г) Рось.
13. Сучасне місто, яке в минулому малу назву Кафа:
а) Севастополь; б) Керч;
в) Феодосія; г) Одеса.
14. Особа, до якої Б. Хмельницький звертався під час визвольної війни по допомогу.
а) кримський хан; б) польський король
в) молдовський господар; г) англійський лорд.
15. Місто, під стінами якого козаками під проводом П. Сагайдачного була
розгромлена турецька армія:
а) Жовті води; б) Варшава;
в) Хотин; г) Холм.
ФІЗКУЛЬТХВИЛИКА
Раз! Два! Час вставати:
Будемо відпочивати.
Три! Чотири! Присідаймо,
Швидко втому проганяймо.
П’ять! Шість! Засміялись,
Кілька раз понахилялись.
Зайчик сонячний до нас
Завітав у вільний час.
Будем бігати, стрибати,
Щоб нам зайчика впіймати.
Прудко зайчик утікає
І промінчиками грає.
Сім! Вісім! Час настав
Повернутись нам до справ.
Підсумок ІІ етапу гри. Перевірка відповідей учасників та глядачів.
Запитання для третьої гри.
1. Як називалася грамота на право князювання, яку видавали правителі
Золотої Орди руським князям?
а) Ярлик; б) гаплик;
в) башлик; г) черевик.
2. Який князь у 1253 р. був коронований як король?
а) Ростислав; б) Мстислав;
в) Роман; г) Данило.
3. Яка перша кам'яна церква на Русі була побудована Володимиром
Великим?
а) Десятинна; б) Софійська;
в) Успенська; г) Катерининська.
4. Яке відоме українське місто заснував Данило Галицький?
а) Галич; б) Львів;
в) Київ; г) Чернігів.
5. Як давньоруські літописці називали Карпатські гори?
а) Руські; б) угорські;
в) польські; г) українські.
6. Кому присвячена церква на Запорізькій Січі:
а) св. Миколі; б) Покрові;
в) св. Софії; г) Головосіці.
7. Група слов'ян, до якої належать українці, білоруси, росіяни:
а) західні; б) південні; в) східні; г) північні.
8. Сучасне місто, яке в минулому мало назву Пантікапей:
а) Севастополь; б) Керч; в) Феодосія; г) Одеса.
9. Установи, які проводять збирання, збереження та впорядкування
писемних пам'яток:
а) музеї; б) школи; в) бібліотеки; г) архіви.
10. Міста Тіра, Херсонес, Ольвія заснували переселенці:
а) Греції; б) Італії; в) Турції; г) Росії.
11. Місто, у якому відбулася козацька рада в 1654 р. спільно з російськими посланцями:
а) Корсунь; б) Львів;
в) Вільно; г) Переяслав.
12. Загальним клейнодом козацького війська була (був):
а) пірнач б) булава
в) каламар г) корогва.
13. Суспільний стан, рицарі, основним заняттям яких була військова
служба в польського короля:
а) селяни; б) шляхта;
в) магнати; г) дворянство.
14. Повна назва держави, проти якої очолив визвольну війну Богдан
Хмельницький:
а) Московія; б) Річ Посполита;
в) Річ Несамовита; г) Кримське ханство.
15. Як називалися статті, підписані Б. Хмельницьким із російським царем
Олексієм Михайловичем про умови вступу України до складу Московії?
а) Березневі; б) вересневі;
в) травневі; г) грудневі.
Творче письмове завдання
16. Чим уславились київські князі?
Картка No 1. Князі Аскольд та Дір.
Кілька століть у Києві з прилеглими землями - Київському князівстві -
правили князі-нащадки Кия. Щоправда, про ті найдавніші в історії Київської
держави часи майже не збереглося писемних свідчень. У літописах згадуються
лише імена - Діра та Аскольда. З цих двох князів більше знаємо про Аскольда,
який уславився воєнними походами проти могутньої тогочасної держави
Візантії зі столицею Константинополем (русичі називали те місто Царгородом),
землі якої розпросторилися вздовж південного узбережжя Чорного моря.
Візантію та Руську державу єднали й культурні зв'язки. Саме з Візантії на нашу
землю прийшло християнство. Князь Аскольд, який змусив Візантію визнати
свою державу, був християнином, дбав про поширення християнської віри
серед русичів-язичників. Утвердження нової віри потребувало єдності в
князівському оточенні. Та його, вочевидь, не було. Частина впливових
воєначальників-язичників з Аскольдової дружини вчинили проти князя заколот,
унаслідок якого 882 року владу в Києві захопив князь Олег.
Картка No 2. Князь Олег
Олег прибув з півночі 882 року, з Новгорода, із собою привіз малолітнього
Ігоря з князівського роду Рюриковичів. Від його імені Олег правив тридцять
років. Не маючи достовірної інформації про його діяльність, літописець зберіг
для нащадків легенду про загадкову смерть Олега, яку навіщували йому
чарівники-ворожбити: померти хоробрий полководець мав через свого коня.
Почувши пророцтво, Олег відмовився від воєнних походів, а свого вірного коня
наказав дбайливо доглядати, аж поки той не помре. За кілька років Олегові
повідомили, що кінь його мертвий. «Гей-гей, брехливим виявилося віщування»,
- глузливо вигукнув князь і вирушив подивитися на кінські кістки. Та коли
пхнув він ногою змитий дощами череп, звідти виповзла змія й вкусила
зухвальця. Той укус коштував Олегові життя й закріпив за ним імення Віщий.
Картка No 3. Князь Ігор
Після смерті Олега київським князем став Ігор. Відтоді в Києві правив
князівський рід Рюриковичів. Він продовжив політику свого попередника,
спрямовану на посилення правління та об'єднання племен. Вийшли з покори
Києву племена деревлян, на яких Ігор пішов війною і наклав данину більшу,
ніж раніше. Протягом трьох років князь боровся з уличами, але не підкорив їх.
Восени 945 року Ігор традиційно вирушив збирати данину із древлян. Князь
вчинив не зовсім погано: ще не зібрав старої данини, а призначив нову. Крім
того, зібравши перший раз данину, Ігор повертається з півдороги, взявши із
собою малу дружину, аби взяти ще! Тоді древляни на чолі зі своїм князем
Малом захопили князя. Вони прив’язали Ігоря до двох нахилених дерев, а потім
випростали дерева і розiрвали таким чином князя. Древляни убили Ігоря і
поховали «в Деревах, і донині є його могила біля Іскоростеня».
Картка No 4. Княгиня Ольга
Наступниками Ігоря на великокнязівському столі були його дружина
Ольга і син Святослав. Княгиня Ольга почала володарювати в Києві 945 р.
Великокнязівську владу вона перебрала за складних обставин. Адже князь Ігор,
її чоловік, наклав головою під час бунту, що спалахнув через невдоволення
одного з підлеглих Києвові слов'янських племен розмірами данини. Ігорів син,
Святослав, був іще зовсім малим. Тому наводити лад у державі випало Ользі.
Вона була розсудливою й мудрою. Розмірковуючи про обставини смерті Ігоря,
Ольга вирішила встановити чіткі розміри данини для підлеглих земель.
Княгиня відмовилася від воєн, усі справи з державами-сусідами вирішувала
мирними засобами, піклувалася про поширення освіти. Саме тому літопис
назвав її «наймудрішою серед усіх людей». Згодом Ольгу, одну з перших
християнок Русі, було проголошено Святою.
Картка No 5. Князь Святослав
Князь Святослав, син Ігоря та Ольги, посів київський стіл 964 р. Він, як і
його мати, дбав про зміцнення Київської держави. Але князь-воїн здобував
визнання мечем. Усе життя він провів у походах. Бився зі степовими
кочівниками, воював із Візантією, бо аж під її мури хотів посунути кордони
власної держави.
Коли Святослав йшов битися з ворогом то говорив слова: "Хочу на вас іти"».
Картка No 6. Князь Володимир
Князь Володимир був видатним державним діячем, увійшов в історію як
видатний політик, адміністратор і реформатор. Найголовнішою заслугою князя
Володимира вважається запровадження на Русі християнства. У тогочасному
християнському світі східних слов’ян часто називали принизливим прізвиськом
«варвари». Імовірно, усе це спонукало князя Володимира охрестити Київську
Русь. Володимир послав посланців своїх по всьому городу, говорячи: «Якщо не
з’явиться хто завтра на ріці — багатий, чи убогий, чи старець, чи раб,— то мені
той противником буде»... А назавтра вийшов Володимир з попами на Дніпро. І
зійшлося людей без ліку, і влізли вони у воду, і стояли — ті до шиї, а другі —
до грудей. Діти ж не відходили од берега, а інші немовлят держали. Дорослі ж
бродили у воді, а попи стоячи молитви творили. Південні кордони було
зміцнено величезною за розмірами системою укріплень, відомою як «Змієві
Вали». «Змієвими валами» називали оборонні лінії, які захищали Київ із півдня,
сходу й заходу, протягаючись майже на тисячу кілометрів уздовж проток
Дніпра. Володимир також придумав власну монету і запровадив гривну.
Картка No 7. Князь Ярослав
Доба правління князя Ярослава, названого пізніше Мудрим, стала
періодом розквіту і найвищого піднесення Київської Русі. У державотворчій
діяльності він став гідним продовжувачем свого батька, князя Володимира.
Продовжуючи справу батька, він зміцнював південні кордони своєї держави і
«ставив міста по Росі». Ярослав побудував собор Святої Софії, склав збірку
законів «Руська Правда», побудував золоті ворота у Києві. За переказами
Ярослава прозвали Мудрим, оскільки він мав найбільшу на Русі бібліотеку.
17. Запитання задавати кожному учаснику по одному.
1. Якою, за свідченням джерел, була роль Михайла Грушевського в Українській
революції?
2. Як сучасник оцінював вплив М. Грушевського? Чи належав він до його
прихильників? Як про це сказано в джерелі?
3. Як сам М. Грушевський оцінював свою роль? Як можна пояснити таку оцінку?
4. Коли виникла Українська Центральна Рада? Чого вона домагалася?
5. Коли розпочалася Друга світова війна? Якою була доля солдат у війні?
6. Чому події 1941-1945 років називають Великою Вітчизняною Війною?
7. Назвіть події, що відбулися: 24 серпня 1991 р.; 1 грудня 1991 р.; 28 червня 1996 р.
8. Дайте визначення понять: конституція та референдум.
9. що в народі називали «закон про п’ять колосків»?
10. Чому Голодомор називають геноцидом українського народу?
11. Якими були причини Революції Гідності?
12. Якими були результати Революції Гідності?
2. Підбиття підсумків
3. Виставлення та мотивування оцінок
