10 клас громадянська освіта

 

Тема: Інтернет

Мета: сформувати розуміння необхідності дотримання певних правил поведінки в мережі; спільно з учнями розробити правила безпеки під час роботи в інтернеті; розвивати уміння учнів аналізувати та фільтрувати інформацію, отриману в мережі ,самостійно робити висновки; навчити засобам захисту від інтернет-злочинів.

Обладнання: підручник, дошка, комп’ютер, роздатковий матеріал

Тип уроку: комбінований

Хід уроку

І. Орг.момент

Визначення мети уроку

Запропонувати учням самостійно визначити мету уроку. Записати пропозиції на дошці, сформулювати спільну мету, яку учні записують до зошитів.

План уроку

1.      Переваги та недоліки Інтернету

2.      Безпека та приватність

3.      Особливості захисту дитини в Інтернеті

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

5 лютого в світі відзначають День безпечного інтернету. Орагнізаторами Дня безпечного інтернету вистуають мережі Insafe та INHOPE за підтримки Європейської комісії для просування безпеки та позитивного використання різноманітних цифрових технологій, особливо дітьми та молоддю. 

 Зараз в Україні майже 22 млн користувачів інтернету, питання безпеки в мережі більш ніж актуальне. У цьому контексті турбота про дітей набуває більших масштабів. Якщо раніше треба було говорити з дітьми про їх безпеку поза домом тощо, то вже давно має сенс застерігати їх від негараздів під час перебування в інтернеті.

 

ІІІ. Актуалізація опорних знань

Бліцопитування

1.      Що таке інтернет? ( всесвітня система сполучених комп'ютерних мереж, що базуються на комплекті Інтернет-протоколів.)

2.      Коли і чому виник інтернет? (Історія Інтернету сягає досліджень 1960-х років, які проводилися на замовлення уряду США і мали на меті створення надійних розподілених комп'ютерних мереж, стійких до пошкоджень. Попередницею Інтернету стала мережа ARPANET  яка, почавши функціонувати наприкінці 1960-х років, на початку 1970-х років об'єднувала близько 200 вузлів.)

3.      Коли стало можливим спілкуватись через мережу в реальному часі? (У 1988 році було винайдено протокол Internet Relay Chat (IRC), завдяки якому в Інтернеті стало можливим спілкування в реальному часі (чат)

4.      Які бувають мережі? (локальні та глобальні)

5.      Як називаються веб сторінки об’єднані спільною темою? (сайт)

ІVВивчення нового матеріалу

1.       «Мозковий штурм»

Учні пропонують варіанти на «Користь інтернету» та «Загрози в інтернеті»

Варіанти записуються на дошці у два стовпчики.

Зробити висновки, чого більше: користі чи шкоди від мереж.

2.      Чи залежний ти від інтернету?

Проходження тесту

1. Вам нужно договориться о встрече с подругой, ваши действия:

А. Позвоню ей по телефону или отправлю смс

В. Напишу в WhatsApp

С. Свяжусь с ней в социальных сетях.

2. Ведете ли вы свой блог?

А. Нет, не вижу в этом смысла.

В. Да, уже несколько лет и у меня много читателей.

С. Попробовала, но как-то не пошло.

3. Знаете ли вы, кто такая Лена Миро?

А. Не знаю и знать не хочу.

В. Девушка, которая призывает всех срочно худеть.

С. Дизайнер женской одежды.

4. Представьте, что вы в отпуске, лежите под пальмой на белоснежном песке, а перед вами океан. Ваши действия?

А. Закажу себе огромный коктейль и буду нежиться в солнечных лучах.

В. Попрошу кого-нибудь меня сфотографировать, и тут же добавлю фото в instagram или facebook.

С. Отправлю друзьям сообщение: «А я на море!!».

5. Как вы обычно узнаете последние новости?

А. По телевизору.

В. В социальных сетях.

С. На сайте любимой газеты или журнала.

6. Представьте, что у вас дома отключили интернет. Ваша реакция?

А. Скорее всего, даже не замечу, пока муж об этом не скажет.

В. Начну звонить провайдеру, нервничать и испытывать крайний дискомфорт.

С. Наконец-то займусь домашними делами.

7. Что вы сразу же делаете, оказавшись в хорошем ресторане?

А. Выбираю в меню что-нибудь вкусное и с нетерпением жду своего заказа.

В. Первым делом чекинюсь на Foursquare.

С. Пытаюсь проверить почту, вдруг там что-то срочное.

Результаты теста:

Больше всего ответов А: У вас точно нет зависимости от интернета, можно сказать, что вы еще совсем новичок в интернете, и отдаете предпочтение старым добрым способам общения. Либо вы настолько устали от всемирной паутины, что пытаетесь оградить себя от интернета хотя бы в нерабочее время.

Больше всего ответов В: Осторожно! Интернет-пространство вас буквально засасывает! Даже в отпуске вы умудряетесь найти wi-fi! Не пора ли вам сделать небольшой перерыв и хотя бы на пару дней оставить все свои гаджеты дома, и просто провести время с любимыми друзьями и родственниками?

Больше всего ответов С: Поздравляем! Вы сумели найти золотую середину: прекрасно разбираетесь в тонкосплетениях всемирной сети и в то же время умеете вовремя остановиться и вынырнуть из интернета в реальность. Не у всех такое получается, так что, примите наши поздравления!

 

Підведення підсумків тесту, визначення рівня залежності учнів.

3.      Як ви захищаєтесь від кібер-атак в мережі

Запис до зошиту терміну «Кібер - префікс,що утворює слова зі значенням «пов'язаний із комп’ютерними мережами, Інтернетом». Кібер-атака – напад на комп’ютер, данні, додатки, з метою нашкодити користувачеві. Кібер-поліція – орган, який забезпечує захист та допомагає при вирішенні нанесенні шкоди у мережі.

Типи загроз

1. Стосуються особистої безпеки:

·         Ознайомлення з порнографічними матеріалами, ненормативною лексикою, інформацією суїцидального характеру, расистського, ненависницького чи сектантського змісту.

·         Загроза отримання недостовірної чи неправдивої інформації.

·         Формування залежності (ігрової, комп’ютерної, інтернет).

·         Спілкування з небезпечними людьми (збоченці, шахраї, грифери).

·         Залучення до виконання протиправних дій (хакерство, порушення прав та свобод інших).

2. Стосуються безпеки інших.

·         Матеріали, існування та використання яких може стати причиною посягання на безпеку оточуючих (наприклад, інформація про створення вибухівки).

·         Свідоме та несвідоме введення в оману інших.

·         Вчинення протиправних дій, що тягнуть за собою відповідальність згідно з чинним законодавством.

·         Кібербулінг — свідоме цькування та приниження, передусім однолітків.

3. Стосуються загрози витоку персональної інформації:

·         Розголошення персональної та конфіденційної інформації (прізвища, імена, контакти, секретні дані кредитних карток, номери телефонів).

·         Загроза зараження ПК вірусами різної категорії.

·         Небезпека завантаження програм зі шкідливими функціями.

Бесіда з учнями

§        Яку шкоду комп’ютеру можуть нанести кібер-атаки з інтернету? Яким чином?

§        Яку особистісну шкоду людині можуть нанести через мережу?

§        Які засоби захисту в інтернеті ви знаєте?

§        Як захистити данні на комп’ютері?

§        Як захистити себе від втручання через соц. мережі?

 

4.      Фізхвилинка

Що таке «Антивіруси»? Які ви знаєте?

Гра для фізхвилинки. Якщо вчитель вказує назву антивіруса учні роблять нахил назад, руки вгорі (потягуються). Якщо лунає назва чогось іншого – роблять нахил вперед.

-         Касперський +

-         Копернік -

-         ДОС25 -

-         НОД32 +

-         Халва -

-         Баласт -

-         Доктор Айболит -

-         Доктор Веб +

-         Лоллипоп -

-         Аваст +

Потрясти руками, зробити кілька нахилів вліво-вправо. Зробити зарядку для очей. До речі, вправи для очей необхідно робити під час роботи за комп’ютером кожні 30 хвилин, для захисту зору.

5.      Особливості захисту дитини в Інтернеті

Робота з підручником ст.120 (Приклади, що свідчать про небезпечність порушення норм)

 

Розглянути приклади. Обговорити такі приклади в реальному житті та особисто в учнів. З’ясувати, чи ставали учні або їх знайомі жертвами інтернет-злочинців. Яким чином захищаються від них?

Записати до зошиту «Способи захисту в інтернеті» Запропонувати учням самостійно вказати правила безпечної поведінки в інтернеті. Оголосити пункти, яких буде невистачати та занотувати їх до зошита.

Основні правила безпечної роботи в інтернеті, про які варто сказати дітям

1.      Не давайте нікому своїх паролів.

2.      Не надавайте особистої інформації поштою чи в чатах без гострої на те потреби.

3.      Не реагуйте на непристойні та грубі коментарі, адресовані вам.

4.      Повідомляйте про ситуації в інтернеті, які вас непокоять (погрози, файли певного місту, пропозиції).

5.      Відмовляйтесь від зустрічей з випадковими людьми, з якими познайомились в онлайні.

6.      Не діліться своїми фото з незнайомцями.

7.      Не повідомляйте інформацію про кредитки батьків (номер картки, термін дії та таємний код).

8.      Не викладайте фото квитків, на яких видно штрих-код чи QR-код.

9.      Не скачуйте та не встановлюйте невідомі програми за посиланнями, навіть якщо їх надали друзі.

10.  Встановлюючи перевірені програми, контролюйте, щоб на ПК не додались небажані програми.

11.  Не переглядайте інформацію за невідомими посиланнями (друзі, які ними діляться можуть не підозрювати про загрозу).

12.  Не відкривайте листи-спам, вони можуть містити віруси.

 

 V. Закріплення вивченого метеріалу.

 

«Ланцюжок»

Робота з підручником. Відповідь на питання ст. 121

VI. Підведення підсумків уроку

Д/з ст..117-121

Громадянська освіта 10 клас

 Громадянська освіта 10 клас

Тема: Критичне сприйняття та протидія маніпуляціям мас-медіа. Факт та судження. Критичний аналіз медіатекстів.

Ключові здобутки теми:

Досліджуємо, як працювати з джерелами

Розуміємо, чому необхідно бути медіаграмотним

Діємо, оцінюючи медіаповідомлення

Тип уроку: комбінований

Обладнання: підручник, презентація, відеоматеріал

Хід уроку

І. Організаційна частина

Привітання, перевірка відсутніх

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

Медіа-тест

До якої категорії медіакористувачів ви належите?

• Я пасивно розумію медіа
• Я активно використовую медіа
• Я взаємодію з іншими через медіа
• Я ефективно використовую медіа

Відповідь обгрунтуйте

ІІІ. Актуалізація опорних знань

ІV. Вивчення нового матеріалу

Мабуть неодноразово ви чули, що зараз світ живе в інформаційному просторі. У слово інформація ми вкладаємо дуже різний зміст, зокрема у техніці, науці, мистецтві і в різних життєвих ситуаціях. Існує декілька категорій джерел інформації.

Першоджерела (або первинні джерела) ― оригінальні джерела, які не передбачають інтерпретації інформації. До таких належать: тексти, листи, фотографії, щоденники, малюнки, дані від науково-дослідних та соціологічних інститутів, органів влади, установ статистики, архівів тощо. Вторинні джерела ― відомості, отримані з першоджерел. Це джерела, які пройшли етап інтерпретації, аналізу, узагальнення та критики. Вторинні джерела включають науково-популярні публікації, підручники та інші навчальні матеріали.

Третинні джерела ― це перероблені тексти (компіляції) та інші подіб-ним чином організовані джерела (реферати, довідники, бібліографії, енци-клопедії, бази даних), які формуються з інформації із першоджерел і вто-ринних джерел.

Найдостовірнішими є першоджерела, а найбільше потребують перевір-ки третинні джерела.

Об’єднайтеся в групи. Кожна група обирає тему, для якої має знайти
першоджерела, вторинні та третинні джерела.
Тема		Першоджерело		Вторинне джерело		Третинне джерело
Теорія відносності Альберта Ейнштейна
Токіо — місто сакури
Іван Мазепа — гетьман-меценат
Права людини в анексованому Криму

 

У нас в Україні перевірити новину можна за допомогою ресурсу «стоп-фейк»

Щодня нас «атакують» сотні медіаповідомлень. Кожне з них має функ-цію ― розважати, повідомляти, розчаровувати, залучати, переконувати, продавати щось. Будь-яке повідомлення є лише версією реальності, а не достовірною реальністю. Це продукт, який створено з метою впливу.

Критичне мислення, погляд (бачення, оцінювання) ― одна з ключових технологій медіаграмотності. Це психологічний механізм медіаграмотно-сті, здатність до сприймання повідомлень й подальшого оцінювання у від-повідному середовищі та контексті.

Медіаграмотність ― це розуміння способів, за допо-могою яких медіа створюють різні типи повідомлень, того, як вони подають інформацію

•                   які методи використову-ють для організації матеріа-лу. Це критичний погляд на медіаконтент.

Медіаосвіта ― форму­ вання­ медіаграмотності на мате­­ріалах та з допомогою ­ мас-медіа, що має на меті критичне сприйняття медіа­ повідомлень.

Критичне мислення ― це комплекс усвідомлених дій і навичок, які ми застосовуємо, коли оцінюємо інформацію, перевіряючи її на достовір-ність і наявність маніпуляцій.

Чому важливо бути медіаграмотним сьогодні?

Вся інформація, окрім особистого досвіду, є медійною.

 

Медіа впливають на формування цінностей та поведінкових моделі.

 

Медіа впливають на нас без нашого усвідомлення цього.

 

Медіа визначають політичне й культурне життя країни та світу.

 

Ваш аргумент.

Дослідники медіаграмотності розробили наочну схему, яка дозволяє критично проаналізувати ті медіаповідомлення, які ми споживаємо

• 1) Авторство

-  Хто створив повідомлення?

• 2) Цілі

•  З якою метою їх було створено?
•  До чого вони підштовхують мене?
• Яка цільова аудиторія?

• 3) Економіка

-  Хто заплатив за ці повідомлення?

• 4) Реакція

•  Що я можу зробити у відповідь на цей меседж? zz Як це повідомлення впливає на мої почуття?

-  Як мої емоції впливають на мою інтерпретацію меседжа?

• 5) Вплив

•  Хто отримає користь від повідомлення?
• Кому воно може завдати шкоди?
•  Чи це повідомлення корисне для мене або подібних на мене людей?
• Що оповідач хоче, аби я запам’ятав/ла?

Меседжі і значення

• 1) Техніки

-  Які техніки використано й чому?

- Яким чином вони передають цей меседж?

• 2) Зміст

• Про що це повідомлення змушує мене думати?
•  Що можна дізнатися з цього меседжа?
•  Які ідеї, цінності, інформація або погляди є очевидними?
•  Про що важливе не було сказано?

• 3)Інтерпретації

- Як різні люди можуть по-різному зрозуміти меседжі?

- Яка моя інтерпретація і що я можу дізнатися про себе з власної реак-ції чи інтерпретації?

Репрезентація й реальність

1. Контекст

- Коли повідомлення було створено?

-  Коли і як його було поширено серед громадськості?

Надійність

-  Це факт, погляд чи щось інше?

-  Наскільки це повідомлення заслуговує на довіру (і звідки це відомо)?

- Якими є джерела інформації, ідей чи припущень?

- Як перевірити достовірність інформації?

Насамперед важливо з’ясувати , з чим маєте справу- з фактом чи судженням.

Факт (від лат. factum ― зроблене) означає дійсність, подію, те, що реаль-но відбулося. Саме на фактах ґрунтується віра в правдивість історії, вільну від суб’єктивних оцінок новину ― у сенсі вислову «факти ― священні, ко-ментарі ― вільні». Фактами можуть бути числа, дати, імена, події. Все, чого можна торкнутися, виміряти, перерахувати, підтвердити. Факти можуть мати різні джерела, зокрема пересічні люди, наприклад, свідки події тощо. Головне, що відрізняє факт від оцінки ― об’єктивність. Оцінка завжди відо-бражає чиюсь суб’єктивну позицію, емоційне ставлення, заклик до якихось дій. Факт не дає оцінок, а також ні до чого не закликає.

- Якщо інформацію можна довести ― це факт;

- Якщо інформація містить особисту оцінку ― це думка;

- Якщо інформація стверджується чи заперечується ― це судження;

-  Якщо факт перебільшується, узагальнюється чи розглядається одно-боко ― це упередження.

-  Якщо присутнє емоційне забарвлення ― це думка, судження, упередження.

Ознайомтеся із реченнями та визначте у кожному: де факт, де думка, де судження і де упередження?

Сьогодні я прийшов до школи на другий урок.

Я не підтримую учнів, які не здатні вчасно прийти на перший урок.

От ти завжди пропускаєш найцікавіші заняття.

Мені більше подобається приходити на другий урок.

V. Перевірка засвоєних знань

Ознайомтеся з моделлю компетентностей із медіаграмотності, яку, на основі опитувань експертів, запропонувала нідерландська організація «Mediawijzer.net», що спеціалізується на медіаграмотності. Поміркуйте, якими компетентностями ви володієте, аргументуйте це.

VІ. Домашнє завдання Параграф 35, підготовка проекту «Газета нашої школи»