8 клас всесвітня історія

 Тема. Гуманізм. Високе Відродження

Мета: ознайомити учнів з основними принципами епохи Відродження, дати уявлення про творчість італійських майстрів того часу, художників Північного відродження; розвивати вміння учнів працювати в групах, користуватися додатковою літературою, готувати презентації.

Основні поняття та терміни: «реалізм», «експеримент», «Відродження», «алегорія», «диспут», «ідеал», «емпіризм», «гуманізм», «натурфілософія», «пейзаж», «натюрморт», «сюжет», «жанр».

Основні дати та події:
• 1452–1519 рр. — роки життя Леонардо да Вінчі;
• 1475–1564 рр. — роки життя Мікеланджело Буонарроті;
• 1477–1576 рр. — роки життя Тиціана Вечелліо;
• 1483–1520 рр. — роки життя Рафаеля Санті;
• 1471–1528 рр. — роки життя Альбрехта Дюрера;
• 1577–1640 рр. — роки життя Пітера Пауля Рубенса;
• 1599–1660 рр. — роки життя Дієго Веласкеса;
• 1606–1669 рр. — роки життя Харменса ван Рейна Рембрандта.

Обладнання: підручник, історичний атлас, документи, роздавальний матеріал, репродукції картин художників Відродження.

Тип уроку: урок засвоєння нового матеріалу з елементами лабораторно-практичної роботи.

Очікувані результати
Після уроку учні зможуть:
• називати імена видатних митців та їхні найбільш відомі творіння епохи Відродження;
• називати характерні риси мистецтва епохи Відродження;
• описувати найвизначніші пам’ятки культури;
• порівнювати Італійське та Північне Відродження;
• наводити приклади високого рівня розвитку мистецтва;
• висловлювати судження щодо відображення у творчості митців Відродження цінностей Нової доби.

ХІД УРОКУ

І. Мотивація навчальної діяльності
Робота з історичним текстом
Учитель пропонує учням прочитати історичний текст і дати відповіді на запитання.

Текст 1. Італійські гуманісти
Італійські гуманісти відкривали світ класичної старовини, розшукували по забутих книгосховищах творіння стародавніх авторів та копіткою працею очистили їх від спотворень, внесених середньовічними ченцями. Їхні пошуки були позначені полум’яним ентузіазмом. Коли перед Петраркою, якого вважають першим гуманістом, вимальовувався в дорозі силует монастиря, він буквально тремтів від думки, що там, можливо, знаходиться будь-який класичний рукопис. Інші відкопували уламки колон, статуй, барельєфи, монети. Висока духовна витонченість візантійської ікони блякла перед теплою, живою красою мармурової Венери, на радість всій Флоренції або всього Риму витягнутої з землі, де вона пролежала понад тисячу років. «Я воскрешаю мертвих», — говорив один з італійських гуманістів, який присвятив себе археології.
1. Які події підготували епоху Відродження?
2. Чому батьківщиною Відродження стала Італія?
3. Хто такі гуманісти?
4. Якими вони бачили світ і людину?

ІІ. Опрацювання нового навчального матеріалу

Художники Високого Відродження в Італії. Північне Відродження
Цей урок готується заздалегідь. Клас ділиться на групи. Кожна група обирає собі тему для підготовки презентацій про майстрів Відродження:
• 1-а група. Леонардо да Вінчі.
• 2-а група. Тиціан Вечелліо.
• 3-а група. Рафаель Санті.
• 4-а група. Дієго Веласкес.
• 5-а група. Харменс ван Рейн Рембрант.
• 6-а група. Мікеланджело Буонарроті.
Після закінчення презентації групи мають відповісти на запитання учнів.

Текст 2. Леонардо да Вінчі

За свідченням сучасників, Леонардо мав чудову статуру, був надзвичайно витончений, з привабливим обличчям. Одягався він ошатно, носив червоний плащ, що доходив до колін, хоча у моді був довгий одяг. До середини грудей спадала його прекрасна борода. Він був чарівний у бесіді та привертав до себе людські серця.

Водночасно Леонардо був мінливий, непостійний, рідко доводив до кінця розпочате. Єдина справа, яку він не залишав ніколи, — малювання. Леонардо був надзвичайно обдарованою людиною. Він вважав живопис найважливішим із мистецтв, а музику — його сестрою. Він постійно щось малював і записував. До нас дійшло близько семи тисяч сторінок його записів і малюнків. Леонардо писав особливим шифром — справа наліво, отже, читати текст треба у дзеркалі. Там є все: фізика, математика, астрономія, історія, філософія, новели, механіка. Листи рукописів заповнені численними планами, кресленнями, малюнками; тут і ескізи підводного
човна, і зображення механізмів для плющення залізних смуг, і проекти бойової колісниці й саморушного броньованого воза, і зображення літальних апаратів та парашута, а також анатомічні малюнки частин людського тіла, ескізи мостів, церков, палаців.

Чи не найбільше про цього генія Відродження можуть розповісти картини Леонарда, які продовжують ховати у собі великі таємниці
1. Як сучасники характеризували Леонардо?
2. Як ви вважаєте, чому Леонардо зашифровував свої записи?
3. Чи можемо ми стверджувати, що да Вінчі випередив свій час?
4. Назвіть винаходи, які зробив да Вінчі.

Текст 3. Тиціан Вечелліо

Тиціан народився в 1476–77 рр. (згідно з іншими джерелами — у 1480-і рр.). Тиціан походив зі старовинного роду невеликого містечка П’єве ді Кадоре, розташованого в Альпах. У 9–10 років виявив схильність до малювання і був відправлений до Венеції вчитися. Йому протегували багато впливових осіб як в Італії, так і в інших європейських країнах. Німецький імператор Карл V подарував Тиціану титул «графа Палатінського», звання державного радника і вищий сан «Лицаря золотої шпори зі знаком Меча і Ланцюга». Спадкоємець престолу Філіпп II також покровительствував художнику і навіть призначив йому пенсію.У Тиціані геніальність художника поєднувалася з обачністю венеціанського купця. Він успішно вів комерційні справи, керував безліччю будинків, маєтків і вілл, проводив фінансові операції. Про Тиціана ходили чутки як про дуже жадібну людину. Казали, що він був скупий і навмисно додавав собі віку, щоб викликати у покровителів співчуття, яке виражалося у збільшенні йому плати.

На полотнах Тиціана вчилися багато поколінь художників. Він прославляв красу життя, красу людського тіла, енергію молодості.

Проте в особистому житті він являв зразок високої моральності. Помер Тиціан від чуми

1. Як сучасники характеризували Тиціана?
2. Як ви думаєте, чому Тиціан з легкістю справлявся з фінансовими операціями?
   3. Яких принципів дотримувався Тиціан у живописі?

Текст 4. Рафаель Санті
Рафаель народився у родині живописця Джованні Санті, ранні роки провів в Урбіно, у 1500–1504 рр. навчався у Перуджіно в Перуджі. З 1504 р. Рафаель працював у Флоренції, де познайомився з творчістю Леонардо да Вінчі, займався вивченням анатомії та наукової перспективи. Рафаель отримав від Папи Юлія II запрошення до Рима, де він зміг ближче ознайомитися з античними пам’ятниками, брав участь в археологічних розкопках. Виконуючи замовлення Папи, Рафаель здійснив розписи залів Ватикану, оспівуючи ідеали свободи і земного щастя людини, безмежність її фізичних і духовних можливостей. У його творчості з найбільшою ясністю втілилися гуманістичні уявлення Високого Відродження про прекрасну і досконалу людину, яка живе у гармонії зі світом, характерні для епохи ідеали життєствердної краси.
Запитання
1. На яких прикладах вчився Рафаель? Свою відповідь поясніть.
2. Що в живописі було головним для Рафаеля?

Текст 5. Дієго Веласкес

Веласкес — син небагатого севільского ідальго. Він вирушив до двору короля Іспанії Філіппа III, не маючи нічого, окрім занепалого дворянського титулу та вміння малювати.

Він знав свою здатність помічати у людях те ледь помітне, що приховується у глибині очей, у куточках рота, в особливому неповторному вигині брів, — словом, те, що відрізняє людину від ста тисяч інших. Він не писав картин на релігійні теми, на його полотнах — люди: багаті та бідні.

6 жовтня 1623 року Веласкесу був вручений декрет про призначення його придворним художником. Він став власністю короля.

До кінця свого життя Веласкес був не тільки придворним живописцем. Він отримав звання палацового маршала і тому мав спостерігати за меблюванням та вбранням Алькасара.

Тепер йому доводилося часто відвідувати королівську мануфактуру Сайту Ізабель, де десятки робітниць ткали величезні гобелени — настінні килими-картини для оздоблення палацу.

Саме тут він і пише «Пряхи» — один з найбільш значущих творів світового живопису.

Можна уявити, як народжувалася картина. Одного разу він приїхав сюди з придворними пані, щоб оглянути готовий килим. Ось вони стоять у залитій світлом маленькій склепінчастій кімнаті, витончені супутниці художника в атласних платтях, і милуються гобеленом, що висить
на стіні.

Але де ж Веласкес? Одна з пані озирнулася, щоб покликати його: чого ж це він забарився?

І невтямки їй, що старий художник завмер, зачарований побаченим, — п’ять жінок, що виробляють килими, сидять біля прозорої, імлистої тіні, пронизаної відблисками сонця, і готують пряжу для наступного килима. П’ять веселих жінок у скромних платтях — червоних, зелених, коричневих…

Швидко крутиться колесо прядки, спиці злилися у суцільне мерехтливе коло, тихо звучить пісня Андалузії, яку наспівує одна з них, змотуючи нитку на руки і не звертаючи уваги на знатних гостей…
1. У чому полягає особливість творчості Веласкеса?
2. Чому, на ваш розсуд, картина Веласкеса «Пряхи» вважається однією з найбільш відомих?

Текст 6. Харменс ван Рейн Рембрант

…Він народився влітку 1606 р. у голландському місті Лейдені, на березі одного з рукавів Рейну. Звідси та частина його імені, яку прийнято вважати прізвищем: ван Рейн.

Батько ж його, мірошник Гарменс, як і будь-який простолюдин, зовсім не мав прізвища; називався він просто Гарменс Геррітсзоон, тобто Гарменс син Герріта.

Рембрандт був молодшим у бідній родині, і Гарменс Геррітсзоон покладав на нього всі надії. Четверо старших працювали на млині, допомагаючи батькові. Рембрандта ж у віці тринадцяти років віддали на філологічний факультет Лейденського університету, щоб він, як писав
у проханні батько, «наукою служив на користь місту і Республіці».

Але ні філологом, ні книжником не судилося йому стати. Через рік він приніс до майстерні лейденського живописця Якоба ван Сваненбурга свої перші юнацькі малюнки і залишився на все життя серед запахів
горіхової і льняної олії і свіжорозтертих фарб.

У 1631 р. Рембрандт виїхав до Амстердама. Фабриканти, які швидко збагачувалися, купці, власники корабельних верфей і торговельних комор будують для себе нові, добротні, товстостінні будинки. Їх треба пофарбувати, і майстерні амстердамських художників переповнені замовленнями.

Тут пишуть невеликі картини, що зображують сценки світського життя, — легковажно веселі, барвисті, витончені. Замовники хочуть насолодитися своїм багатством, ситістю, добробутом, що б’є через край, і художники прагнуть перевершити один одного у достовірності зображення. Ламкий блиск атласу, золото парчі, кольори килимів, пухнаста м’якість хутра, приглушений глянець срібла й міді — в усьому цьому голландські живописці досягли високої майстерності. Поруч з побутовими сценками вони люблять писати натюрморти: биту дичину, рибу, квіти.

Рембрандту потрібне було інше. Не зовнішність людей і речей, часом брехлива, а їхня глибока, справжня суть — ось що понад усе хвилює художника. Йому необхідно було знайти свою манеру зображення, що дозволило б позбавитися другорядного й зосередити увагу на головному.

Так народилося те, що називають рембрандтівським освітленням, рембрандтівською світлотінню.

Рембрандт помер у злиднях. Його поховали на кладовищі бідняків на кошти громади.
1. Назвіть особливості творчості Рембрандта.
2. Чому школа живопису, що виникла в Нідерландах, отримала назву «фламандська»?

Текст 7. Мікеланджело Буонарроті

…За спогадами очевидців, хлопчик захоплювався малюванням і присвячував цьому заняттю весь вільний час, роблячи це потай, бо батько і вчителі лаяли його, вважаючи це заняття принизливим і не гідним представника давнього роду.

…Мистецтво Мікеланджело було визнано ще за його життя, а не по смерті, як це трапляється з іншими. Це трапляється тільки з визначними людьми, а він саме таким і був. Всі побачили й визнали, що живопис, скульптура та архітектура доведені були ним до такої досконалості, якої
не можна віднайти у творчості ані старих, ані новітніх майстрів. …Мікеланджело… знаходив велике задоволення у поезії, написаній народною мовою; особливо любив він Данте, якого дуже шанував та якому слідував в образі думок та у сюжетах, і Петрарку, бо сам також складав мадригали і сонети серйозного змісту...
1. Як ставилися оточуючі до захоплення маленького Мікеланджело малюванням?
2. Чому талант Мікеланджело був визнаний ще за життя?

 Лабораторно-практична робота «Художні образи епохи Відродження»
Для уроку добираються репродукції найбільш відомих полотен, які можна показати у вигляді слайдів. Учитель основний акцент робить не на власній розповіді про картину, а на її розгляді та обговоренні.
Орієнтовний план опису картини
1. Що ви бачите на картині?
2. Назвіть персонажі.
3. Опишіть їх.
4. Що роблять люди, зображені на картині?
5. Що автор хотів донести до нас?
Учитель, підбиваючи підсумок практичної роботи, просить виділити учнів основні ознаки епохи Відродження. У разі необхідності вчитель
доповнює учнів. Результати роботи записуються в зошит.
• зростання інтересу до античної культури;
• з’являється шанобливе ставлення до людини, віра в її сили та здібності;
• мистецтво набуває світського характеру;
• релігійні сюжети змінюють сцени реального життя;
• засобом пізнання світу виступає досвід.
IІІ. Закріплення та узагальнення знань
Групи учнів представляють ґроно.
Художники Високого Відродження в Італії

Леонардо да Вінчі	Рафаель Санті	Мікеланджело Буонарроті	Тиціан
живописець	живописець	живописець	живописець
інженер-винахідник	анатомія	скульптор	«Магдалина, що кається»
учений	наукова перспектива	архітектор	«Венера»
архітектор	«Афінська школа»	поет	«Даная»
скульптор	«Сикстинська Мадонна»	«Давид»	«Портрет невідомого із золотим ланцюгом»
музикант	«Мадонна Конестабіле»	Розпис «Сикстинської капели»
поет	«Сон лицаря»	«Раб»

Художники Північного Відродження

Рубенс	Рембрандт	Дюрер	Веласкес
Голландія	Голландія	Німеччина	Іспанія
живописець	живописець	живописець	живописець
пейзаж	«Нічна варта»	пейзаж	«Фрейліни» («Меніни»)
«Портрет Олени Формуан з дітьми»	«Даная»	натюрморт	«Портрет Філіппа IV»
«Селянський танець»	«Чотири апостоли»	«Вакх»
«Пряхи»

Для узагальнення знань учитель пропонує учням заповнити порівняльну таблицю «Високе Відродження в Італії та Північне Відродження».

Високе Відродження в Італії	Північне Відродження
Більш відчутний вплив середньовічного живопису	Спрямований у майбутнє погляд на людину
Ставлення до античної культури як до творів високого зразка	Інтерес до повсякденного життя
Віддзеркалення у роботах трагізму людського існування	Орієнтація на задоволення смаків цінителів-багатіїв

ІV. Домашнє завдання
1. Прочитати відповідний параграф підручника.
2. Підготувати повідомлення про В. Шекспіра та М. Сервантеса.

6 клас

 

Тема. Заняття населення Стародавнього Єгипту.

Мета: познайомитися з періодизацією історії Стародавнього Єгипту; визначити особливості впливу природно-географічних умов на розвиток єгипетської цивілізації; охарактеризувати господарське та повсякденне життя стародавніх єгиптян; застосовувати та пояснювати на прикладах терміни й поняття «Раннє царство», «Давнє царство», «Пізнє царство», «іригація», «шадуф»; розвивати вміння працювати з історичною картою; виховувати інтерес до минулого людства.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Обладнання: підручник, атлас, стінна карта «Стародавній Єгипет», ілюстративні матеріали.

Основні терміни та поняття: Раннє царство, Давнє царство, Пізнє царство, іригація, шадуф.

Основні дати: друга половина IV тис. до н. е. — кінець VI ст. до н. е. — історія Стародавнього Єгипту.

Хід уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Учитель привертає увагу учнів до назви розділу II у підручнику — «Цивілізації Стародавнього Сходу», інформує їх про початок вивчення другої теми курсу, форми та методи роботи, проведення практичного заняття, уроку узагальнення й тематичного оцінювання тощо. Після цього оголошує тему й основні завдання уроку.

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Бесіда за запитаннями

1. Які регіони світу стали центрами виникнення землеробства?

2. Що таке цивілізація?

3. Де виникли перші міста?

4. Чому розвиток ремесла обумовлює виникнення обміну й торгівлі?

III. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Дидактична гра «Шість запитань»*

Дидактична гра сприятиме активізації уваги учнів під час розгляду нового матеріалу.

1. Періодизація історії Стародавнього Єгипту

Розповідь учителя

Під історією Стародавнього Єгипту мається на увазі історія єгипетської цивілізації від часу зародження в Єгипті державності, яке відбулося в другій половині IV тис. до н. е., до падіння незалежності Єгипетської держави наприкінці VI ст. до н. е., коли Єгипет був включений до складу Перської держави. Історію Стародавнього Єгипту поділяють на такі періоди:

І. Додинастичний період. Він охоплював час від появи перших землеробів у долині річки Ніл до створення верхньоєгипетського й нижньоєгипетського царств. У цей період відбувається розклад родоплемінних відносин, з’являється соціальна диференціація, створюються елементи іригаційної системи, формуються перші державні утворення — номи.

II. Період Раннього царства. Правління І—II загальноєгипетської династії. Утворення єдиної Єгипетської держави (XXXI—XXIX ст. до н. е.).

III. Період Давнього царства. Правління III—VI династій (XXVIII— XXIII ст. до н. е.).

IV. Перехідний період. Правління VII—X династій (XXIII—XXI ст. до н. е.). Розпад єдиної Єгипетської держави на окремі номи.

V. Період Середнього царства. Відродження централізованої Єгипетської держави. Правління XI—XIII династій (середина XXI— XVIII ст. до н. е.).

VI. Другий перехідний період. Правління XIV—XVII династій (кінець XVIII — початок XVI ст. до н. е.). Ослаблення Єгипту. Народні повстання. Захоплення Єгипту гіксосами.

VII. Період Нового царства. Розквіт єгипетської цивілізації. Правління XVIII—XX династій (XVI—XI ст. до н. е.). Створення Єгипетської імперії.

VIII. Період Пізнього царства. (Правління XXI—XXX династій, XI— IV ст. до н. е.). Занепад Єгипту. Завоювання Єгипту Персією та включення його до складу Перської держави.

* Правила гри наведені в розробці уроку № 8.

2. Природа й населення Єгипту

Повідомлення та презентації учнів

Учні виступають із повідомленнями та презентаціями, підготовленими до уроку. Учитель систематизує й доповнює виступи учнів, використовуючи наведений матеріал.

Додаткова інформація

Єгипет розташований у Північно-Східній частині Африканського континенту. Його територію омивають Середземне й Червоне моря. Клімат країни спекотний. Вдень стояла неймовірна спека, температура повітря рідко опускалася нижче за +25°С. Ночі ж, навпаки, були холодними, а інколи навіть морозними. Більшу частину території Стародавнього Єгипту займали пустелі: Лівійська, Нубійська та Сахара. Стародавні єгиптяни за червоний колір пустель називали ці землі «Де-Шерет», тобто «червона земля». Серед розпечених пісків зустрічалися оази — місце в пустелі, де є рослинність і вода.

Із півдня на північ територією Єгипту протікає Ніл, що є найдовшою річкою світу. Вона починається в горах Центральної та Східної Африки та несе свої води до Середземного моря. Гирло Нілу розділяється на велику кількість маленьких річок-рукавів, що утворюють трикутник. Греки назвали його за виглядом своєї букви «Д» — дельта.

Землі в дельті річки називають Нижнім Єгиптом. Вище за течією простягається Верхній Єгипет.

Усе життя в Стародавньому Єгипті було підпорядковано Нілу та повністю залежало від нього. Саме тому греки влучно назвали Єгипет «даром Нілу». Але без наполегливої праці людей навряд чи цей дар був використаний.

У червні вода в Нілі починала поступово прибувати. Виходячи з берегів, річка затоплювала рівнинні землі. Потужний водний потік змивав усе на своєму шляху. Змінювався й колір води. Спочатку він був зеленим від водоростей, а потім ставав яскраво-червоним від ґрунтів, які траплялися на шляху річки.

У цей час річка оживала. Посеред води з’являлися цілі ліси тростини — папірусу, прилітала велика кількість птахів.

Цікаво знати

Папірус відігравав велику роль у житті єгиптян. У його заростях водилося багато птахів, звірів. Зі зв’язок папірусу виготовляли човни. Використовували його і в будівництві. Зі спеціально оброблених стебел папірусу виготовляли матеріал для письма, який схожий на папір. Його також називають папірус. Із настанням осені вода в річці починала спадати, і до листопада Ніл входив у свої береги. У місці, де перебувала вода, залишався родючий намул, який і дав назву життєдайній долині Нілу — «Та-Кемет» («чорна земля»).

Після повені погода впродовж кількох місяців залишалася стійкою та сприяла розвитку рослин.

Пращури сучасних єгиптян, які прийшли в долину Нілу за часів неоліту — понад 6500 років тому (у V тис. до н. е.), привели із собою одомашнених вівцю й козу. На відміну від найдавніших жителів долини, які збирали дикий ячмінь, вони почали вирощувати пшеницю. Вирощували давні землероби й фінікові пальми, виноград, льон. Із часом одомашнили качок, гусей, велику рогату худобу.

Робота з документом

ДІОДОР СИЦИЛІЙСЬКИЙ ПРО ПРИРОДУ ЄГИПТУ

...Єгипет простягається на південь... Із заходу він захищений Лівійською пустелею, у якій водиться величезна кількість диких звірів і яка тягнеться на великі відстані; відсутність води та будь-якої їжі робить подорож через неї не лише тяжкою, а й справді небезпечною. Із півдня такий самий захист йому дають нільські пороги та прилеглі гори. Тому ні пливти річкою, ні подорожувати суходолом практично неможливо, не маючи царських або подібних до них запасів. Із частин країни, що звернені на схід, одні захищені річкою, інші — оточені пустелею та болотистими місцинами, які мають назву «прірви»... Четвертий бік країни омиває... Єгипетське море...

Запитання до документа

1) Які географічні об’єкти, за словами історика, захищають Єгипет?

2) Що було необхідне мандрівникові, щоб здійснити подорож до Єгипту?

Поступово люди навчилися не лише обробляти землю, але й зрошувати свої поля водою з Нілу та відводити зайву воду під час повеней. Населення річкової долини процвітало, кількість жителів поступово зростала. Надлишок продуктів харчування надавав можливість розвивати ремесла. Певна частина людей уже могла не займатися землеробством, а виготовляти знаряддя праці, предмети домашнього вжитку, одяг, споруджувати будівлі різного призначення. Розвиток ремесел став поштовхом до розвитку торгівлі. Вона спонукала єгиптян вирушати на пошуки невідомих земель для збуту своєї продукції.

3. Повсякденне та господарське життя єгиптян

Колективна робота з підручником

Учитель доручає учням самостійно опрацювати відповідний матеріал параграфа та у вигляді плану визначити особливості повсякденного та господарського життя стародавніх єгиптян. Результати роботи учнів учитель систематизує й уточнює, використовуючи наведений матеріал.

Додаткова інформація

Основою багатства Єгипту було сільське господарство. Але землеробство єгиптян цілком залежало від розливів Нілу. Щоб раціонально використовувати його позитивний вплив, єгиптяни навчилися приборкувати річку за допомогою дамб (земляних насипів) і каналів. Дамби стримували води під час сильних розливів, а канали підводили воду до ділянок землі, на які не поширювався розлив. Це давало змогу розширити територію, придатну для землеробства.

Робота з термінами та поняттями

Іригація (від латин. irrigatio) —зрошування. У Стародавньому Єгипті люди будували великі іригаційні споруди (дамби, канали, водосховища) для регулювання розливів Нілу та використання його вод із метою штучного зрошування полів.

Перші відомості про канали датуються XXII—XXI ст. до н. е. Найдовший із них сягав 2 тис. км. Відвойовувати землю в пустелі єгиптянам допомагали нескладні механізми.

Для підняття води на підвищені ділянки від XV ст. до н. е. єгиптяни почали використовувати так званий шадуф. Цей пристрій був схожий на «журавель» біля колодязя в українських селах. Від IV ст. до н. е. вже застосовували спіральні гвинти в циліндрі, які піднімали воду. Пізніше цей пристрій дістав назву «Архімедів гвинт». Згодом засобом для піднімання води служило механічне колесо.

Цікаво знати

Рік у єгиптян поділявся на три пори по чотири місяці. Сезон розливу (19 липня — середина листопада) — «ахет», потім сезон звільнення від води (середина листопада — середина березня) — «перет» і сезон «тему» — збирання врожаю (середина березня — 19 липня).

Робота з документом

ІЗ МОЛИТВИ СТАРОДАВНІХ ЄГИПТЯН ДО НІЛУ

...Слава тобі, Ніле, що приходиш у мирі. Щоб дати життя Єгипту... твої хвилі розливаються по садах, які створило сонце, ти втамовуєш усе, що прагне небесної вологи; коли ти спустишся на землю, їй бог дає зерно та закипають роботи в майстернях. Ти — творець пшениці і ячменю, тобою тримаються храми...

Запитання до документа

Чому стародавні єгиптяни зверталися з молитвами до Нілу та називали його «творцем пшениці і ячменю»?

Обробіток землі був для єгиптян настільки важливим, що оранку в листопаді, коли вода спадала, починав особисто фараон. Спочатку землю обробляли примітивним плугом. Потім її розпушували мотикою, а грудки розбивали дерев’яним молотом. Мотики виготовляли з дерева, пізніше — із металу. У дельті зерно висівали безпосередньо в намул, потім виганяли худобу, яка втоптувала його.

Урожай збирали у березні-квітні за допомогою серпа. Колоски зрізали посередині стебла та в’язали у снопи. На току тварини (вівці чи віслюки) копитами обмолочували колоски. Частина обмолоченого зерна залишалася в тих, хто обробляв землю, а інша до наступного року зберігалася в храмах і царських зерносховищах для майбутнього посіву.

Запаси використовували для їжі, якщо рік був неврожайний. Єгиптяни вирощували ячмінь, льон, пшеницю, часник, огірки. Із пшениці випікали хліб і готували пиво. Вирощували стародавні єгиптяни також виноград та садові культури. Центрами виноградарства й виноробства були дельта Нілу та оази. Виготовляли єгиптяни біле й червоне вина, у які додавали мед і спеції. Невтомна праця людей і Ніл робили Єгипет житницею Стародавнього Сходу, а згодом усього Середземномор’я.

Ремесло досягло значного розвитку вже за доби Давнього царства. Про це свідчать малюнки в єгипетських пірамідах, на яких зображені столяри, каменярі, шевці, ткачі, ковалі, гончарі, та вироби давніх майстрів, знайдені археологами.

Праця ремісників була спрямована на задоволення повсякденних потреб як багатих, так і незаможних єгиптян.

Давнім видом ремесла було ткацтво. Найвищого розвитку ткацтво набуло за доби Нового царства. У цей час єгиптяни навчилися виготовляти високоякісні тканини з льону та фарбувати їх. Одяг робили тільки з лляних тканин. Інші матеріали вважалися нечистими. Поширеними кольорами були червоний, синій, зелений, однак улюбленим кольором залишався білий.

Високого рівня в Стародавньому Єгипті досягло гончарство. Для виробів із глини використовувався гончарний круг. Готові вироби просушували та прикрашали малюнками. Закінчувався процес випалюванням у цегляних печах.

Єгиптяни вміли гарно обробляти камінь, дерево. Згодом навчилися виготовляти скло та обробляти й плавити метали (мідь, олово, золото, а згодом і бронзу). Ремісничі інструменти були різноманітні, але завжди прості. Найбільш складними вважалися теслярські й столярні інструменти. Також із бронзи єгиптяни виготовляли й інструменти для проведення хірургічних операцій.

Дельта Нілу була місцем, де вирувало життя різноманітних диких тварин і птахів. Це створювало основу для розвитку полювання. Найпоширенішою зброєю був великий лук. Для полювання на крокодилів і бегемотів застосовували багри.

Крім м’яса диких тварин і птиці, цінним джерелом харчування єгиптян була риба. У водах Нілу водилися сом, окунь, кефаль, короп, вугор тощо. Але в деяких номах певні види риб було заборонено їсти, бо їх вважали священними. Інколи це призводило до військових конфліктів із номами, де цю рибу вживали. Для рибальства жителі долини Нілу використовували різні знаряддя. У гробницях знайдено зображення сцен риболовлі сітками, звичайними гачками, гарпунами тощо.

Єгиптяни будували маленькі човни з папірусу та великі баржі, що перевозили кам’яні брили масою кілька сотень тонн. Із часом вони, опанувавши мистецтво будувати великі кораблі, що рухалися за допомогою вітрил і весел, навчилися плавати у відкритому морі.

Ніл був шляхом, який поєднував усі частини країни та допомагав спілкуватися із сусідами.

IV. ЗАКРІПЛЕННЯ НОВИХ ЗНАНЬ

ВАРІАНТ 1

Перевірка результатів виконання учнями завдань до дидактичної гри «Шість запитань».

ВАРІАНТ 2

Бесіда за запитаннями

1. Де розташований Єгипет? Як називали єгиптяни свою країну?

2. Які природно-кліматичні умови вплинули на зародження цивілізації в Єгипті?

3. Що було основою господарства Стародавнього Єгипту?

4. Коли в Єгипті з’явилися перші землероби?

5. Які пристрої використовувалися для штучного зрошення полів?

6. Які ремесла були поширені в Стародавньому Єгипті?

V. ПІДСУМКИ УРОКУ

Учитель доручає учням самостійно визначити основні ідеї матеріалу, розглянутого на уроці.

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Опрацюйте матеріал відповідного параграфа підручника.

2. Творче завдання. За допомогою додаткових джерел інформації підготуйте розповідь про життя й заняття давньоєгипетського селянина або ремісника.

7 клас всесвітня історія

 

Всесвітня історія. 7 клас: розробки уроків до підручника О. В. Гісема та О. О. Мартинюка

УРОК № 7

Тема. Узагальнення і тематичний контроль за розділом «Перші середньовічні І держави».

Мета: здійснити узагальнення й тематичний контроль умінь і навичок, набутих учнями впродовж вивчення розділу; удосконалювати наявні вміння й навички; виховувати шанобливе ставлення до минулого людства.

Тип уроку: узагальнення і оцінювання знань.

Обладнання: підручник, атлас, завдання для перевірки навчальних досягнень учнів.

Структура уроку

I. Організація навчальної діяльності

II. Узагальнення й оцінювання знань

III. Підсумки уроку

IV. Домашнє завдання

Хід уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Учитель оголошує учням тему й основні завдання уроку, інформує про заплановані форми роботи.

II. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ

Поясніть значення термінів і понять

Середні віки, Велике переселення народів, варварське королівство, король, граф, «Салічна правда», майордом, бенефіцій, «Каролінгське відродження», Верденський договір, внутрішня колонізація, василевс, синкліт, «Звід громадянського права», грецький вогонь, іконоборство, іслам, мусульманин, хіджра, Омейяди та Аббасиди, халіф, емір, східна деспотія.

Дидактична гра «Віднови втрачене»

Правила гри. Учитель пропонує учням заповнити пропуски в реченнях. Гру можна проводити з усім класом або з окремими учнями, в усній або письмовій формі.

І ВАРІАНТ

1. Середньовіччя в історії Європи — це період, що тривав від середини ... ст. до кінця XV ст. (V ст.)

2. На кордонах Римської імперії напередодні Великого переселення народів жили три великі групи варварських племен: германці, ... і слов’яни. (Кельти)

3. 481 р. всіх франків об’єднав вождь на ім’я ... з роду Меровея. (Хлодвіг)

4. Після переселення Мухаммеда в Ясриб місто стало називатися «Містом пророка» або просто «Містом», арабською мовою .... (Медина)

5. Собор Святої Софії в Константинополі було збудовано за правління візантійського імператора .... (Юстиніана І)

6. Рух іконоборців у Візантії розпочався за правління імператора .... (Лева III Ісавра)

7. Карл Мартелл очолював франкське військо, яке 732 р. у битві під містом ... розгромило арабську кінноту. (Пуатьє)

8. 25 грудня ... р. в соборі Св. Петра в Римі Папа Лев III проголосив Карла Великого імператором. (800 р.)

II ВАРІАНТ

1. Початком Середньовіччя вважається ... р., коли припинила існування Західна Римська імперія. (476 р.)

2. Від переселення Мухаммеда в Ясриб, що відбулося в ... р., ведеться мусульманське літочислення. (622 р.)

3. Після смерті Мухаммеда першим халіфом було обрано ... . (Абу Бакра)

4. Імператора у Візантії грецькою мовою називали .... (Василевсом)

5. Нову королівську династію Каролінгів започаткував .... (Піпін Короткий)

6. За Верденським договором територію, яку називають західно-франкським королівством, отримав у володіння .... (Карл Лисий)

7. Найбільшими небезпеками для середньовічної європейської людини були голод, ... та хвороби. (Війни)

8. Внаслідок внутрішньої колонізації «Європа лісів» поступово перетворилася на «Європу ...». (Полів)

Складіть історичні портрети одного з діячів Середньовіччя

План

1. Походження, факти біографії.

2. Діяльність.

3. Особисті якості та риси характеру.

4. Ваше ставлення до діяча.

Перелік імен: Хлодвіг, Карл Мартелл, Карл Великий, Юстиніан І Великий, Лев III Ісавр, Олексій І Комнін, Мухаммед.

Робота з картою

1. Покажіть території Варварських королівств у VI ст.

2. Які території було приєднано до Франкського королівства за правління Хлодвіга?

3. Яке місто було столицею імперії Карла Великого?

4. Які території завоював Карл Великий?

5. Назвіть території, на які поширювалася влада візантійського імператора Юстиніана І Великого на кінець його правління.

6. Порівняйте територію Візантійської імперії у першій та другій половині XI ст. Назвіть території, втрачені візантійцями.

7. Які держави були створені хрестоносцями на території Візантії після Четвертого хрестового походу?

8. Які грецькі держави утворилися після катастрофи 1204 р.?

9. Які території увійшли до Арабського халіфату внаслідок завоювань перших халіфів?

10. Які території були завойовані за правління халіфів династії Омейядів?

11. Назвіть найбільші центри мусульманської культури.

Запитання і завдання

1. Визначте причини, зміст і наслідки Великого переселення народів.

2. Наведіть приклади:

1) досягнень франкської, візантійської та арабської культур;

2) взаємовпливу імперій і культур;

3) взаємодії людини і природи в Середні віки.

3. Охарактеризуйте значення ісламу для арабської й світової культури та історії.

4. Висловіть свою думку щодо внеску Франкської та Візантійської імперій, Арабського халіфату у світову духовну спадщину.

III. ПІДСУМКИ УРОКУ

Заключне слово вчителя

Під час вивчення цього розділу ви познайомилися з новим навчальним предметом. Упродовж наступних уроків на вас чекає чимало цікавих відомостей про життя людства в період Середньовіччя.

IV. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Повторіть матеріал про варварське й римське суспільство на час завершення періоду історії Стародавнього світу.