29.04.2020
 8 клас історія України

Тема: Правобережна Україна та західноукраїнські землі. Поділи Речі Посполитої та українські землі.

Тип уроку: Комбінований

Мета: Сформувати в учнів системні знання по темі.

Завдання

• дізнатися про становище західноукраїнських земель у другій половині 18 століття;

• визначити, коли відбулися так звані Три поділи Польщі та які наслідки вони мали для становища України;

• навчитися використовувати відеоматеріал в учбових цілях;

• вивчити та записати у словчники основні поняття уроку;

• навчитися узагальнювати самостійно вивчений матеріал.

Хід уроку

І. Привітання вчителя та оголошення теми. (1 хв)
ІІ. Мотивація, перевірка домашнього завдання. (5-7хв)

Учитель перевіряє таблички, паралельно обговорюючи написане з учнями (інтерактивна перевірка), виставляє оцінки.

ІІІ. Актуалізація опорних знань (3-5 хв)

Покажіть на карті західноукраїнські землі. Покажість територію Речі Посполитої у першій половині 18 століття.

Що для країни означає феодально-кріпосницький лад?

Вивчення нової теми. (20 хв)

Річ Посполита почала переживати період занепаду у другій половині XVIII століття. Головними факторами, які гальмували економічний та господарський розвиток країни були шляхетська анархія і феодально-кріпосницький лад.

У 40-60-х роках ХVІІІ століття в Польщі сталися дві великі війни. Вони стали відображенням інтересів кількох центральноєвпропейських держав. Це була війна за австрійську спадщину 1742-1748 pоків і Семилітня 1756-1763 pоків. Польща на той час була знесилена, тому не брала участі в цих війнах, проте польське населення зазнавало господарських втрат і величезних розорень, оскільки саме на польській території проходила значна частина військових дій.

Сусідні Росія, Австрія і Пруссія скористалися ослабленням Польщі. Вони мали у планах розділити Польщу на частини, збагатити власну територію за рахунок її території. Прогресивні реформи Польської держави їх лякали та насторожували, також у Польщі поширювалися ідеї Великої французької революції.

В хаос була втягнута велика кількість шляхти, утворилася велика шляхетська конфедерація – Барська. Її було проголошено у м. Барі (сьогодні – Вінницька область) у лютому 1768 р. Ще 35 конфедерацій інших воєводств і земель до осені 1769 р. також паралельно організувалося, вони ставили за мету охорону золотих вольностей.

Запис у словничок
Золота вольність (лат. Aurea Libertas) – одне з явищ в унікальній аристократичної політичній системі Польського королівства (1385-1569) і пізніше, після Люблінської унії (1569), у Речі Посполитій. У цій системі вся знать (шляхта) мала рівними і великими правами і привілеями. Шляхтичі засідали в законодавчому органі, сеймі, і вибирали короля. Золота вольність була унікальним явищем в століття абсолютизму в Європі. У результаті зловживань золотою вольністю і правом liberum veto центральна влада в Речі Посполитій ослабла, що дозволило сусідам Польщі (Росії, Австрії і Пруссії) паралізувати державу і провести три розділи Речі Посполитої.

Перший поділ країни відбувся 5 серпня 1772 р. у місті Петербурзі, його здійснили представники Росії, Австрії і Пруссії. Вони підписали угоду, згідно якої забирали собі так звані санітарні смуги, що складали територію по межам Речі Посполитої.

У вересні 1773 р. був скликаний сейм, який вважав загрозою ще більші територіальні втрати, ратифікував угоду. Цей же сейм, як не дивно, розпочав ряд кардинальних спроб врятування держави через реформування. Чотирилітній (Великий) сейм спробував встановити централізовану конституційну монархію, у якій громадянські права будуть рівними для шляхти та міщан, а представницька система буде збалансованою.

Сейм проводив засідання з осені 1788, а закінчив весною 1792 p. Жодна з ухвалених тут реформ уже не була втілена у життя, але 1788-1792 пробудили громадсько-політичну думку в Польщі.

3 травня 1791 р стався кульмінаційний пункт Чотирилітнього сейму – ухвалили Конституцію. Вона стала проголошенням волі народу і визначником нових засад устрою державного апарату Речі Посполитої. Основні принципи: спадкова монархічна влада, регульована законом; права шляхти та городян урівняні; нормалізовані архаїчні сеймові практики, утворилися централізовані органи виконавчої влади і т. д.

Як наслідок поділу Польщі, який відбувся у 1793 р., до складу Росії стала входити територія Правобережної України (Волинське, Брацлавське, Подільське і Київське воєводства). Минуло два роки, у 1795 р. мав місце ще один поділ Речі Посполитої, тоді до складу Росії увійшли також західні землі Волині.

Це була остання спроба порятунку Речі Посполитої, але в ній не була зацікавлена ні одна із великих держав-сусідів, - війна за другий поділ.

Її ініціаторами формально були лідери опозиції магнатів Ксаверій Браницький, Станіслав Щасний Потоцький і Северин Жевуський. Вони спочатку в Петербурзі, а пізніше у містечку Торговиця (сьогодні Уманський р-н Київської обл.) у травні 1792 р. проголосили конфедерацію, що була спрямована проти нової Конституції. Не минуло і кількох днів як до конфедератів приєдналися війська Росії. Військові дії російської армії на Правобережжі проти військ шляхти почалися на початку травня 1792 року. Королівська армія майже не чинила опору. Здавалися один за одним польські гарнізони краю. Невеликомасштабні сутички сталися тільки під Любаром, Шепетівкою та Острогом. У середині 1792 р. військові операції були практично припинені. Але минув майже рік, перш ніж плани царського уряду були реалізовані. Маніфест Катерини II з'явився 27 березня 1793 р. За ним Правобережна Україна мала увійти до складу Росії. Дуже скоро розпочалося складання присяги населенням краю (за селян присягу складали поміщики). Все це сталося без особливих ускладнень, в короткий термін.

Останній спалах опору – повстання у березні-листопаді 1794 pоку. Воно було очолене Тадеушем Костюшком – польським національним героєм. Річ Посполита ще продовжувала своє існування формально, дні її були лічені, тож повстанці закликали увесь народ до боротьби, з ціллю загинути під руїнами власного краю, або звільнити батьківську землю від ганебного ярма та насильства загарбників рідного краю. 7 травня Костюшком було видано Полянецький універсал, за яким селян було звільнено від підданської залежності і закликано до активної боротьби – військових дій. Активну участь у війні взяли також городяни, особливо мешканці Варшави, Кракова та Вільно.

Придушенням повстання зайнялися прусська і російська армії. У червні 1794 р. царські загони оволоділи Краковом, у серпні - Вільном, а 4 листопада російська армія під проводом Олександра Суворова штурмом здобула Прагу - передмістя Варшави.

25 листопада 1795 р. король підписав відречення від престолу. 27 січня 1797 р. було підписано кінцевий варіант тексту трактату між Росією, Пруссією і Австрією про третій поділ Речі Посполитої. Царський уряд після приєднання і не помишляв про відновлення на Правобережжі козацьких полків. Протягом 90-х рр. XVIII ст. на її територію були поширені загальноімперські адміністративні органи та установи. Становище народних мас майже не змінилося. Вони, як і раніше, відробляли панщину у маєтках феодалів. Одночасно польські магнати одержали від царських властей нові чини, права російського дворянства.

    Отже, наприкінці XVIII ст. нарешті була виправлена та політична помилка, яку допустив російський царизм щодо населення Правобережної України у 1667 р., передавши її за Андрусівським договором Польщі. Але проблема возз'єднання всіх українських земель в одне ціле вирішена до кінця так і не була. Вони потрапили під владу двох імперій — Російської та Австрійської.

Самостійна робота учнів (4-6 хв)

Робота з картою

Показати на карті, як була поділена територія України після кожного з поділів Польщі.

Висновки та узагальнення (3-4 хв)

Висновки учні підводять самостійно, за бажанням використовуючи створені вдома ребуси (клас відгадує їх в інтерактивному режимі).

VІІ. Домашнє завдання (1-2 хв)
1. Повторити матеріал за підручником, заповнити словнички датами, термінами та поняттями.

2. За бажанням: створити кросворд або ілюстрації до теми "Ліквідація Запорізької Січі. Південна Україна."

29.04.2020
7 клас історія України
Практичне заняття № 5.Повсякденне життя та взаємовідносини населення України  в  XIV—XV ст.

Мета: навчальна: з’ясувати особливості соціальної структури українського суспільства; визначати, причини та характер змін у господарському житті; як відбувався процес подальшого закріпачення селянства, місце магдебурзького права в житті українських міст; наслідки, до яких призвели розвито ремесла і торгівлі.

Розвиваюча: учні вмітимуть описувати повсякденне життя різних верств населення; використовувати діаграми для отримання й зіставлення інформації; визначати причини та наслідки подій знаходити історичну інформацію за допомогою карти;порівнювати історичну інформацію.

Основні поняття: магнат, шляхта, пан, кріпацтво, магдебурзьке право, ратуша, мер, райці, лавники.

Тип уроку: комбінований.

Хід уроку:

І Організаційний момент.

Вчитель: Добрий день, мої шановні учні! В мене в руках парасолька. Як ви думаєте навіщо вона мені?(відповіді учнів) А парасолька для того, аби ніяка мряка, похмура погода не обтяжила і не зіпсувала сонячного настрою, який я сподіваюся буде царювати у нас сьогодні на уроці.

Девіз уроку.    Зібратися разом – це початок,

Триматися разом – це прогрес,

Працювати разом – це успіх.

Г. Форд

ІІ.  Актуалізація опорних знань учнів

1. Робота з історичним атласом

Користуючись картою історичного атласа, виконайте завдання.

1) Назвіть держави, до складу яких входили українські землі в ІІ половині ХIV - І половині XV ст.

2) У складі якої з цих держав перебувала більша частина українських земель?

3) Назвіть українські землі, що увійшли до складу Руського воєводства, утвореного на українських землях у складі Польщі.

4) Назвіть місце, де литовсько-руські війська перемогли в 1362 р. ординців.

5) Де і коли спільними зусиллями поляків, литовців, українців та білорусів був розгромлений Тевтонський орден?

2. Розвиваємо хронологічні вміння

Наведені події розташуйте у хронологічному порядку.

1) Встановлення васальної залежності Кримського ханства від Осман­ської імперії.

2) Завоювання Константинополя турками.

3) Ліквідація Київського князівства.

4) Перенесення руської митрополії з Києва у Володимир-на-Клязьмі.

5) Підписання Кревської унії між Великим князівством Литовським та Польським королівством.

Відповідь: 4, 5, 2, 3, 1.

Учитель. Таким чином, протягом ІІ половини ХІV - І половини XV ст. відбувався процес подальшого розподілу українських земель. Як же позначилася втрата власної державності на соціальному-економічному розвиткові українців, нам належить з’ясувати на цьому уроці.

IІІ. Мотивація навчальної діяльності..

Проблемне завдання: «Довести, що протягом ІІ половини ХІV - I половини ХV ст. відбувався процес розшарування українського суспільства, який супроводжувався закріпаченням селянства».

ІV. Сприйняття і усвідомлення навчального матеріалу.навчального матеріалу.

1.      Соціальна структура суспільства

Працюємо з діаграмою

Уважно розгляньте діаграму та виконайте завдання.           

1) Назвіть основні категорії населення українського суспільства. Яка з них була найчисленніша?

2) Виходячи зі складу населення, назвіть основні галузі господарства.

3) Назвіть з числа наведених категорій населення тих, кого можна віднести до привілейованих і залежних. Поясніть, чому ви так вважаєте.

Робота по групах

Опрацьовуючи матеріал підручника про основні ознаки економічного життя українців, учні мають дати відповіді на питання.

1-а група. Які системи обробки землі використовували селяни у XIV-XV ст.? Чому в різних регіонах використовувалися різні системи обробки?

2-а група. Доведіть, що селянське господарство мало переважно натуральний характер.

3-я група. Поясніть значення слів «кріпацтво», «панщина», «оброк», «пан», «челядь».

Використовуючи метод «Мозкового штурму», учні дають оцінку змінам, що відбувалися у становищі українського селянства.

Висновок. У XIV-XV ст. відбувається процес закріпачення селянства, що призвело до уповільнення розвитку сільського господарства та посилення боротьби проти поневолючів.

2.      Розвиток міст. Поширення магдебурзького права

Учитель. У ХІІІ ст. в країнах Європи почалося процес відродження міст як політичних та економічних центрів. Значно пожвавилася торгівля, відчутно розвинулися ремесла. Міста починають боротьбу проти своїх власників - феодалів і церкви. В разі перемоги городян міста отримували право на самоврядування.

1) Яку назву отримало право міст на самоврядування?

2) Звідки походить ця назва?

Учитель. Міста на українських землях також докладали чимало зусиль, щоб отримати право на самоврядування.

Робота з підручником

За допомогою підручника складіть схему, яка б відображала основні категорії селян та характеризувала їхнє становище.

Мій конспект

Галузь господарства	Особливості розвитку
Сільське господарство	— Удосконалення землеробства (поширення трипільної системи обробітку землі, витіснення сохи й рала плугом, використання довгої коси тощо). — Вирощування жита, ячменю, вівса, пшениці, гречки, гороху тощо. — Розведення волів, корів; збільшення поголів’я свиней. — Розвиток городництва та садівництва; фактичне зникнення до середини ХІV ст. вільних общинних земель у зв’язку зі зростанням великих феодальних господарств. — Зростання селянських податків та повинностей; панщина — 14 днів на рік. — Поширення фільваркового господарства — шляхетського багатогалузевого господарства, яке базувалося на праці селян-кріпаків і було орієнтованим на ринок. — Закріпачення селян — установлення залежності селян, що полягала в прикріпленні до землі, підлеглості адміністративній і судовій владі свого господаря (1503 р. — заборона польським сеймом селянам переселятися на інші землі без дозволу шляхти)
Промисли	— Рибальство. — Мисливство. — Бджільництво. — Солеваріння (у Прикарпатті), видобування руди (на Волині й Поліссі). — Виробництво дьогтю, смоли й поташу. — Виготовлення сукна й полотна, гончарного посуду, предметів із металу й дерева для домашнього вжитку

Робота із джерелом

Прочитайте уривок із джерела та дайте відповіді на запитання.

…Село пана Семена Кмітича…: чоловіків 70, дають панові на рік 19 кіп грошів, ходять робити на пашню дворову протягом усього літа, орати — день, а два дні жати; в тому селі млинів два, корчми дві, із якої 4 копи грошів. А якщо який-небудь чоловік із тих сіл геть іде, то він повинен дати панові 6 кіп відхідного.

Село… П’ятничне: чоловіків 30, дають на рік 3 копи і 40 грошів, а слуг у тому селі 8, котрі кінно служать; ще в тому селі чоботарів два і коваль один; ці роблять на двір даром…

Село… Демидовці: чоловіків 37, дають на рік 4 копи і 28 грошів; літом день косять; другий день жнуть…

Село… Кам’яногірка: людей усіх 30 чоловіків; з них 23 чоловіки дають на рік по 12 грошів, а також по два третинники вівса (1 третинник — приблизно 130 кг), по два вози сіна; робіт ніяких не виконують…

1)  Які повинності були поширені серед українського селянства?

2)  Як наведене джерело відображає становище селян?

Робота з підручником

За допомогою підручника заповніть таблицю «Перехід до фільваркового господарства».

Зразок заповненої таблиці

Перехід до фільваркового господарства

План характеристики	Характеристика
Визначення поняття	Фільварок — багатогалузеве господарство, що ґрунтується на праці кріпосних селян та орієнтоване на ринок
Причини переходу до фільваркового господарства	— Зростання потреби феодалів у грошах. — Збільшення попиту на сільськогосподарську продукцію (перш за все на хліб)
Відмінності фільварків від типових маєтків шляхтичів	— Велика кількість орної землі. — Виробництво частини продукції на продаж. — Розвиток багатогалузевого господарства (крім землеробства в ньому розвивалися скотарство, рибальство, винокуріння, пивоваріння, млинарство та інші галузі)
Наслідки розвитку фільваркового господарства	— Зростання кількості фільварків в українських землях. — Збільшення сільськогосподарського виробництва загалом. — Збільшення залежності селян (закріпачення селян, збільшення панщини тощо)

3.   Зростання міст. Магдебурзьке право

Розповідь учителя

У ХІІІ ст. в країнах Європи розпочався процес відродження міст як політичних та економічних центрів. Значно пожвавилася торгівля, відчутно розвинулися ремесла. Міста починають боротьбу проти своїх власників — феодалів і церкви. У разі перемоги городян міста отримували право на самоврядування.

Проблемне завдання

Чому період ХV—ХVІ ст. називають добою розвитку міст?

Робота з картою

Користуючись картою, випишіть назви найбільших українських міст — центрів розвитку ремесла й торгівлі ХІV—ХV ст. (Карта «Культурний і господарський розвиток українських земель у XIV—XV ст.» (с. 16) атласу.)

Робота із джерелом

Прочитайте уривок із джерела та дайте відповіді на запитання.

(Це місто) дуже багате на іноземні товари, бо нема шляху більш звичного, як давня, давно прокладена і добре відома дорога, що веде з чорноморського порту, міста Кафи, через ворота Таврики, на Таванську переправу на Дніпрі, а звідти степом у (це місто); цією дорогою відправляють з Азії, Персії, Індії, Аравії і Сирії на північ у Московію, Псков, Новгород, Швецію і Данію всі східні товари, а саме: коштовні камені, шовк і шовкові тканини, ладан, пахощі, шафран, перець й інші прянощі. Цією дорогою часто їдуть іноземні купці; вони створюють загони, іноді в тисячу осіб, які називають караванами, і супроводять обози, що складаються з численних навантажених возів і нав’ючених верблюдів. Раніше такі каравани платили значне мито… при переправі через Борисфен у Тавані; там і до цього часу збереглась у цілості кам’яна будівля зі склепіннями, яку і наші, і татари, і греки називають Вітовтовою банею, і розповідають, що в ній жив колись митник Великого князівства Литовського, що збирав мито…

У непоказних київських хатах зустрічається не тільки достаток, але навіть величезна кількість плодів, овочів, меду, м’яса, риби… Мені самому доводилося бачити шовк, який обходився дешевше, ніж льон у Вільні, і перець, дешевший за сіль.

1)  Про яке місто йдеться у спогадах сучасника? (Київ)

2)  Яку роль воно відігравало в міжнародній торгівлі в ХV—ХVІ ст.?

3)  Який «звичний шлях» пригадує автор?

4)  Із якими країнами українські землі були пов’язані торговельними шляхами?

5)  Чому для перевезення товарів купці об’єднувалися в каравани? Що їм загрожувало?

6)  Як наведене джерело відображає розвиток торгівлі в місті?

Аналіз інформації

Історик М. Довнар-Запольський зазначає: «У міщанах південних міст було б помилково вбачати міський клас у власному розумінні цього поняття. Він був міським тільки у сенсі осілості в місті, виконанні міських повинностей та користуванні старовинними міськими вольностями. За своїми ж заняттями південне міщанство було нижчим військово-службовим класом…»

1)  Якими були основні заняття жителів звичайних міст?

2)  Чим були викликані особливості занять міщан півдня України?

Пошук інформації

1)  Із представників яких національностей складалося населення великих міст у Центрі, на Сході, Заході, Півдні України?

2)  Чим ви можете пояснити відмінності в етнічному складі українських міст?

3)  Поміркуйте та поясніть, чому сільське населення не відрізнялося такою «строкатістю».

Робота із джерелом

Прочитайте уривок із книги М. Аркаса «Історія України-Руси» та дайте відповіді на запитання.

Багато городів за ті часи дістали од князів Литовських так зване «магдебурзьке право». Це право давало городянам велику самостійність і незалежність од влади державної; по тому праву городська рада порядкувала усіма справами в городі: громада вибирала з-поміж себе «бургомістра» і «лаву», в котрій було чотири «райці», 12 «лавників» (присяжні засідателі) і «війт»; війта обирали до смерті — він був судією для городян. «Рада» і «лава» звалися заразом «магістрат».

1)  Поясніть, що таке «магдебурзьке право».

2)  Чому міста бажали його отримати?

3)  Складіть схему, яка б відображала систему самоврядування за магдебурзьким правом.

Робота із джерелом

Прочитайте уривок із юридичного коментаря 1565 р. про права і обов’язки міської ради та дайте відповіді на запитання.

Обов’язком ради і бурмістрів є принаймні раз на тиждень, або кожний раз, коли вимагатиме потреба, збиратися в ратушу, радитися про добро громади, здобувати нові користі для громади і запобігати шкодам, залагоджувати й розсуджувати всілякі спори, вишукувати способи, щоб їжа і напої у місті не були дорогими, і карати продавців, які порушуватимуть розпорядження райців або загальні ухвали. Окрім цього, вони мають наглядати за пекарями, різниками, шинкарями, пильнувати обману в мірах і вагах під час продажу їжі, напоїв та іншого товару… Рада також має запобігати сваркам у місті, боронити від кривд сиріт і вдів та викорінювати шкідливі і безчесні ігри — карти, кості й таке інше негідне. Кожного року рада мусить складати рахунки з усіх міських прибутків перед старшими й визначнішими людьми з громади.

1)  Поясніть значення слів «рада», «бурмістр», «ратуша», «райці».

2)  Визначте основні обов’язки міської ради.

3)  Які порушення зустрічалися в середньовічних містах найчастіше?

4)  Чи необхідно розв’язувати перелічені у джерелі проблеми в сучасному місті? Який орган самоврядування займається основними проблемами вашого міста?

робота з історичним документом;

Прочитайте документи та виконайте завдання до нього.

Бартоломей Ґроїцький. Юридичний коментар до магдебурзького права. 1565 р.

А. Обов’язком ради й бургомістрів є принаймні один раз на тиждень, або кожний раз, коли вимагатиме потреба, збиратися в ратушу, радитися про добро громади, здобувати нові користі для громади і запобігати шкодам, залагоджувати й розсуджувати всілякі спори, вишукувати способи, щоб їжа і напої у місті не були дорогими, і карати продавців, які порушуватимуть розпорядження райців або загальні ухвали.

Завдання

1) Випишіть у словник і знайдіть значення слів: «бургомістр», «ратуша» та «райці».

2) Використовуючи текст, спробуйте скласти схему управління містом за магдебурзьким правом.

Б. ...Вони мають наглядати за пекарями, різниками і шинкарями, пильнувати обману в мірах і вагах під час продажу їжі, напоїв та іншого товару... Рада також має запобігати сваркам у місті, боронити від кривд сирот і вдів та викорінювати шкідливі й безчесні ігри - карти, кості... Кожного разу рада мусить складати рахунки з усіх міських прибутків перед старшими й визначнішими людьми з громади.

Завдання

1) Назвіть найбільш типові злочини, з якими мала боротися рада і бургомістр.

2) Якими категоріями населення міста мала опікуватися міська влада?

3) Знайдіть у словнику термін «патрицій», користуючись документом, спробуйте визначити, яка роль відводилася цим городянам в управлінні містом.

Бесіда за питаннями з метою відтворити одержані під час вивчення 
курсу всесвітньої історії знання

1) Що таке цехи?

2) Пригадайте значення слів «майстер», «підмайстер», «шедевр».

3) Що передбачав цеховий статут?

4) Чому у цехових статутах передбачалося суворе покарання за виготовлення недоброякісної продукції?

Вирішення історичної задачі

Перші цехові організації виникають у Львові й Перемишлі наприкінці ХIV ст. У Львові на той час існувало чотири цехи. У 1425 р. їх було вже 10, наприкінці ХV ст. - 14.

1) Зробіть висновок щодо стану розвитку ремесла в українських землях.

2) У яких українських регіонах і чому цехова оргаізація праці поширилася в першу чергу?

V. Закріплення навчального матеріалу.

Завдання на закріплення

1.   Визначте, про кого йдеться.

1)  Селяни, які сплачували данину (грошима або продуктами чи сировиною) за користування землею та угіддями. (Данники)

2)  Селяни, що мали відпрацьовувати панщину зі своїм «тяглом» (худобою та реманентом). (Тяглові)

3)  Селяни, що водночас і займалися господарством, і несли військову службу. (Слуги)

2.   Заповніть пропуски в тексті, підкресливши правильні відповіді із варіантів, зазначених у дужках.

Селяни були… (найчисленнішою, найменшою) верствою населення і в Литві, і в Польщі. Вони об’єднувалися в… (цехи, общини, гільдії), які спільно володіли та користувалися пасовиськами, лісами та іншими угіддями. Село поділялося на… (копи, дворища, дими), які об’єднували по кілька господарств окремих сімей. Для розв’язання суперечливих питань селяни користувалися… (копним судом, феодальним судом, арбітражем), який… (призначав феодал, призначав священик, обирався селянами).

3.   Виправте історичні помилки в тексті.

У ХІV ст. (ХV—ХVІ ст.) відбулося закріпачення українського селянства. У цей час поширюється велике землеволодіння, яке називають копним (магнатським). Щоб розширити свої володіння, землевласники відбирали церковні й монастирські землі (общинні землі). Більшість великих господарств були фільварковими, тобто вони купували в Західній Європі сировину та переробляли її (переробляли власну продукцію та продавали її).

Тестове завдання

Установіть відповідність між визначеннями та поняттями. (Завдання заздалегідь оформлене на дошці.)

1   адміністративний орган, суд у цивільних справах 2   посадова особа, що керувала діяльністю ради 3   орган міського самоврядування 4   кримінальний суд

А  магістрат Б   рада В  лава Г   бурмістр Д  війт

Відповідь: 1Б 2Г 3А 4В.

VІ. Підсумки уроку.

Проведення рольової гри.

Учні самостійно обирають ролі, готують розповідь про свій побут, господарське життя й соціальне становище (селянин, міщанин, ремісник, купець). Вони зустрічаються в Києві на ярмарку.

VІІ.  Повідомлення домашнього завдання.

1.     Опрацювати відповідний матеріал підручника.

Тема: Суспільне і церковне життя на теренах України в XIV – XV ст. 

1. Опрацювати параграфи 21, 22 підручника.

2. Виконати завдання, дати відповіді на запитання зі с.205 -206, 217.

3. Перегляньте відеоматеріал: https://www.youtube.com/watch?v=qxjxW-r84qM&list=PLv6ufBUWdRi2vc0yOzw-IJr4jRnwSJLdQ&index=24