Школа для всіх. Чотири поради для вчителів та батьків, як підтримувати психічне здоров’я підлітків

 Школа для всіх.

  Онлайн-курс про організацію інклюзивного освітнього середовища

 Чотири поради для вчителів та батьків, як підтримувати психічне здоров’я підлітків 

1 Заохочуйте підлітків ділитися почуттями 

Знайдіть спосіб тримати зв’язок із підлітками. Запитайте їх, як пройшов їхній день і що вони робили. Нагадуйте їм, що ви поруч, незважаючи ні на що, і що хочете почути, як вони почуваються і про що думають. Декілька простих підбадьорливих слів можуть допомогти їм почуватись комфортно й ділитися з вами своїми почуттями. Важливо визнати й зрозуміти емоції, які підлітки можуть переживати, навіть якщо це викликає дискомфорт. Коли вони відкриються вам, ви можете відповісти: «Я розумію», «Це звучить як важка ситуація» або «Це має сенс». Легко помічати неприємні для вас речі, які роблять діти. Але також спробуйте помічати й хвалити їх за те, що вони роблять добре — навіть за щось просте, наприклад, комплімент сусіду за партою.

 2 Знайдіть час, щоб підтримати підлітків

 Попрацюйте разом над формулюванням досяжних щоденних цілей. Якщо підліток відчуває розчарування, допоможіть поміркувати над можливими шляхами розв’язання проблеми. Намагайтеся не брати на себе управління і не говорити, що робити. 

3 Працюйте з конфліктом разом

 Прислухайтеся до поглядів підлітка та намагайтеся спокійно розбиратися в конфліктах. Пам’ятайте: стрес відчувають усі! Порада для вас — ніколи не обговорюйте питання, коли ви відчуваєте злість. Будьте чесними та відвертими з дітьми: ви можете дати їм зрозуміти, що ви також переживаєте додатковий стрес. Покажіть їм, як ви справляєтеся зі своїми важкими почуттями. Такі дії допоможуть підліткам зрозуміти, що почуття, які вони переживають, — це нормально. Коли виникає конфлікт, знайдіть трохи часу, щоб подумати, як можна його розв’язати. Ви можете обговорити ці думки з дитиною, щоб показати приклад, як опрацьовувати ідеї. 

 4 Ті, хто піклуються про дітей, мають багато з чим працювати.

 Вам також потрібно потурбуватися про це й підтримати себе. Демонстрація турботи про себе — це дієвий спосіб навчання дітей. Не зволікайте зі звертанням по допомогу до інших, якщо ви відчуваєте себе пригніченими. Почуватися так — цілком нормально. Знайдіть члена сім’ї або когось, з ким можна поговорити. Приділіть час собі. Спробуйте знайти декількох людей, з якими ви можете поділитися почуттями та переживаннями. Щодня виділяйте трохи часу на спілкування з ними, щоб поговорити про свої почуття. Виділіть собі день, щоб зайнятися справами, які допомагають вам долати стрес та керувати ним. Незалежно від того, насичений ваш день чи вільний, пам’ятайте, що час для догляду за собою є важливим для нашого добробуту. Робити те, що вам подобається, або просто кілька хвилин відпочити — це дії, що допоможуть вам почуватися розслабленими та енергійними. Спробуйте різні позитивні стратегії подолання стресу, які можуть стати вам у пригоді. Наприклад: фізичні вправи, розмови з друзями, складання списків справ або планів на майбутнє, підтримання рутини та розпорядку дня, роздуми про те, за що ви вдячні або чим пишаєтеся, і заняття, які вам подобаються, скажімо, музика, мистецтво, танці або читання художньої літератури, перегляд фільмів чи ведення щоденника.

Підготовка учнів закладів ЗСО до НМТ-2024 з історії України: практичний...

7 клас. Історія України. Узагальнення до курсу. Внесок Русі-України

урок -гра у 5 класі з історії україни

 2.4. Урок узагальнення знань з теми «Історія України в пам’ятках»

Тип уроку: повторювально-узагальнюючий

Обладнання: підручник «Вступ до історії» 5 клас, зошит, телевізор,

матеріали з різними завданнями для учнів, картки з завданнями, презентація.

Хід уроку

БЛОК «ВХІД» - МОБІЛІЗУЮЧИЙ ЕТАП УРОКУ

1. Навчальний елемент «Створення сприятливої атмосфери»

Прийом: привітання вчителя.

Сьогодні у нас незвичайний урок.

У світ фантазії зробимо ще один крок.

А з творчістю ми вже стрічались не раз,

І знову вона завітала до нас.

2. Навчальний елемент «Мотивація»

Ми починаємо урок, а на уроці ми...

Уважні!Розумні!Організовані!Кмітливі!

Оголошення теми уроку.

Шановні діти! Протягом уроків ми з вами працювали над вивчення теми

«Історія України в пам’ятках» і дійшли до її завершення. Щоб добре ви

засвоїли знання пограємо в гру «Перший мільйон».

Умови гри: якщо ви отримаєте першу неспалиму суму в 1000 очок, то

заробите 3 бали, якщо отримаєте 32 000 очок, то матимете 7 балів. Щоб

отримати найвищу оцінку у 12 балів, потрібно заробити 1 000 000 очок.

Упродовж гри ви можете скористатися трьома підказками:

- 50 * 50 (закреслюються дві неправильні відповіді);

- допомога залу (глядачі-уболівальники на окремих аркушах паперу

пишуть відповідь, яку вони вважають правильною, після чого група

учнів підраховує ці результати й повідомляє їх);

- дзвінок другу (гравець телефонує тому, до кого хоче звернутися по

допомогу в розв'язанні питання).

Після оголошення правил учитель представляє учасників гри та оголошує

перший відбірковий тур.

3. Навчальний елемент «Цілепокладання»

3.1. Формування мети і проміжних цілей уроку

Формування предметних компететностей:

Хронологічна компетенція:

- учні орієнтуватимуться в історичному часі;

- співвідносити історичні події, явища з періодами (епохами);

Просторова компетенція:

-здатність учнів орієнтуватися в історичному просторі, адже всі історичні

події та явища існують лише в конкретному просторі;

- пояснювати причини та наслідки історичних подій, процесів вітчизняної і

всесвітньої історії.

Інформаційно - мовленнєва компетенція:

- здатність учнів ефективно й грамотно працювати з різними джерелами

історичної інформації та будувати усні та письмові висловлення щодо

історичних фактів, історичних постатей та історичної теорії;

- самостійно інтерпретувати зміст історичних джерел та відбиті в них

історичні факти, явища, події;

- критично аналізувати, порівнювати та оцінювати історичні джерела,

виявляти тенденційну інформацію та пояснювати її необ'єктивність;

- користуватися Інтернетом тощо для самостійного пошуку інформації;

- реконструювати образи минулого в словесній формі як опис (картинний,

аналітичний);

- систематизувати історичну інформацію, складаючи таблиці

(хронологічні, синхроністичні, конкретизуючі, порівняльні тощо), схеми,

різні типи планів (простий, розгорнутий, картинний тощо);

- викладати історичні поняття, зв'язки й тенденції історичного розвитку

застосовуючи пояснення, доведення, міркування, узагальнювальну

характеристику.

Логічна компетенція:

- здатність учнів визначати та застосовувати теоретичні поняття, поло-

ження, концепції для аналізу й пояснення історичних фактів, явищ,процесів;

- визначати історичні поняття та застосовувати їх для пояснення

історичних явищ і процесів;

- аналізувати, синтезувати та узагальнювати значний обсяг фактів,

простежуючи зв'язки й тенденції історичного процесу;

- визначати причини, сутність, наслідки й значення історичних явищ та

подій, зв'язки між ними;

- визначати роль людського фактору в історії, розкривати внутрішні

мотиви й зовнішні чинники діяльності історичних осіб.

Аксіологічна компетенція:- здатність учнів формулювати оцінки та версії історичного руху й роз-

витку;- виявляти інтереси, потреби, протиріччя в позиціях соціальних груп і

окремих осіб і їх роль в історичному процесії тенденції та напрями

історичного розвитку;

- оцінювати різні версії й думки про минулі історичні події, визнаючи, що

деякі джерела можуть бути необ'єктивними.

Визначення ключових компетентностей:

Формування ключових компететностей:

1. Спілкування державною мовою:

- вміння усно і письмово висловлювати й тлумачити поняття, думки,

факти та погляди.

2. Математична грамотність:

- уміння застосовувати математичні (числові) методи для вирішення

історичних задач та завдань.

3. Інформаційно-цифрова компетентність:

- отримує навички використання джерел інформації, навички раціонально

використовувати комп’ютер для пошуку, опрацювання інформації,

створення презентацій, навички безпеки в Інтернеті.

4. Соціальні і громадянські компетентності:

- підтримує чистоту робочого місця;

- уміння працювати з іншими на результат

5. Загальнокультурна грамотність:

- здатність розуміти твори мистецтва, формувати власні мистецькі смаки,

самостійно виражати ідеї, досвід та почуття за допомогою мистецтва;

- дотримуватися правил поведінки на уроці;

- опановувати моделі толерантної поведінки.

3.2. Прогнозування змісту та результатів роботи

Після цього уроку ви зможете:

- Дати визначення поняттям конституція та референдум і т.д.;

- Висловлювати судження про Українську Центральну Раду, Другу світову

війну; Голодомор; діяльність київських князів та їх внеску в

загальноукраїнську історію;

- визначити причини Української революції, розповісти про основні події

боротьби за владу в Україні в 1918-1920рр.;

- охарактеризувати причини поразки боротьби українців за свою

державність;

- установлювати хронологічну тривалість і послідовність зазначених

подій;

- висловлювати особисте ставлення до історичних подій, явищ і діячів.

Міжпредметні зв’язки: інформатика, математика.

БЛОК «КОНТРОЛЬ»

1. Самоперевірка

Трьом учням вчитель пропонує бути суддями, учасників гри може бути

від 5 до 10, а решта учнів глядачі, які допомагають учасникам та отримують

друковані завдання.

Запитання для відбіркового туру.

1. Розташуйте князів у послідовності їх правління, починаючи

найранішого:

а) Володимир Великий; б) Кий;

в) Святослав; г) Ярослав Мудрий.

Відповідь: б, в, а, г.

Учасники:

1-

2-

3-

Запитання для першої гри.

1. Якого київського князя називали «тестем Європи»?

а) Володимира Великого; б) Святослава;

в) Ігоря; г) Ярослава Мудрого.

2. Від яких ворогів загинув князь Святослав?

а) Від половців; б) хозар;

в) печенігів; г) візантійців.

3. За часів якого князя було розпочате складання «Руської правди»?

а) Аскольда; б) Святослава;

в) Ярослава Мудрого; г) Володимира Великого.

4. Як стисло можна схарактеризувати Святослава?

а) Князь-учений; б) князь-воїн;

в) князь-будівничий; г) князь-руйнівник.

5. Хто є автором твору « Повчання дітям» ?

а) Святослав Ігорович; б) Святослав Ярославич;

в) Володимир Мономах; г) Володимир Святославич.

6. Старший, головний начальник на Січі:

а) старшина; б) кошовий отаман;

в) полковник; г) король.

7. Центральне укріплення поселення козаків, де перебувала козацька влада:

а) столиця; б) замок;

в) Запорозька Січ; г) фортеця.

8. Наука, назва якої з грецької перекладається як «оповідь про минулі події»:

а) історія; б) біологія;

в) археологія; г) література.

9. Записи найважливіших подій із року в рік:

а) оповідання; б) роман;

в) лист г) літопис.

10. Батько української історії, автор десятитомної «Історії України-Руси»:

а) Нестор-літописець; б) М. Грушевський;

в) Т. Шевченко; г) В. Антонович.

11. Наука, що вивчає минуле за історичними джерелами:

а) археологія; б) хронологія;

в) нумізматика; г) біологія.

12. Археолог, що відкрив світу трипільську культуру:

а) М. Грушевський; б) В. Антонович;

в) В. Власов; г) В. Хвойка.

13. Список, до якого заносилися козаки:

а) реєстр; б) грамота;

в) кадастр; г) перепис.

14. Козачок, молодий хлопець на Січі:

а) гопачок; б) осавул;

в) джура; г) юнга.

15. Родинний хутір Б. Хмельницького:

а) Суботів; б) Михайлів;

в) Жовті води; г) Кирилів.

Підсумок І етапу гри. Перевірка відповідей учасників та глядачів.

Запитання для другої гри.

1. Який рік уважають роком офіційного прийняття християнства?

а) 911р.; б) 945 р.; в) 972 р.; г) 988 р.

2. Як у народі називали князя Володимира?

а) Ясна Зіронька; б) Красне Сонечко;

в) Ясний Місяць; г) Чорний День.

3.Коли монголо-татари захопили Київ?

а) Навесні 1237р.; б) улітку 1238 р.;

в) восени 1239 р.; г) узимку 1240 р.

4. Що означає слово «гуляйгород»?

а) Місто, у якому є багато парків;

б) місто, у якому є багато веселих людей;

в) пристрій для штурму фортець і замків;

г) механізм для покращення настрою в людей.

5.У якій річці кияни прийняли хрещення в 988 р.?

а) Дніпро; б) Десна; в) Рось; г) Дон.

6. Великий землевласник у Литві, Польщі, Білорусі, Україні:

а) шляхтич; б) князь; в) граф; г) магнат.

7. Виконавець народних пісень і дум:

а) кобзар; б) скрипаль. в) гітарист; г) піаніст.

8.Ім'я українського гетьмана, козака-Байди:

а) Михайло; б) Дмитро;

в) Богдан; г) Василь.

9. Місце збереження археологами решок минувшини:

а) архіви; б) бібліотеки;

в) магазини; г) музеї.

10. Нагрудна прикраса — золота пектораль — розповідає нам про життя

давнього народу:

а) трипільців; б) скіфів;

в) українців; г) візантійців.

11. Наука, що досліджує географічні назви:

а) топоніміка; б) томографія;

в) топологія; г) тостологія.

12. Давня назва річки Дніпро:

а) Десна; б) Борисфен; в) Борислав; г) Рось.

13. Сучасне місто, яке в минулому малу назву Кафа:

а) Севастополь; б) Керч;

в) Феодосія; г) Одеса.

14. Особа, до якої Б. Хмельницький звертався під час визвольної війни по допомогу.

а) кримський хан; б) польський король

в) молдовський господар; г) англійський лорд.

15. Місто, під стінами якого козаками під проводом П. Сагайдачного була

розгромлена турецька армія:

а) Жовті води; б) Варшава;

в) Хотин; г) Холм.

ФІЗКУЛЬТХВИЛИКА

Раз! Два! Час вставати:

Будемо відпочивати.

Три! Чотири! Присідаймо,

Швидко втому проганяймо.

П’ять! Шість! Засміялись,

Кілька раз понахилялись.

Зайчик сонячний до нас

Завітав у вільний час.

Будем бігати, стрибати,

Щоб нам зайчика впіймати.

Прудко зайчик утікає

І промінчиками грає.

Сім! Вісім! Час настав

Повернутись нам до справ.

Підсумок ІІ етапу гри. Перевірка відповідей учасників та глядачів.

Запитання для третьої гри.

1. Як називалася грамота на право князювання, яку видавали правителі

Золотої Орди руським князям?

а) Ярлик; б) гаплик;

в) башлик; г) черевик.

2. Який князь у 1253 р. був коронований як король?

а) Ростислав; б) Мстислав;

в) Роман; г) Данило.

3. Яка перша кам'яна церква на Русі була побудована Володимиром

Великим?

а) Десятинна; б) Софійська;

в) Успенська; г) Катерининська.

4. Яке відоме українське місто заснував Данило Галицький?

а) Галич; б) Львів;

в) Київ; г) Чернігів.

5. Як давньоруські літописці називали Карпатські гори?

а) Руські; б) угорські;

в) польські; г) українські.

6. Кому присвячена церква на Запорізькій Січі:

а) св. Миколі; б) Покрові;

в) св. Софії; г) Головосіці.

7. Група слов'ян, до якої належать українці, білоруси, росіяни:

а) західні; б) південні; в) східні; г) північні.

8. Сучасне місто, яке в минулому мало назву Пантікапей:

а) Севастополь; б) Керч; в) Феодосія; г) Одеса.

9. Установи, які проводять збирання, збереження та впорядкування

писемних пам'яток:

а) музеї; б) школи; в) бібліотеки; г) архіви.

10. Міста Тіра, Херсонес, Ольвія заснували переселенці:

а) Греції; б) Італії; в) Турції; г) Росії.

11. Місто, у якому відбулася козацька рада в 1654 р. спільно з російськими посланцями:

а) Корсунь; б) Львів;

в) Вільно; г) Переяслав.

12. Загальним клейнодом козацького війська була (був):

а) пірнач б) булава

в) каламар г) корогва.

13. Суспільний стан, рицарі, основним заняттям яких була військова

служба в польського короля:

а) селяни; б) шляхта;

в) магнати; г) дворянство.

14. Повна назва держави, проти якої очолив визвольну війну Богдан

Хмельницький:

а) Московія; б) Річ Посполита;

в) Річ Несамовита; г) Кримське ханство.

15. Як називалися статті, підписані Б. Хмельницьким із російським царем

Олексієм Михайловичем про умови вступу України до складу Московії?

а) Березневі; б) вересневі;

в) травневі; г) грудневі.

Творче письмове завдання

16. Чим уславились київські князі?

Картка No 1. Князі Аскольд та Дір.

Кілька століть у Києві з прилеглими землями - Київському князівстві -

правили князі-нащадки Кия. Щоправда, про ті найдавніші в історії Київської

держави часи майже не збереглося писемних свідчень. У літописах згадуються

лише імена - Діра та Аскольда. З цих двох князів більше знаємо про Аскольда,

який уславився воєнними походами проти могутньої тогочасної держави

Візантії зі столицею Константинополем (русичі називали те місто Царгородом),

землі якої розпросторилися вздовж південного узбережжя Чорного моря.

Візантію та Руську державу єднали й культурні зв'язки. Саме з Візантії на нашу

землю прийшло християнство. Князь Аскольд, який змусив Візантію визнати

свою державу, був християнином, дбав про поширення християнської віри

серед русичів-язичників. Утвердження нової віри потребувало єдності в

князівському оточенні. Та його, вочевидь, не було. Частина впливових

воєначальників-язичників з Аскольдової дружини вчинили проти князя заколот,

унаслідок якого 882 року владу в Києві захопив князь Олег.

Картка No 2. Князь Олег

Олег прибув з півночі 882 року, з Новгорода, із собою привіз малолітнього

Ігоря з князівського роду Рюриковичів. Від його імені Олег правив тридцять

років. Не маючи достовірної інформації про його діяльність, літописець зберіг

для нащадків легенду про загадкову смерть Олега, яку навіщували йому

чарівники-ворожбити: померти хоробрий полководець мав через свого коня.

Почувши пророцтво, Олег відмовився від воєнних походів, а свого вірного коня

наказав дбайливо доглядати, аж поки той не помре. За кілька років Олегові

повідомили, що кінь його мертвий. «Гей-гей, брехливим виявилося віщування»,

- глузливо вигукнув князь і вирушив подивитися на кінські кістки. Та коли

пхнув він ногою змитий до­щами череп, звідти виповзла змія й вкусила

зухвальця. Той укус коштував Олегові життя й закріпив за ним імення Віщий.

Картка No 3. Князь Ігор

Після смерті Олега київським князем став Ігор. Відтоді в Києві правив

князівський рід Рюриковичів. Він продовжив політику свого попередника,

спрямовану на посилення правління та об'єднання племен. Вийшли з покори

Києву племена деревлян, на яких Ігор пішов війною і наклав данину більшу,

ніж раніше. Протягом трьох років князь боровся з уличами, але не підкорив їх.

Восени 945 року Ігор традиційно вирушив збирати данину із древлян. Князь

вчинив не зовсім погано: ще не зібрав старої данини, а призначив нову. Крім

того, зібравши перший раз данину, Ігор повертається з півдороги, взявши із

собою малу дружину, аби взяти ще! Тоді древляни на чолі зі своїм князем

Малом захопили князя. Вони прив’язали Ігоря до двох нахилених дерев, а потім

випростали дерева і розiрвали таким чином князя. Древляни убили Ігоря і

поховали «в Деревах, і донині є його могила біля Іскоростеня».

Картка No 4. Княгиня Ольга

Наступниками Ігоря на великокнязівському столі були його дружина

Ольга і син Святослав. Княгиня Ольга почала володарювати в Києві 945 р.

Великокнязівську владу вона перебрала за складних обставин. Адже князь Ігор,

її чоловік, наклав головою під час бунту, що спалахнув через невдоволення

одного з підлеглих Києвові слов'янських племен розмірами данини. Ігорів син,

Святослав, був іще зовсім малим. Тому наводити лад у державі випало Ользі.

Вона була розсудливою й мудрою. Розмірковуючи про обставини смерті Ігоря,

Ольга вирішила встановити чіткі розміри данини для підлеглих земель.

Княгиня відмовилася від воєн, усі справи з державами-сусідами вирішувала

мирними засобами, піклувалася про поширення освіти. Саме тому літопис

назвав її «наймудрішою серед усіх людей». Згодом Ольгу, одну з перших

християнок Русі, було проголошено Святою.

Картка No 5. Князь Святослав

Князь Святослав, син Ігоря та Ольги, посів київський стіл 964 р. Він, як і

його мати, дбав про зміцнення Київської держави. Але князь-воїн здобував

визнання мечем. Усе життя він провів у походах. Бився зі степовими

кочівниками, воював із Візантією, бо аж під її мури хотів посунути кордони

власної держави.

Коли Святослав йшов битися з ворогом то говорив слова: "Хочу на вас іти"».

Картка No 6. Князь Володимир

Князь Володимир був видатним державним діячем, увійшов в історію як

видатний політик, адміністратор і реформатор. Найголовнішою заслугою князя

Володимира вважається запровадження на Русі християнства. У тогочасному

християнському світі східних слов’ян часто називали принизливим прізвиськом

«варвари». Імовірно, усе це спонукало князя Володимира охрестити Київську

Русь. Володимир послав посланців своїх по всьому городу, говорячи: «Якщо не

з’явиться хто завтра на ріці — багатий, чи убогий, чи старець, чи раб,— то мені

той противником буде»... А назавтра вийшов Володимир з попами на Дніпро. І

зійшлося людей без ліку, і влізли вони у воду, і стояли — ті до шиї, а другі —

до грудей. Діти ж не відходили од берега, а інші немовлят держали. Дорослі ж

бродили у воді, а попи стоячи молитви творили. Південні кордони було

зміцнено величезною за розмірами системою укріплень, відомою як «Змієві

Вали». «Змієвими валами» називали оборонні лінії, які захищали Київ із півдня,

сходу й заходу, протягаючись майже на тисячу кілометрів уздовж проток

Дніпра. Володимир також придумав власну монету і запровадив гривну.

Картка No 7. Князь Ярослав

Доба правління князя Ярослава, названого пізніше Мудрим, стала

періодом розквіту і найвищого піднесення Київської Русі. У державотворчій

діяльності він став гідним продовжувачем свого батька, князя Володимира.

Продовжуючи справу батька, він зміцнював південні кордони своєї держави і

«ставив міста по Росі». Ярослав побудував собор Святої Софії, склав збірку

законів «Руська Правда», побудував золоті ворота у Києві. За переказами

Ярослава прозвали Мудрим, оскільки він мав найбільшу на Русі бібліотеку.

17. Запитання задавати кожному учаснику по одному.

1. Якою, за свідченням джерел, була роль Михайла Грушевського в Українській

революції?

2. Як сучасник оцінював вплив М. Грушевського? Чи належав він до його

прихильників? Як про це сказано в джерелі?

3. Як сам М. Грушевський оцінював свою роль? Як можна пояснити таку оцінку?

4. Коли виникла Українська Центральна Рада? Чого вона домагалася?

5. Коли розпочалася Друга світова війна? Якою була доля солдат у війні?

6. Чому події 1941-1945 років називають Великою Вітчизняною Війною?

7. Назвіть події, що відбулися: 24 серпня 1991 р.; 1 грудня 1991 р.; 28 червня  1996 р.

8. Дайте визначення понять: конституція та референдум.

9. що в народі називали «закон про п’ять колосків»?

10. Чому Голодомор називають геноцидом українського народу?

11. Якими були причини Революції Гідності?

12. Якими були результати Революції Гідності?

2. Підбиття підсумків

3. Виставлення та мотивування оцінок

Людина-частина природи|5клас|Природознавство

https://meet.google.com/van-dfjp-hmw

Сім чудес природи України

сім природніх чудес України

9 клас історія України урок узагальнення за розділом 4

  9  клас          І рівень (3 бали)

1. У якому році було скасовано кріпацтво у підросійській Україні?

А 1873  Б 1861  В 1848  Г 1864

2.  Оберіть дати А 1868 р. та 1863 р.   В  184царських указів, які обмежували використання української мови

8 р. та 1872 р.

Б 1863 р. та 1876 р.   Г   1848 р. та 1865 р.

3.  Укажіть, коли розпочалося видання першого українського журналу «Основа»

А 1859р. Б 1860 р. В 1861 р. Г 1863 р.

4. Укажіть назву друкованого органу Київської громади в 1874-1875 рр.

А «Основа»  Б «Громада»  В «Київський телеграф» Г «Зоря»

5. Укажіть,  якого року відбулося антикріпосницьке повстання селян «Похід у Таврію за волею»

А 1855 р. Б 1856 р. В 1860 р. Г 1861 р.

6. Ідеологом хлопоманства був:

А Павло Чубинський  Б  Володимир Антонович 

В Борис Грінченко      Г Михайло Драгоманов

ІІ рівень (3 бали)

7.  Розташуйте події в хронологічній послідовності:

А Створення «Братства тарасівців» 

Б Антикріпосницьке повстання селян «Київська козаччина»

В Участь громадівців у ІІІ Всеросійському археологічному з'їзді у Києві

Г Відкриття у Києві Південно-Західного відділу Російського географічного товариства

8. Встановіть відповідність

            

                                2.                             3.

А Михайло Драгоманов     Б Володимир Антонович     

В Павло Чубинський           Г Борис Грінченко

                                ІІІ рівень (3 бали)

9. Охарактеризуйте національне відродження кримських татар__

10.  Назвіть поняття, яке відповідає наведеному визначенню

1. Вчення, у якому ідеалом проголошується реалізація принципів соціальної справедливості, свободи та рівності, це - _______________________________.

2. Природний вияв, за визначенням О. Барвінського, національної свідомості у представників освіченої верстви українського суспільства, це - _________.

3.  Перехід від традиційного аграрного суспільства до світського, міського й індустріального, це - ______________________________________________.

IV рівень ( 3 бали)

11.  Доведіть або спростуйте твердження:

«Реформа 1861 р. вивільнила селян від особистої залежності, а з іншого боку, вищтовхувала їх заради сплати викупних платежів і податків на товарний ринок і ринок робочої сили».

12. Наведіть аргументи на підтвердження або спростування думки:

«Україна наприкінці ХІХ ст. перетворилася на основну вугільно-металургійну базу Російської імперії».

7 клас Всесвітня історія

 

Тема. Середньовічне європейське суспільство.

Мета: скласти уявлення учнів про структуру середньовічного європейського суспільства, показати його складові; охарактеризувати три стани середньовічного суспільства; формувати в учнів уміння аналізувати й узагальнювати історичний матеріал; пояснити зміст термінів і понять «васал», «сеньйор», «феодальна драбина», «ієрархія», «феод», «феодал», «феодалізм», «стани», «єпископ», «монах», «хрестові походи», «хрестоносці», «васалітет», «замок», «донжон», «девіз», «повинності», «оброк», «панщина», «віллан», «сеньйорія», «громада»; сприяти вихованню учнів в дусі толерантного ставлення до людей рідного походження.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Обладнання: підручник, атлас, карти «Європа X—XIII ст.», ілюстрація (схема замку). Основні терміни і поняття: васал, сеньйор, феодальна драбина, ієрархія, феод, феодал, феодалізм, стани, єпископ, монах, хрестові походи, хрестоносці, васалітет, замок, донжон, девіз, повинності, оброк, панщина, віллан, сеньйорія, громада.

Основні дати і події: 847 р.— західнофранкський король Карп Лисий зобов'язав кожну вільну людину обрати собі сеньйора.

Структура уроку

I. Організація навчальної діяльності

II. Актуалізація опорних знань

III. Вивчення нового матеріалу

1. Феодалізм. Три стани середньовічного суспільства у Європі.

2. Духівництво.

3. Феодали. Замки.

4. Селяни і сеньйорія. Господарство селянина.

5. Селянська община. Шлюб і сім'я селянина. Світ селянина.

IV. Закріплення нових знань

V. Підсумки уроку

VI. Домашнє завдання

Хід уроку

І. ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Бесіда за запитаннями

1. Яким було суспільство варварів на кінець історії Стародавнього світу?

2. Яким було римське суспільство на кінець історії Стародавнього світу?

III. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Випереджальне завдання

Після розгляду нового матеріалу: висловіть свою думку щодо того, чи можна вважати соціальний устрій у середньовічній Західній Європі справедливим. Чому?

1. Феодалізм. Три стани середньовічного суспільства у Європі

Розповідь учителя

Наприкінці VII — на початку VIII ст. завершилося об’єднання багатих і знатних людей варварського і римського суспільств. Вони перетворилися на могутній прошарок землевласників, серед яких було чимало представників верхівки церкви, а також багатих членів германських родів. Саме ці великі землевласники і стали основою для формування панівного прошарку суспільства, на який спиралася королівська влада.

Найбільш яскраво це проявилося на землях колишньої імперії Карла Великого у Західному Франкському королівстві (майбутній Франції, як її почали називати з X—XI ст.).

Столицею нової держави стало місто Париж, розташоване на річці Сена. Влада останніх Каролінгів утрималася тут найдовше — до кінця X ст. Проте вона поступово слабшала, і королі втрачали контроль над своїми володіннями. Прискорила цей процес зовнішня небезпека. Від кінця VIII ст. на країни Європи стали нападати нормани, які на кораблях перетинали море і грабували прибережні країни, наганяючи жах на місцевих жителів. До цього додалися спустошливі набіги арабів та угорців.

Представники місцевої влади зобов’язували великих землевласників протистояти цим нападам. Водночас дрібні землевласники самі стали шукати порятунку від набігів і переходити під захист сильних покровителів. Таких людей називали васалами. За надання захисту вони присягали на вірність своєму покровителю — сеньйору (від латин. senior — старший) і зобов’язувалися служити йому, прибуваючи озброєними в будь-який час.

Щоб мати у своєму розпорядженні загін важкоозброєних вершників (рицарів), землевласник міг частину своєї землі роздати воїнам за службу, які, у свою чергу, якщо дозволяв розмір володіння, могли передати його за службу своїм васалам. Таким чином складалися відносини між сеньйорами і васалами. Історики називають такий порядок «феодальною драбиною», або «феодальною ієрархією».

Робота з термінами і поняттями

Васал — особа, яка отримала від сеньйора у володіння феод за несення служби.

Ієрархія — система суворого підпорядкування нижчих сходинок влади вищим.

Коли напади норманів почастішали, Карл II Лисий у 847 р. зобов’язав «кожну вільну людину обрати собі сеньйора». Права сеньйора над своїми васалами прирівнювалися до влади короля над своїми підданими. А ще через 30 років було визнано спадковість бенефіціїв і графських титулів. Тепер бенефіції перетворилися на спадкові володіння — феоди. Слово «феод», від якого походять слова «феодал», «феодалізм», означає земельне володіння, надане (подароване) господарем, сеньйором, своєму васалові (підвладній людині), який за це мав служити господареві. Володіння феодом, подібно до бенефіція, вимагало служби, переважно військової. Володарів феодів стали називати феодалами.

Кожен феодал мав велику владу, останні ж Каролінги були безсилими: вони не мали ані авторитету серед феодалів, ані війська для боротьби проти зовнішніх ворогів. Почали утворюватися графства, що нагадували маленькі королівства. Настав час феодальної роздробленості. Король уже був лише «першим серед рівних». Поступово такий лад поширився на всі країни Західної, Центральної і частини Східної Європи.

Протягом X—XIII ст. у Західній Європі остаточно сформувалися основні стани середньовічного суспільства. Кожна з цих соціальних груп мала свої права, обов’язки, погляди, спосіб життя.

Найбільшого поширення набула теорія про поділ суспільства на три стани: «тих, хто молиться» (священики і монахи), «тих, хто воює» (рицарі) і «тих, хто працює» (селяни, ремісники та ін.). Соціальний статус успадковувався від батька до сина.

Кожен стан мав свої обов’язки і був необхідним для інших. Вони не могли існувати один без одного. Так, духівництво піклувалося про душі, рицарі захищали країну, а селяни всіх годували. Існуюча система поділу суспільства і відносини між станами не витримали випробування часом.

Насправді кожна з трьох верств суспільства поділялася на більш дрібні групи, які також мали свої права, привілеї та обов’язки. Із появою міст та зростанням їхньої ролі в житті Середньовічної Європи система відносин між соціальними групами ще більше ускладнилася. Значною мірою на поділ суспільства на соціальні верстви почали впливати земельні володіння і гроші. Усі, хто мав багатства і статус у суспільстві, стали належати до аристократії. Так з’являється сільська і міська аристократія.

Робота з термінами і поняттями

Феод — спадкове земельне володіння, яке сеньйор дарував васалові як плату за службу.

Стани — великі групи людей, які відрізняються своїми спадковими правами та обов'язками, місцем у суспільстві.

Робота з документом

ЄПИСКОП АДАЛЬБЕРТ ЛАНСЬКИЙ ПРО ТРИ СТАНИ (XI СТ.)

Перший стан — воїни, захисники церкви і народу, усіх без винятку, як сильних, так і слабких... Другий стан — селяни; ці нещасні люди мають щось лише ціною важкої праці. Усім — грошима, одягом, харчами — забезпечують вони весь світ. Жодна вільна людина не змогла б прожити без селян... Селянин годує господаря, який стверджує, що це він годує селянина... Так, дім Божий (суспільство) поділяється на три частини: одні моляться, інші воюють, ще якісь працюють. Три... частини не потерпають від своєї відокремленості: послуги, надані однією з них, створюють умови для праці двох інших; відповідно кожна частина піклується про ціле. Так, цей троїстий союз залишається єдиним, завдяки чому панує закон, а люди насолоджуються миром.

Запитання до документа

1) Чим єпископ Адальберт пояснював такий поділ суспільства?

2) Що було покладено в основу цього поділу?

3) Що, на думку єпископа, забезпечувало єдність суспільства?

4) Чим така структура суспільства відрізняється від римської чи германської?

2. Духівництво

Робота з термінами і поняттями

Єпископ — духовний глава адміністративно-територіальної церковної одиниці — єпархії.

Монах — член релігійної громади, який дав обітницю вести аскетичне життя.

Розповідь учителя

На першому місці серед трьох станів суспільства стояли ченці та священики. їхнім головним завданням було піклуватися про спасіння християнських душ. Це заняття в уявленні людей того часу було важливішим за будь-які земні справи.

Середньовічне суспільство протягом століть залишалося бідним, люди часто голодували. Проте, не рахуючись із витратами, силою і часом, європейці будували величезні собори і численні церкви, віддавали духівництву десятину — десяту частину врожаю та інших прибутків. Бажаючи врятувати свої душі, багаті та бідні дарували церкві своє майно і земельні володіння. Перший стан був єдиним, який поповнювався вихідцями з різних станів суспільства. Майже всі відомі вчені й мислителі, як і значна частина поетів, художників, музикантів, належали до духівництва.

У містах і країнах, відлучених від церкви, зачинялися храми, заборонялося здійснювати християнські обряди — хрещення, вінчання, похорон тощо. До таких країн церква згодом почала організовувати збройні експедиції — хрестові походи.

Цікаво знати

Для боротьби проти своїх ворогів церква використовувала відлучення та інтердикт. Для середньовічної людини відлучення від церкви було страшною карою. Фактично це означало втрату всіх прав члена суспільства. Людина не мала можливості брати участь у християнських обрядах, обіймати будь-які посади, ніхто не мав права їй допомагати, її могли навіть убити. Якщо церква вважала, що в непокорі винні не тільки окремі люди, вона могла відлучити цілі села, міста або навіть країни. Таке відлучення називалося інтердиктом.

Робота з термінами і поняттями

Хрестові походи — війни європейських феодалів, підтримані католицькою церквою під гаслом визволення від мусульман християнських святинь у Палестині.

Хрестоносці — учасники хрестових походів. Зазвичай нашивали на одяг зображення хреста як знак своїх добрих намірів.

Церква була величезною політичною, економічною і духовною силою. Спираючись на це, римські папи в X—XIII ст. розпочали боротьбу за об’єднання всього християнського світу під своїм верховенством. Поступово церква стала найбільшим землевласником у Європі, а життя верхівки церкви нічим не відрізнялося від життя світських феодалів. Духівництво вже не обмежувалося у своїй діяльності лише церковною службою та молитвами. Його представники здійснювали правосуддя, брали участь в управлінні державою, виконували феодальні функції, навчали в школах та університетах, фінансували королівські заходи тощо. Для багатьох молитва стала лише другорядним заняттям.

3. Феодали. Замки

Колективна робота учнів з підручником

Опрацюйте відповідний матеріал підручника, розгляньте схему замку і виконайте завдання.

1) Визначте особливості становища феодалів як панівної верстви західноєвропейського середньовічного суспільства.

2) За ілюстрацією опишіть особливості облаштування замку середньовічного феодала.

(Результати роботи учнів учитель систематизує й уточнює за допомогою наведеного матеріалу.)

Додаткова інформація

Усіх великих землевласників, які жили завдяки праці залежних селян, називали феодалами. Вони становили 2—5% населення, посідаючи панівне становище в суспільстві. Між феодалами склалася система відносин, яка отримала назву васалітет. Між сеньйором і васалом існувала своєрідна усна угода: васал зобов’язувався віддано служити господарю, а той, у свою чергу, обіцяв васалові підтримку і захист. Цей договір укладався при свідках і вважався непорушним.

Як уже зазначалося, система васалітету (залежності) нагадувала драбину чи піраміду, вершиною якої був король. Прямими васалами короля найчастіше були герцоги, васалами герцогів — маркізи, васалами маркізів — графи, далі барони і рицарі. У походах рицарів зазвичай супроводжували зброєносці-юнаки з рицарських сімей, які ще не здобули цього звання. Хоча вважалося, що король є сеньйором для всіх, проте у Франції існувало правило: «Васал мого васала — не мій васал». Тобто король не повинен був втручатися у відносини між герцогами і маркізами та іншими.

Робота з джерелом

(Учитель демонструє ілюстрацію із зображенням замку Беаумаріс.)

Замок Беаумаріс, біля Англессі, у Великій Британії, височів недалеко від моря, що дозволяло заповнювати захисний рів морською водою. Другий ряд стін захищав, коли ворогу вже вдалося подолати перше укріплення.

Розгляньте ілюстрацію і опишіть особливості замку Беаумаріс.

Робота з термінами і поняттями

Васалітет — система взаємин між феодалами; особиста залежність одних феодалів від інших.

У IX—XI ст. напади арабів, угорців, норманів привели до появи в Європі нового виду оборонних споруд — замків. Замок був одночасно і фортецею, і помешканням феодала.

Замки будувалися переважно на пагорбі, який височів над місцевістю. Оточений ровом із водою, високими стінами і вежами, замок був досить надійним сховищем. Над усіма будівлями замку височіла головна вежа — донжон. Вона була призначена як для повсякденного життя феодала, так і для оборони. Її підвали пристосовували для зберігання припасів. Також там часто викопували криницю або влаштовували в’язниці. На верхніх поверхах розміщувалися зали, де мешкав феодал зі своєю родиною та слугами. Важливим елементом вежі був потаємний хід, що дозволяв господареві в разі необхідності втекти в безпечне місце. Сама вежа могла оборонятися самостійно навіть тоді, коли інші укріплення замку захоплював ворог.

Разом із замками у Європі з’явилися і важкоозброєні професійні воїни — рицарі. Рицар був не просто вершником, а самостійною бойовою одиницею. Спершу він був одягнений у кольчугу — сорочку зі скріплених між собою металевих кілець. Згодом її змінили ковані лати, що захищали рицаря з ніг до голови. Крім того, воїн прикривався в бою щитом, на якому було зображено герб — розпізнавальний знак його роду і девіз — стислий вислів, що пояснював зміст герба. Озброєння рицаря складалося з довгого важкого списа і меча (рідше бойової сокири або палиці). Бойовий кінь вершника теж споряджався обладунками. Отже, рицар на коні ставав своєрідною рухомою фортецею.

Славу непереможного воїна можна було здобути на війні або під час рицарських турнірів — військових змагань у силі та вправності. їх влаштовували королі або знатні феодали. На турніри з’їжджалися як ті, хто бажав узяти в них участь, так і ті, хто хотів побачити видовище.

Щоб стати рицарем, потрібно було пройти спеціальну процедуру посвячення. Посвячений у рицарі складав присягу на вірність, зобов’язувався захищати вдів, сиріт і тих, хто служить Богові.

Робота з документом

РЕЛІГІЙНИЙ ОБРЯД ПОСВЯЧЕННЯ В РИЦАРІ (XI СТ.)

Спершу єпископ благословляє прапор [рицаря]. Молитва: «Боже вічний і всемогутній... Освяти небесним благословенням цей прапор, готовий до бою, щоб він був сильним у боротьбі проти невірних та бунтівних народів, і щоб за твого заступництва він наводив жах на ворогів люду християнського...»

З’єднані рицарем спис і прапор єпископ освячує святою водою. Далі він благословляє меч: «Дозволь благословити цей меч на поясі раба твого, щоб він міг охороняти і захищати церкву, удів, сиріт і всіх тих, хто служить Богові, проти жорстокості ворога, і щоб він наводив жах на всіх тих, хто виступив проти нього...»

Запитання до документа

1) Хто оголошувався головним ворогом рицаря і церкви?

2) Із якою метою церква проводила обряд посвячення в рицарі?

4. Селяни і сеньйорія. Господарство селянина

Розповідь учителя

Селянство було найчисленнішою верствою середньовічного суспільства. Селяни перебували за межами «феодальної драбини», вони були не васалами, а підданими.

Життя в Середньовічній Європі було сповнене небезпеки, і селянинові доводилося шукати захисту в могутнього сеньйора. В обмін сеньйор присвоював право на землю селянина і примушував його відбувати повинності: відробляти панщину чи сплачувати оброк. Панщиною називалися всі дармові роботи селян у господарстві сеньйора.

Селяни обробляли панські поля, будували і лагодили його будинок, комори і мости, чистили ставки, ловили рибу тощо. Оброк — частина продуктів селянського господарства (зерно, худоба, птиця тощо), яку селянин був зобов’язаний сплачувати своєму сеньйору. Оброк міг бути і в грошовій формі. Крім того, сеньйор судив селянина своїм судом. Селянин не мав права переселятися до іншої місцевості без дозволу тощо.

Якщо селянин справно виконував повинності, сеньйор не міг відмовити йому в користуванні земельною ділянкою, на якій працювали його пращури. Дещо більше прав мали особисто вільні селяни — віллани (від латин. villa — вілла, маєток). Вони, як правило, сплачували лише оброк. Такий селянин навіть міг продати свій земельний наділ, але новий господар однаково сплачував сеньйору оброк. Усі права, що мав сеньйор щодо селян, складають загальне поняття сеньйорія. Сеньйорія — це і земля, яку селяни отримували у володіння від сеньйора, і самі залежні селяни, і влада сеньйора над ними, і повинності селянина на користь сеньйора. Сеньйорія є важливою ознакою середньовічного європейського суспільства.

Робота з термінами і поняттями

Повинності — обов'язкові примусові роботи селян на свого феодала — оброк, панщина тощо.

Оброк — плата залежних селян феодалам; була продуктовою або грошовою.

Панщина — обов'язкові роботи селянина на землі феодала.

Робота з документом

ІЗ «ПОЕМИ ПРО ВЕРСОНСЬКИХ ВІЛЛАНІВ» ЕСТУЛЕ ГОЗА (XII СТ.)

Перша праця в році — до Іванового дня (24 липня). Віллани (вільні селяни.— Авт.) повинні косити луки, згрібати і збирати сіно в копиці і складати їх у стіг..., а потім везти на барський двір, коли скажуть...

Однак настає серпень, і з ним нова робота... Вони пов’язані панщиною, і про неї не слід забувати. Віллани повинні жати хліб, збирати і зв’язувати його в снопи, складати скиртами посеред поля і відвозити негайно до амбару. Цю службу вони несуть із дитинства, як несли її предки. Так працюють вони на сеньйора...

Потім вони знову повинні відробити панщину. Коли вони розорали землю, то йдуть за зерном до амбару, сіють і боронують...

До Різдва потрібно здати курей...

На Великдень знову панщина...

Після цього потрібно їхати в кузню підкувати коней...

Запитання до документа

1) Про що розповідається в цьому уривку?

2) Про які повинності селян згадується в документі?

Господарство селянина за своїм характером було натуральним, тобто все необхідне для життя вироблялося на місці: від продуктів харчування до ремісничих виробів. Тільки за деякими товарами, зокрема за сіллю чи залізом, доводилося вирушати до місць, де вони вироблялися, і там обмінювати їх на продукти своєї праці. Гроші в селян були рідкістю. Проте з часом усе змінювалося. У XV ст. відбувалося руйнування натурального і становлення товарного господарства, коли те, що було вироблено або вирощено, йшло переважно на продаж.

5. Селянська община. Шлюб і сім'я селянина. Світ селянина

Розповідь учителя

Жити поодинці в ті часи було складно, тому селяни в Середньовічній Європі об’єднувалися в общини. Так легше було вести господарство, обстоювати свої інтереси перед сеньйором, зберігати побутові й культурні традиції.

Община вирішувала спільні господарські справи. Щоб усі члени общини мали однакові умови для ведення господарства, ниву розбивали на ділянки з різною якістю ґрунту і кожному виділялися смужки землі на різних ділянках. Із цих смужок і складався наділ селянина. Періодично відбувався перерозподіл ділянок. Ліси, пасовища, сіножаті, річки, озера були в спільному користуванні всієї общини.

Община допомагала бідним, вдовам, сиротам, захищала тих, кого образили чужинці. Також община обирала свого старосту, будувала церкви, утримувала священиків, доглядала за дорогами, мостами, порядком на своїх землях. Сільські свята в більшості випадків улаштовувалися за рахунок общини. У весіллях, похоронах брали участь усі члени общини.

Найстрашнішим покаранням було вигнання з общини. Таку людину позбавляли всіх прав і підтримки. В общину об’єднувалися мешканці одного або декількох сіл. Спочатку села були невеликими і складалися з 10—15 дворів. Кожне село мало своїх ремісників, насамперед ковалів і мірошників. Були свої майстри з гончарства, ткацтва тощо.

Робота з термінами і поняттями

Община — об'єднання людей, які спільно володіють знаряддями праці та іншим майном. Особливістю цього об'єднання с часткове чи повне самоврядування.

Селянин рідко виїжджав за межі свого села. Тому його уявлення про світ часто поширювалися лише на відстань кількох днів переходу від рідної околиці.

Новини в селі обмежувалися місцевими подіями. Подекуди проїжджі купці, паломники, бурлаки розповідали про чудеса, які начебто бачили в інших краях. З усього села письменними, крім священика, були декілька людей. Особливої потреби в ній не відчувалося, до того ж Біблія була написана латиною, яку не розуміли. Усе життя селянина залежало від урожаю, приплоду худоби, а тому все оберталося навколо цього, навіть християнські свята. Нерозуміння багатьох природних явищ посилювало віру селянина в усіляких духів, добрих і злих. Іноді селяни вдавалися до магії сподіваючись, що це вбереже їх від посухи, неврожаю, хвороби тощо.

Не менше за злих відьом у Західній Європі боялися вовкулаків (у германських народів їх називали «вервольфами» — людинововками). Для захисту від нечисті селяни також користувалися чаклунствами й різними оберегами. Одним із найпоширеніших оберегів у Європі й досі залишається підкова, прикріплена над входом у будинок.

Усіляка нечисть часто згадується в казках — одному з найпоширеніших видів народної творчості (фольклорі). Крім казок, серед селян були поширені пісні (святкові, обрядові, трудові, героїчні), перекази, розповіді, приказки тощо. У розповідях про звірів простежуються риси людської поведінки.

Улюбленими героями селянських розповідей, казок були бідняки — справедливі та добрі; веселі дурні — Жак Простак, Телепень Ганс, Великий Дурень; благородні розбійники — Робін Гуд тощо.

IV. ЗАКРІПЛЕННЯ НОВИХ ЗНАНЬ

І ВАРІАНТ

Обговорення результатів виконання випереджального завдання, отриманого учнями перед початком розгляду нового матеріалу.

II ВАРІАНТ

Учитель перевіряє засвоєння учнями основних термінів і понять, розглянутих на уроці.

V. ПІДСУМКИ УРОКУ

Заключне слово вчителя

У Середні віки в Західній Європі склалася своєрідна структура суспільства з «тих, що моляться», «тих, що воюють» і «тих, що працюють». Кожен стан, у свою чергу, поділявся на групи, які відрізнялися правами, привілегіями й обов’язками.

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Опрацюйте § 4 підручника.

2. До практичного заняття підготуйте презентації (повідомлення) за однією із тем: «Рицарські традиції», «Рицарські турніри», «Замки», «Життя селян», «Протилежність світів селянина і сеньйора».

9 клас історія України

 «Повсякденне життя українського населення кінця XVIII–першої половини ХІХ століття. Практичне заняття»

Мета:навчити учнівописувати повсякденне життя українців кінця XVIII — першої половини XIX ст.;розвивати вміння характеризувати зміни в повсякденному житті різних верств населення, яких воно зазнало в цей період; виховувати любов та повагу до історичного минулого своєї держави

Тип уроку: практична робота

Обладнання: підручник, презентація, наочність, індивідуальні картки

Хід роботи

І.Організаційний момент. Знайомство (вчитель роздає флеш-бейджі, на яких учні записують свої імена)

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

- А тепер давайте розпочнемо нашу роботу. Пропоную вам виконати вправу "Незакінчене речення". Я починаю речення, а ви продовжуєте, спираючись на ті знання, які отримали на попередніх уроках історії (період 18-19 ст.)

1. Україна перебувала під владою ___________ (Російської, Австрійської) імперій.

2. До складу Російської  імперії входили території _____________ (Наддніпрянської )України, до складу Австрійської імперії території  _____________ (західної: Галичина, Закарпаття, Буковина) України.

3. Проаналізуйте політику урядів щодо українців. (відповіді учнів)

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів

 слайд 2.

- А чи задумувалися ви чи змінилося повсякденне життя українського народу під владою цих 2 імперій?

- Ті, хто вважає, що змінилося, подивіться на аркуш із словом ТАК, а хто вважає, що залишилося без змін, подивіться на відповідь НІ.

- Виконавши практичну роботу, ми з’ясуємо відповідь на це питання.

ІV.  Робота над матеріалом уроку. Практична робота

1. Розповідь учителя

- Людина тісно пов'язана з навколишнім середовищем. А так, як селяни  становили основну масу населення, то працюючи на землі вони виробляли в собі такі якості, як терплячість, наполегливість та шанобливість. На основі вищесказаного, робимо висновок, що починає формуватися ментальність українця. 

 

Російська імперія Австрійська імперія    

Наддніпрянська Україна Західноукраїнські землі    

Малоросійська ментальність рутенство    

Зрівняння з російським дворянством, бажання здобути кар'єру, до відстоювання українства ставилися вороже (крім Лівобережжя) Українці з вдячністю відносилися до австрійської влади, нічого не просили, не висували ніяких вимог, що було позитивним для уряду  

2. Ознайомлення з господарством.Слайд 3

У вас на партах є аркуші з інформацією, прочитайте про традиційні види господарської діяльності українців, а потім з’ясуємо чим же займалися в повсякденному житті українці, чому найбільше приділяли увагу.

Господарство(землеробство з трипільним обробітком землі, використовували важкий плуг – степовий, легкий плуг – Стеценка, косу і серп; розводили овець, коней, корів, волів,свиней, кіз, птицю; вирощували: жито, пшеницю, ячмінь, овес, гречку, прос; городництво, було основною справою жінки, на якому вирощували сояшник, кукурудзу,томати, баклажани, перець, на Півдні – херсонські кавуни, в 1764 році була завезена картопля, яка була «другим хлібом»,буряки, капусту, гарбузи, моркву, цибулю, часник, огірки; окрасою кожного села, поміщення, маєтку були сади, де вирощували яблука, груші, вишні, сливи, на Півдні – черешні, персики, горіхи, абрикоси, в Причорномор'ї та Закарпатті займалися виноградництвом)

3.Прийом критичного мислення«Опорні слова».В кожній імперії, адміністративній одиниці були житла. Відкрийте підручники на ст. 117. Чим вони відрізнялися?

Бідні

Заможні

(міська біднота – сільські хати, оточені городами та садами; заможні – багато кімнат, парадні зали, вітальні, кімнати для гостей і слуг, кабінет господаря, спальні, кухні, господарські приміщення, меблі, які вироблялися  на замовлення в європейських місцевих майстрів, окрасами були – дзеркала, килими, картини, годинники)

4.Робота в парах. (на партах «Поселення» та завдання)

Ознайомимося з зовнішнім виглядом міст, містечок і сіл. 

 Міста Містечка Села    

За адміністративною ознакою поділялися на повітові та губернські, мали кількаповерхові будинки, центральні вулиці і прощі з бруківкою, центром життя були церкви і базари Мали одноповерхові дерев’яні оселі В Наддніпрянські Україні –будувалися за єдиним імперським зразком: центр, де оголошувалися розпорядження влади та відбувалися покарання злочинців, від неї розходилися вулиці до околиць. В західній Україні вигляд сіл владою не змінювався  

5. Звернемо увагу на зовнішній вигляд українця в кожному регіоні окремо.

Чим відрізняються та чим схожі вони один з одним?

Ст..97 обговорення одягу українців

  (присутні елементи народних традицій, які відображали відродження національної свідомості, відрізнялося вбрання селян і міщан, де в заможних присутній елемент європейської моди)

6.Робота в групах (по 4 чоловіка). Інтерактивний прийом «Знайди зайве». В залежності від стану, люди вживали в раціон різні продукти харчування та напої. Ваше завдання, обрати ті напої та продукти, які не вживали в 19 ст. 

ЇЖА НАПОЇ    

Молочні страви Узвари з свіжих та сушених фруктів    

Пельмені Пепсі    

Галушки Цикорій    

Варена, тушкована їжа Квас (хлібний, грушевий, буряковий, яблучний, березовий)    

Борщ Какао    

Піцца Коньяк    

Пшоняний куліш Пиво    

Олів’є Хмільний мед    

Вареники Кефір    

Паштет Кава    

Вівсяний кисіль Молоко    

Відбивні Лимонад    

 На свята - м'ясо, варені та смажені яйця; по неділям - страви з птиці. Заможні - чай, селяни - чай з гілок вишні та малини  

                          Назвіть кількість страв та напоїв, які залишилися у вас в таблиці.

7. Інтерактивний підхід на основі діяльнісного підходу «Історичне лото»

Ну і звичайно, велике значення в суспільстві мала сім'я та шлюб, звідки вона починалася. Розповідь вчителя 

Першорядна особа в сім'ї __

жінка

_____ звичаєве право, це те, чим керувалися церква та державні установи Хто в сім'ї виховував дітей до здатності захищати себе та рідну землю___ мати Засуджувалося в сім'ї __________ подружня зрада    

Існувало два типи сімей: ____ малі та _______ великі

Середній склад сім'ї - від ___5  до ____  7 осіб Як називали сім'ю, яка складалася з подружжя  та неодружених дітей? ______ повна мала    

Шлюбний вік дівчини ____16 років, а чоловіка ____18 років

Юридично шлюб закріплювався _______ (чим?) церковним вінчанням, документами світської влади Завершальним етапом шлюбом було ________ весілля  

V.  Узагальнення  та систематизація знань

-Для закріплення знань пропоную вампройти тести. (Відповіді а і б на дошці)

Західні території  України входили до складу:

а) Російської імперії;    б) Австрійської імперії;   

Рутенство було поширено на території…

а) західної України;     б)  Наддніпрянщини

З 1764 року «другим хлібом» називали продукт….

а) кавуни;         б) картопля;      в) баклажани

    Невеликі адміністративні і торгові центри були розташовані в…

а) містах;    б) селах;    в) містечках

Окрасою заможного житла були…

а) меблі;   б) гостьові кімнати;   в) дзеркала

Їжу обов’язково готували …

а) один раз на день;   б) два рази на день;   в)три рази на день

Напої, які вживали тільки знатні люди – це…

а)хмільний мед і пиво;    б) хлібний і березовий квас;    в) чай та кава

Першорядною особою в сім'ї були …

а) жінки;    б) чоловіки;    в) діти

Шлюбний вік дівчини сягав….

а) 14 років;    б) 16 років;    в) 15 років

VІ. Рефлексія

Драбинка успіху

VІІ. Оцінювання

VІІІ. Домашнє завдання.Порівняти повсякденне життя українця  минулого із сучасним. 

9 клас всесвітня історія

Індустріальна революція у країнах Західної Європи та її наслідки

Очікувані результати

Після уроку учні зможуть:

• характеризувати політичний і соціально-економічний розвиток країн Європи та Америки в першій половині XIX ст., соціальну структуру європейських суспільств першої половини XIX ст., зміни в повсякденному житті;

• пояснювати вплив індустріальної революції в Західній Європі на суспільний розвиток світу;

• визначати основні ознаки промислової революції в Західній Європі; головні відмінності між основними ідеологічними концепціями;

• висловлювати судження щодо основних ідеологічних концепцій;

• називати видатних представників основних ідеологічних концепцій;

• пояснювати і застосовувати поняття: «промисловий переворот», «індустріальне суспільство», «ідеологія», «консерватизм», «лібералізм», «соціалізм», «націоналізм», «нація», «соціалізм».

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: комп'ютер або ноутбук, мультимедійний проектор та екран (мультимедійний комплекс), підручник, атлас, настінна карта, ілюстративний матеріал.

ХІД УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ УРОКУ

Повідомлення теми та завдань уроку.

II. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Інтерактивна вправа «Асоціація»

• Разом з учителем знайдіть позитивні і негативні наслідки рішень Віденського конгресу 1815 року.

Вправа «Так чи ні»

1. Французька революція почалась 1790 року. (Ні)

2. Декларацію прав людини і громадянина було прийнято 26 червня 1789 р. (Так)

3. Штурм і взяття Бастилії зупинили на певний час хід революції. (Ні)

4. Людовіка XVI влаштовував французьких революціонерів. (Ні)

5. Франція була проголошена республікою 21 вересня 1792 р. (Так)

6. Установчі збори прийняли першу Конституцію Франції в ході Французької революції. (Гак)

7. Термідоріанський режим прийняв революційний календар. (Ні)

8. У ході Вітчизняної війни 1812 року в Росії партизанський рух досяг надзвичайного розмаху. (Так)

9. Наполеон повернувся з Росії переможцем. (Ні)

10. «Битва народів» відбулась під Лейпцигом. (Так)

11. Наполеон одразу був призначений імператором Франції. (Ні)

12. У результаті підписання Паризького мирного договору 1814 року територія Франції повернулась до кордонів 1792 р. (Так)

Тести

1. Установіть відповідність між державами, що збільшили свої території за результатами Віденського конгресу, та означеними територіями.

1) Австрія

2) Велика Британія

3) Пруссія

4) Російська імперія

5) Франція

А Острів Мальта, острів Цейлон, Капська земля (південь Африки)

Б італійські землі, частина польських земель;

В відновлена в межах 1789 р.

Г Велике герцогство Варшавське, Фінляндія та Бессарабія

Д Рейнська область, Вестфалія, західні польські землі

Відповідь: 1 Б; 2 А; 3 Д; 4 Г; 5 В.

2. Установіть відповідність між прізвищами глав делегацій і країнами-учасницями Віденського конгресу.

1) Австрія

2) Велика Британія

3) Пруссія

4) Росія

5) Франція

А Лорд Каслрі Б фон Меттерніх В Талейран Г фон Гарденберг Д Олександр І

Відповідь: 1 Б; 2 А; 3 Г; 4 Д; 5 В.

3. Установіть відповідність між датами та подіями.

1) 5 травня 1789 р.

2) 3 вересня 1791 р.

3) 21 січня 1793 р.

4) 9 листопада 1799 р.

А Прийняття першої Конституції Франції

Б страта Людовіка XVI

В (18 брюмера VIII року Республіки) у Франції було встановлено новий режим — «бонапартизм»

Г скликання Генеральних штатів

Відповідь: 1 Г, 2 А, 3 Б, 4 В.

III. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Перевірка творчого домашнього завдання

Учні презентують підготовлені реферати про різні верстви населення, що брали участь у революційних подіях.

Творче завдання

• Написати репортаж про життя французів в той час, коли революційна Франція трансформувалась в імперію.

Бесіда

1. Проаналізуйте, як змінилась політика європейських країн після Віденського конгресу.

2. Визначте причини відмінностей у початку промислової революції в різних країнах Європи.

3. Складіть перелік чинників, що дали можливість Великій Британії вже в першій половині XIX століття вийти в лідери за розвитком промисловості.

4. Розкажіть, чому спроби посилити абсолютизм і феодальні привілеї дворян у 20-х роках XIX століття були марними.

IV. СПРИЙНЯТТЯ ТА УСВІДОМЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

Початок становлення індустріального суспільства

Учитель. Розгром наполеонівської Франції змінив положення держав у світі та Європі. Велика Британія на тривалий час посіла провідні позиції в політиці та економіці, перетворившись на наймогутнішу індустріальну і колоніальну державу світу, його фінансовий центр і зразок ліберального суспільства. Але були свої проблеми і в англійському суспільстві.

Уже на початку XIX ст. Велика Британія була могутньою індустріальною, торговельною та колоніальною державою. Станом на 1815 р. на всій території Британської імперії проживало близько 200 млн осіб. Це чверть усього населення світу!

На середину XIX ст. в країні завершився промисловий переворот і Велика Британія посіла перше місце у світі за рівнем розвитку виробництва (45 % промислової продукції світу). Це стало можливим завдяки індустріалізації — появі нових промислових районів — на заході та півночі Британії. Тут розвивається металургійна, вугільна, текстильна промисловість, суднобудування. Основною формою виробництва стають фабрики та заводи, зростає кількість великих підприємств.

Британські товари витісняють товари інших держав. Збільшується експорт. Велика Британія вивозить продукцію промислових підприємств, а ввозить сировину. Лондон перетворився на світовий фінансовий та торговельний центр. Зростання промислового виробництва приводить до збільшення попиту на сировину та продукти харчування, а це, у свою чергу, сприяє розвитку капіталістичних відносин у сільському господарстві. Британський флот панував на морі.

Франція в результаті революції перейшла на рейки капіталістичного розвитку: виникла велика фабрично-заводська промисловість, споруджували залізниці. Однак промислова революція у Франції відбувалася значно повільніше, ніж в Англії: більшість населення зосереджувалася в сільському господарстві, а працю малоземельних селян, які шукали додаткового заробітку на кустарних підприємствах і мануфактурах, фінансово використовувати було вигідніше, ніж застосовувати механізми. 1826 р. у Франції розпочалася економічна криза надвиробництва. Наслідком цього стало зростання революційних настроїв.

Політична роздробленість німецьких земель гальмувала їхній економічний розвиток. Основою економіки німецьких держав залишалося сільське господарство, у якому процвітало кріпацтво.

Спроби осмислення нової дійсності

Учитель. Промислова революція почалася тільки в 1830-х рр. і дуже стримувалася політичними розбіжностями та економічною відсталістю німецьких земель. Найбільших успіхів промислове виробництво досягло в державах Рейнської області, особливо гірська та хімічна промисловість. Економічний розвиток значно гальмувала наявність кордонів — кожна держава мала свої митні тарифи, торговельні закони, грошові одиниці, системи мір і ваги.

1834 року 18 німецьких держав на чолі з Пруссією створили Митний союз. Це пожвавило економічні відносини, сприяло розвитку торгівлі та промисловості. А поширення прусського талера укріпило економічні зв’язки. Крім розвитку економіки, Пруссія використовувала Митний союз для боротьби з Австрією. Таким чином, Митний союз став кроком для утворення загальнонімецької держави.

Основу австрійської економіки, як і більшості німецьких держав, становив аграрний сектор. Він ґрунтувався на кріпацькому господарстві. Промислова революція проходила дуже повільно, у країні відбувалася поступова стагнація. Протистояння з Пруссією призвели до того, що Австрія не увійшла до Митного союзу. Це ускладнило її економічні зв’язки з німецькими державами.

Консерватизм, лібералізм, соціалізм і марксизм

Учитель. У першій половині XIX ст. в країнах Європи переважали три провідні ідеології: консерватизм, лібералізм і соціалізм.

Робота з поняттями

• Консерватизм (фр. conservatisme, від лат. conservo — «охороняю», «зберігаю») — визначення ідейно-політичних, ідеологічних і культурних течій, що спираються на ідею традиції та спадкоємності в соціальному та культурному житті.

• Лібералізм (фр. liberalisme) — філософська, політична та економічна теорія, а також ідеологія, яка виходить з положення про те, що індивідуальні свободи людини є правовим базисом суспільства та економічного ладу.

• Соціалізм — це соціально-економічні ідеї, «вчення» та ідеології, основним гаслом яких є соціальна справедливість, політика економічного перерозподілу національного продукту країни, спрямована на соціальний захист найслабших верств населення; підтримка бідних за рахунок багатих.

Учитель. Представники консерватизму надавали перевагу старим, перевіреним часом відносинам, виступали проти революційних змін, вважали, що нерівність закладена природою, що найкращою формою правління є монархія. Вони виступали за приватну власність та стабільність суспільства.

Лібералізм відстоював права особистості, свободу і рівність, приватну власність і незалежність від держави. Представники лібералізму виступали проти насильницьких змін у суспільстві і за реформаторську діяльність, спрямовану на покращення. Практично всі революції першої половини XIX ст. очолювали ліберали. Поступово ліберальні цінності перетворилися на основні цінності західного суспільства.

Соціалізм відстоював ідеї колективної власності та справедливого розподілу матеріальних благ. Часто соціалісти виступали за ліквідацію приватної власності. Однією з течій був утопічний соціалізм — учення про суспільство (суспільний лад), що живе за утопічними принципами, тобто такими, що не можуть існувати в реальному житті. Наступним кроком розвитку соціалізму став розвиток революційного соціалізму, пізніше відомого як комунізм. Засновниками цієї течії були Карл Маркс і Фрідріх Енгельс.

У першій половині XIX століття в Європі працювало багато соціаліст-утопістів. У Франції ці ідеї підтримували Анрі Сен-Сімон (1760-1825 рр.) та Шарль Фур’є (1772-1827 рр.). Перший закликав до створення нової промислової системи, у якій би існувала загальна обов’язкова праця, планова організація виробництва та єдність науки й виробництва, при цьому зберігалася приватна власність. Його колега був противником приватної власності. Він розробив проект «суспільства гармонії» — асоціації промислових колективів.

Англійський соціаліст-утопіст Роберт Оуен (1771-1853 рр.) виступав за необхідність створення самоуправних громад без приватної власності та експлуатації. Однак спроби практичної реалізації його ідей в Британії та США зазнали невдач.

На базі ідей утопічного соціалізму було розвинуто революційний соціалізм та марксизм. Його видатними представниками були Карл Маркс і Фрідріх Енгельс.

Робота з поняттями

• Марксизм — це філософське, економічне і політичне вчення, яке розглядало суспільство як організм, у структурі якого виробничі сили визначають виробничі відносини, стверджувало неминучість переходу від феодалізму до капіталізму, соціалізму

1 врешті безкласового суспільства.

Повідомлення учнів

Учні, які підготували повідомлення, розповідають про життя і діяльність Карла Маркса.

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

Робота в парах

• Визначте подібні та відмінні особливості в розвитку економіки Великої Британії, Франції, Австрії, Російської імперії та німецьких держав.

Робота з таблицею

• Заповніть таблицю, указавши у відповідному стовпчику порядковий номер події.

Велика Британія	Франція	Австрія	Німеччина	Російська імперія

1 — виникнення Митного союзу, 2 — початок правління короля Карла X, 3 — економічна криза 1815-1816 років; 4 — переважання аграрного сектора в економіці; 5 — виникнення Німецького союзу; 6 — наявність кріпацтва; 7 — прийняття «хлібних законів»; 8 — повстання в Петербурзі; 9 — неврожаї 1845 та 1846 рр.; 10 — скасування закону про заборону створювати профспілки (тред-юніони).

Відповідь

Велика Британія	Франція	Австрія	Німеччина	Російська імперія
3, 7, 10	2, 9	4	1, 5	6, 8

VI. ПІДСУМКИ УРОКУ

Учитель. Велика Британія стала першою державою, у якій завершився промисловий переворот і відбулося формування індустріального суспільства. Завдяки цьому країна посіла перші позиції в промисловості, торгівлі та фінансах.

У більшості країн Європи у першій половині XIX ст. формується механізм вирішення соціальних проблем, закладаються засади правової держави, підґрунтя для створення громадянського суспільства. Також у цей час виникають провідні ідеології — консерватизм, лібералізм та соціалізм, які значно вплинули на розвиток суспільства, визначили напрямок і розвиток провідних країн світу.

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Опрацювати відповідний параграф підручника.

2. Дати відповідь на запитання і завдання до нього.

3. Продовжити (закінчити) складання хронологічної таблиці

4. Порівняти шляхи розвитку Великої Британії, Франції, Австрії та Німеччини в першій половині XIX ст.

5. Підготуватись до практичної роботи № 2 «Суспільні наслідки промислового перевороту. Зміни в житті і побуті різних верств населення».