1.04.2020
8 клас історія України
Тема Уроку:Нова Січ. Ліквідація гетьманства і козацького устрою в Україні.

Мета: розглянути діяльність П. Румянцева на Лівобережній Україні; визначити причини та охарактеризувати процес ліквідації гетьманства й решток автономії Гетьманщини і Слобідської України; визначити наслідки Ліквідації Гетьманщини та її місце в історії України; розвивати увагу, пам'ять, мислення, навички роботи з історичною картою, вміння аналізувати історичні джерела; виховувати зацікавленість до вивчення історії Батьківщини.

Обладнання: підручник «Історія України для 8 класу» (В. С. Власов), роздатковий матеріал, історична карта, портрети історичних діячів, ілюстрації до теми

Тип уроку: комбінований

Хід уроку

      I.            Організаційний момент.

   II.            Перевірка домашнього завдання. Актуалізація опорних знань учнів.

1.     Вправа «Займи позицію».

На думку видатного історика М. Грушевського, К. Розумовський «був людиною зовсім чужою Україні та її життю». Натомість український історик О. Субтельний вважає, що «у період Розумовського Гетьманщина переживала «золоту осінь» своєї автономії».

·        Слова якого з істориків ви підтримуєте? Свою думку обґрунтуйте.

2.     Хронологічна задача.

Скільки років виповнилося К. Розумовському, коли його призначили президентом Імператорської Академії наук та гетьманом України?

1746 – 1728 = 18;    1750 – 1728 = 22.

3.     Складіть розповідь про Кирила Розумовського, роз приділивши зображення в логічній послідовності.

(На дошці знаходяться зображення з різними особистостями, явищами та подіями, які так або інакше пов’язані з діяльність К. Розумовського.)

        

          

Приблизна відповідь учнів: Після смерті Д. Апостола становище Гетьманщини погіршилося. Так було до приходу на російський престол Єлизавети Петрівни. Вона була одружена з О. Розумовським, котрий потрапив до царського хору. У 1750 р. гетьманом став К. Розумовський. Він провів судову реформу. Опікувався культурою. Було підписано указ про контроль над фінансами Гетьманщини. Катерина ІІ змусила К. Розумовського зректися гетьманства. У 2009 р. у Батурині було відбудовано палац Розумовського.

III.            Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми та мети уроку.

1.     Робота з літературним джерелом.

·        У безсмертній поемі Тараса Шевченка «Сон» є такі рядки:

«Це той перший, що розпинав

Нашу Україну,

А вторая доконала

Вдову сиротину».

·        Яких історичних постатей згадує Кобзар у поемі?

·        Який внесок вони зробили в ліквідацію автономного устрою України?

·        Сьогодні ми розглянемо діяльність П. Румянцева на Лівобережній Україні, визначимо причини та охарактеризуємо процес ліквідації гетьманства й решток автономії Гетьманщини і Слобідської України, визначимо наслідки Ліквідації Гетьманщини та її місце в історії України

IV.            Вивчення нового матеріалу.

1.     Слово вчителя.

Після зречення К. Розумовським гетьманства, для управління Лівобережною Україною було створено Другу Малоросійську колегію. Очолив її Петро Рум'янцев.

2.     Робота з історичними джерелами (с. 216 – 217 підручника)

·        Опрацюйте історичні джерела та дайте відповіді на запитання.

·        Які повноваження покладалися на Малоросійську колегію?

·        Чому цей указ означав остаточну ліквідацію гетьманства?

·        У чому російська імператриця вбачала основні завдання малоросійського генерал-губернатора?

·        Якими методами радила їх здійснювати?

3.     Робота з таблицею.

·        На основі раніше отриманої інформації та за допомогою підручника, заповніть таблицю «Скасування козацького устрою на Слобожанщині».

Етап	Рік	Зміст
I	1700 р.	Петро І зробив перший значний крок до обмеження автономії слобідських полків, запровадивши козацький реєстр, до якого вписали 3,5 тис. козаків, які несли постійну військову службу
II	1718 р.	Охтирський, Харківська полки підпорядковуються київському, а Ізюмський і Острозький – воронезькому військовому губернатору
III	1726 р.	Козацькі полки Слобідської України було передано у відання Військової колегії, у кожному полку створювалася регулярна рота
IV	1732 р.	Указом цариці Анни Іванівни козацькі полки перетворено на армійські, полковників названо прем’єр-майорами, ліквідовано право займанщини, запроваджено подушний податок, заборонено вільний вихід із Слобожанщини
V	1743 р.	Імператриця Єлизавета Петрівна, скасувавши указ 1732 р., відновила автономію Слобідської України, однак зобов’язала утримувати там чотири армійських полки
VI	1749 р.	Козакам заборонено залишати не лише Слобожанщину, а й свої полки
VII	1765 р.	Катерина ІІ ліквідувала козацькі полки, замість яких створила Харківський, Уланський, Сумський, Острогозький, Охтирський, Ізюмський, Ізюмський гусарські полки. Козаків було позбавлено давніх привілеїв і перетворено на військових обивателів, змушених сплачувати подушний податок.

·        Хто зробив перші кроки в обмеженні автономії Гетьманщини? (Петро І)

·        Кому вдалося остаточно скасувати козацький устрій Слобожанщини? (Катерині ІІ)

·        Поміркуйте, чи мала Гетьманщина шанси на збереження своїх автономних прав у складі Російської імперії?

·        У чому полягає значення Української козацької держави?

4.     Слово вчителя.

У 1781 р. на землях Лівобережної Гетьманщини було утворено Малоросійське генерал-губернаторство. Воно складалося з Київської, Чернігівської та Новгород-Сіверської губерній. Глухів втратив статус столиці. З 1783 р. в Україні запроваджувалося кріпацтво. Цього ж року було ліквідоване козацьке військо.

5.     Робота в парах.

·        Обговоріть у парах, яке значення мала Гетьманщина для історії України.

·        Свої думки представте класу.

Історичне значення Гетьманщини

Ø Проіснувала 115 років і відіграла важливу роль у формуванні української держави.

Ø Захистила український народ від асиміляції, експлуатації та національно-релігійних утисків з боку польської влади.

Ø Незважаючи на втручання російських чиновників, ключові посади в Гетьманщині обіймали саме українці.

Ø Гетьманщина створила умови для остаточного становлення українського народу, розвитку його мови та культури.

Ø Чимало нащадків козацької старшини стали видатними українським діячами, які продовжили боротьбу за відновлення української державності.

   V.            Узагальнення та систематизація знань учнів.

1.     Робота з картою.

·        Покажіть територію Гетьманщини в часи скасування гетьманства (1764) та полкового устрою (1783).

2.     Установіть хронологічну послідовність подій.

·        Ліквідація полково-сотенного устрою на Лівобережній Україні;

·        Указ про перетворення лівобережних козацьких полків на регулярні полки російської армії;

·        Ліквідація полкового устрою на Слобожанщині та утворення з козацьких п’яти гусарських полків.

3.     Бесіда за запитаннями.

·        За яких обставин було відновлено гетьманство в 1750 р.?

·        До яких заходів удався К. Розумовський для відновлення самостійних дій державно-адміністративних органів Гетьманщини?

·        Яку політику проводив в Україні П. Румянцев? У чому вона виявлялася?

VI.            Підсумки уроку.

VII.            Домашнє завдання.

1 )    Опрацювати § 32 підручника

2 )     Повторити § 31 підручника

1.04.2020
7 клас
Тема уроку: Входження руських удільних князівств до складу Великого князівства Литовського і інших держав.

Мета: охарактеризувати політичний та соціально-економічний статус українських земель у складі Великого Князівства Литовського.

Цільові завдання:

·         з’ясувати причини та обставини встановлення влади литовських князів на Волині, Чернігово-Сіверщині, Київщині, Переяславщині;

·         визначити наслідки приєднання; розкрити політику литовських князів;

·         охарактеризувати Кревську унію;

·         визначити особливості Литовсько-Руської держави;

·         розвивати вміння користуватися картою, складати таблиці, схеми, вміння давати оцінку подіям, порівнювати, робити висновки;

·         виховати почуття патріотизму, готовності до захисту Батьківщини, зацікавити учнів глибше зрозуміти історію Української держави.

Оцікуваний результат

Після уроку учні зможуть:

·         назвивати причини та обставини встановлення влади литовських князів на Волині, Чернігово-Сіверщині, Київщині, Переяславщині;

·         визначити наслідки приєднання; розкрити політику литовських князів;

·         характеризувати Кревську унію;

·         визначати особливості Литовсько-Руської держави;

·         користуватися картою, складати таблиці, схеми, вміння давати оцінку подіям, порівнювати, робити висновки.

Тип уроку: комбінований

Хід уроку:

І. Актуалізація опорних знань учнів та мотивація діяльності

Вчитель,у ході фронтального опитування, пропонує учням згадати матеріали з попередньої теми та відповісти на такі запитання:

1. Коли був зруйнований Київ?
2. Чому розпалося Галицько-Волинське князівство?
3. Хто з Галицько-Волинських князів коронувався і отримав титул короля?
4. Хто був останнім князем Галицько-Волинського князівства?

2. Вчитель використовує перевірку вмінь учнів роботи з картою, запропонувавши пропонує учням показати на карті:

·         Межі Галицько-Волинської держави;

·         Київські та Чернігово-Сіверські землі.

ІІ. Вивчення нового матеріалу

1. Поширення влади Великого князівства литовського на українські землі.

Вчитель розкриває причини приєднання українських земель до складу Великого князівства литовського за допомогою схеми-переліку.
1)відокремленість князівств 2)наступ тевтонського ордену 
3)набіги половецьких ханів 4)європейські держави поширили християнство
5)•Загострення відносин з руськими князями внаслідок монгольських завоювань.

Вчитель, використовуючи таблицю, розкриває значення битви на Синіх Водах для входження руських земель до складу Князвства Литовського.

Учасники	Причини	Наслідки
-обєднані литовсько-руські війська  на чолі з Ольгердом Гедиміновичем	Залежність Руських удільних князівств від Золотоординського ярма Бажання литовських князів поширити свою владу на руські землі	1. Ольгерд відвоював у татар Київ i Поділля 2. Розширив свої володіння далеко на Південь у напрямку до Чорного моря 3. На новоутвореному    Подільському воєводстві Ольгерд посадив князями своїх племінників

2.  Суспільно-політичний устрій Великого князівства Литовського.

Вчтетель у формі розповіді розкриває особливості суспільно-політичного устрою Великого Князівства Литовського.

В Литовсько-Руській державі – 80% території складали східно-слов’янські землі. На них права слов’янського населення визнавалися рівними з правами литовського. Були збережені  звичаї, традиції, культура українського народу.

Українці беруть участь в управлінні державою на всіх щаблях. Православна і католицька церкви оголошені рівними у правах, Литовці пр цьому масово приймають православя. На українських землях, також, був збережений устрій, та система господарювання; характерний для часів Київської Русі.

Сильний культурний та релігійний вплив з боку східно-слов’янського населення позначається на суспільно-політичному устрої, культурі і побуті всього князівства Литовського

Характеризуючи соціальний устрій, вчитель спиратися на ієрархічну схему.
Склад населення.  феодали,                    селяни,                 міщани
                                князі                           вільні                     біднота
                                бояри                         смерди                   купці
                   вище духовенство                 закупи                   лихварі
                       шляхта ,магнати            раби                        ремісники
Висновок вчителя: велика Литовсько-Руська держава була багатонаціональною литовсько-українсько-білоруською державою, де литовцям належала провідна політична роль, а українцям і білорусам – культурна та економічна

3.  Кревська унія.

Вчитель, використовуючи розповідь звертаємося до хронологічної стрічки часу на дошці.

У ході пояснення вчитель розкриває зміст терміну:

Унія – союз, спілка двох держав. Держави інколи змушені укладати союзи, коли до цього спонукають певні обставини.

Учням пропонується заповнити термінологічні словники.

На основі розповідь вчителя про причини та наслідки Кревської унії учням пропонують  заповнити порівняльну таблицю.

Кревська унія
Умови Кревської унії	Наслідки Кревської унії

      Підсумовуючи цей етап уроку, вчитель перевіряє та коментує виконану учнями таблицю.

ІІІ. Закріплення вивченого матеріалу

Вчитель організовує колективну роботу у формі репродуктивної бесіди:

1.      Які сильні риси можна прослідкувати у політичній діяльності литовських князів?

2.      В чому полягали особливості Литовсько-Руської держави?

3.      Які наслідки для України мала Кревська унія?

ІV. Підбиття підсумків

Узагальнення вчителя. Систематизуючи матеріал назвати позитивні та негативні наслідки приєднання українських земель до інших держав. Втрата державності та розчленування українських земель мали трагічні наслідки і гальмували політичний, економічний та культурний розвиток країни. І це дає підставу творчо уявити, якою могла б бути доля України.

V. Домашнє завдання

1.      Опрацювати параграф 22.

2.      Завдання 2, 4 на ст. 163