25.03.2020 7 клас .Історія України

Тема: Українські землі у складі Великого

            князівства Литовського. Князь Вітовт.

Мета: ознайомити учнів із становищем  земель Галицько-Волинської

            держави у складі Литви та Польщі після укладення Кревської унії.

         Вивчити причини входження земель Південно-Західної Русі до

        складу іноземних держав; висловлювати власну думку щодо причин

        відмінностей  становища українських земель у складі Литовсько-

        Руського князівства та Польського королівства; характеризувати

        внутрішню і зовнішню політику Вітовта та його наступників

        Свидригайла та Сигізмунда;  умови Городельської унії

            аналізувати події, що сприяли відновленню та остаточній ліквідації

            Київського та Волинського князівств.

             Розвивати в учнів вміння працювати з історичною картою, атласами

            та контурними картами; висловлювати власні думки, аналізуючи

            історичні джерела інформації.

             Виховувати в учнів повагу до історії, звичаїв, традицій українського

            народу. Формувати ціннісне ставлення до суспільства і держави.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: історична карта «Українські землі у складі Великого

                         князівства Литовського», підручники, атласи, контурні карти,

                         картки із завданнями для перевірки домашнього завдання,

                         картки із історичними джерелами інформації, умовна стрічка

                         часу, презентація портретної галереї князів Галицько-

                         Волинської держави та Великого князівства  Литовського.

                         Відеоматеріали про політичну діяльність Вітовта, Сигізмунда

                         і Свидригайла.

                                        Хід уроку.

І. Організаційна частина.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

1.Експрес-опитування.

-         Давайте, діти, пригадаємо  який історичний період ми з вами вивчаємо на уроках історії у 7 класі?

-         Назвіть хронологічні межі цього періоду.

-         Який розділ  Середньовічної України закінчили нещодавно вивчати?

-         Чому Галицько-Волинську державу називають спадкоємицею Київської Русі?

-         Яке історичне значення Галицько-Волинської держави?

-         Назвіть причини занепаду Галицько-Волинської держави.

-         Після занепаду Галицько-Волинської держави, які держави стали претендувати на наші українські землі? 

  -         Що ви запам’ятали про унію укладену між Литвою і Польщею?

2. А зараз до вашої уваги наступне завдання «Портретна галерея князів Галицько-Волинської держави та Литовського князівства». Ви повинні вгадати історичну особу

3. Завдання на картках.

І-в: Встановити відповідність між назвою суспільного стану у князівстві Литовському та його характеристикою.

ІІ-в: Встановити відповідність між датами та подіями.

4. Робота із стрічкою часу.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

  Галицько-Волинська держава припинила існування, а з нею скінчився княжий період історії України, який тривав майже п’ять століть. В той самий час, коли Галицько-Волинська держава руйнувалась, її сусіди - Литва, Польща, Московська держава - зміцнилися й приступили до загарбання нових територій, у т. ч. на українських землях.

 Оскільки найбільша частина українських земель наприкінці XІV століття  відійшла у підпорядкування Литовського князівства, а це 90%, то сьогодні на уроці ми з вами, діти, продовжимо вивчати події, що відбувались на наших землях у цей період часу.

  Тема нашого уроку: «Українські землі у складі Великого князівства Литовського. Князь Вітовт».

  Завдання уроку:

1.     Дізнатись більше про особливості Литовської експансії на українських землях.

2.     Правління Вітовта. Його внутрішня і зовнішня політика.

3.     Умови Городельської унії 1413 року.

4.     Правління наступників Вітовта: Свидригайла і Сигізмунда.

І  поповнити кожному учневі  історичний словник термінами: автономія, централізація, привілей.

ІV. Вивчення нового матеріалу.

1.     Особливості Литовської експансії на українських землях.

-         робота з історичним джерелом.(уривок із праці М. Грушевського «Ілюстрована історія України», див. додаток до уроку).

-         Бесіда за питаннями:

1.     Чому  Велике князівство Литовське після вступу до нього українських земель називали Литовсько-Руською державою?

2.     Поясніть, чому приєднання українських земель до Литви відбулося майже без війн і без боротьби?

3.     Давайте разом зробимо висновок про особливості Литовської експансії на українських землях.

 2. Правління Вітовта. Його внутрішня і зовнішня політика.

- розповідь вчителя;

- словникова робота;

- обговорення ілюстрації картини Я. Матейка «Грюнвальдська битва»

- робота з картками «Умови Городельської унії»;

- перегляд відеоматеріалів «Політична діяльність Вітовта» і обговорення побаченого;

- повідомлення юних дослідників (матеріал із дитячої енциклопедії Інтернету» Вікіпедії);

- робота з історичним джерелом (підручник ст..190, «З’їзд європейських монархів у Луцьку»).

- робота в групах:

1-ша: складає 5 речень про внутрішню політику князя Вітовта.

2-га: складає 5 речень про зовнішню політику  князя Вітовта.

 3. Правління наступників Вітовта: Свидригайла і Сигізмунда.

- розповідь вчителя;

-робота з історичним джерелом (підручник ст..193 М. Грушевський про князів Олельковичів);

- повідомлення юних дослідників про Сигізмунда і Свидригайла(матеріал із дитячої енциклопедії Інтернету» Вікіпедії);

- робота з контурними картами;

- робота в парах (учні складають запитання один одному і дають відповіді на них).

 V. Узагальнення і систематизація вивченого матеріалу.

 Свою відповідь починаючи словами: Сьогодні на уроці я дізналась(-всь) про…..

V. Підсумок уроку. Домашнє завдання: скласти історичний портрет князя Вітовта,  ст..193- відповіді на запитання