23.03.2020
7 клас. Середні віки
Тема. Особливості розвитку країн Сходу. Китай у Середні віки.

Мета: визначити особливості розвитку країн Сходу; розкрити особливості Китайської держави в Середні віки, познайомити учнів із досягненнями китайської культури, показати їхнє значення для світової історії, культури; продовжити формування вмінь працювати з картою, текстом підручника, історичним джерелом; сприяти розвитку в учнів образного мислення, творчого підходу до виконання завдання.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: підручник, хрестоматія, стінні карти «Країни Азії у V—XI ст.», «Країни Азії у XIII—XV ст.», атлас, дидактичний матеріал.

Основні терміни і поняття: східна цивілізація, династія, селянська війна, селянське повстання, чиновники, самураї, імператор, камікадзе, чайна церемонія.

Основні дати і події: 589 р.— відновлення єдності Китаю (імперії); 1279 р.— завершення підкорення монголами Китаю; 1368 р.— повалення монгольського панування.

Структура уроку

I. Організація навчальної діяльності

II. Перевірка домашнього завдання

III. Вивчення нового матеріалу

1. Особливості розвитку країн Сходу.

2. «Син Неба» і його піддані.

3. Китай за династій Суй і Тан.

4. Китай за часів династії Сун.

5. Боротьба Китаю проти монгольського поневолення. Династія Мін.

6. Розвиток культури Китаю в Середні віки.

IV. Закріплення нових знань

V. Підсумки уроку

VI. Домашнє завдання

Хід уроку

І. ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

II. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ

Фронтальне опитування

1. Коли і як було створено державу турків-османів?

2. Назвіть основні битви, внаслідок яких турки підкорили Балкани.

3. У яких роках відбулися хрестові походи європейських країн проти турків-османів? Чим вони завершилися?

4. Які держави знищили турки-османи під час своїх завоювань XIV— XV ст.?

5. Визначте чинники, які сприяли завоюванням турків-османів.

6. Яка битва відклала падіння Візантії на 50 років?

7. Визначте сильні риси війська турків-османів.

8. У якому році припинила своє існування Візантійська імперія?

9. Хто такі сипахи? Чим вони відрізнялися від європейських рицарів?

10. Якими були наслідки падіння Візантійської імперії?

11. Як здійснювалося управління Османською імперією?

12. Із якою метою було створено військо яничар?

Перевірка творчого завдання

Учитель організовує зачитування і обговорення кращих розповідей про захоплення Константинополя.

III. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Особливості розвитку країн Сходу

Розповідь учителя

Під терміном «Схід» в історичній науці прийнято розуміти суспільство не лише Азії, а й Африки та Океанії. Нижче ви познайомитесь із розвитком найтиповіших цивілізацій Сходу: індійсько-південно-азійської та китайсько-далекосхідної (про виникнення і розвиток близькосхідно-мусульманської ви довідалися з попередніх параграфів). Хоча ці цивілізації багато в чому відрізняються, вони мають і деякі спільні риси, що дають змогу оцінювати їх як такі, що належать до одного типу — східного, який відмінний від західного.

Характерні риси цивілізацій Сходу:

держава є верховним власником землі;

хто має владу, той має власність;

основа суспільства і держави — сільська община;

приватна власність відіграє лише допоміжну роль, а панівною є держава;

наявність великих міст, які передусім відігравали роль адміністративних, релігійних центрів, а також центрів міжнародної торгівлі.

На відміну від Європи, чітку межу переходу країн Сходу від епохи Стародавнього світу до Середньовіччя провести майже неможливо. Тут не було таких разючих змін, як в Європі. Країни Сходу розвивалися, як і в попередні століття, у своїх традиційних межах.

У всіх державах Сходу система господарювання була організована за такою схемою. Ті, хто обробляли землю, були об’єднані в общини, які мали гарантоване право та обов’язок обробляти її та використовувати для ведення господарства всі необхідні ресурси: воду, ліс, пасовиська тощо. Водночас право володіти і розпоряджатися землею та її ресурсами перебувало в руках державного апарату. Між громадою і державним апаратом існував чіткий зв’язок. Вироблений надлишковий продукт громада передавала як податок державі, яка його перерозподіляла на користь апарату і суспільства в цілому (будувалися канали, дороги, мости, храми тощо). Отже, той, хто належав до державного апарату, мав доступ до розподілу вироблених продуктів і, відповідно, отримував їх частку у власність. Чим вищу посаду обіймала людина в державному апараті, тим більшу частку вона отримувала. Тому ми кажемо, що особливістю східної цивілізації була наявність влади — власності.

Чим ефективніше працював державний апарат, тим регулярніше і в достатньому обсязі збиралися податки. Держава була міцною і могутньою. її могутність зростала від продуктивності праці селянина чи ремісника. Але якщо в цьому чіткому механізмі траплялися збої, то життя всього суспільства порушувалося: повстання, голод, загибель держав тощо. Збої в цій системи відбувалися внаслідок двох причин: коли обсяги податків через нерозумну політику правителів перевищували можливості виробництва або після зовнішнього вторгнення, яке руйнувало традиційну систему життя.

Запитання і завдання

1) Що ми розуміємо під терміном «Схід»?

2) Які риси характерні для східної цивілізації?

3) Назвіть чинники стабільності східної цивілізації.

2. «Син Неба» і його піддані

Розповідь учителя

Китай за своїм розміром і населенням у Середні віки можна було порівняти з усією християнською Європою. На межі XII—XIII ст. у Китаї проживало близько 100 млн людей — більше, ніж у Європі того часу. Китайці вважали свою державу центром Землі, а всі народи, що живуть навколо, вони називали варварами.

Сильна централізована держава на чолі з імператором склалася у Китаї ще у III ст. до н. е. Відтоді і до початку XX ст. Китай незмінно залишався імперією. Правитель Китайської держави називався «Сином Неба». Його влада передавалася у спадок і офіційно нічим не обмежувалася. Особа імператора була священною. Він вважався не тільки повелителем всіх людей, а й посередником між Небом і «піднебесним світом». Імперія вважалася втіленням небесного порядку.

Кожний підданий імперії розглядався як інструмент для виконання волі Неба, переданої через імператора. У китайському суспільстві існувала чітка ієрархія. Нижче від імператора перебували вищі сановники, як правило, його родичі. Ще нижче — чиновники, що поділялися на велику кількість рангів. Загалом чиновників у Китаї називали «мандаринами». За допомогою чиновників імператор і управляв імперією. Щоб стати чиновником, потрібно було здобути відповідну освіту і скласти іспит. Для отримання більш високого рангу знову доводилося складати іспити. До них допускалися всі «добрі люди», які висловили таке бажання. Звісно, діти чиновників могли краще підготуватися до іспитів. Але така система забезпечувала доступ до владних структур талановитих людей з усіх прошарків суспільства. Ті, хто складав іспити вищого рівня, отримував місце при дворі і значне жалування. Ці люди користувалися повагою, згодом їх почали називати шенші (ші — учений, шень — той, що носить пояс влади).

СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ В КИТАЇ

У Середньовічному Китаї держава і суспільство продовжували дотримуватися багатьох правил життя, які розробив Конфуцій ще у середині І тис. до н. е. У Середні віки його оголосили «першим святим». Конфуція називали «учителем 10 тисяч поколінь», «імператором без трону». На його честь зводилося багато храмів.

Згідно з ученням Конфуція і уявленнями китайців, кожен у суспільстві повинен знати своє місце: правитель — чесно правити і піклуватися про підданих, чиновники — давати йому мудрі поради, селяни — чесно працювати. Вірність, покірність, доброта і співчуття, почуття обов’язку, повага до батьків і старших проголошувалися головними чеснотами благородної і достойної людини. їй потрібно було засвоїти 300 головних і 300 додаткових правил поведінки.

Якщо не дотримуватися норм поведінки і чинити зло, то це може накликати гнів Неба: землетруси, повені, війни. Навіть Син Неба може втратити трон.

Китайці вірили, що померлі родичі допомагають живим, але для цього померлих треба було забезпечити всім необхідним. Згодом справжні речі в похованнях були замінені паперовими.

Цікаво знати

Так, ще за життя батьків діти мали подарувати їм труну і одяг для поховання. Якщо батьки хворіли, діти не гуляли, не ходили в гості, не їли м’ясо. Вони мали вставати раніше, готувати їжу і воду для вмивання, а увечері гріти постіль батьків.

Із перших століть нашої ери в Китаї поширюється буддизм, який приваблював багатьох проповідями милосердя, загальної рівності перед лицем страждань, обіцянками благ за добрі вчинки і покарання за погані. Буддизм тісно взаємодіяв із конфуціанством. Так, буддисти навіть зарахували Конфуція до божеств. Також у Китаї були поширені й інші релігії, зокрема даосизм, який проповідував шлях до безсмертя.

Характерною рисою Середньовічного Китаю була релігійна терпимість і взаємодія релігій.

3. Китай за династій Суй і Тан

Розповідь учителя

Від III ст. до н.е. і до кінця VI ст. китайська цивілізація пережила велику кризу. Наслідком цієї кризи стало остаточне утвердження імперії як форми організації китайського суспільства. До того ж цю форму запозичили й сусідні з Китаєм народи — японці, корейці, в’єтнамці.

Переживши роки кризи, розпаду і взагалі зникнення імперії, у 589 р. полководець Ян Цзянь силою зброї відновив єдність Китаю. Він був проголошений імператором і заснував династію Суй (581—618 рр.).

Наступник Ян Цзяня Ян Ді переніс столицю в невеличке стародавнє місто Лоян і зігнав на його будівництво 2 мли осіб. Також він переселив до міста 10 тис. найбагатших сімей Китаю, поставивши їх під свій контроль. Місто прикрасили чудові палаци і парки. В імператорському парку цілий рік зеленіли дерева: узимку їхнє листя і квіти робили з шовку. Ян Ді вирішив з’єднати дві великі річки — Хуанхе та Янцзи — і розпочав будівництво Великого каналу. Цей водний шлях поєднав господарство півночі й півдня і сприяв розвитку торгівлі. Імператор також зміцнив і добудував Великий Китайський мур, вів постійні війни проти сусідів.

Проте цій династії не судилося тривалий час утримувати владу. Нерозважлива внутрішня та зовнішня політика виснажила ресурси країни, яка ще не встигла оговтатися від попередніх випробувань. Зрештою імператор Ян Ді був убитий змовниками. Династія Суй припинила своє існування.

До влади прийшла династія Тан (618—907 рр.). Її перші правителі Лі Юань і Лі Шимінь проводили доволі розсудливу політику, яка забезпечила розквіт Китаю. Нові правителі провели перерозподіл землі. Наполегливою працею мільйонів селян спустошені землі перетворилися на родючі ниви, які приносили великі врожаї, а продумана податкова система забезпечила державі значні прибутки.

Династія Тан проводила активну завойовницьку політику. Китай тривалий час воював проти тюрків-кочівників і розгромив їх на початку VII ст. Це дозволило імперії остаточно утвердити свій контроль над Великим шовковим шляхом. Також імперія встановила свою зверхність над Кореєю, Індокитаєм, Тибетом.

Помітні зрушення відбувалися у господарстві та повсякденному житті. Поширилося вирощування і споживання рису та чаю, які швидко стали традиційними продуктами харчування китайців. Почалося виготовлення цукру з цукрової тростини. Застосовувалася вдосконалена сільськогосподарська техніка: селяни користувалися одинадцятьма типами плугів, а також поливним колесом із глечиками, що приводилося в рух робочою худобою. Повсюди діяли водяні млини. З’явилися перші вироби з порцеляни.

Від середини VIII ст. влада династії Тан почала слабшати. З усіх боків на Китай насувалися войовничі сусіди. Постійні війни невпинно погіршували становище народу. По всій країні спалахували селянські повстання, які в 874 р. вилилися в одну з найбільших селянських війн. Повсталі виступали проти тягаря податків, несправедливості й жадоби чиновників. Селянське військо під проводом Хуан Чао оволоділо столицею. Імператорський двір утік.

Робота з документом

НОВА ТАНСЬКА ІСТОРІЯ ПРО СЕЛЯНСЬКУ ВІЙНУ

Хуан Чао... походив із родини, яка розбагатіла на торгівлі сіллю. Він чудово володів мечем, стріляв верхи з лука, трохи вмів читати й писати, був красномовним.

... Хуан Чао... незаконно проголосив себе «великим полководцем усієї країни»... Хуан Чао їхав у колісниці із жовтого золота, охорона була в розкішних халатах і барвистих шапках. Його найближче оточення їхало слідом у мідних колісницях у супроводі вершників. Загалом у столицю ввійшло кілька сотень тисяч людей... За кілька днів почався великий грабунок. Людей зв’язували, били батогами і захоплювали їхнє майно. Це називалося «очищенням предметів». Багатіїв роззували та проганяли босоніж. Усіх затриманих чиновників убивали, підпалювали будинки, якщо не могли там нічого найти, а всіх шляхетних людей знищували.

Хуан Чао... проголосив себе... імператором.

Запитання до документа

1) Яким є ставлення автора Нової Танської історії до Хуан Чао?

2) Чим можна пояснити таку поведінку повсталих?

Розповідь учителя

На всі державні посади Хуан Чао призначив наближених до себе повстанців. Згодом вони почали поводитися ще гірше, ніж колишні імператорські чиновники. їхні дії викликали різке невдоволення. Це допомогло придушити повстання. Династія Тан повернулася до влади. Але удар, якого вона зазнала від селянської війни, став смертельним.

4. Китай за часів династії Сун

Розповідь учителя

На уламках Танської держави виникли численні дрібні володіння. Час їхнього існування — від 907 по 960 р.— називають «п’ятьма династіями та десятьма царствами». Між ними точилася невпинна міжусобна боротьба, під час якої Китай об’єднався під владою династії Суп (960—1279 рр.).

Щоб налагодити життя в розореній країні, перший міністр сунського двору Вань Аньші запропонував провести реформи. Вони передбачали упорядкування податкової системи, налагодження зрошувальних робіт, надання позик селянам, установлення твердих цін на всі товари тощо. Упровадження цих перетворень дозволило б країні подолати кризу. Однак противники міністра домоглися його відставки і припинення реформ.

За таких умов північ Китаю захопили племена чжурчженів. Вони утворили державу Цзінь — Золоту (1115—1234 рр.). На півдні, куди вимушено переїхав китайський імператор, утвердилася династія Південна Сун (1117—1279 рр.). На підвладній їй території розміщувалися головні центри вирощування рису, чаю, виробництво шовку, виготовлення порцеляни. У державі Сун було винайдено папір, порох, книгодрукування, що відіграло величезну роль в історії людства. Домашнє завдання: Опрацювати відповідний параграф.