1.04.2020
7 клас
Тема уроку: Входження руських удільних князівств до складу Великого князівства Литовського і інших держав.

Мета: охарактеризувати політичний та соціально-економічний статус українських земель у складі Великого Князівства Литовського.

Цільові завдання:

·         з’ясувати причини та обставини встановлення влади литовських князів на Волині, Чернігово-Сіверщині, Київщині, Переяславщині;

·         визначити наслідки приєднання; розкрити політику литовських князів;

·         охарактеризувати Кревську унію;

·         визначити особливості Литовсько-Руської держави;

·         розвивати вміння користуватися картою, складати таблиці, схеми, вміння давати оцінку подіям, порівнювати, робити висновки;

·         виховати почуття патріотизму, готовності до захисту Батьківщини, зацікавити учнів глибше зрозуміти історію Української держави.

Оцікуваний результат

Після уроку учні зможуть:

·         назвивати причини та обставини встановлення влади литовських князів на Волині, Чернігово-Сіверщині, Київщині, Переяславщині;

·         визначити наслідки приєднання; розкрити політику литовських князів;

·         характеризувати Кревську унію;

·         визначати особливості Литовсько-Руської держави;

·         користуватися картою, складати таблиці, схеми, вміння давати оцінку подіям, порівнювати, робити висновки.

Тип уроку: комбінований

Хід уроку:

І. Актуалізація опорних знань учнів та мотивація діяльності

Вчитель,у ході фронтального опитування, пропонує учням згадати матеріали з попередньої теми та відповісти на такі запитання:

1. Коли був зруйнований Київ?
2. Чому розпалося Галицько-Волинське князівство?
3. Хто з Галицько-Волинських князів коронувався і отримав титул короля?
4. Хто був останнім князем Галицько-Волинського князівства?

2. Вчитель використовує перевірку вмінь учнів роботи з картою, запропонувавши пропонує учням показати на карті:

·         Межі Галицько-Волинської держави;

·         Київські та Чернігово-Сіверські землі.

ІІ. Вивчення нового матеріалу

1. Поширення влади Великого князівства литовського на українські землі.

Вчитель розкриває причини приєднання українських земель до складу Великого князівства литовського за допомогою схеми-переліку.
1)відокремленість князівств 2)наступ тевтонського ордену 
3)набіги половецьких ханів 4)європейські держави поширили християнство
5)•Загострення відносин з руськими князями внаслідок монгольських завоювань.

Вчитель, використовуючи таблицю, розкриває значення битви на Синіх Водах для входження руських земель до складу Князвства Литовського.

Учасники	Причини	Наслідки
-обєднані литовсько-руські війська  на чолі з Ольгердом Гедиміновичем	Залежність Руських удільних князівств від Золотоординського ярма Бажання литовських князів поширити свою владу на руські землі	1. Ольгерд відвоював у татар Київ i Поділля 2. Розширив свої володіння далеко на Південь у напрямку до Чорного моря 3. На новоутвореному    Подільському воєводстві Ольгерд посадив князями своїх племінників

2.  Суспільно-політичний устрій Великого князівства Литовського.

Вчтетель у формі розповіді розкриває особливості суспільно-політичного устрою Великого Князівства Литовського.

В Литовсько-Руській державі – 80% території складали східно-слов’янські землі. На них права слов’янського населення визнавалися рівними з правами литовського. Були збережені  звичаї, традиції, культура українського народу.

Українці беруть участь в управлінні державою на всіх щаблях. Православна і католицька церкви оголошені рівними у правах, Литовці пр цьому масово приймають православя. На українських землях, також, був збережений устрій, та система господарювання; характерний для часів Київської Русі.

Сильний культурний та релігійний вплив з боку східно-слов’янського населення позначається на суспільно-політичному устрої, культурі і побуті всього князівства Литовського

Характеризуючи соціальний устрій, вчитель спиратися на ієрархічну схему.
Склад населення.  феодали,                    селяни,                 міщани
                                князі                           вільні                     біднота
                                бояри                         смерди                   купці
                   вище духовенство                 закупи                   лихварі
                       шляхта ,магнати            раби                        ремісники
Висновок вчителя: велика Литовсько-Руська держава була багатонаціональною литовсько-українсько-білоруською державою, де литовцям належала провідна політична роль, а українцям і білорусам – культурна та економічна

3.  Кревська унія.

Вчитель, використовуючи розповідь звертаємося до хронологічної стрічки часу на дошці.

У ході пояснення вчитель розкриває зміст терміну:

Унія – союз, спілка двох держав. Держави інколи змушені укладати союзи, коли до цього спонукають певні обставини.

Учням пропонується заповнити термінологічні словники.

На основі розповідь вчителя про причини та наслідки Кревської унії учням пропонують  заповнити порівняльну таблицю.

Кревська унія
Умови Кревської унії	Наслідки Кревської унії

      Підсумовуючи цей етап уроку, вчитель перевіряє та коментує виконану учнями таблицю.

ІІІ. Закріплення вивченого матеріалу

Вчитель організовує колективну роботу у формі репродуктивної бесіди:

1.      Які сильні риси можна прослідкувати у політичній діяльності литовських князів?

2.      В чому полягали особливості Литовсько-Руської держави?

3.      Які наслідки для України мала Кревська унія?

ІV. Підбиття підсумків

Узагальнення вчителя. Систематизуючи матеріал назвати позитивні та негативні наслідки приєднання українських земель до інших держав. Втрата державності та розчленування українських земель мали трагічні наслідки і гальмували політичний, економічний та культурний розвиток країни. І це дає підставу творчо уявити, якою могла б бути доля України.

V. Домашнє завдання

1.      Опрацювати параграф 22.

2.      Завдання 2, 4 на ст. 163