10 клас історія України «Новий порядок» та колабораціонізм у часи Другої світової війни |

Тема: «Окупаційний режим в Україні».

МЕТА: Розкрити суть «нового порядку», встановленого окупантами. Показати злочини окупантів на українських землях, Сумщині. Розвивати й закріплювати навички аналізу і зіставлення історичного матеріалу, навички самостійної роботи над проблемним завданням; аналізувати історичні документи, документальні кіноматеріали; систематизувати знання, здобуті протягом вивчення теми; виховувати гуманістичне ставлення до різних народів, виховувати учнів у дусі патріотизму, національної свідомості та гідності.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Обладнання: відеоматеріали про війну й окупаційний режим на Сумщині.

Основні поняття і терміни: «новий порядок», Голокост, дистрикт «Галичина», рейхскомісаріат «Україна», Трансністрія, план «Ост».

Основні дати: 1941-1944 рр. – окупація України нацистською Німеччиною та її союзниками.

Очікувані результати: після уроку учні зможуть:

-  розкривати суть «нового порядку»;

-  визначати наслідки «нового порядку» для України.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент уроку

II. Актуалізація опорних знань

І. Організаційний момент на початку уроку.

(Привітання. Перевірка відсутніх, запис у журналі).

Вчитель. Перш ніж оголосити тему заняття, я хочу навести слова з епіграфу:

                                                                          «Ні! Сили на землі нема,

                                                                           і сили на землі не буде,

     щоб потягти нас до ярма,

                                                                                    щоб потоптати наші груди…».

Максим Рильський, 

                                                                                                                           «Слово про рідну матір»

План

1. Окупаційна політика: план «Ост», адміністративний розподіл України.

2. Фашистський «новий порядок»: геноцид українського населення, Голокост,

    пограбування ресурсів України.

3. Наслідки окупаційної політики.

Основна література:

1.     Бакалець О. А.    Історія України з найдавніших часів до початку ХХІ століття: навчальний посібник / О. А. Бакалець. – 2-ге видання, перероблене і доповнене. – Львів : Магнолія-2006, 2015. – 573 с. + персоналії, таблиці, документи, хронологія, словник, с.405-413.

2.     Бойко О. Д.    Історія України: підручник / О. Д. Бойко. – 4-те вид., доповн. – К. : Академвидав, 2012. – 704 с. + Електронна версія, с.467-470.

3.     Кульчицький С. В. Історія України: довідник [для абітурієнтів та школярів загальноосвітніх навчальних закладів] / С. В. Кульчицький, С. В. Мицик, В. С. Власов. – повний курс підготовки до вищих навчальних закладів. – К. : Літера, 2010. – 528 с., с. 394-398.

Додаткова література

1. Айкель М. «Через брак людей...» Німецька політика набору робочої сили та

    примусової депортації робітників із окупованих областей України 1941-1944 рр. //

    Український історичний журнал. - 2005. - №6. - С. 139-155.

2. Архіви окупації 1941-1944 / Упоряд. Н. Маковська. - Т.1. - К.: Видавничий дім

    «Києво-Могилянська академія», 2006. - 872 с.

3. Потильчак О. «Новий порядок» в окупованій Україні (1941-1944) // Пам'ять століть.  

    - 1999. - №1. - С. 97-104.

4. Сторожук С. Заручники Другої світової війни: доля українських остарбайтерів //

    Історія України. – 2002. – № 35.

5. Україна в Другій світовій війні: погляд з ХХІ ст.: Історичні нариси у 2 кн. – К., 

    2011.    – Т. 1 – 326–441; 475–511; Т. ІІ. – С. 231–277; 802–863.

6. Дослідницькі матеріали пошукової групи навчального закладу.

 

ІІ. Повідомлення теми, мети лекції. Мотивація навчальної діяльності.

Вступне слово вчителя.

Чим далі від нас відходить в історію XX століття, тим помітнішою стає проблема об’єктивного висвітлення Другої світової війни, як найважливішої події в історії нашого народу. Система цінностей та ідеалів, що формується в нових умовах, спонукає істориків до переосмислення фактів минулого.

Тема нашого уроку «Окупаційний режим в Україні» вважається істориками складною і багатомірною. Навіть через 79 років деякі події і факти ще не отримали однозначних оцінок в історичній науці. В сучасних наукових працях, розсекречених архівах набагато повніше і об’єктивніше розкриваються сторінки участі народу України в найбільшому воєнному конфлікті світової історії.

Наш погляд на історичні події залежить від ступеня інформованості, уміння і бажання вивчати, аналізувати документи і факти. Знати про наслідки та характер німецького окупаційного режиму в Україні, здобути інформацію шляхом вивчення та аналізу документів, це дозволить зробити висновки щодо історичних подій в Україні в роки раднсько-німецької війни, – це мета уроку, а реалізуємо ми її шляхом вивчення питань:

1. Окупаційна політика: план «Ост», адміністративний розподіл України.

2. Фашистський «новий порядок»: геноцид українського населення, Голокост, пограбування ресурсів України.

3. Наслідки окупаційної політики.

ІІІ. Актуалізація опорних знань.

3.1. Вчитель.

Перш ніж перейти до розгляду заняття, слід пригадати деякі факти, вивчені раніше. Це допомогло краще засвоїти матеріал уроку. Ми проведемо індивідуальне експрес-опитування, у ході якого дайте, будь ласка, відповідь на конкретне питання.

1. У результаті яких подій західноукраїнські землі увійшли до складу УРСР?

2. Коли розпочалась Друга світова війна?

3. Чим можна пояснити поразки Червоної Армії влітку – восени 1941 р.?

4. Коли було завершено окупацію України німецькими військами? 

3.2. Висновок вчителя.

 

ІV. Вивчення нового матеріалу.

Вчитель.

На минулому уроці ви отримали випереджувальні завдання для проектного дослідження теми «Окупаційний режим в Україні».

Сьогодні ми будемо працювати в групах і вести спільний пошук узгодженого рішення.

Робота в групах – це вид діяльності, який дає змогу працювати разом, допомагати один одному вчитись.

І група учнів  опрацьовувала перше тематичне питання «Окупаційна політика: план «Ост», адміністративний розподіл України».

ІІ група учнів опрацьовувала друге тематичне питання «Фашистський «новий порядок»: геноцид українського населення, Голокост, пограбування ресурсів України». Матеріали оформлені у вигляді презентації.

ІІІ група учнів опрацьовувала третє тематичне питання «Наслідки окупаційної політики». Матеріали оформлені у вигляді буклету.

 

Вчитель. Я буду виступати в ролі викладача-екскурсовода, ми будемо умовно переноситись завдяки спогадам очевидців із України до Німеччини і навпаки.

Робота з термінами.

             Для розкриття теми ми будемо використовувати основні поняття, необхідні для опрацювання нашого сьогоднішнього уроку.

Окупація – це термін міжнародного права, що означає тимчасове зайняття збройними силами території противника.

Ось так сухо і без емоцій, але для мільйонів людей ставлення до цього слова змінила Друга світова війна.

За 6 років війни було повністю чи частково окуповано 19 держав.

Для українського населення, як і для багатьох народів цих країн, слово окупація

перестало бути нейтральним юридичним терміном. Які спогади досі не дають спокою тим, хто пережив вторгнення чужинців на свою землю? І як трапилося, що більшість найважливіших уроків історії сьогодні забуті?

Демонстрація слайдів (відео) + фото

Німець­ко-фашистський окупаційний режим, що вводився на території оку­пованих областей, у тому числі і на Україні, був конкретною військо­во-поліцейською, адміністративно-господарською, політичною систе­мою органів і заходів, за допомогою яких гітлерівці намагалися зат­вердити рабське, беззаперечне підкорення місцевого населення "но­вому порядку", створити аграрно-колоніальний "життєвий простір", сферу широкого застосування німецького фінансового кап­італу.

Наміри гітлерівців на окупованих територіях були викладені в плані «Ост» — плані знищення населення та освоєння окупо­ваних територій на сході. Він розроблявся під керівництвом Гітлера, Герінга, Гіммлера, Альфреда Розенберга та інших нацистських діячів.

 

Викладач Нагадую вам, що дану тему ми досліджували разом, і я надаю слово представникам І групи.

      1 учень.    Ми вивчали тему «Окупаційна політика: план «Ост», адміністративний розподіл України».

2 учень.    У плані «Ост» зазначалося: «Україна – найродючіша область Європи. Її завдання – постачати продукти харчування та сировину новій Європі». Яким чином окупанти здійснювали ці плани?

   3 учень.    За цим планом зокрема передбачалося:

План «Ост»

—    Часткове онімеччення місцевого населення;

—    Масова депортація населення, у тому числі українців, до Сибіру;

—    Підрив біологічної сили слов¢янських народів (не боротися проти сухот, тифу, лі-карні для населення закрити; ширити аморальність - не карати за аборти);

—    Фізичне знищення слов¢янських народів.

—    Вжити заходів для ліквідації національної культури, середньої і вищої освіти;

—    Заселення окупованих земель німцями.

 

(Застосування методу віртуальна екскурсія, показ документаьних кадрів з Німеччини, її мешканців).

Вчитель. Пропоную вам умовно перенестись із окупованої України до Німеччини.

7(семи)-річна Маргот Лиссель мешкала в тисячі кілометрах від України, в Нижній Сілезії. Про те, як жилося одноліткам на захоплених територіях, маленька Маргот не думала, не думали про це і дорослі. Німцям старанно втлумачували, що жаліти представників нижчих рас не  гідне арійців. (До вашої уваги інтерв’ю громадянки Німеччини.)

Інтерв’ю Маргот.

Робота з термінами.

Вчитель. Звертаю вашу увагу на нове поняття.

“Новий порядок” - це назва окупаційного режиму, встановленого гітлерівцями на загарбаних територіях (червень 1941-липень 1942). Гітлерівці прагнули ліквідувати саме поняття «Укра­їна». Дотримуючись класичної формули всіх завойовників «розділяй і владарюй», фашисти розчленували українські землі.

ІІІ рейхом було створено спеціальне Управління окупованих територій, яке очолював Розенберг. Воно складалося з чотирьох відділів: політичного, адміністративного, економічного, цивільного.

Адміністративний розподіл України нам презентує І група  ……….

Робота з історичним атласом (картою, що транслюєтьс в ході презентації).

4 учень.  Окупаційний режим в Україні передбачав 4 зони окупації.

 

 

 

 

 

 

 

Закарпаття ще 1939р. було окуповане Угорщиною.

 

Вчитель. Давайте спробуємо разом  підсумувати, яка ж доля чекала на український народ, згідно з  німецьким планом «Ост».

Висновок учнів.

1. Українські землі розглядались фашистами як бездержавний сировинний придаток, джерело продовольства і робочої сили, з перспективою (після розчленування території, знищення значної частини населення) онімечення та колонізації.

Вчитель. Особливістю німецького «нового порядку» був тотальний терор, основу якого складала загальна теоретична концепцією Гітлера про винищення населення захопле­них областей для звільнення життєвого простору для німців.

 Із цією метою було створено систему каральних органів:

-         держав­ну таємну поліцію (гестапо),

-         збройні формування служби безпеки (СД),

-         озброєні охоронні загони Націонал-соціалістичної робітничої партії Німеччини (СС).

Загалом окупаційні формування складали близь­ко 350 тис. осіб.

Я звертаю вашу увагу на екран, зараз ми прослухаємо інтерв’ю Ойгена Нойбера, який під час війни мешкав у Берліні.

Інтерв’ю О. Нойбера

Вчитель. На жаль, громадяни Німеччини не думали про те, що життя кожної людини:, слов’ян чи євреїв однаково цінне. Всю пропаганду треба сприймати критично, а для цього потрібні моральні підвалини, основані на загальнолюдських цінностях. Хтось сказав, що жодна ідея не варта сльози дитини. Усі ідеали, засновані на крові, будуть зруйновані.

 

Вчитель. Ми переходимо до розгляду 2-го питання, і я надаю слово ІІ групі ………

 1 учень. Ми вивчали тему «Фашистський «новий порядок»: геноцид українського населення, Голокост, пограбування ресурсів України». За результатами дослідження ми підготували презентацію, яку пропонуємо вашій увазі.        

Слайд фото Райхскомісар України Еріх Кох «Я прибув сюди не для того, щоб роздавати благословення, а щоб допомогти фюреру. Населення мусить працювати, працювати і ще раз працювати. Ми – панівний народ, а це означає, що расово найпростіший німецький робітник біологічно в тисячу раз цінніший в порівнянні з місцевим населенням». Райхскомісар України Еріх Кох.

Вчитель. Німецька політика, побудована на зневазі та приниженні,  прослідковувалася всюди.

Так, наприклад, гарного помешкання в містах та селах не вистачало, тому все, що якимось чином збереглося і носило сліди колишнього комфорту, відбиралося окупаційною владою для розміщення військовослужбовців вермахту.

Давайте послухаємо повідомлення наших дослідників, які розкриють справжнє тогочасне становище українців.

2 учень.

Слайд     Фото + текст Улита Гончар, жителька м. Шостка Нас викинули взимку перед самим Новим роком з нашої квартири прямо на сніг. У нас було гарно і чисто, а ще стояло піаніно. Мама на ньому грала.

 3 учень.

Слайд  Фото   Ганна Закотій, жителька с. Собич Зайняли наш дім, а потім кинулись в сараї, порося забрали, почали ловити курей. «Яйця, мамка, млеко». Все, що було, вони забрали.

 

Вчитель. Мешканці, що втратили домівки почали обживали підвали покинутих будинків, хто міг копали землянки.

Жорстокість, зневага до українців були головними рисами німецької системи управління. Військовим надавалось право розстрілу без суду і слідства. Під час окупації в містах і селах діяла комендантська година. За її порушення розстрілювали на місці. Місцеве населення не мало права користуватись залізничним і комунальним транспортом, електрикою, телеграфом, поштою, аптеками, магазинами, ресторанами, перукарнями.

1 учень.

У жовтні 1941 р. Україна спізнала свою першу Хатинь: село Обухівку було спалено, а все населення розстріляно. За час окупації було повністю стерто з лиця землі 250 українських сіл. 10 березня 1943 р. німецька піхота увійшла до села Івот Шосткинського району. Есесовці вбили 392 людини. Одні- були розстріляні на вулицях біля власних будинків, інших - 57 чоловік живцем спалили. Запалали в той день і 182 селянських будинка. В народі це село також називають українською Хатинью.

 

Вчитель. 7 грудня 1941року побачив світ підписаний Вільгельмом Кейтелем (керівник штабу Вермахту) декрет, відомий під назвою «Нахт унд небель» (ніч і туман). Його суть полягала в тому, що кожен, хто буде чинити опір фашизму, має безслідно зникнути: його або страчували, або відправляли до концентраційного табору. В Україні було створено 300 місць масового знищення людей, 350 гетто і понад 180 великих концтаборів.

 

Звертаю вашу увагу на екран і на нові поняття.

 

Концентраційний табір (концтабір) — місце для ізоляції і утри­мання «небажаних елементів», переважно в нелюдських умовах, які оголошувалися ворогами режиму.  

 

  2 учень. Голокост. 

Становлення «нового порядку» було тісно пов’язане з «остаточним вирішенням єврейського питання». Процес винищення єврейського народу отримав назву Голокост. Загалом на території України було знищено близько 1,4 – 1,6 млн. євреїв. Символом Голокосту в Україні став Бабин Яр. 29 вересня 1941р. тут за один день було знищено 33711 євреїв. Далі протягом 103 тижнів окупанти щовівторка і щоп’ятниці здійснювали у Бабиному Яру розстріли людей різних національностей, переважно євреїв.  Загальна кількість громадян, що загинули на цьому місці, сягає 200 тис.

3 учень.

У Дробицькому Яру в Харкові знищили– 30 тис., в Доманівці і Богданівці на Одещині – понад 50 тис.

21 лютого 1942 року гестапівці розстріляли в Бабиному Яру українську поетесу Олену Телігу.

У Львові для євреїв із гетто пустили спеціальний трамвай до Долини смерті. За проїзд платили в кінці поїздки – життям.

Загалом на території України було знищено близько 1,4 млн. євреїв.

 

Інтерв’ю Г. Шишкін, раднського солдата.

 

 

 

Вчитель. 

У той період територія сучасного Шосткиського Хіміко-технологічного коледжу перетворилася на живу могилу для шосткинців та мешканців району. Аби не викликати паніку серед населення, гітлерівці одного липневого дня викликали до комендатури на перевірку усіх«підозрілих» мешканців Шосткинщини. Біля гуртожитку технікуму вершився німецький «суд»: прибулих шосткинців було поділено на мертвих і живих: хто опинився ліворуч - тих відпускали, всі ж інші були розстріляні. Місце розстрілу знаходилось за навчальним корпусом. 19 липня 1942 року тут фашисти знищили 452 людини. Усього за період окупації німці біля технікуму розстріляли понад 750 шосткинців. На сьогоднішній день установлені імена лише 206 закатованих.

1 учень.

Окупаційна влада відразу почала провадити і політику економічної експлуатації та нещадного гноблення населення. Промислові підпри­ємства, що вціліли, окупанти оголосили власністю Німеччини. Робітників примушували працювати по 12—14 годин на добу за мізерну заробітну плату.

 2 учень.

5 серпня 1941 р. А. Розенберг видав наказ про введення трудо­вої повинності в окупованих областях.

Згідно з данних Сумського архіву, 5 листопада за наказом коменданта міська управа прийняла постанову про залучення чоловічого населення віком від 18 до 55 років і неодружених жінок від 18 до 50 років для робіт у місті. Неви­конання наказів каралось як саботаж.

3 учень.

Територія заводу «Свема», тоді це фабрика «Кіноплівки», також стала місцем катування і загибелі багатьох шосткинців і мешканців району.

Порушуючи міжнародні конвенції, нацисти масово винищували військовополонених. Загалом на території України було знищено 2 млн. військовополонених.

Під час окупації населення України скоротилось на 14,5 млн.

Вчитель. Головним і першочерговим завданням окупаційної адмініст­рації в Україні було вилучення продовольства в такій кількості, щоб забезпечити і потреби армії, і вивезти в Рейх. Німецьку верхівку особ­ливо зачаровував український чорнозем. Фашисти не стали знищувати колгоспи і радгоспи, їх стали називати “громадські господарства”. Зберігалася структура господарств і примусова праця. Уся продукція рослинництва і тваринництва підля­гала обов'язковій здачі. Грабувалися музеї, картинні галереї, бібліотеки, храми. До Німеччини вивозилися коштовності, шедеври живопису, історичні цінності, книги.

1 учень.

Слайд    Фото    Марія Портянко, жителька м. Шостка У нас було дуже важке життя. Вигоняли нас німці рити окопи, розчищати завали, сніг, ремонтувати дороги – це вважалося повинністю. Грошей за таку працю ніхто не отримував, в кращому випадку похльобку чи 200 грамів хліба. За відмову – карали. Жили постійно під страхом смерті.

 

Вчитель. Окупанти проводили й ідеологічну обробку населення. У цей період видавалось 190 газет загальним тиражем 1 млн примірників, діяли радіостанції, кіномережа, виставки різної тематики, пересувний пропагандистський центр — спецбатальйон УЗ тощо. У своїй ідеологічній роботі нацисти використовували факти недавнього минулого: масові злочини сталінського режиму (терор, голодомор).

Вставка пропагандистського ролику з Німеччини.

Вчитель.    Пропоную умовно знов перенестись до Німеччини.

У німецьких кінотеатрах перед початком сеансу показували зовсім іншу хроніку,

навіть перед дитячими фільмами. На цих кадрах війна виглядала як весела прогулянка на Схід.

Інтерв’ю Маргот, жительки Німеччини.

 2 учень. Крім видавництва газет та журналів, німці приділяли увагу навчанню. У Сумський області під час окупації не припинялася робота шкіл. Діти від 7 до11 років повинні

були обов¢язковов відвідувати освітній заклад, за прогули без поважних причин на батьків накладали штраф до 300 карбованців. Тоді ж були відкриті спеціальні школи з відділами “полеводства, огородничества и животноводства”. Час від часу заборонялося викладання Закону Божого, історії, географії. Видавалися розпорядження про введення релігійно-морального навчання по одній годині на тиждень у 5-10 класах, про збільшення кількості годин для викладання німецької мови замість інших іноземних. За розпорядженням німецької влади у культосвітніх закладах вилучалася радянсько-політична література, за невиконання – штраф 5 тис. крб.

 

Інтерв’ю В. Московкиної, про те, як вона навчалася в роки німецької окупації.

Вчитель. В окупаційній Україні німці почали відкривати біржі праці. Після реєстрації городянам видавали «трудовий паспорт», його відсутність – привід для розстрілу. Головною процедурою був медогляд, під час якого встановлювалась якість робочої сили у відсотках. Так, від 70 до 100% - означало, що людина здорова і може бути відправлена на роботи до Німеччини.

 

Інтерв’ю В. Московкиної.

Вчитель. За таку довідку лікаря одразу могли і розстріляти, а подібне траплялося досить часто.

З осені 1941 року в Німеччині почалося масове використання в сільському господарстві та промисловості остарбайтерів – східних працівників. Для залучення іноземної робочої сили міністерство Гебельса розгорнуло на окупованих територіях масштабну пропагандистську кампанію. Молодим людям обіцяли, що вони зможуть навчитися будь-якій професії на німецьких підприємствах. І навіть вступити до університету.

Знайшлося чимало осіб, хто повірив і поїхав по суті на правах рабів.

 Інтерв'ю нім. офіцера

Вчитель. Чого боялися вивезені до Німеччини чи залишені на окупованих територіях жінки? 

Самі ж вони про це намагалися не розповідати. 

Вчитель.

 Пропоную зробити висновок про впровадження нацистами «нового порядку» в Україні, визначити його суть.

Висновок роблять учні.

Таким чином, суть «нового порядку» полягала в тому, щоб жорстокістю і терором залякати людей, частину населення винищити, інших перетворити на рабів; провести повне пограбування всіх ресурсів України і використати їх в інтересах ІІІ рейху.

Вчитель. Переходимо до розгляду ІІІ – го питання (Наслідки окупаційної політики). Над ним працювала ІІІ група .

1учень. Ми вивчали тему «Наслідки окупаційної політики».

За результатами дослідження ми підготували буклет, який пропонується вашій увазі (стор.1-2 буклету).

Вчитель.   Пропоную вам попрацювати із буклетом, де розміщені невеликі за обсягом фрагменти тексту, які точно передають основні відомості про наслідки окупаційної політики, а також фотографії, що ілюструють ці відомості. Через 2-3 хвилини виконати завдання: дати відповіді на питання, внести відомості до таблиці, що розташована там же, у буклеті, та зробити висновок про наслідки окупаційної політики для України.

У 1941-1944 pp. 2,8 млн чоловік були вивезені з СРСР у нацистське рабство і 2,4 (2,2) млн із них були з України. Десятки тисяч із них загинули на чужині від виснаження, хвороб і травматизму. 

Наслідки окупації для України

Цілковите чи часткове знищення понад 16 тис. промислових підприємств означало втрату великої частини того, що Україна здобула великою ціною у роки форсованої індустріалізації, суцільної колективізації та масових репресій. Було зруйновано 9 магістральних залізничних шляхів, 5600 залізничних мостів, 50 тис. км шосейних шляхів, 132 портових господарства. Підраховано, що загальні збитки економіці України сягали 40%. Було порушено та пограбовано близько 30 тис. колгоспів та радгоспів, 1300 машино-тракторних станцій, вивезено до Німеччини 56 тис. тракторів, 24 тис. комбайнів, 7,6 млн голів крупної рогатої худоби, 9,3 млн свиней, 7,3 млн овець та кіз, 3,3 млн голів коней. Було зруйновано десятки тисяч лікувальних та освітніх закладів, бібліотек та ін..

З міст найбільше постраждали великі промислові міста та столиця країни. Загалом протягом воєнних років у Києві було зруйновано 940 будинків державних і громадських установ площею понад 1 млн м², 1742 комунальних будинків житловою площею понад 1 млн м², 3,6 тис. приватних будинків площею до півмільйона м²; знищені всі мости через р. Дніпро, виведені з ладу водогін, каналізація, транспортне господарство та ін.. Фашистські загарбники зруйнували Голосіївське навчальне містечко столиці України, індустріальний, педагогічний та інші інститути. Збитки, завдані сільськогосподарським вузам Києва, перевищували 70 млн. руб., технологічному інституту харчової промисловості — 24 млн. карбованців.

Повністю була відсутня енергетична база через зруйнування Дніпрогесу,  Штерівської,  Курахівської, Зуївської, Сєвєродонецької та ін. електростанцій.

 

Вчитель.  Ви прослухали інформація, а зараз, будь ласка, заповніть таблицю, відповідаючі на питання.  

Слайд

«Наслідки окупаційної політики»

Людські втрати	Матеріальні втрати

 

Вчитель. Пропоную зробити висновок ІІІ групі про наслідки окупаційної політики для України.

 

Висновок роблять учні групи.

 

Вчитель.    Таким чином, наслідки окупаційної політики для України виявилися жахливими. Фашисти знищили 16,7% населення України, зруйнували історичні надбання, завдали непоправної шкоди економіці, освіті, науці, мистецтву. Війна стала великим випробуванням для українського народу.

 

V. Закріплення нового матеріалу.

 

Вчитель.     Які асоціації викликало в учнів слово “війна”? Вони спробували

скласти “обличчя війни”. 

Слайд

Асоціативне “обличчя війни”.

 

У вигляді колажу, газети (фото, малюнки).


Вчитель.   Ось таким є “обличчя війни” у вашому баченні. Як висновок, можна впевнено сказати, що війна – це завжди зло.

Вчитель.   Пропоную вам скласти сенкан з ключовим словом «війна».Приклади:

 

1). Війна  Жорстока, кривава. Ранить, вбиває, калічить. Знищує весь рід людський. Смерть.

2). Війна Кривава, ненависна Калічить, вбиває, сиротить Штовхає людство до розрухи.  Катастрофа.

3). Війна  Смертоносна, жахлива Вбиває, руйнує, поневолює Холоднокровно калічить людські душі. Страхіття.

 

Вчитель.     Дайте відповідь на питання: «Яке майбутнє чекало на український народ у разі виконання нацистського плану «Ост»?

За методом «Мікрофон» буде надана можливість представникам із груп сказати швидко, по черзі, відповідаючи на запитання або висловлюючи свою думку чи позицію. Правила проведення такі: 
              •говорити має тільки той чи та, у кого “символічний” мікрофон;                

              •коли хтось висловлюється, інші не можуть говорити або викрикувати з місця.

Вчитель.   послідовно, планово, поетапно було б проведено знищення однієї частини населення, депортацію іншої. Україна стала б джерелом робочої сили і продовольства для «раси панів» з перспективою колонізації і онімечення.

 

Вчитель.  У конспектах самостійно я пропоную вам скласти узагальну схему сьогоднішнього уроку «Окупаційний режим в Україні» за такою схемою:

Складання узагальнювальної схеми

 

Розчленування України

Окупаційний режим

«Новий     ………..»

Втрати України

 

Вчитель.  Пропоную перевірити …………..

Вчитель.  Отже, у підсумку можна сказати:

-         Україна була розчленована, а мільйони цивільних людей стали жертвами агресора;

-         Більшість населення знищувалася з ідеологічних, расових, політичних та інших причин;

-         План «Ост» перед населенням постав дилемою: або загинути, або взятися за зброю;

-         В окупованих країнах розгорнувся масовий рух Опору.

 

Складання узагальнювальної схеми (приклад)

Рейхскомісаріат «Україна»

Дискрикт «Галичина»

Трансністрія

Прифронтова зона

Розчленування України

Окупаційний режим

«Новий порядок»

Втрати України

Репресії (розстріли, концтабори)

Пограбування економічних ресурсів

Збереження колгоспів

Голокост

Згортання медичного обслуговування

2,4 (2,2) млн. українців були вивезені до Німеччини. Знищено 16 тис. підприємств. Зруйновано 9 магістральних залізничних шляхів, 5600 залізничних мостів, 50 тис. км шосейних шляхів, 132 портових господарства. Пограбовано близько 30 тис. колгоспів та радгоспів, 1300 машино-тракторних станцій. Було зруйновано десятки тисяч лікувальних та освітніх закладів, бібліотек.

 

 

VІ. Оцінювання навчальних досягнень учнів.

Вчитель. Проводиться за розробленими критеріями оцінювання презентації, буклета, пошукової роботи, відповідей студентів, за виконаним практичним завданням.

VІІ. Заключне слово.

Вчитель.

Окупація – для тих, хто пережив Другу світову війну, це слово вже ніколи не стане нейтральним юридичним терміном. Та чи зможуть їх нащадки зберегти їх історичну пам'ять. Чи вдасться наступним поколінням переможців і переможених вберегти своїх дітей від болю та біди, які несе з собою окупація?!

 

У цьому році ми будемо святкувати чергову річницю Великої Перемоги над німецько-фашистськими загарбниками. Ми схиляємо голови в пошані перед мільйонами загиблих українців, завдяки подвигу яких ми сьогодні живемо. Тож неперевершеними за силою є рядки Максима Рильського з поеми «Слово про рідну матір»: 

 

 

Слайд            Ні! Сили на землі нема,                       і сили на землі не буде,                       щоб потягти нас до ярма,                       щоб потоптати наші груди…

 

VІІІ. Домашнє завдання.

Вчитель.  До вашої уваги різнорівневе домашнє завдання.

Слайд    Домашнє завдання

І рівень. Скласти план тієї інформації, що була новою, с.90-97 підручника.

ІІ рівень. Скласти таблицю «Течії руху Опору в Україні».

ІІІ рівень. Підготувати повідомлення за темами: «Герої земляки на фронтах війни», «Участь наших земляків у діяльності руху Опору».