Українські землі в 20-90 рр. XVIII ст.
Очікувані результати
Після цього уроку учні зможуть:
● називати прізвища останніх гетьманів і роки їхнього правління;
● характеризувати соціально-політичне та економічне становище українських територій;
● наводити приклади заходів козацької старшини Гетьманщини, спрямованих на відновлення державництва України;
● висловлювати судження щодо діяльності П. Полуботка, Д. Апостола, к. Розумовського.
Тип уроку: засвоєння нових знань та вмінь.
ХІД УРОКУ
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ УРОКУ
Повідомлення теми та цілей уроку.
II. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Учитель. Хвиля репресій, розгром Батурина були першою реакцією Петра І на перехід І. Мазепи на бік шведів. Після цього кроку гетьмана російський цар вирішив остаточно прибрати Україну до рук.
1708 року під тиском царя гетьманом було обрано І. Скоропадського (1708-1722). Гетьман звернувся до царя з проханням підтвердити традиційні права та вольності, до яких додав ще декілька пунктів. Відповідь Петра І була короткою й однозначною: «Українці й так мають з ласки царя стільки вольностей, як жоден народ у світі». А чи це було так?
III. СПРИЙНЯТТЯ ТА УСВІДОМЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ
Становище в Україні після полтавської битви
Учитель. Після Полтавської битви Україною прокотилася хвиля царського терору: від смертних вироків мазепинцям до заборони друкувати книжки українською мовою. Важливі посади надавали чиновникам з числа росіян, німців тощо, а також тій українській старшині, що зберегла відданість цареві. Чимало старшини було заарештовано й вислано до Сибіру.
Після Полтавської битви московські війська поводилися в українських землях, як загарбники. Надзвичайно важким випробовуванням для українців стали примусові канальні роботи, будівництво фортифікаційних споруд, військові «низові» походи, нерідко відправляли до Петербурга, Астрахані, на Кавказ, використовуючи як дешеву робочу силу.
Так, 1716 року на спорудження каналу Волга — Дон поблизу Царицина було відправлено 10 тис. козаків. 1721 року 10 тис. козаків відрядили на будівництво Ладозького каналу, а 1722 р. їх заступили нові 10 тис. козаків. Кількість тих, хто звідти повертався, становила від 30 до 60 %, решта козаків і селян помирали від нестерпних умов життя, епідемій, каліцтв тощо. Отож, політика царського уряду призводила до вимирання десятків тисяч українців.
Робота з історичним джерелом
Опрацювати текст джерела і дати відповіді на запитання.
Із заяви міністра Росії Д. Голіцина
Задля нашої безпеки в Україні треба, насамперед, посіяти незгоду між полковниками і гетьманом. Не треба виконувати прохань гетьмана. Коли народ побачить, що гетьман не має такої влади, як Мазепа, то, надіюсь, буде приходити з доносами. При цім не треба поводитися з донощиками суворо, якщо двоє прийдуть із брехливим доносом, але коли з ними обійтися ласкаво, то третій прийде вже з правдивим доносом, а гетьман зі старшиною будуть боятися... Треба, щоб в усіх полках були полковники, незгодні з гетьманом: якщо між полковниками й гетьманом не буде згоди, то всі справи їх будуть нам відкриті.
Запитання
1. Як цей документ характеризує методи, за допомогою яких здійснював свою політику російський уряд в українських землях?
2. Якими були плани Росії щодо автономії України?
Заходи, спрямовані на підрив економіки Гетьманщини
Учитель. Царський уряд визначив для себе головну мету: позбавити Гетьманщину економічної незалежності.
Цар Петро своїми указами прагнув перекрити важливі торговельні маршрути, змусивши українські купецькі валки повернути до Росії. Подібних заборон та обмежень уживав російський уряд і щодо ввезення в Україну чужоземних товарів.
Стримувала розвиток торгівлі й російська митна політика: встановлене на російсько-українських кордонах мито надходило до Москви. Одним із заходів, що перешкоджав розвиткові українського господарства, було прагнення російського уряду збувати на українській території мідні гроші, щоб срібні й золоті залишалися здебільшого в обігу населення Росії. Руйнувало економіку України постійне перебування на її території численного російського війська (понад 10 тис.), утримуваного коштом українського населення.
Наступ царизму на українську культуру
Учитель. 1709 р. Петро І наказав київському воєводі вислати за кордон усіх «польських» (тобто правобережних за походженням) студентів і повідомити, скільки залишиться студентів «малоросійських» — вихідців з Гетьманщини, а також скільки є ченців- викладачів з Правобережжя. Різко погіршилося становище Київської церковної митрополії.
Коли 1718 р. помер Київський митрополит, російський уряд заборонив обирати нового. 1722 р. першому ієрархові Київської митрополії було надано титул архієпископа Київського та Малої Росії. Призначити його мав церковний Синод на чолі з царем у Петербурзі.
Руйнація української культури здійснювалася й такими підступними заходами, як переманювання українських учених, богословів, письменників і педагогів із Києва до Петербурга та Москви.
Цим шляхом пішли Феофан Прокопович, Стефан Яворський, Гаврило Бужинський та багато інших талановитих представників українського народу. Від часів Петра І з України почали вивозити історичні пам’ятки, рідкісні книги тощо. 1720 року цар наказував київському губернаторові, щоб «в усіх монастирях... оглянути й забрати давні жалувані грамоти та інші оригінальні листи, а також книги історичні, рукописні й друковані».
Робота з історичною інформацією
Опрацювати тексти і дати відповіді на запитання.
М. Грушевський про створення Малоросійської колегії
...Цар у 1722 році приготував новий удар українській автономії. При гетьмані поставлена була рада, так звана «малоросійська колегія», з шести великоросійських старших офіцерів, з тих гарнізонів (залог), що стояли на Україні з бригадиром Вельяміновим у головах. Ся колегія мала пильнувати суддів і приймати скарги на всякі суди та уряди українські — навіть на найвищий військовий суд і військову (гетьманську) канцелярію. Мала наглядати, щоб від старшини не були кривди і тісноти козакам і посполитим, і за порозуміння з гетьманом робити против того всякі заходи. Мала стежити за гетьманською канцелярією і всяким писанням, що туди входять і звідти виходять. Мала пильнувати всяких доходів українських, приймати їх від війтів і урядників і видавати на військові і всякі інші потреби. Але про всякі непорядки мала доносити просто сенатові. Таке небувале розпорядження цар Петро у своїм указі пояснював непорядками гетьманськими в канцелярії і в суді, і в зборі доходів, і старшинськими кривдами: що у козаків і посполитих землі забирають, в кріпацтво повертають.
Запитання
1. Чим Петро І пояснював необхідність створення Малоросійської колегії? Чи так це було насправді? Свою відповідь обґрунтуйте.
2. Якими були повноваження Малоросійської колегії?
3. Про що свідчить сам факт утворення цього органу влади?
Промова Павла Полуботка, виголошена Петру І
Посилаючись на фальшиві принципи, ви поставили себе над законами, бажаючи знищити привілеї, які ваші попередники й ви самі, Ваше Величносте, урочисто підтвердили. Ви намагаєтесь накласти свавільні податки на народ, чию свободу ви самі визнали. Ви не вагаєтесь використовувати на найтяжчих і найбільш принизливих роботах козаків, силуючи їх, ніби вони є ваші раби, копати канал, який ви наказали зробити у вашій країні. А найприкріше для нас те, що ви хочете позбавити нас найдорогоціннішого нашого права, а саме — вільно самим обирати собі наших гетьманів та проводирів. І замість того, щоб лишити суддям нашого народу можливість чинити правосуддя над їхніми співвітчизниками, ви ставите над нами суддями підданих Великоросії, які не знають або не бажають знати наші права та привілеї, безперестанку порушують їх при будь-якій можливості, пригнічуючи нас. Невже, відмовляючи нам у правосудді, Ваша Величність зможе засвідчити Богові вдячність за всі успіхи, які Він вам дарував?
Запитання
1. Охарактеризуйте значення діяльності Павла Полуботка.
2. Проаналізуйте уривок з промови Полуботка й визначте, наскільки точно вона відображала тогочасне становище в Україні.
3. Як ви вважаєте, чому Полуботок і старшина так прагнули обрати гетьмана в Україні? Свою думку аргументуйте.
Останні гетьмани: Данило Апостол і Кирило Розумовський Робота з історичною інформацією
Опрацювати різні джерела інформації і скласти тези.
1-ша група. «Рішительні пункти».
2-га група. «Реформи Данила Апостола».
Орієнтовні відповіді
1-ша група. Тези «Рішительні пункти Д. Апостола».
Мали форму указу царського уряду гетьманові, який був покликаний регулювати внутрішнє життя Гетьманщини як складової частини Російської імперії.
● Гетьман позбавлявся права вести переговори з іншими державами, але дозволялося вирішувати прикордонні проблеми з Польщею та Кримом під наглядом Москви.
● Вища старшина затверджувалася імператором, нижча — гетьманом.
● Вищою судовою інстанцією ставав Генеральний суд, який складався із трьох росіян і трьох українців і який очолював гетьман, але головним суддею був цар.
● Росіянам дозволялося купувати землі в Україні.
2-га група. Тези «Реформи Данила Апостола».
1. Проведено Генеральне слідство про маєтності, було повернуто в державне користування землі, які були безпідставно захоплені у приватне володіння.
2. Реорганізація фінансової системи, установлення точного бюджету державних видатків.
3. Відновив право призначати Генеральну військову канцелярію і полковників, зменшив кількість росіян у своїй адміністрації, заборонив росіянам купувати землі в Україні, обмежив кількість російських полків (до шести) на українських землях, перевів Київ під юрисдикцію гетьмана, домігся повернення під гетьманську владу запорожців і дозволу на заснування Нової Січі.
4. Продовжив здійснення судової реформи.
5. 1730 р. — «Інструкція українським судам», що встановлювала порядок апеляції в судових справах.
6. Відстоював інтереси української торгівлі. Вимагав у царського уряду скасування заборони на експорт українських товарів.
Бесіда
1. За яких обставин 1727 року було відновлено гетьманство в Україні?
2. Яким був зміст «Рішительних пунктів»? Про що він свідчив?
3. Які реформи здійснив Д. Апостол? У чому полягало їхнє значення?
4. Дайте оцінку діяльності гетьмана Д. Апостола.
Учитель. Зі смертю Данила Апостола 1734 р. закінчується нетривала відлига, яка настала в політичному житті Гетьманщини після петровського терору. Російська цариця Анна Іоанівна доручила управління українськими землями новоствореному Правлінню гетьманського уряду, до складу якого входило троє українців і троє росіян, і головою якого було призначено князя О. Шаховського. Він ретельно виконував інструкцію російського уряду: «Недремним оком наблюдать за поступками тамошнего малороссийского народа».
Ішов 1741 рік. На російський престол зійшла Єлизавета Петрівна, дочка Петра І. Українці покладали на неї величезні надії і сподівання у справі відновлення гетьманського правління. В імператриці теж під впливом Олексія Розумовського пробудився неабиякий інтерес до України. 1744 року вона здійснила подорож в Україну, під час якої відвідала Глухів, Козелець і Київ. І українська старшина вдарила чолом перед імператрицею, аби вона дозволила відновити гетьманське правління.
Відповідь Єлизавети була позитивною. Із Гетьманщини було виведено російські війська, а Правління гетьманського уряду поступово розпущено. Після повернення з Європи Кирила призначено президентом Імператорської Академії наук. 1747 року дано Сенатові указ про відновлення гетьманства, а наприкінці 1749 року цариця повідомила українську депутацію, що в Україну посилається царський представник для вибору гетьмана. А 22 лютого 1750 року у Глухові 22-річного Кирила з величезною помпезністю проголошують новим гетьманом.
Запитання
1. За яких обставин 1750 р. в Україні було знову відновлено гетьманство?
2. Кого було обрано українським гетьманом?
Робота з підручником
Опрацювати відповідний матеріал підручника та інші джерела інформації, скласти тези «Реформи Кирила Розумовського».
Орієнтовні відповіді
1. Обмежив сваволю російських чиновників, які перебували в Україні. Гетьман почав сам, без погодження з Росією, призначати полковників і роздавати землі.
2. Було обмежено право переходу селян (1760 р.), за яким переходи селян дозволялися лише за умови письмової згоди від поміщика і залишення йому селянського майна.
3. Реформував систему освіти, запровадив обов’язкове навчання козацьких дітей, планував відкрити в Батурині університет.
4. За проектом лубенського полковника Івана Кулябки провів реформу козацького війська. Полки перетворилися на регулярні. Козаків одягнено в уніформу.
5. Провів судову реформу, внаслідок якої було створено станові шляхетські суди — земський, гродський і підкоморський. Поділив Гетьманщину на 20 судових повітів, у кожному з яких засновували земський суд для вирішення цивільних справ, і підкоморський — для земельних справ.
Робота з історичною інформацією
Опрацювати інформацію і дати відповідь на запитання.
М. Грушевський про діяльність К. Розумовського Сам новий гетьман був чоловік зовсім чужий Україні та її життю. Він виріс у Петербурзі, був усім зв’язаний з петербурзьким панством. Його довіреним дорадником був Григорій Теплов, бувший його учитель, чоловік хитрий і недобрий, українським порядкам неприхильний. ...На Україні Розумовський нудився, проживав частіше в Петербурзі; держав себе не як товариш української старшини, а немов якийсь володар з божої ласки, і завів у своїй глухівській резиденції двір на взірець двору петербурзького. У справи українські не дуже мішався, і Україною правила старшина по своїй волі, зносячись безпосередньо з сенатом і російським правительством...
І. Крип'якевич про діяльність К. Розумовського
Він був з козачого роду, але молодим хлопцем дістався на царський двір до Петербурга, вчився там у вищих школах і їздив багато по чужих краях, Розумовський дуже зовні відрізнявся від давніх гетьманів. Закинув стародавнє українське вбрання, носив одежу на французький лад. Але в його грудях билося ще українське серце. Гетьман щиро займався справами України, завів нові порядки в судах і в війську, пильнував добробут краю, прикрашував Україну новими будовами. У Батурині збудував величаву гетьманську палату, останки якої лишилися до наших днів. Думав він і про те, щоб зробити гетьманство спадщинним у своєму роді і тим способом укріпити самостійність Української держави.
Запитання
1. Чи однаково ці два історики характеризують діяльність останнього гетьмана України Кирила Розумовського?
2. Яку з цих точок зору поділяєте ви? Чому? Можливо, ви маєте свою точку зору? Аргументуйте її.
IV. ПІДСУМКИ УРОКУ
Учитель. Отже, здійснюючи політику терору на українських землях, Петро І мав на меті показати українцям, що все лихо від гетьмана, а не від царя. Петро І хотів залякати український народ, примусити його повністю скоритися Російській імперії та припинити мріяти про автономію.
Бесіда
1. Що було спільного і чим відрізнялась політика гетьманів І. Скоропадського, П. Полуботка і Д. Апостола?
2. Відомий український історик О. Субтельний зазначає, що за К. Розумовського Гетьманщина переживала «золоту осінь» своєї автономії. Як ви розумієте це висловлювання? Чи згодні ви з цією думкою?
V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Опрацювати відповідний матеріал за підручником.
Немає коментарів:
Дописати коментар