Окупація України військами Німеччини та її союзників.
Розвивати вміння аналізувати, давати оцінку історичним подіям та встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, висловлювати свою точку зору та вміння аргументовано відстоювати її;
Виховувати учнів в дусі патріотизму, національної гідності та самоповаги.
Тип уроку: комбінований
Обладнання: карта «Україна в роки Другої
світової війни», фотоілюстрації
Основні дати: 22 червня 1941 р. – напад гітлерівської
Німеччини та її союзників на СРСР, початок німецько-радянської війни;
23-29
червня 1941 р. – перша танкова битва в районі Луцьк – Броди – Рівне – Дубно. Поразка
радянських механізованих корпусів;
30 червня
1941 р. – створення ДКО;
7 липня
(11 липня) – 19 вересня 1941 р. – оборона Києва;
16 липня
(5 серпня) – 16 жовтня 1941 р. – оборона Одеси;
30 жовтня
1941 р. – 4 липня 1942 р. – оборона Севастополя;
Травень –
червень 1942 р. – поразки радянських військ під Харковом і на Керченському
півострові.
ХІД УРОКУ:
І. Організаційний момент.
ІІ. Перевірка домашнього завдання:
Проводиться
у письмовому вигляді:
Робота з поняттями і термінами:
1. Радянізація – це…
2. Пакт Молотова-Ріббентропа –
це…
1.
«Визвольний похід» Червоної Армії – це…
2.
Народні Збори Західної України – це…
2. Назвіть основні положення секретного протоколу від 23 серпня 1939р.
3. Назвіть українські землі, що ввійшли до складу СРСР та УРСР.
4. Між якими державами підписаний Договір про дружбу і кордони? Вкажіть дату його підписання.
Отже, у своїх
планах німецьке командування важливе місце відводило завоюванню у найкоротші
терміни України з її родючими землями й величезними сировинними ресурсами. Про
це свідчить, зокрема, і план «Барбаросса», в якому зазначалося, що «… групі
армій, яка діє південніше Прип’ятських боліт, належить з допомогою концентрованих ударів, тримаючи головні сили
на флангах, знищити російські війська, що перебувають на Україні, ще до виходу
останніх до Дніпра. З цією метою головний удар завдається з району Любліна в
загальному напрямку на Київ…»
Про важливість України для гітлерівського керівництва свідчать історичні
документи. « Якщо ми хочемо владарювати у світі, то спершу повинні перемогти
Росію», - повторював А.Гітлер. «Якби Урал з його незліченними сировинними
багатствами, Сибір з його лісами і Україна з неозорими полями стали власністю
Німеччини, німці назавжди забули б, що таке злидні», - заявив він на з’їзді
нацистської партії 1936 р. Про винятково важливе місце України в завойовницьких
планах нацистів фюрер підтвердив перед початком Другої світової війни: «Все, що
я роблю, спрямовано проти Росії. Мені потрібна Україна!»
А в переддень
нападу на СРСР, 21 червня 1941 р. А.Гітлер писав італійському лідеру
Б.Муссоліні: «Перш за все я сподіваюся, що нам вдасться забезпечити н а
тривалий час спільну продовольчу базу в Україні. Ця країна стане основним поставником тих ресурсів, які нам
знадобляться в майбутньому».
22 червня 1941 р.
гітлерівська Німеччина напала на Радянський Союз. Україна стала одним із перших
об’єктів агресії.
Союзники Німеччини
– Фінляндія, Угорщина, Румунія, Італія – діяли за планом «Барбаросса», в основу
якого було покладено ідею «бліцкригу» - блискавичної війни. На території
України радянські війська були поділені на 2 фронти: Південно-Західний і
Південний, якими командували М.Кирпонос і І.Тюленєв. У боях брали участь і
моряки Дунайської й Пінської річкових флотилій та Чорноморського флоту.
На Україну
наступала німецька група армій «Південь» (командувач генерал-фельдмаршал фон
Рунштедт), яка складалася із трьох німецьких армій (6, 17 та 11-ої) 1-ї
танкової групи Клей ста, двох румунських армій, словацького та угорського
корпусів. Завданням групи «Південь» було захопити Правобережжя, форсувати
Дніпро, наступати на Донбас і Крим. Румунські війська завдали допоміжного удару
на півдні – через Молдавію, південні райони.
Співвідношення сил і сторін
|
СРСР (війська КОВО і ОдВО) |
Німеччина і союзники (група армій «Південь») |
Співвідношення |
Дивізії |
91,5 |
61,5 |
1,5 : 1 |
Особовий склад |
1412136 |
1508500 |
1 : 1 |
Гармати й міномети |
26580 |
16008 |
1,7 : 1 |
Танки |
8069 |
1444 |
7 : 1 |
Літаки |
4696 |
1829 |
2,6 : 1 |
|
СРСР ( 5 армія) |
Німеччина (6 армія і 1 танкова
група |
Співвідношення |
Дивізії |
8 |
15 |
1 :
1,9 |
Особовий склад |
93368 |
339340 |
1 :
3,6 |
Гармати й міномети |
2215 |
4035 |
1 :
1,8 |
Танки |
712 |
521 |
1,4 : 1 |
Учні пропонують свої висновки: Сили сторін були нерівними. Червона
Армія мала перевагу в танках, літаках,
гарматах, мінометах, тільки в живій силі дещо поступалася Німеччині. Але на
ділянці головного удару фашисти зуміли створити перевагу
Ось як описує
типову фронтову картину перших днів війни її учасник В.Павлов: «Перший день війни
я зустрів у Чернівцях. І от що дивно: три місяці ми сиділи там по першій
бойовій готовності, без вихідних, без відпочинку, в окремі дні у нас було по 5
бойових вильотів, спали прямо під літаками – і раптом у суботу, 21 червня,
вишиковують нас й оголошують, що завтра вихідний день. Зняли бойове чергування,
все зачохлили… Наслідком цих дій стало знищення німцями 2 полків (120 літаків)
нових бойових машин. Подібне діялося на всіх 66 польових аеродромах
Південно-Західного фронту».
22 червня 1941 р.
на радянських аеродромах було знищено 1200 бойових літаків, війська втратили
прикриття з повітря.
В Україні головного
удару було завдано військам Південно-Західного фронту. В результаті удару
противника між 5 і 6 арміями Південно-Західного фронту утворився розрив шириною
Битви перших тижнів
війни завершилися катастрофічною поразкою радянських військ, які змушені були
залишити Литву, Латвію, Молдавію, майже всю Білорусію, Естонію і значну частину
України. Було повністю розгромлено 30 і наполовину 70 дивізій Червоної Армії,
втрачено 850 тис бійців і командирів, 3,5 тис літаків, понад 6 тис танків,
близько 40 тис гармат. До сер. Липня Південно-Західний фронт втратив 2648 із
4200 танків. В авіаційних частинах залишилось всього 249 літаків.
3 липня 1941 р.
Сталін закликав народ СРСР підійматися на війну, яку назвав Великою
Вітчизняною.
Все це свідчить про
поразку Червоної Армії в перші тижні війни, як у військовому, так і в
політичному аспектах.
23 червня 1941 р. було створено Ставку
Верховного Головнокомандування, 30 червня – Державний Комітет Оборони.
↓↓
7 липня 1941 р.
– президія ВР СРСР і УРСР, РНК УРСР і ЦК КПбУ опублікували звернення до
укр..народу, в якому закликав до рішучої відсічі ворогам.
↓↓
Протягом перших
трьох місяців з областей України до лав
армії та флоту пішло 2,5 млн осіб, понад 2 млн працювало на будівництві
оборонних споруд, із добровольців формувалися загони народного ополчення.
↓↓
Здійснювалась
перебудова народного господарства на воєнний лад: було збільшено робочий день,
вводились понаднормові роботи.
На схід виїхало
з України понад 3,5 млн робітників, селян і службовців.
↓↓
До східних
областей РРФСР, середньоазіатських республік було евакуйовано понад 550
підприємств, майно багатьох колгоспів і радгоспів, у тому числі 30 тис.
тракторів, 10 млн голів худоби. Евакуацією на Україні керувала комісія на чолі
з заступником голови РНК УРСР Д.Жилою.
↓↓
Все, що не можна
було вивезти, підлягало знищенню.
-
Воєнно-політичне керівництво країни,
очолюване Й.Сталіним, своєю антинародною внутрішньою та авантюрною зовнішньою
політикою поставило СРСР на межу катастрофи.
-
Кращі військові кадри були репресовані.
-
Молоді командири не мали необхідних
знань і досвіду. Лише 7% командирів мали вищу військову освіту.
-
У військах панувала система жорсткої
централізації управління і суворого підпорядкування, що сковувало ініціативу
командирів.
-
Більше половини запасів зброї,
боєприпасів, техніки, пального було зосереджено біля кордонів, а тому захоплено
або знищено противником у перші дні війни.
-
Було здійснено демонтаж інженерних
споруд на старому радянсько-польському кордоні і не збудовано нових.
-
Станін не довіряв фактам, які свідчили
про підготовку Німеччини до вторгнення.
-
Використання Німеччиною промислових,
сировинних, продовольчих і фінансових ресурсів підкорених країн.
-
Перевага першого удару.
-
Міжнародна ізоляція СРСР.
-
Хибність твердження, що радянські
війська вестимуть воєнні дії на «ворожій території» та «малою кров’ю».
-
Перевага німецьких солдатів, офіцерів,
танкістів, льотчиків над радянськими у вправності, знаннях, оперативності,
досвіді ведення бойових дій.
22 липня 1942 р. радянські війська залишили м. Свердловськ
Ворошиловградської області, після чого вся територія України була окупована
німецько-фашистськими військами та їх союзниками. Сталося це в результаті поразок
весняного наступу 1942 р., про які ми тільки-но згадували.
Тринадцять місяців замість запланованих кількох тижнів витратив вермахт для
захоплення України. Але, якщо проаналізувати вищезгадані факти, то можна
зробити висновок, що доля України була б не такою трагічною, якби радянське
керівництво не припустилося багатьох помилок.
-
творче завдання: скласти ланцюжок військових подій 1941 р.
Немає коментарів:
Дописати коментар