Урок узагальнення. Тематичне оцінювання
Очікувані результати
Після цього уроку учні зможуть:
• показувати на історичній карті території українських земель, які були у складі Російської імперії та Австро-Угорщини;
• визначати основні етапи розвитку українських земель першої половини ХХ ст.; хронологічну послідовність явищ соціально-економічного, політичного і культурного життя;
• застосовувати періодизацію вітчизняної історії як інструмент для розуміння особливостей розвитку українських земель початку ХХ ст.
Тип уроку: узагальнення та контролю знань.
Хід уроку
І. ОРГАНІЗАЦІЙНА ЧАСТИНА УРОКУ
Повідомлення теми та цілі уроку.
ІІ. ЕТАП УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ
Тестові завдання закритого й відкритого типу
1. Ці будівлі об’єднує те, що вони...:
А зведені в одному місті;
Б спроектовані одним архітектором;
В споруджені на початку ХХ ст.;
Г спроектовані для театральної діяльності.
Відповідь: .
2. Про який документ йдеться в уривку з історичного джерела: «За рік після його оприлюднення діяло 15 українських видавництв і виходило майже 20 українських періодичних видань — від наукових і політичних до гумористичних і дитячих. Справжнім проривом стала поява газети “Хлібороб” у Лубнах та першої щоденної української газети “Громадська думка” у Києві»? Відповідь:
3. Які завдання мали бути розв’язані під час проведення Столипінської аграрної реформи? (Три можливі варіанти відповіді)
1) Розв’язання проблеми аграрного перенаселення;
2) зміцнення традиційної селянської общини (громади);
3) скасування панщини та кріпосної залежності селян;
4) сприяння зростанню товарності сільського господарства;
5) подолання кризи сільськогосподарського перевиробництва;
6) ліквідація церковного та монастирського землеволодіння;
7) зміцнення соціальної опори самодержавства на селі.
Відповідь:
4. Що стало причиною соціально-економічних змін, наведених в уривку з історичного джерела?
«Якщо в 40 губерніях Європейської частини Росії на 1 січня 1916 р. з общини вийшло близько 24 % господарств, то в Південній Україні цей показник становив 34,2 %, а в Правобережній Україні — 50,7 %».
Відповідь:
5. Яка галузь промисловості у Галичині на початку ХХ ст. мала найшвидші темпи розвитку?
А Цукроваріння;
Б металургійна;
В вуглевидобувна;
Г нафтовидобувна.
Відповідь: .
6. Унаслідок яких подій стало можливим представництво українців у парламентах Австро-Угорської та російської імперій?
Відповідь:
7. Укажіть головну причину міграції українців на початку ХХ ст.?
Відповідь:
8. Яке місце за кількісним складом посідали українці у структурі населення міст Західної України у складі Австро-Угорщини на початку ХХ ст.?
А 1; Б 2;
В 3; Г 4.
Відповідь: .
9. Внаслідок оприлюднення 17 жовтня 1905 р. Маніфесту імператора Миколи ІІ про «дарування» населенню громадянських прав і свобод...:
А фактично втратив свою чинність Емський указ;
Б упроваджено земства в губерніях Правобережної України;
В остаточно ліквідовано кріпосне право на Наддніпрянській Україні;
Г створено першу українську політичну партію на Наддніпрянській Україні. Відповідь: .
10. Переселення селян з центральних губерній Російської імперії у Наддніпрянську Україну і Слобожанщину в кінці ХІХ — на початку ХХ ст.:
А збільшило кількість жителів українських міст за рахунок іммігрантів;
Б зменшило потік трудової еміграції з Галичини у Канаду і США;
В збільшило кількість жителів українських сіл за рахунок іммігрантів;
Г уповільнило процес майнового розшарування в українських селах. Відповідь: .
11. Укажіть причини аграрного перенаселення Наддніпрянської України наприкінці XIX ст.
А Демографічний вибух і збереження великого землеволодіння;
Б соціальне розшарування селянства та зростання чисельності робітників;
В скасування панщини та міграція селянства із західноукраїнських земель;
Г поразка першої Російської революції та проведення Столипінської реформи. Відповідь: .
12. Одним із завдань земельної реформи, запровадженої П. Столипіним, було (-а):
А ліквідація великого поміщицького землеволодіння;
Б подолання кризи сільськогосподарського перевиробництва;
В зміцнення соціальної опори самодержавства на селі;
Г скасування кріпосницької залежності селян і панщини.
Відповідь: .
Немає коментарів:
Дописати коментар