9 клас Україна

ПОЧАТОК УКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО ВІДРОДЖЕННЯ

Мета уроку

Після цього уроку учень/учениця

• має знати: час діяльності «Руської трійці».

• має розуміти: причини провідної ролі греко-католицької церкви і духівництва в українському русі Галичини; ідейні засади діяльності гуртка «Руської трійці»; історичне значення альманаху «Русалка Дністровая»; поняття «будителі».

• має вміти: визначати місце діяльності громадсько-культурних організацій; визначати наслідки діяльності «Руської трійці», роль греко-католицького духівництва в житті західноукраїнського суспільства, особливості українського руху в Закарпатті та Буковині; обґрунтувати судження про історичне значення діяльності Маркіяна Шашкевича, лександра Духновича.

Хід уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ УРОКУ

Повідомлення теми та мети уроку.

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Завдання

• Назвіть передумови національного відродження на західноукраїнських землях.

Орієнтовна відповідь

1. Поширення просвітницького руху в українських землях.

2. Зростання чисельності освічених українців унаслідок реформ Марії-Терезії та Йосифа II.

3. Прагнення зберегти результати цих реформ.

III. СПРИЙНЯТТЯ ТА УСВІДОМЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

Робота з історичною інформацією

• Прочитайте уривок з праці О. Субтельного і дайте відповіді на запитання.

1. На основі тексту визначте, яка верства населення очолила національний рух на західноукраїнських землях.

2. Чому греко-католицькі священики виявилися силою, здатною очолити національне відродження?

3. А чому православне духовенство Наддніпрянщини не змогло відіграти подібної ролі?

...Греко-католицьке духовенство перебрало на себе роль лідера в селянському середовищі... унаслідок того, що в XVI-XVII ст. українська знать відцуралася від свого суспільства і перейшла в католицизм.... Пов’язане з масами спільною вірою, духовенство користувалося в середовищі своїх сільських парафіян великим впливом і владою. ...українське духовенство встановило з селянством тісніші особисті та культурні зв’язки».

(Субтельний О. Україна. Історія.)

Робота з поняттям

Будителі — активісти національного, культурного й мовного відродження в середовищі слов’янських народів, рух національно свідомої інтелігенції у чеських, словацьких, хорватських, словенських, болгарських, українських землях.

Робота з історичним джерелом

♦ Опрацювати висловлювання Василя Духновича й дати відповіді на запитання.

1. У чому, на думку В. Духновича, полягало основне завдання представників українського руху Закарпаття?

2. Чому В. Духнович засуджував православних священиків та світських осіб з числа українців?

«Визнати руський народ в Австро-Мадярщині самостійною народністю, ввести в школах і урядових установах Закарпаття рідну мову, заснувати руські гімназії; відкрити двері у Львівському університеті для закарпатоукраїнської молоді...»

«Відмовитися від своїх прав, покинути свій народ, стати зрадником народу і його важку долю по змозі не поліпшити — це тяжкий гріх. Носити шлейф мадярам, як деякі наші священики й світські особи це роблять, накидуючи ярмо на свою народність, — це мерзотне рабство!»

Учитель. У Закарпатській Україні культурно-національне відродження протікало під впливом будителів (І. Базилович, О. Духнович, М. Лучкай, А. Добрянський та ін.). У своїй боротьбі за якнайширшу участь корінного українського населення Закарпаття в усіх сферах місцевого громадського та суспільно-політичного життя «будителі» публічно критикували режим австрійської влади, політику мадяризації та онімечення українців.

Осередком національного відродження в Галичині спочатку стало місто Перемишль, яке було центром греко-католицької єпархії.

Товариство галицьких греко-католицьких священників виникло 1816 року з ініціативи священика І. Могильницького. Його учасники видали перші граматики української мови: І. Могильницького, Й. Лозинського, Й. Левицького. їхня діяльність сприяла прийняттю 1818 року імператором рішення про запровадження викладання української мови в початковій школі.

У 20-30-х роках XIX ст. в Перемишлі було створено новий гурток (керівник — єпископ Іван Снігурський). Членами гуртка були: І. Могильницький, Й. Левицький, Й. Лозинський, А. Добрянський, І. Лаврівський. Результатом їхньої діяльності стали поява перших граматик української мови (1822 р., 1833 р., 1834 р.), вихід у світ перших збірок народних пісень: «Пісні польські і російські люду галицького» Вацлава Заліського — 1833 р., «Руське весілля» Йосипа Лозинського — 1835 р. Завдяки діяльності цього гуртка пробудився інтерес провідних діячів до української національної спадщини.

Запитання

1. Чому саме місто Перемишль стало спочатку центром національного відродження?

2. Яке значення в пробудженні національного життя на західноукраїнських землях мали Товариства греко-католицьких священників?

Учитель. На 1833-1837 рр. припадає діяльність напівлегального демократично-просвітницького та літературного угруповання «Руська трійця». Його засновниками були Маркіян Шашкевич, Іван Вагилевич та Яків Головацький — студенти Львівського університету.

Робота з історичною інформацією

♦ Опрацювати інформацію і виконати завдання.

Ярослав Грицак «Нариси з історії України: формування української модерної нації»

На початку 30-х років на арену національного життя виступає нове покоління інтелігенції, вихованців Львівської семінарії, очолюваної «Руською трійцею» — Маркіяном Шашкевичем, Яковом Головацьким та Іваном

Вагилевичем. На відміну від старшого покоління, яке було тісно пов’язене з церковними традиціям і старослов’янською церковною мовою, молоді «будителі» прагнули запровадити в тогочасній літературі народну мову.

Із висловлювання М. Шашкевича

Я випробував свої сили «руською мовою», тому що це моя рідна мова... і хотів закласти наріжний камінь для її подальшого розвитку і цим допомогти нестачі руської літератури.

Завдання

1. Визначте причини появи «Руської трійці».

2. Які завдання ставили перед собою засновники цього товариства?

3. Як ці слова одного із засновників «Руської трійці» характеризують те головне завдання, яке ставила перед собою ця організація?

Робота з підручником

Учням запропоновано уривки з біографій членів «Руської трійці», які вони мають співвіднести з портретами цих діячів, уміщеними в підручнику.

Складання тез

• Слухаючи пояснення вчителя, визначте методи діяльності «Руської трійці». Орієнтовний вигляд тез

Методи діяльності «Руської трійці»

а) Збирання народної творчості;

б) написання власних творів, подорожі;

в) переклад творів слов’янських будителів;

г) пропаганда серед селян.

Робота з підручником

• На основі тексту підручника визначте та внесіть до зошита короткі тези про альманах «Русалка Дністрова», визначте три основні ідеї її змісту. Орієнтовний варіант відповіді

Зміст «Русалки Дністрової» визначають три основні ідеї:

• визнання єдності українського народу, розділеного кордонами різних держав, та заклик до її поновлення;

• позитивне ставлення до суспільних рухів та уславлення народних ватажків — борців за соціальне та національне визволення;

• пропаганда ідей власної державності та політичної незалежності.

Робота зі схемою

1. Проаналізуйте основні напрямки діяльності «Руської трійці».

2. Яким було значення виходу у світ альманаху «Русалка Дністрова»?

3. Які факти свідчать, що автори збірки вийшли за межі культурно-просвітницької діяльності в політичну сферу?

Орієнтовне завдання для практичних і творчих робіт (на уроці)

♦ Підготувати повідомлення про історію альманаху «Русалка Дністрова», проаналізувати його зміст під кутом зору ідейного та емоційного наповнення, важливого для розвитку національного руху.

IV. ПІДСУМКИ УРОКУ

Бесіда

1. Хто такі «будителі»?

2. Визначте значення діяльності «Руської трійці» для розгортання національно-визвольного руху.

Орієнтовний вигляд відповіді Значення діяльності «Руської трійці»

1. Це був крок уперед у розвитку національного руху на західноукраїнських землях. Уперше в історії українського суспільного руху Західної України прозвучала ідея возз’єднання всіх українських земель у складі майбутньої федерації.

2. Прозвучав заклик за введення української мови і культури в усі сфери громадського життя.

3. Діяльність учасників «Руської трійці» сприяла підвищенню освітнього рівня і пробудженню національної свідомості українців Західної України.

4. Гуртківці перейшли від розгляду культурно-мовних питань до соціально-економічних і політичних.

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Опрацювати відповідний матеріал підручника.