ТЕМА УРОКУ: Кримське ханство у XVI – першій половині XVII ст.
ТЕМА УРОКУ: Кримське ханство у XVI – першій половині XVII ст.
Внутрішня і зовнішня політика.
МЕТА УРОКУ:
Навчальна: сформувати у учнів поняття
про корінне населення Криму, з метою розвитку пізнавальних вмінь учнів, охарактеризувати особливості економічного та політичного
становища Кримського ханства та розкрити історичне значення Кримського ханства.
Розвиваюча: з метою розвитку критичного історичного мислення,
запропонувати учням роботу з документами,
сприяти розвитку вміння
встановлювати причинно-наслідкові зв’язки з метою розвитку історичного
мислення.
Виховна: сприяти вихованню у дітей поваги
до корінних народів, зокрема кримськотатарського народу. Виховувати учнів у
дусі патріотизму.
Обладнання
та матеріали: карта України в ХVІст, ілюстрації з даної теми,
документи.
Основні
ідеї та поняття: курулгай, бей, диван, муфтій.
Тип
уроку: вивчення нового матеріалу,
ХІД УРОКУ.
І.
Організаційний етап:
- привітання з учнями;
- перевірка присутніх;
ІІ. Мотивація
учбової діяльності.
Метод частково-пошуковий
1.
До складу яких держав входили Українські
землі в ХVІ ст. ?
2.
Які державні утворення існували на
Кримському півострові?
3.
Які корінні народи Кримського півострова
Ви знаєте?
Робота з картою України ХVІст.
ІІІ
Викладення нового матеріалу
Метод проблемного викладу,
пояснювально-ілюстративний.
Проблемне питання:
Якою була політика Кримського ханства по
відношенню до інших українських земель?
Розповідь вчителя:(завдання – на основі розповіді вчителя
учні самостійно заповнюють схему)
Із численних земель
колишньої Золотої Орди
вціліло лише Кримське
ханство. Воно займало менше
половини території Кримського
півострова. Ряд населених пунктів і
територій входили до
складу Османської імперії.
Вони становили окрему адміністративну одиницю
із центром у місті Кафі.
Заняття населення відрізнялися залежно від природних умов
півострова. Серед татар Південного
берега Криму були
поширені садівництво та
виноградарство. Тут
вирощували близько 50
сортів винограду. Займалися також рибальством, тваринництвом, городництвом,
вирощуванням тютюну. Населення степового Криму, яке із другої половини XVI ст. перейшло до
осілого способу життя,
займалося землеробством,
забезпечуючи
зерном весь Кримський півострів. Важливою галуззю господарства тут
також залишалося розведення
коней і овець. Разом
із цим швидко почали
зростати міста. Найбільшим
був Бахчисарай, що з 1532
р. став столицею
ханства.
Бахчисарай
– столиця Кримського ханства.
Міста
були центрами ремесла
й торгівлі. Тут
продавали пшеницю, вино,
продукти тваринництва, рибу, ремісничі вироби. Предметом торгівлі
був і «живий товар» —
раби. Найбільший невільничий
ринок існував у Кафі.
Чим займалися:
Скотарство: Землеробство: Бджільництво;
- конярство -
виноградарство Рибальство
- вівчарство - садівництво
-
зернові культури
Робота з картою – районування території
півострова залежно від зайнятості.
Більшість населення півострова
складали прості вільні
люди. Кріпацтва не існувало.
Земля перебувала у
володінні селянських громад,
знаті та хана. Хан, розподіляючи землі серед місцевої знаті, не зачіпав
володіння громад. Ліси
та пасовища вважалися
спільною власністю, оскільки,
як вважають мусульмани,
те, що існує на
землі, створене Аллахом і
не може належати
комусь особисто. Селяни були
зобов’язані відпрацьовувати тиждень
на рік на
бея, мурзу та хана
і сплачувати десятину —
своєрідний податок, який призначався на
загальнодержавні потреби.
Ø
Де , на
вашу думку, жилося краще простим селянам? Чому?
Ø
Чому
ставлення до селян інших українських земель відрізнялося?
За
формою державного правління
Кримське ханство було
станово-представницькою
обмеженою монархією.
Ø
А що
може свідчити про обмеженість влади хана?
Ø
Обмеженість
від кого? Чому?
Робота з підручником (учні по черзі називають признаки та причини
обмеженості):
-
В Кримському ханстві була присутня
децентралізація
-
Ханів назначав султан (хоча формально
обирала турецька знать)
-
Султан очолював весь мусульманський світ
(в Криму муфтій був підзвітний султану)
-
Нерідко сини кримських ханів були
заручниками у султана
-
На території Кримського п-ва, в
османських містах були присутні військові гарнізони.
Отже, стосовно зовнішньої політики
Кримське ханство було повністю залежним від Османської імперії.
Розповідь вчителя:
За державним устроєм Кримське ханство було
децентралізованою державою, поділеною
на сім бейликів,
очолюваних могутніми беями —
головами найбільш знатних
родів. Вони мали свої війська й органи влади. Беї могли
відмовитися брати участь у походах, проголошуваних ханами,
або здійснювати самостійні
походи.
Учні зачитують заздалегідь
приготовлені короткі доповіді про головні складові ієрархічної структури Кримського ханства.
На основі повідомлень будується
схема ієрархічної структури Кримського ханства.
Отже, Кримське ханство завжди перебувало
в залежності від Османської імперії, і зовнішня політика Кримського ханства
повністю відповідала політиці Османської імперії.
Найнебезпечнішим своїм противником
Кримське ханство вважало Московську
державу, тому неодноразово вступало в політичні союзи з
Польщею проти Московії. Кримські
хани регулярно здійснювали
більш або менш
успішні походи на
землі свого північно-східного сусіда.
У свою чергу,
московські царі відправляли
послів до Бахчисарая, відкуповувалися подарунками і грошима, одночасно не припиняючи
спроб відвоювати вихід
до північних морів. Північним сусідом
ханства була Річ
Посполита, до складу якої
входили українські землі.
Кордон із Кримським
ханством проходив через Степ,
де від XVI
ст. кочували підвладні
хану ногайські орди.
Південноукраїнські землі тривалий
час залишалися незаселеним Диким
Полем, оскільки таке небезпечне
сусідство не дозволяло тут
жити спокійно. Від
набігів ногайських орд
і татар страждали також
інші регіони українських
земель. Худоба, майно та
самі люди ставали
їхньою здобиччю. Лише в першій
половині XVII ст. з
українських земель татари
забрали в рабство
близько 300 тис. осіб.
Їх продавали на невільничих ринках
Кафи і Гезлеве, вивозили до
Османської імперії та
інших країн.
Оскільки влада Речі Посполитої не
могла забезпечити захист населення України, це
завдання взяли на
себе козаки.
Бій
козаків з татарами.
Робота з документом:
Про вправність
татарських воїнів свідчать записи Г. де Боплана:
Вони озброєні шаблею, луком із
сагайдаком із 18—20 стрілами; за по
ясом у них ніж, кресало, щоб
добувати вогонь, шило й п’ять або шість сажнів
ремінних шнурів… лише найзаможніші носять кольчугу, інші ж, не
маючи
нічого, йдуть на війну, вважай, голими.
Усі вони дуже сміливі та вправні на
конях… і настільки спритні, що на
повному чвалі перестрибують з одного
коня, який засапається, на іншого, якого
ведуть за вуздечку, щоб швидше
тікати під час погоні. Кінь, не
відчуваючи на собі господаря, відразу ж перебігає праворуч від нього,
тримаючись весь час поруч із ним, щоб бути
у зручному місці, коли вершник
схоче пересісти на нього з тією спритністю, яка їм властива при
перестрибуваннях. Ось як ці коні привчені служити своїм господарям…
Ø
Які риси воїнів зауважив автор?
Ø
При що це свідчить?
Робота з
документом
КРИСАЧЕНКО О.С.Про тактику втргнення:
Перейшовши кордон та потрапивши на територію України, татари два-три дні
відпочивали неподалік кордону. Потім орда розпадалася на три загони, вони в
свою чергу згодом – на ще менші загони, які йшли у різних напрямках. Таким
чином татари оточували поселення з усіх боків, забирали людей, майно, худобу,
і, навантажені, повільно відступали,
уникаючи зустрічей з козаками.
Ø Який характер мали татарські набіги на
українські землі?
Ø Описані автором набіги відносилися до
спланованих великих військових походів?
Ø На вашу думку, з якою метою
здійснювалися ці набіги?
На основі викладеного
матеріалу учні самостійно дають відповідь на проблемне питання, тим самим
формулюють висновок.
Отже, Кримське ханство – це татарська феодальна держава, яка за весь час
свого існування вела «васальну» від
Османської імперії зовнішню політику. По відношенню до території українських
земель Кримське ханство вело загарбницьку, грабіжницьку політику.
ІV. Закріплення
вивченого матеріалу.
Гра «Запитай мене» Учні в ланцюжковому порядку задають один
одному питання й дають відповіді стосовно вивченого матеріалу.
V. Домашнє завдання.
§
опрацювати текст підручника
§
Записати нові терміни в словник
§
Робота з картою
Немає коментарів:
Дописати коментар