Берестейська церковна унія параграф 11ст.81
Мета: пояснити передумови утворення церковної унії, ознайомитися з процесами її укладення, з'ясувати наслідки утворення греко-католицької церкви; розвивати навики аналізу історичних подій; виховувати в учнів толерантність, культуру поведінки під час уроку.
Тип уроку: засвоєння нових знань.
Обладнання: підручник, карта, атласи, електронна презентація.
Епіграф: Релігія — не те, що релігійні думки. Релігія — одна, як сонце одне для усієї земної кулі; релігійні ж думки численні, подібно до променів сонця. Ж.-П. Ріхтер
ХІД УРОКУ
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ УРОКУ
Привітання та налаштування учнів на роботу.
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
Фронтальна бесіда
1. Як вплинуло на релігійну ситуацію в Україні поширення реформаційних та контр реформаційних рухів?
2. Яку роль відіграли православні братства в історії православної церкви на українських землях?
III. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Учитель. Церковне життя в Україні в другій половині XVI ст. зазнавало, з одного боку, впливів загальноєвропейських релігійних рухів, а з іншого — визначалося внутрішніми особливостями, з яких вирішальна — перехід більшості українських земель під владу католицької Польщі.
Погіршення становища Української православної церкви спонукало її прихильників зважати на досвід релігійного протистояння в Європі й залучати для оновлення церковного життя найбільш прогресивні ідеї. Свідченням цього став братський рух, за підтримки якого розвивалися українська освіта та друкування.
Проте подією, що найяскравіше відтворила всі суперечності тогочасного церковного життя, стала Берестейська унія 1596 р. Задумана її ініціаторами як шлях для виходу православної церкви зі скрутного становища, яке за умов бездержавності відчувалося дедалі гостріше, унія, проте, призвела до розколу українців. Брак єдності, втрата національної еліти, релігійне.протистояння — прикметні ознаки життя українського суспільства поунійних часів.
Оголошення теми, мети та завдань уроку.
IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
Становище православної церкви наприкінці XVI ст.
Робота з таблицею
Учні, слухаючи розповідь учителя, складають таблицю «Прояви кризового становища в Українській православній церкві».
Учитель. Становище православної церкви з переходом українських земель під владу католицької Польщі було вкрай складним. Щоб протидіяти польському католицизмові, який через розгалужену мережу колегій і друкарень невпинно поширював вплив на нові східні землі, Українська православна церква мусила виробити власну систему освіти. Але ні достатньої кількості книжок, ні відповідних навчальних закладів для вищого духівництва не було.
Становище православної церкви в українських землях ускладнювалося й зовнішніми обставинами. Захоплений турками 1453 р. Константинополь утратив можливість істотного впливу на православну церкву України. Натомість щороку дедалі потужнішою ставала Московська митрополія, яка прагнула перебрати славу згаслого Константинополя. Визнання 1589 року Московського патріархату, надання його главі титулу Патріарха Московського та всієї Русі занепокоїло українських церковних діячів.
Орієнтовний вигляд таблиці
Прояви кризового становища в Українській православній церкві | ||
Втрата власної держави. | Складні зовнішні обставини (захоплення турками Константинополя, який втрачає статус центра православ'я) | Піднесення Московської митрополії, яка воліла бачити Україну під своїм впливом |
Необхідність протистояти польському католицизму | ||
Запитання
Чи здатна була на той час Українська православна церква протистояти католицизму?
Учитель. Розуміючи всю складність ситуації, у якій опинилася рідна церква, частина представників вищого духівництва і шляхти дедалі більше схилялися до ідеї об'єднання з римо-католицькою церквою.
На що сподівалися прихильники православ'я, укладаючи унію з католиками? Через унію з римо-католицькою церквою православні українці сподівалися досягти єдності свого народу. Бо тільки справжня рівність у правах (саме її домагався, наприклад, український князь Василь-Костянтин Острозький) обох церков у католицькій Польщі могла б покласти край переслідуванням православних. Потрібно було зберегти традиційний грецький обряд і мову богослужінь. Крім того, унія здатна була, як здавалося її прихильникам, вирішити проблему підпорядкування Української православної церкви: після її переходу під зверхність папи Римського відпадала потреба боротьби із зазіханнями Московського патріархату.
Були й особисті мотиви. Вищих православних ієрархів вельми непокоїла втрата ними авторитету серед православних мирян. Уже йшлося про те, що за справу оновлення української церкви взялися братства. їхній вплив щороку зростав. Заручившись підтримкою східних патріархів, братства отримали право контролювати діяльність найвищих церковних діячів. Тож в унії православні єпископи, та й сам митрополит Михайло Рогоза, вбачали можливість позбутися опіки братств.
Серед католиків Польщі щодо унії церков одностайності також не було. Одні взагалі виступали проти будь-якого об'єднання, інші ж (таких була більшість на чолі з королем) не заперечували можливості унії. Проте польським можновладцям не потрібна була авторитетна українська церква, рівна в правах із польською. Тому унію церков вони тлумачили як навернення до католицизму. У трактаті «Про єдність Божої Церкви під одним Пастирем» проповідник-єзуїт Петро Скарга переконував читачів, що істинною є лише одна церква — римо-католицька, тож найкориснішим було б «відкинути помилки греків та об'єднатися з осердям істинної віри».
Таке тлумачення унії католиками викликало у православних обурення. Згодом прихильників об'єднання поменшало, його почали заперечувати навіть колишні ініціатори, зокрема князь К.-В. Острозький.
Безпосереднім приводом до загострення церковного протистояння в Україні стала календарна реформа, здійснена за ініціативи папи Григорія XIII. 21 лютого 1582 р. він оголосив про впровадження нового календаря — григоріанського, або календаря нового стилю, замість старого, юліанського. Реформа мала на меті подолати відставання календарного часу від астрономічного, яке в XVI ст. становило 10 днів (у XVII ст. теж 10 днів, у XVIII ст. —11, у XIX ст. — 12, а в XX ст. — 13). Проте новий календар не сприйняли у східному християнському світі, наводячи, насамперед, богословські аргументи. Православна церква в Україні досі дотримує юліанського календаря.
Розвиток полемічної літератури
Полемічна література — твори релігійного спрямування, у яких висувалися аргументи авторів, спрямовані проти поглядів їх противників.
Учитель. Навколо ідеї об'єднання церков розгорнулася гостра й дуже цікава суперечка (полеміка). Представники різних поглядів висловлювали свої думки в літературних творах, які називають полемічними. До сьогодні збереглося близько 200 пам'яток полемічної літератури представників різних таборів — прихильників та противників унії.
Робота з таблицею
Полемічна література
Автор твору | Назва твору |
Герасим Смот-рицький | «Ключ царства небесного» і «Календар римський новий», «Тренос» |
М. Смотрицький | «Тренос» |
Автор невідомий | « Пересторога » |
І. Вишенський | «Послання до єпископів» |
І. Потій | «Унія» |
І. Борецький | « Протестація » |
Першим помітним твором полемічної літератури в Україні вважається написана за дорученням князя К.-В. Острозького відповідь Аріаднина Мотовила на книгу П. Скарги «Про єдність церкви Божої під одним пастирем...». Одним із перших православних письменників-полемістів став ректор Острозької школи Герасим Смотрицький. У виданих 1587 р. творах «Ключ царства небесного» і «Календар римський новий» він різко критикував католицизм і папство, захищав православ'я й обґрунтовував шкідливість календарної реформи Папи Григорія XIII.
Твори цього жанру набули значного поширення в Україні у зв'язку з підготовкою й укладенням Берестейської унії. Найбільш відомими православними письменниками-полемістами були Клірик Острозький, Стефан Зизаній, Мелетій Смотрицький, Іван Вишенський, Іов Борецький, Захарія Копистенський.
Важливу роль у боротьбі українського народу за свою віру й мову відіграв твір невідомого автора початку XVII ст. «Пересторога». У творі яскраво й образно змальовано гноблення православних католиками на теренах Речі Посполитої, а засобом протидії цьому автор вважав поширення знань, освіти, книгодрукування й діяльності братств.
У своїх творах письменники-полемісти засуджували Берестейську унію і тих православних ієрархів, які її підтримали. Вони палко обстоювали православну віру і критикували вчення католицької церкви. У православ'ї полемісти вбачали найважливіший чинник самозбереження українського народу, закликали всіх небайдужих захистити батьківську віру.
Робота з підручником
Опрацювавши відповідний матеріал підручника, надати відповідь на запитання. Чому твір Мелетія Смотрицького «Тренос» називають «плачем церкви України»?
Робота з джерелом
Опрацювавши уривок полемічного твору Іпатія Потія «Унія або випадок попередніх акритулів», з'ясуйте, до якого табору — прихильників чи противників об'єднання церков — належав автор. Свою думку аргументуйте рядками з твору.
Церковні собори в Бересті 1596 року. Утворення греко-католицької церкви
Учитель. Церковному собору, що схвалив унію, передували тривалі переговори між православними священиками, Ватиканом, українськими можновладцями, представниками польської католицької церкви, королівським двором. Щоправда, всі приготування здійснювалися таємно.
Щоби пришвидшити втілення ідеї унії в життя, двоє з православних єпископів — найбільші її поборники Іпатій Потій і Кирило Терлецький — вирушили в подорож до Риму, де наприкінці 1595 р. відбулася їхня зустріч із папою Римським та офіційна церемонія з'єднання єпископів із католицькою церквою.
Остаточне рішення Щодо унії за традицією мав винести церковний собор. Його було призначено на 6 жовтня 1596 р. в м. Бересті (нині — Брест у Білорусі).
До Берестейського собору готувалися не лише прихильники унії, а й її противники, яких щодня ставало дедалі більше (так, змінили свою позицію щодо ідеї об'єднання церков, відмовившись від можливості унії, єпископи ГедеонБалабан і Михайло Копистенський). Заперечували унію братства і монастирі. Чужою вона була також для більшості шляхти й міщан. Не підтримувало її і селянство. Антиунійну боротьбу очолював князь Костянтин-Василь Острозький. У одному зі своїх послань, написаному ще до римської подорожі єпископів, князь заявив про свою готовність залучити до боротьби проти унії 15-20-тисячне військо.
Численні вияви протестів православних свідчили, що про добровільне об’єднання церков годі й думати. Проте віддані своєму слову перед папою Римським ініціатори унії не хотіли поступатися.
Розуміючи складність ситуації, противники унії подбали про авторитетність представництва в Бересті. Крім двох єпископів — Гедеона Балабана і Михайла Копистенського, вони запросили представника константинопольського патріарха Никифора, який згідно з рішенням собору східних патріархів мав першість, над митрополитами. Для участі в Берестейському соборі прибув також представник олександрійського патріарха.
Щоправда, авторитет високих східних достойників міг вплинути на перебіг подій лише за умови спільного собору. Він же в Бересті не відбувся. Спеціальним універсалом король заборонив іноземцям брати участь у соборі. Тож, не дійшовши згоди навіть щодо спільного засідання, кожна зі сторін 8 жовтня розпочала свій окремий собор.
Православні зібралися в палаці, де зупинився князь Острозький. Прихильники унії проводили собор у міській церкві Св. Миколая. Саме в ній було затверджено попереднє рішення про об'єднання церков. Так було проголошено створення греко-католицької церкви.
Робота в групах
На основі відповідного тексту підручника з'ясувати:
1-ша група — основні умови, на яких було укладено Берестейську церковну унію.
2-га група — результати та наслідки Берестейської унії.
Орієнтовні відповіді
Умови Берестейської церковної унії
1. Злиття православної та католицької церков і утворення греко-католицької (уніатської) церкви (ГКЦ), яка підпорядковувалася владі папи Римського.
2. ГКЦ зберігала православні обряди, традиції, церковнослов'янську мову.
3. Православне духовенство, яке визнало унію, зрівнялося у правах з католицьким і звільнялося від плати податків.
4. Уніатська церква в Речі Посполитої стала офіційно визнаною.
Результати та наслідки берестейської церковної унії
1. Збереження панівного становища в Речі Посполитій католицької церкви.
2. Покатоличення української шляхти, яка здобувала освіту в католицьких освітніх закладах.
3. Діяльність в Україні католицьких орденів.
4. Розкол національної єдності українців (на прихильників православ'я та уніатства).
5. Збереження напруження в стосунках католицької та православної церков.
6. Призупинення поширення католицизму в українських землях.
7. Важливим гаслом національно-визвольної боротьби наприкінці XVI— у середині XVII ст. став захист православ'я.
V. ЗАКРІПЛЕННЯ НОВИХ ЗНАНЬ І ВМІНЬ
Бесіда
1. Якими були передумови укладення Берестейської унії?
2. Як українсько-білоруська шляхта ставилася до можливості об'єднання католицької і православної церков?
3. Коли було укладено Берестейську церковну унію?
4. Яку назву більш доцільно використовувати щодо церкви, що постала на українських землях після укладення Берестейської унії: «уніатська» чи «греко-католицька»?
5. Що таке полемічна література? Назвіть імена найбільш відомих православних письменників-полемістів.
6. Якими були наслідки укладення Берестейської унії?
VI. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ
Учитель. Укладення Берестейської унії спричинило появу Української греко-католицької церкви. Водночас в українському суспільстві загострилося протистояння на віросповідному ґрунті.
Поява полемічної літератури, спрямованої проти унії, сприяла формуванню національної свідомості українського народу.
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Опрацювати відповідний матеріал підручника.
Мета: пояснити передумови утворення церковної унії, ознайомитися з процесами її укладення, з'ясувати наслідки утворення греко-католицької церкви; розвивати навики аналізу історичних подій; виховувати в учнів толерантність, культуру поведінки під час уроку.
Тип уроку: засвоєння нових знань.
Обладнання: підручник, карта, атласи, електронна презентація.
Епіграф: Релігія — не те, що релігійні думки. Релігія — одна, як сонце одне для усієї земної кулі; релігійні ж думки численні, подібно до променів сонця. Ж.-П. Ріхтер
ХІД УРОКУ
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ УРОКУ
Привітання та налаштування учнів на роботу.
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
Фронтальна бесіда
1. Як вплинуло на релігійну ситуацію в Україні поширення реформаційних та контр реформаційних рухів?
2. Яку роль відіграли православні братства в історії православної церкви на українських землях?
III. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Учитель. Церковне життя в Україні в другій половині XVI ст. зазнавало, з одного боку, впливів загальноєвропейських релігійних рухів, а з іншого — визначалося внутрішніми особливостями, з яких вирішальна — перехід більшості українських земель під владу католицької Польщі.
Погіршення становища Української православної церкви спонукало її прихильників зважати на досвід релігійного протистояння в Європі й залучати для оновлення церковного життя найбільш прогресивні ідеї. Свідченням цього став братський рух, за підтримки якого розвивалися українська освіта та друкування.
Проте подією, що найяскравіше відтворила всі суперечності тогочасного церковного життя, стала Берестейська унія 1596 р. Задумана її ініціаторами як шлях для виходу православної церкви зі скрутного становища, яке за умов бездержавності відчувалося дедалі гостріше, унія, проте, призвела до розколу українців. Брак єдності, втрата національної еліти, релігійне.протистояння — прикметні ознаки життя українського суспільства поунійних часів.
Оголошення теми, мети та завдань уроку.
IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
Становище православної церкви наприкінці XVI ст.
Робота з таблицею
Учні, слухаючи розповідь учителя, складають таблицю «Прояви кризового становища в Українській православній церкві».
Учитель. Становище православної церкви з переходом українських земель під владу католицької Польщі було вкрай складним. Щоб протидіяти польському католицизмові, який через розгалужену мережу колегій і друкарень невпинно поширював вплив на нові східні землі, Українська православна церква мусила виробити власну систему освіти. Але ні достатньої кількості книжок, ні відповідних навчальних закладів для вищого духівництва не було.
Становище православної церкви в українських землях ускладнювалося й зовнішніми обставинами. Захоплений турками 1453 р. Константинополь утратив можливість істотного впливу на православну церкву України. Натомість щороку дедалі потужнішою ставала Московська митрополія, яка прагнула перебрати славу згаслого Константинополя. Визнання 1589 року Московського патріархату, надання його главі титулу Патріарха Московського та всієї Русі занепокоїло українських церковних діячів.
Орієнтовний вигляд таблиці
Прояви кризового становища в Українській православній церкві | ||
Втрата власної держави. | Складні зовнішні обставини (захоплення турками Константинополя, який втрачає статус центра православ'я) | Піднесення Московської митрополії, яка воліла бачити Україну під своїм впливом |
Необхідність протистояти польському католицизму | ||
Запитання
Чи здатна була на той час Українська православна церква протистояти католицизму?
Учитель. Розуміючи всю складність ситуації, у якій опинилася рідна церква, частина представників вищого духівництва і шляхти дедалі більше схилялися до ідеї об'єднання з римо-католицькою церквою.
На що сподівалися прихильники православ'я, укладаючи унію з католиками? Через унію з римо-католицькою церквою православні українці сподівалися досягти єдності свого народу. Бо тільки справжня рівність у правах (саме її домагався, наприклад, український князь Василь-Костянтин Острозький) обох церков у католицькій Польщі могла б покласти край переслідуванням православних. Потрібно було зберегти традиційний грецький обряд і мову богослужінь. Крім того, унія здатна була, як здавалося її прихильникам, вирішити проблему підпорядкування Української православної церкви: після її переходу під зверхність папи Римського відпадала потреба боротьби із зазіханнями Московського патріархату.
Були й особисті мотиви. Вищих православних ієрархів вельми непокоїла втрата ними авторитету серед православних мирян. Уже йшлося про те, що за справу оновлення української церкви взялися братства. їхній вплив щороку зростав. Заручившись підтримкою східних патріархів, братства отримали право контролювати діяльність найвищих церковних діячів. Тож в унії православні єпископи, та й сам митрополит Михайло Рогоза, вбачали можливість позбутися опіки братств.
Серед католиків Польщі щодо унії церков одностайності також не було. Одні взагалі виступали проти будь-якого об'єднання, інші ж (таких була більшість на чолі з королем) не заперечували можливості унії. Проте польським можновладцям не потрібна була авторитетна українська церква, рівна в правах із польською. Тому унію церков вони тлумачили як навернення до католицизму. У трактаті «Про єдність Божої Церкви під одним Пастирем» проповідник-єзуїт Петро Скарга переконував читачів, що істинною є лише одна церква — римо-католицька, тож найкориснішим було б «відкинути помилки греків та об'єднатися з осердям істинної віри».
Таке тлумачення унії католиками викликало у православних обурення. Згодом прихильників об'єднання поменшало, його почали заперечувати навіть колишні ініціатори, зокрема князь К.-В. Острозький.
Безпосереднім приводом до загострення церковного протистояння в Україні стала календарна реформа, здійснена за ініціативи папи Григорія XIII. 21 лютого 1582 р. він оголосив про впровадження нового календаря — григоріанського, або календаря нового стилю, замість старого, юліанського. Реформа мала на меті подолати відставання календарного часу від астрономічного, яке в XVI ст. становило 10 днів (у XVII ст. теж 10 днів, у XVIII ст. —11, у XIX ст. — 12, а в XX ст. — 13). Проте новий календар не сприйняли у східному християнському світі, наводячи, насамперед, богословські аргументи. Православна церква в Україні досі дотримує юліанського календаря.
Розвиток полемічної літератури
Полемічна література — твори релігійного спрямування, у яких висувалися аргументи авторів, спрямовані проти поглядів їх противників.
Учитель. Навколо ідеї об'єднання церков розгорнулася гостра й дуже цікава суперечка (полеміка). Представники різних поглядів висловлювали свої думки в літературних творах, які називають полемічними. До сьогодні збереглося близько 200 пам'яток полемічної літератури представників різних таборів — прихильників та противників унії.
Робота з таблицею
Полемічна література
Автор твору | Назва твору |
Герасим Смот-рицький | «Ключ царства небесного» і «Календар римський новий», «Тренос» |
М. Смотрицький | «Тренос» |
Автор невідомий | « Пересторога » |
І. Вишенський | «Послання до єпископів» |
І. Потій | «Унія» |
І. Борецький | « Протестація » |
Першим помітним твором полемічної літератури в Україні вважається написана за дорученням князя К.-В. Острозького відповідь Аріаднина Мотовила на книгу П. Скарги «Про єдність церкви Божої під одним пастирем...». Одним із перших православних письменників-полемістів став ректор Острозької школи Герасим Смотрицький. У виданих 1587 р. творах «Ключ царства небесного» і «Календар римський новий» він різко критикував католицизм і папство, захищав православ'я й обґрунтовував шкідливість календарної реформи Папи Григорія XIII.
Твори цього жанру набули значного поширення в Україні у зв'язку з підготовкою й укладенням Берестейської унії. Найбільш відомими православними письменниками-полемістами були Клірик Острозький, Стефан Зизаній, Мелетій Смотрицький, Іван Вишенський, Іов Борецький, Захарія Копистенський.
Важливу роль у боротьбі українського народу за свою віру й мову відіграв твір невідомого автора початку XVII ст. «Пересторога». У творі яскраво й образно змальовано гноблення православних католиками на теренах Речі Посполитої, а засобом протидії цьому автор вважав поширення знань, освіти, книгодрукування й діяльності братств.
У своїх творах письменники-полемісти засуджували Берестейську унію і тих православних ієрархів, які її підтримали. Вони палко обстоювали православну віру і критикували вчення католицької церкви. У православ'ї полемісти вбачали найважливіший чинник самозбереження українського народу, закликали всіх небайдужих захистити батьківську віру.
Робота з підручником
Опрацювавши відповідний матеріал підручника, надати відповідь на запитання. Чому твір Мелетія Смотрицького «Тренос» називають «плачем церкви України»?
Робота з джерелом
Опрацювавши уривок полемічного твору Іпатія Потія «Унія або випадок попередніх акритулів», з'ясуйте, до якого табору — прихильників чи противників об'єднання церков — належав автор. Свою думку аргументуйте рядками з твору.
Церковні собори в Бересті 1596 року. Утворення греко-католицької церкви
Учитель. Церковному собору, що схвалив унію, передували тривалі переговори між православними священиками, Ватиканом, українськими можновладцями, представниками польської католицької церкви, королівським двором. Щоправда, всі приготування здійснювалися таємно.
Щоби пришвидшити втілення ідеї унії в життя, двоє з православних єпископів — найбільші її поборники Іпатій Потій і Кирило Терлецький — вирушили в подорож до Риму, де наприкінці 1595 р. відбулася їхня зустріч із папою Римським та офіційна церемонія з'єднання єпископів із католицькою церквою.
Остаточне рішення Щодо унії за традицією мав винести церковний собор. Його було призначено на 6 жовтня 1596 р. в м. Бересті (нині — Брест у Білорусі).
До Берестейського собору готувалися не лише прихильники унії, а й її противники, яких щодня ставало дедалі більше (так, змінили свою позицію щодо ідеї об'єднання церков, відмовившись від можливості унії, єпископи ГедеонБалабан і Михайло Копистенський). Заперечували унію братства і монастирі. Чужою вона була також для більшості шляхти й міщан. Не підтримувало її і селянство. Антиунійну боротьбу очолював князь Костянтин-Василь Острозький. У одному зі своїх послань, написаному ще до римської подорожі єпископів, князь заявив про свою готовність залучити до боротьби проти унії 15-20-тисячне військо.
Численні вияви протестів православних свідчили, що про добровільне об’єднання церков годі й думати. Проте віддані своєму слову перед папою Римським ініціатори унії не хотіли поступатися.
Розуміючи складність ситуації, противники унії подбали про авторитетність представництва в Бересті. Крім двох єпископів — Гедеона Балабана і Михайла Копистенського, вони запросили представника константинопольського патріарха Никифора, який згідно з рішенням собору східних патріархів мав першість, над митрополитами. Для участі в Берестейському соборі прибув також представник олександрійського патріарха.
Щоправда, авторитет високих східних достойників міг вплинути на перебіг подій лише за умови спільного собору. Він же в Бересті не відбувся. Спеціальним універсалом король заборонив іноземцям брати участь у соборі. Тож, не дійшовши згоди навіть щодо спільного засідання, кожна зі сторін 8 жовтня розпочала свій окремий собор.
Православні зібралися в палаці, де зупинився князь Острозький. Прихильники унії проводили собор у міській церкві Св. Миколая. Саме в ній було затверджено попереднє рішення про об'єднання церков. Так було проголошено створення греко-католицької церкви.
Робота в групах
На основі відповідного тексту підручника з'ясувати:
1-ша група — основні умови, на яких було укладено Берестейську церковну унію.
2-га група — результати та наслідки Берестейської унії.
Орієнтовні відповіді
Умови Берестейської церковної унії
1. Злиття православної та католицької церков і утворення греко-католицької (уніатської) церкви (ГКЦ), яка підпорядковувалася владі папи Римського.
2. ГКЦ зберігала православні обряди, традиції, церковнослов'янську мову.
3. Православне духовенство, яке визнало унію, зрівнялося у правах з католицьким і звільнялося від плати податків.
4. Уніатська церква в Речі Посполитої стала офіційно визнаною.
Результати та наслідки берестейської церковної унії
1. Збереження панівного становища в Речі Посполитій католицької церкви.
2. Покатоличення української шляхти, яка здобувала освіту в католицьких освітніх закладах.
3. Діяльність в Україні католицьких орденів.
4. Розкол національної єдності українців (на прихильників православ'я та уніатства).
5. Збереження напруження в стосунках католицької та православної церков.
6. Призупинення поширення католицизму в українських землях.
7. Важливим гаслом національно-визвольної боротьби наприкінці XVI— у середині XVII ст. став захист православ'я.
V. ЗАКРІПЛЕННЯ НОВИХ ЗНАНЬ І ВМІНЬ
Бесіда
1. Якими були передумови укладення Берестейської унії?
2. Як українсько-білоруська шляхта ставилася до можливості об'єднання католицької і православної церков?
3. Коли було укладено Берестейську церковну унію?
4. Яку назву більш доцільно використовувати щодо церкви, що постала на українських землях після укладення Берестейської унії: «уніатська» чи «греко-католицька»?
5. Що таке полемічна література? Назвіть імена найбільш відомих православних письменників-полемістів.
6. Якими були наслідки укладення Берестейської унії?
VI. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ
Учитель. Укладення Берестейської унії спричинило появу Української греко-католицької церкви. Водночас в українському суспільстві загострилося протистояння на віросповідному ґрунті.
Поява полемічної літератури, спрямованої проти унії, сприяла формуванню національної свідомості українського народу.
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Опрацювати відповідний матеріал підручника.
Немає коментарів:
Дописати коментар