4.05.2020.

11 клас історія України

Тема уроку Українська діаспора .Розселення українців у світі

Мета уроку:

Освітня: ввести  поняття «Діаспора». Надати школярам знання про формування та сучасний стан української діаспори: її загальну чисельність, поширення по країнам світу, зв’язки з Україною. Розподілити українську діаспору на західну та східну.

Виховна: виховувати у школярів почуття патріотизму та національної самосвідомості. Актуалізувати з уроків історії знання про формування української діаспори протягом чотирьох хвиль еміграції з України. Виховувати дбайливе ставлення до української мови та культури, національної самобутності української нації.

Розвиваюча:розвивати логічне мислення, а саме: уміння проводити аналогії та порівняння, використовувати опорні знання для розв'язування проблемних ситуацій, самостійно відбирати необхідну інформацію, робити узагальнення та висновки. формувати уміння роботи з літературою , картами, таблицями , схемами і діаграмами.

Тип уроку: інтегрований

Обладнання: політична карта світу; атласи школярів; контурні карти; авторські презентації ноутбуки мультимедійний проектор

Форми роботи:  фронтальна,  парна, індивідуальна.

Форми, методи, прийоми: інформаційно-рецептивно-мовний (усний журнал).

                                                                ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація та мотивація навчальної діяльності

Вчитель історії

Український народ розсіяний по всьому світу. За різними відомостями за межами України проживає понад 20 млн. українців. Що спонукало нашу націю залишити свою Батьківщину, як зараз вона підтримує зв’язки з нею, ми дізнаємося сьогодні на уроці, тема якого «Українська діаспора».

Наш урок ми будемо проводити у вигляді усного журналу. Для оцінювання роботи учнів на уроці застосовуємо щоденник урок.

Тести ________(3 бали)

Практична робота ________(3 бали)

Оцінка _____________________

  ІІІ. Вивчення нового матеріалу

                                                     

                                               Робота з термінами

Діаспора (у перекладі з грецької - розсіяння) - перебування частини народу поза межами країни.
Діаспора - розселення значної частини етносу за межами країни чи етнічної території. Причина виникнення діаспори - міграції населення.
Діаспора - розсіяння в різних країнах народу, вигнаного з батьківщини чужинцями. Уперше поняття «діаспора» ужито стосовно єврейського народу,
вигнаного римлянами в І ст. н. е. з Палестини та розсіяного по теренах римської         імперії.
Українська діаспора умовно поділяється на східну (у Росії проживає 4,3 млн українців, у Казахстані - 900 тис., у Молдові - 600 тис., у Білорусії- 300 тис., в Узбекистані - 150 тис., у Киргизії - 100 тис. Жителів українського походження) та західну (у США проживає 2 млн українців, у Канаді - 800 тис., у Бразилії та

Аргентині - по 400 тис., в Австралії та Франції - по 40 тис., у Великій Британії - 30 тис., у Німеччині - 25тис. жителів українського походження). Частина українців віддавнапроживає на території, які після Другої світової війни увійшли в межі державних кордонів сусідніх з Україною держав (у Польщі мешкає 300 тис.,у Румунії - 100 тис., у Словаччині - 400 тис. жителів українського походження). Частина української еміграції віддає перевагу термінові «українці у країнах поселення». У даний момент українська громада організовується в Еквадорі. Серед найбільших організацій української діаспори - Український державницький фронт (Велика Британія),
Український державницький фронт країн Бенілюксу, Європейський конгрес
українців, Ліга українців і Ліга українок Канади, українсько-американська організація «Воля».
Термін «діаспора» у нашій державі часом трактується неоднозначно. В одних випадках під ним розуміють усіх без винятку українців, розсіяних по всьому світу; в інших лише розпорошені їх частини; нарешті, усіх українців поза Україною, за винятком тих, котрі проживають у сусідніх державах на споконвічній етнічній території. Неоднозначне тлумачення поняття «діаспора» призводить до розмаїття його визначень. На Заході, наприклад, найчастіше вдаються до поєднання етноніма та політоніма(«українські канадці») або етноніма й громадянства («українець Канади»,«українецьСША)

                                                        Історична сторінка
Еміграція, тобто розсіювання населення України за її рубежами, почалася давно. Ще за княжих часів міжусобні війни призводили до переміщення людей.

Пригадавши історію, ми можемо навести приклади переміщення козаків, з ХVIII ст. почалося масове переселення українців у Поволжя, на Урал. Пізніше - у Сибір, Казахстан, на Далекий Схід. У 30-ті роки минулого століття переселення з України мало політичні мотиви.
Протягом ХХ ст. мільйони українців покинули свої домівки в пошуках
кращого життя на Заході. Що ж примусило їх у різні часи залишати рідну домівку, землю? Головні причини - соціально-економічні та політичні. В історії української еміграції простежуються два основних напрямки, кожен з яких має кілька хвиль. За напрямком їх умовно поділяють на східну та західну. Східна діаспора утворювалася шляхом переселення українців до внутрішніх губерній Російської імперії, пізніше - до республік колишнього СРСР. Західна діаспора також

утворювалася масовими хвилями.
Перша хвиля: еміграція до 1914 р. (історики називають її трудовою).
Українці, які емігрували перед Першою світовою війною до Нового світу,

намагалися поліпшити своє незадовільне матеріальне становище. Спочатку

планували заробити грошей і повернутись до дому. Але з часом життя на чужині здавалось привабливим і вони залишалися. Виїжджали цілими сім'ями, шукали кращої долі у краях Канади, Бразилії, США.
Емігранти прагнули зберегти свою національну своєрідність, культурні та
побутові особливості. Навіть території, де вони жили, отримували українські назви - Київ, Галич, Карпати, Коломия, Січ, Козак та ін.
Багато українських діячів діаспори стали відомими людьми в культурі та освіті. Вони відкривали українські й двомовні школи, піклувалися про освіту  дітей українських емігрантів.
              Друга хвиля: еміграція в міжвоєнний період (інтелектуальна).
Еміграція на Захід у міжвоєнний період була меншою, виїжджали в основному до США й Канади. Усе частішою стає політична причина еміграції. Емігрантами були люди переважно молодшого та середнього віку, які пройшли горнило боротьби і належали до інтелігенції.
                 Третя хвиля: Друга світова війна й «переміщенні особи» (політична).
Після Другої світової війни на території Німеччини та Австрії перебувало багато іноземних робітників, в'язнів, біженців. Серед них було багато українців. Частина з них повернулась на батьківщину, але багато залишилося. У 1945 році при ООН було створено агентство допомоги та реабілітації, що займалося долею цих людей. Цю категорію людей називали «переміщеними особами». Було здійснено переселення переміщених осіб на місця постійного проживання до США, Канади, Австралії, Латинської Америки.
                            Четверта хвиля: заробітчанська.
Останнім часом до численних рядів «українського зарубіжжя» невпинно

додаються свіжі кадри заробітчан. Явище зовнішньої трудової міграції набуло таких великих масштабів, що вже отримало назву «четвертої хвилі еміграції». Найбільш невтішним є той факт, що українці, заробляючи гроші, не завжди прагнуть повернутись на рідну землю. Основна їх масса має вищу освіту або технічну спеціальність, володіє англійською мовою, що дає змогу легше знайти роботу за кордоном.
Сьогоднішніх представників четвертої хвилі української еміграції можна
розділити на кілька груп:
- ті, хто взяв громадянство іншої країни;
- заробітчани - найчисленніша складова четвертої хвилі;
-інтелектуальні заробітчани - ті, хто працює за контрактом в
- університетах, наукових лабораторіях, аналітичних центрах;
- студенти, навчаються за кордоном.

                                        

                                                                                

                                       Українське у світі

ІV. Узагальнення  і систематизація сформованих знань умінь і навичок»,

Тестові завдання

V домашннє завдання

Вичити §44

Творче завдання: уявіть свою зустріч із представниками української
діаспори з Австралії чи Аргентини. Про що б ви їм розповіли і про що б
запитали?