УРОК 43. КРИЗА ГРЕЦЬКОЇ ДЕРЖАВНОСТІ ТА ПІДНЕСЕННЯ МАКЕДОНІЇ
Мета: з’ясувати причини занепаду грецької державності та піднесення Македонії; розвивати навички складання історичного портрета, роботи з текстом, уміння виділяти головне, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки.
Обладнання: підручники, контурні карти, атласи, зошити, інформаційний матеріал.
Тип уроку: засвоєння нових знань.
Форма уроку: використання елементів театралізації.
ХІД УРОКУ
Робота з поняттями: «демократія», «народний збір», «стратег», «архонти», «архонт-басилевс», «архонт-полемарх», «архонт-епонім», «остракізм», «громадянські обов’язки».
Метод кубіювання (методика з курсу «Читання та писання для критичного мислення»). Перед уроком вчитель готує куб, на гранях якого зроблені написи:
• «Опишіть це»;
• «Порівняйте це»;
• «Встановіть асоціації»;
• «Проаналізуйте це»;
• «Придумайте аргументи “за” і “проти”»;
• «Знайдіть застосування цьому в сучасному суспільстві».
Криза Афінської державності
Цю частину уроку вчитель та група учнів готують заздалегідь. Решта учнів так само отримують випереджальне завдання — підготувати повідомлення про життя та діяльність Філіппа Македонського.
Міні-спектакль «Народні збори»
Сцена перша
Стратег та архонти обговорюють стан справ у Афінах.
Стратег
Так, в полісах еллінських неспокійно,
Всі соки вичавила з нас війна між Спартою та Афінами,
Що продовжувалася практично тридцять років.
Архонт-басилевс
Мир підписали, а згоди нема.
Тепер нам з півночі загрожують сусіди.
Філіпп панувати забажав в Елладі.
Архонт-полемарх
Казна порожня, потребуємо грошей.
Час запроваджувати податок,
Хоч бідних стало нині більше, ніж багатих.
Стратег
В самих Афінах маємо два міста:
Одне багате, інше ж дуже бідне.
Архонт-епонім
Народні збори треба знов скликати
І всі проблеми розв’язати.
Стратег
Наказ поліції віддайте:
Нехай на Пніксі всіх зберуть.
Архонт-полемарх. Казна порожня, а треба заплатити їм.
Стратег. Громадянський обов’язок.
Архонт-басилевс. Не ті часи вже!
Стратег
О Зевсе! Афіна! Мораль яка!
Нема більш важливого обов’язку,
Ніж обов’язок перед державою!
Тепер — за все плати!
Сцена друга
Пнікс. Народні збори. Стратег, архонти, громадяни. Стратег та архонти звертаються до народу. Пізніше з’являється Демосфен.
Стратег
Згода — найбільше з усіх благ!
Руїна в країні — причина всіх бід.
Архонт-басилевс
Я до громадян Афін звертаюся —
Нелегкі тепер настали часи.
Ремонт доріг, впорядкування порту
Проблеми в армії афінській —
Все вимагає участі громади.
1-й громадянин. Дороги лагодять метеки та раби!
2-й громадянин. А в армії хай служать найманці!
3-й громадянин. Час почати поспішати до театру!
4-й громадянин
1 допомогу тим надати,
Хто має право громадян,
Від полісу — увагу та підтримку.
5-й громадянин
Вже час спитати із суддів,
Що кожен день отримують платню,
Тому процеси стали довгі!
Демосфен
Схаменіться! Послухайте стратега!
На нас війна знову чекає. Повинні бути разом ми!
Філіпп мріє підкорить Елладу!
Нам об’єднатись треба!
Казну наповнити, до армії вступить.
Багаті громадяни розмовляють між собою.
1-й багатий громадянин
Багатим бути зараз небезпечно.
Час просто все сховати.
2-й багатий громадянин. Адже позбутись можеш накопичень.
Бідний громадянин (кричить Демосфену)
Та в армії служить нема резону.
Купити зброю гопліта можливо,
Лише заклавши власну землю.
А для сім’ї — це вже загибель!
Демосфен
Загибель чекає на всіх,
Якщо не дійдемо ми згоди,
Забути нам слід ворожнечу
Між бідним і багатим.
І Грецію потрібно об’єднати!
Об’єднавшись фіванцям, коринфянам, афінянам,
Про допомогу Спарту попросити.
А ні — свобода Греції помре.
Бесіда з учнями
1) Як і чому змінюється становище Афін в Елладі?
2) Яка держава посилилася у цей час? Назвіть причини її посилення.
3) Як зміни сталися в афінському суспільстві?
4) Як змінилося ставлення громадян до власної держави?
5) Чого прагнув Демосфен?
Розгляд цього питання проводиться за методом «Мозковий штурм». Вчитель заслуховує повідомлення учнів про діяльність македонського царя Філіппа II.
Битва при Херонеї
Самостійна робота з інформативними текстами
Текст перший
Цар Філіпп поспішив втрутитися в грецькі справи, скориставшись так званою «священною війною», яка розгорілася між еллінськими державами через те, що одне з племен Середньої Греції пограбувало Дельфійське святилище. Стрімко пройшовши Фермопіли, македонський цар разом закінчив «священну війну», розгромивши та суворо покаравши святотатців. Проти іноземної армії, що опинилася в самому центрі Еллади, виступили сили антимакедонського союзу на чолі з афінянами і фіванцями.
У серпні 338 р. до н. е. біля беотійського містечка Херонея відбулася фатальна битва — битва за свободу Еллади. Афіняни, що билися проти флангу, яким керував сам Філіпп, потіснили ворога, але на іншому фланзі узяв гору 18-річний македонський царевич Олександр, що врізався в лави непереможних фіванців. Увесь фіванський «священний загін» поліг на полі бою. Після цього переможці зім’яли центр грецької армії та вдарили у тил наступаючим афінянам.
Патріоти Еллади зазнали нищівної поразки, але нащадки вшанували їхню мужність: над кістками полеглих фіванців було встановлено величного кам’яного лева, який зберіг пам’ять про левову доблесть захисників грецької свободи. Переможець Філіпп не захотів карати своїх ворогів. Він оголосив усі грецькі держави вільними та об’єднав їх у новий Еллінський союз. Насправді ж всі грецькі держави опинилися під владою македонського царя та були вимушені розпочати підготовку до походу проти Персії.
Текст другий
Бій відбувся у вузькій долині між горами Херонеї та рікою Кефісом.
Беотійці під командою Феагена займали правий фланг. У центрі стояли загони коринфян, ахейців та інших союзників. Ліве крило зайняли афіняни.
У македонців на правому фланзі проти афінян став сам Філіпп. А на лівому фланзі проти беотійців виступив на чолі важкої кінноти його син, Олександр.
Обидва війська зійшлися на рівнині. Заблищали списи, задзвеніли мечі, хмарами полетіли з глухим стогоном стріли й дротики. Філіпп знав силу фіванців і, побоюючись за сина, стрімко рушив на афінян, щоб потім зайти в тил фіванським загонам. Він тіснив афінян, а його праве крило повільно відходило назад. Афіняни, побачивши це, кинулися на відступаючих. На радощах від такої легкої перемоги, вони, не озираючись, мчалися за македонцями, що відступали. І не бачили, що відбувається на полі бою. Олександр натиском своєї важкої кінноти прорвав фіванський фронт, і це одразу вирішило кінець битви. Зараз фіванцям потрібна була негайна допомога, але афіняни, засліплені перемогою, навіть не озирнулися на них. Фіванці змішалися, їхнього полководця Феагена вбили, і вони почали відступати безладно і майже без опору. Афіняни, побачивши, що їх обдурили, почали тікати.
(Воронкова Л. Сын Зевса. — М., 1971. — С. 100—102.)
Бесіда за питаннями
1. Як і коли сталася битва при Херонеї?
2. Чому греки зазнали поразки?
3. Чи могли греки перемогти?
4. Якими, на ваш погляд, були наслідки цієї битви для Греції?
Тест (кожна відповідь оцінюється у 2 бали)
1. Оберіть правильну відповідь.
Македонське царство розташовувалося:
а) на півночі Балканського півострова;
б) на півдні Балканського півострова;
в) у Малій Азії, неподалік від Мелету.
2. Оберіть найбільш важливі причини, чому Греція зазнала поразки в боротьбі з Македонією.
а) Не знайшлося людей, які пояснили б грекам небезпеку македонського вторгнення;
б) грецькі держави ворогували між собою;
в) усередині грецьких держав точилася запекла політична боротьба.
3. Оберіть поняття, якому відповідає опис.
Македонська фаланга складалася із 16 рядів. Перші шість рядів клали в бою довгі списи на плечі воїнів, що стояли в попередніх рядах. При цьому воїни останніх рядів стояли обличчям до супротивника. Її порівнювали із залізним звіром.
а) Фаланга;
б) трієра;
в) колона.
4. Поясніть значення вислову.
Філіппіки (походить від імені царя Філіпа) — це ... :
а) сильне відчуття;
б) пристрасний захист будь-чого;
в) гнівна викривальна мова.
5. Оберіть неправильну відповідь.
Із закликами об’єднатися та надати відсіч Філіппу Македонському звернувся до греків:
а) Перікл;
б) Демосфен;
в) Ісократ.
6. Знайдіть зайве.
Сильною армією македонського царя Філіппа робили:
а) застосування облогових башт;
б) використання метальних знарядь;
в) використання фаланги;
г) постійні тренування воїнів;
д) застосування військових суден нової конструкції.
Відповіді: 1 а). 2 б), в). 3. а). 4. в). 5. а), в). 6. д).
IV. Підбиття підсумків роботи. Оцінювання
Опрацювати матеріал параграфа; підготувати повідомлення про Олександра Великого.
Немає коментарів:
Дописати коментар