10 клас Практичне заняття. Міжнародні відносини в другій половині 1930-х рр. у світлі історичних джерел

 

Практичне заняття. Міжнародні відносини в другій половині 1930-х рр. у світлі історичних джерел

1.   Опрацюйте наведені документи. Визначте, які аспекти міжнародних відносин вони висвітлюють.

2.   Об’єднайтеся в малі групи за тематикою підготовлених завдань та обговоріть

Пригадайте з раніше вивченого

1.   Які чинники впливали на зміст міжнародних відносин у другій половині 1930-х рр.?

2.   Чому в другій половині 1930-х рр. політика «умиротворення» взяла гору над політикою колективної безпеки?

Мета

На підставі аналізу підготовлених повідомлень, презентацій та наведених джерел характеризувати міжнародні відносини другої половини 1930-х рр.

Завдання для підготовки до практичного заняття

1.   Підготувати повідомлення (презентації): 1) Політика «умиротворення»; 2) Політика колективної безпеки; 3) СРСР у системі міжнародних відносин 1930-х рр.

2.   Дати відповідь на питання: чому стало можливим розв’язування Другої світової війни?

Хід роботи

результати роботи над ними.

3.   Повідомте про спільні висновки, яких ви дійшли під час роботи в малих групах.

4.   Ознайомте клас із найкращими повідомленнями та презентаціями.

5.   Сформулюйте висновки відповідно до мети заняття.

Документи розповідають

Зі спогадів В. Черчилля про розмову з Й. фон Ріббентропом (1937 р.)

Одного разу в 1937 р. я зустрівся з німецьким послом в Англії Й. фон Ріббентропом. Наша бесіда тривала більше двох годин. Суть речей Й. фон Ріббентропа зводилась до того, що Німеччина прагне дружби з Англією. Німеччина оберігала б усю велич Британської імперії. Німці, мабуть, і попросять повернути їм німецькі колонії, але це не кардинальне питання. Було б важливіше, щоб Англія дала Німеччині свободу рук на сході Європи. Німеччині потрібен «життєвий простір». Тому вона змушена поглинути Польщу і Данцизький коридор. Що стосується Білорусії та України, то ці території абсолютно необхідні для забезпечення майбутнього існування німецького Рейху. Єдиного, чого німці просили б у Британської співдружності та імперії, — не втручатися.

Я одразу висловив свою впевненість у тому, що англійський уряд не погодиться надати Німеччині свободу рук у Східній Європі. Хоча ми ненавиділи комунізм не менш, ніж його ненавидів А. Гітлер, але Велика Британія ніколи б не втратила інтерес до долі континенту настільки, щоб дозволити Німеччині встановити своє панування над Центральною та Східною Європою. Й. фон Ріббентроп сказав: «У такому випадку війна неминуча. Іншого виходу немає. Фюрер на це відважився. Ніщо його не зупинить, і ніщо не зупинить нас».

Запитання до документа

1. Про які події і процеси в міжнародних відносинах йдеться? 2. Як формулюються позиції сторін у документі? 3. Яке обґрунтування позиції наведено в розмові? 4. Чи була війна неминучою?

 

Витяг із Додаткового протоколу Антикомінтернівського пакту

Підписуючи Угоду проти комуністичного «Інтернаціоналу», повноважні представники відносно цієї угоди домовилися про таке:

1)   відповідні влади обох Високих Сторін, що домовляються, підтримуватимуть тісне співробітництво у справі обміну інформацією про діяльність комуністичного «Інтернаціоналу», а також із приводу прийняття роз’яснювальних та оборонних заходів у зв’язку з діяльністю комуністичного «Інтернаціоналу»;

2)   відповідні влади Високих Сторін, що домовляються, вживатимуть у межах чинного законодавства суворих заходів проти осіб, які прямо чи опосередковано, всередині країни або за кордоном перебувають на службі комуністичного «Інтернаціоналу» чи служб його підривної діяльності;

3)   із метою полегшення означеного в пункті 1 співробітництва між відповідною владою обох Високих Сторін, що домовляються, буде засновано постійну комісію, у якій вивчатимуться та обговорюватимуться подальші оборонні заходи, необхідні для запобігання підривній діяльності комуністичного «Інтернаціоналу».

Запитання до документа

1. Чим було зумовлено підписання цього пакту? 2. Що стало основою для створення блоку агресивних держав? 3. Діяльність Комінтерну була причиною чи приводом до створення блоку агресивних держав? 4. Яким було ставлення правлячих кіл Англії та Франції до створення Антикомінтернівського пакту?

 

Телеграма військового аташе Франції в Польщі Ф. Мюсса до військового міністерства Франції (19 серпня 1939 р.)

Сьогодні впродовж трьох годин разом із британським військовим аташе ми мали розмову з генералом В. Стахевичем (начальник генштабу збройних сил Польщі), безрезультатно шукаючи формулу для компромісу.

Заповіт Ю. Пілсудського, заснований на історичних і географічних чинниках, забороняє навіть розглядати питання про вступ іноземних військ на польську територію. Тільки під час бойових дій це правило може бути пом’якшене.

Начальник штабу нагадав, що польська доктрина із цього питання добре відома й завжди залишалася незмінною.

Насамкінець, після згоди з Л. Беком було вирішено, що наша делегація в Москві може маневрувати так, наче перед поляками такого питання не ставилося…

Запитання до документа

1. У чому полягає суть заповіту Ю. Пілсудського? 2. Як позиція Польщі відбилася на англо-франко-радянських переговорах військових місій? 3. Чому Польща дотримувалася саме такої позиції? 4. Позиція Польщі була причиною чи приводом до зриву англо-франко-радянських переговорів?