Архітектура та образотворче мистецтво
Очікувані результати
Після цього уроку учні зможуть:
● називати імена найвідоміших діячів культури;
● наводити приклади поширення реформаційних ідей в українському суспільстві, впливу гуманізму та ролі історичних діячів доби в розбудові української культури;
● показувати на карті місця найважливіших подій та найбільш визначні культурні пам'ятки;
● розпізнавати та описувати визначні культурні пам'ятки.
Тип уроку: засвоєння нових знань та вмінь.
ХІД УРОКУ
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ УРОКУ
Повідомлення теми та мети уроку.
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ Історичний диктант
1. Наприкінці XVI ст. українські землі входили до складу: ... ... , ... ... та ... .
2. У цей період відбувалось формування нового стану українського суспільства — ... .
3. Тяжкий національний гніт, зростаюча загроза ополячення й окатоличення, складне становище української православної церкви, спустошливі напади турок і татар ... впливали на розвиток української культури.
4. У побуті, під час написання судових та урядових документів, полемічних та ораторських творів, поезій, літописів використовували ... мову, а церковні ж книжки писали ... мовою.
5. Першою відомою книгою Святого Письма, що була написана тогочасною народною мовою, стало
6. Реформаційний рух зумовив появу в Україні ... та ... шкіл.
7. Найбільш відомими православними навчальними закладами тогочасної України були ... та ... .
8. Засновником Острозької академії був Це був перший ... навчальний заклад на території України.
9. 1574 р. з’явилися перші друковані в Україні книги — ... і ... .
10. Найбільш досконалим виданням І. Федорова стала надрукована 1581 року церковнослов’янською мовою . . .
11. Історичні твори, у яких з позицій середньовічного світогляду описані події за роками, називають — . .
12. До середини XVII ст. в українських землях діяло ... друкарень.
13. Що об’єднує найбільші міста першої половини XVII ст.: Львів, Київ, Меджибіж, Острог, Біла Церква, Кам’янець-Подільський, Острог, Луцьк, Кременець? (Магдебурзьке право)
III. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Бесіда
1. За яких умов розвивалася українська культура другої половини XVI ст.?
2. Які чинники мали значний вплив на її розвиток?
3. Пригадайте основні досягнення української освіти, книгодрукування та літописання.
4. Чи можна стверджувати, що в цей період українська культура переживала період піднесення?
2-га група. Під керівництвом учнів-консультантів, користуючись підручником, опрацьовує питання «Розвиток скульптури та живопису».
Матеріали до уроку
Архітектура й містобудування
Головним напрямком в розвитку архітектури XVI ст. залишається будівництво оборонних споруд. Це пояснюють низкою причин:
● постійна загроза несподіваних нападів турків та татар;
● часті війни, які доводилося вести українському населенню;
● активне проникнення іноземних держав в українські землі.
За таких умов ознак оборонної архітектури набували навіть церковні споруди. Майже в усіх містах і містечках зводили фортеці, які називали замками. Більшість українських замків були дерев’яними, зокрема й Київський. Їх оточували земляними валами, всередині яких були дерев’яні зруби. Поверх валу будували зрубні стіни. Замки мали високі вежі з бійницями в декілька ярусів. Перед валом викопували глибокий рів. Якщо дозволяли природні умови, то його заповнювали водою. Єдиним шляхом до замку були ворота з підйомним мостом.
Міцнішими, порівняно з дерев’яними фортецями, були кам’яні замки. Вони, зокрема, існували в Кременці, Луцьку, Кам’янці- Подільському, Львові. Добре укріпленими фортецями були монастирі.
Часто під замками розташовували міські поселення, захищені дерев’яним частоколом, — парканом або острогом. Від ринкової площі в різні боки розходилися міські вулиці. За парканом і острогом починалося неукріплене передмістя.
Міщанські будинки були переважно дерев’яними. На Волині, Поділлі та Галичині житлові споруди зводили також з каменю і цегли. Таким чином, у XVI ст. активно розвивається ще один напрямок в архітектурі — містобудування. Відбудовуються старі міста, виникають нові. Серед старих міст особливо швидко відбувалась забудова Львова, Дрогобича, Кам’янця, Острога. Серед нових — швидко зростають Броди, Станіслав (нинішній Івано-Франківськ), Бережани, Тернопіль, які спочатку виникли як фортеці великих землевласників, а згодом перетворилися на великі міста. Звісно, процес містобудування в різних куточках України відбувався неоднаково. Відомо, що південь зазнавав регулярних нападів турків та татар, які супроводжувалися розоренням українських земель, тому умови для містобудування тут були не дуже сприятливими. Більш вигідними для появи нових міст були західноукраїнські землі, які були віддаленими від кочового Степу.
Забудову міста вели за таким планом: у центрі розташовувалася ринкова площа у вигляді прямокутника з ратушею посередині, далі у формі чіткої геометричної сітки розміщувалися квартали та вулиці. З усіх боків місто обносили мурами, ровами й валами, які споруджували для виконання захисної функції. На мурах зводили оборонні вежі, також вони мали декілька в’їзних воріт — брам.
Внутрішня забудова була щільною, бо з усіх боків місто було оточене захисними мурами. Тому будинки в місті були багатоповерховими і розташовувалися дуже близько один до одного, адже для їх будівництва відводили невеличкі ділянки землі. Будували їх з каменю, тому й називали їх кам’яницями. Кожну кам’яницю оздоблювали своєрідним різьбленням, скульптурами, архітектурними прикрасами, що надавало їй неповторності. Тому всі кам’яниці були зовні несхожими і відрізнялися одна від одної.
На містобудування XVI ст. впливала культура європейського Відродження, особливо це стосувалось міст Західної України. Дуже часто проекти забудови українських міст замовляли архітекторам з Європи. Ці майстри поєднували європейські ідеї з місцевими традиціями.
Унікальним зразком такого поєднання є львівські споруди: каплиці Боїмів та Кампіанів, будинок Корнякта, Чорна кам’яниця, Успенська церква, каплиця Трьох Святителів, вежа Корнякта та ін. Характерними ознаками цих архітектурних споруд є: розкішне різьблення, художні рослинні орнаменти, поєднання релігійних та реалістичних зображень — усе це елементи ренесансного архітектурного стилю. Відомими архітекторами цього періоду були: Петро Красовський, Павло Римлянин, Войтех Капінос, Амброджо Прихильний, Петро Барбон та ін.
Скульптура та живопис
Важливим досягненням стала поява монументальної скульптури. Переважно скульптурні зображення застосовували для оздоблення архітектурних споруд. Наприклад, львівські споруди Чорної кам’яниці, будинку Корнякта, каплиці Трьох святителів, Успенської церкви прикрашали скульптурними рельєфами та пишним різьбленням. Мають скульптурні різьблення і львівські каплиці — Кампіанів та Боїмів.
Інший напрямок у розвитку скульптури, який набув поширення у XVI ст., це — скульптурний портрет, що виконував функцію надгробного пам’ятника. Виконували такі скульптурні портрети на замовлення представників влади, великих магнатів, купців з метою увічнення образу померлого. 1579 року в Успенському соборі Києво- Печерської лаври було встановлено надгробок князя К. І. Острозького, одягненого в лицарські обладунки.
Основними видами живопису в Україні залишався церковний настінний розпис — фреска та іконопис. Їхніми основними темами були Страшний Суд, Різдво Христове, Успіння Богородиці. Проте з’являються нові ознаки, оскільки багатьом іконам тогочасним було
притаманне відображення елементів реального світу. Наприклад, на іконах Преображення із Яблунева та Воскресіння з Рави-Руської поряд з релігійними сюжетами присутнє зображення природи: гір зі стрункими смереками та синіми схилами. Дедалі частіше зображення на релігійних образах набували портретних ознак. Великої майстерності досягли українські митці у створенні іконостасів, хоча це вимагало великого таланту й неабиякої майстерності, адже в них поєднувалися живопис, архітектура й декоративне різьблення. Під час виготовлення іконостасів часто поєднувалися ідеї Ренесансу з самобутніми ознаками української культури. До шедеврів українського мистецтва належить іконостас львівської Успенської церкви. Ікони для нього малювали видатні львівські художники Федір Сень- кович га Микола Петрахнович.
На фресках також поряд з релігійними мотивами з’явилися побутові деталі, зображення сучасників — церковних ієрархів.
Крім церковного, розвивався і світський живопис. Світське малярство набувало ознак реалістичного мистецтва. За тієї доби з’явилися портрет, історичний, батальний живописи, пейзаж. Особливого поширення набуває портретний жанр. У цей час були написані портрети князя Костянтина Острозького, львівського купця Костянтина Корнякта, руського воєводи Яна Даниловича. Талановитим художником-портретистом був Микола Петрахнович зі Львова.
Високого рівня розвитку досягла мініатюра — виконаний фарбами малюнок, що прикрашав рукописні книги. Особливою майстерністю вирізняються мініатюри Пересопницького Євангелія (1556-1561), на яких зображено чотирьох євангелістів. Наприкінці XVI ст. у мініатюрах почали поєднувати плетінчастий і рослинний орнаменти (візерунки), у яких були присутні народні мотиви.
Із розвитком книгодрукування в художньому оформленні книг почали використовувати гравюру. Так називають зроблений на папері відбиток зображення, вирізаного на дошці. Сюжети для гравюр брали з Євангелія. Високою майстерністю відзначалися також гравюри «Апостола» та Острозької Біблії. Своїми гравюрами уславилася друкарня Києво-Печерського монастиря. Світська гравюра з’явилася пізніше — на початку XVII ст.
Робота з візуальними джерелами
Розглянути ілюстрації (використовують ілюстрації підручника або роздруковані учителем) і дати відповіді на запитання.
1-ша група. Ілюстрації «Троїцький монастир під Острогом» та «Покровська церква в Сутківцях».
Троїцький монастир під Острогом
Покровська церква в Сутківцях
Запитання
Які на вигляд були тогочасні церкви та монастирі? Чому?
2-га група. Ілюстрації «Замок у Бережанах» та «Одеський замок».
Замок у Бережанах
Олеський замок (сучасний вигляд згори)
Запитання
1. Чому в цей період широкого розмаху набуло будівництво оборонних споруд?
2. Які регіони України мали найбільшу кількість оборонних споруд? Чому саме вони?
3-тя група. Ілюстрації «Кам’яниці площі Ринок у Львові», «Будинок Корнякта у Львові», «Аркада — лоджія будинку Корнякта».
Запитання
1. Що таке кам’яниця?
2. Розглянувши ілюстрації, визначте, які ознаки доби Відродження втілено у спорудах західноукраїнських міст.
4-та група. Ілюстрації «Скульптура фасаду каплиці Боїмів у Львові», «Надгробок київського воєводи Адама Киселя».
Запитання
У чому полягали особливості розвитку української скульптури у другій половині ХVІ — на початку XVII ст.?
5-та група. Ілюстрації «Титульний аркуш Острозької Біблії», «Мініатюра з Пересопницького Євангелія», «Портрет Костянтина Корнякта», «В’їзд Ісуса Христа до Єрусалима. З іконостаса П’ятницької церкви у Львові» і дати відповіді на запитання.
Запитання
1. На основі цих ілюстрацій визначте, які види живопису розвивались в Україні в цей період.
2. Стисло охарактеризуйте кожен з них.
V. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ
Робота з таблицею
Скласти узагальнювальну таблицю «Основні досягнення української архітектури, скульптури та живопису».
Орієнтовний вигляд таблиці
Архітектура | Скульптура | Живопис |
1. Будівництво оборонних споруд — замків і фортець. 2. Поява нового виду оборонних споруд, оборонних палаців. 3. Містобудування. 4. Поява кам’яниць | 1. Монументальна скульптура. 2. Скульптурні рельєфи та пишні різьблення. 3. Скульптурний портрет | 1. Церковний настінний розпис — фреска. 2. Церковний живопис — іконопис. 3. Створення іконостасів. 4. Світський живопис — портретний жанр. 5. Книжкова мініатюра. 6. Гравюра |
VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Опрацювати відповідний матеріал підручника.
Немає коментарів:
Дописати коментар