7 клас всесвітня історія

 

Тема. Практичне заняття «Вплив перших середньовічних імперій на європейську історію».

Мета: з'ясувати прояви впливу перших середньовічних імперій на європейську історію; закріпити теоретичні знання учнів, здобуті впродовж вивчення теми; розвивати аналітичні здібності учнів; виховний аспект уроку реалізується на підставі осмислення семикласниками процесів формування європейської історії в епоху Середньовіччя; спонукати учнів до подальшого поглиблення своїх знань.

Тип уроку: застосування набутих знань.

Обладнання: підручник, атлас, матеріали, підготовлені до практичного заняття.

Структура уроку

I. Організація навчальної діяльності

II. Перевірка домашнього завдання

III. Актуалізація опорних знань

IV. Проведення практичного заняття

V. Закріплення нових знань

VI. Підсумки уроку

VII. Домашнє завдання

Хід уроку

І. ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Учитель оголошує учням тему практичного заняття, інформує про заплановані форми роботи.

II. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ

І ВАРІАНТ

Дидактична гра «Чи знаєте ви...»

Правила гри. Учні дають короткі відповіді на 6—12 запитань (залежно від обсягу матеріалу), які диктує вчитель. Гру можна проводити з окремими учнями, групою учнів або з усім класом. В усній формі вона виконуватиме роль своєрідної інтелектуальної гімнастики, а в письмовій (учні відповідають на аркушах, які перевіряються за зразком) — дозволить швидко перевірити знання всього класу.

1. Ким була більшість населення Аравійського півострова за способом життя?

2. Назвіть п’ять основних положень, яких повинен дотримуватися мусульманин.

3. Які території завоювали араби за перших халіфів?

4. Яке місто стало столицею Арабського халіфату за Аббасидів?

5. Які три основні види податків існували в Арабському халіфаті?

6. У розвиток яких наук араби зробили найвагоміший внесок?

II ВАРІАНТ

Бесіда за запитаннями

1. Охарактеризуйте природні умови й населення Аравійського півострова.

2. Визначте причини появи ісламу та його основні положення.

3. Охарактеризуйте завоювання арабів за перших халіфів.

4. Чим уславилися Омейяди та Аббасиди?

5. Якими були особливості суспільного ладу Арабського халіфату?

6. Охарактеризуйте здобутки й досягнення арабської культури.

7. Порівняйте іслам і християнство. Що в цих двох віровченнях спільного, а що відмінного?

III. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Бесіда за запитаннями

1. Що таке імперія?

2. Які імперії Стародавнього світу вам відомі?

3. Яким був вплив імперій Стародавнього світу на тогочасну історію?

IV. ПРОВЕДЕННЯ ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ

Робота в групах

Учитель об’єднує учнів у три групи, кожна з яких працює над завданням із подальшим представленням результатів своєї роботи класу.

Завдання першої групи

1. Розгляньте карту «Імперія Карла Великого» й визначте:

1) які регіони були охоплені її впливом;

2) які регіони були перетином її інтересів (впливу) з іншими імперіями.

2. Як впливало існування імперій на розвиток релігій? Яку роль відігравав релігійний чинник у їх конфліктах з іншими імперіями?

Завдання другої групи

1. Розгляньте карту «Візантійська імперія» й визначте:

1) які регіони були охоплені її впливом;

2) які регіони були перетином її інтересів (впливу) з іншими імперіями.

2. Які культурні досягнення можна вважати символами Візантійської імперії, імперії Карла Великого й Арабського халіфату?

Завдання третьої групи

1. Розгляньте карту «Виникнення ісламу. Арабський халіфат» й визначте:

а) які регіони були охоплені його впливом;

б) які регіони були перетином його інтересів (впливу) з іншими імперіями.

2. Як вплинули три великі імперії Середньовіччя на розвиток:

а) державотворення;

б) суспільних відносин?

V. ЗАКРІПЛЕННЯ НОВИХ ЗНАНЬ

Метод «Мозковий штурм»

Учитель пропонує учням колективно сформулювати й записати у вигляді плану основні прояви впливу перших середньовічних імперій на європейську історію.

VI. ПІДСУМКИ УРОКУ

Учитель пропонує учням по черзі висловити свою думку щодо того, чого вони навчилися і про що дізналися на уроці.

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Підготуйтеся до уроку узагальнення й тематичного контролю за розділом «Перші середньовічні держави».

9 клас всесвітня історія

Тема. Практична робота № 1. Утвердження принципів громадянського рівноправ'я: від «Декларації прав людини і громадянина» до «Цивільного кодексу» Наполеона.

Мета: дослідити зміст документів Великої Французької революції, розвивати уміння працювати з історичними джерелами, статистичними даними, біографічними відомостями; проаналізувати фактичний матеріал, показати компетентність у використанні правових знань, сприяти формуванню позиції свідомого громадянина.

Тип уроку: бінарний урок (всесвітня історія та правознавство) практичне заняття.

Обладнання: ноутбук, мультимедійний проектор та екран (мультимедійний комплекс), підручник,  ілюстративний матеріал, картки.

Основні поняття і терміни: громадянське рівноправ’я, Декларація прав людини, Просвітителі, Цивільний кодекс, якобінці, Конституція, диктатура, майновий ценз, монархія, республіка.

Хід уроку

1.     Організація навчальної діяльності.

Вчитель: Добрий день! Ми закінчили вивчення теми «Велика Французька Революція».

На сьогоднішньому уроці, тема якого «Утвердження принципів громадянського рівноправ'я: від «Декларації прав людини і громадянина» до «Цивільного кодексу» Наполеона, ви повинні, аналізуючи фактичний матеріал Великої Французької Революції дослідити зміст документів, встановити відповідність статей цих документів принципам громадянського рівноправ’я. І показати свою компетентність при використанні правових знань у своєму житті.

(План уроку записаний на дошці)

 

План уроку

1. Вплив ідей Просвітництва на формування громадянського рівноправ’я.

2. Дослідження документів, які закріплюють принципи громадянського рівноправ’я.

3. Виступ блогерів.

4. Робота з правовою термінологією, як основою у формуванні компетентностей на уроках історії та права.

5. Підсумки роботи групи експертів- політологів над проблемним питанням.

Весь контекст змісту уроку дасть змогу відповісти на проблемне питання: «Чому принципи громадянського рівноправ’я важливі для розвитку суспільного життя в демократичній країні?»

2.     Актуалізація опорних знань.

1.                Давайте згадаємо ідеї Французьких просвітителів, щодо суспільно – політичних змін в державному устрої.

( робота групи експертів)

(На дошці слайди портретів просвітителів та зміст ідей.)

2.                 Вчитель.  Пропоную згадати історичні обставини, події Великої Французької революції за допомогою "мозкового штурму" дати відповіді на питання:

1.  Що таке громадянське рівноправ’я?

2.  Коли і як було прийнято «Декларацію прав людини».

3.  Як «Декларація прав людини» втілювала в своїх положеннях принципи громадянського рівноправ’я?

4.  Коли і за яких історичних обставин з" явився «Цивільний кодекс».

5.  Яке відображення знайшли принципи громадянського рівноправ’я в «Цивільному Кодексі»?

Вчитель заслуховує відповіді учнів, підводить підсумки мозкового штурму .

Вчитель:  Зараз ми надамо слово групі учнів, які займались вивченням висловів Наполеона.( цими висловами можуть бути наступні:

Велика політика - лише здоровий глузд застосований до великих справ.

У політиці немає серця, лише голова.

Народ без релігії - корабель без компасу.

Військо баранів, очолюване левом,завжди отримає перемогу над військом левів, очолюваним бараном.

Хто стоїть високо і у всіх на очах, не повинен дозволяти собі різких рухів.

Група знайомить учнів з своєю роботою і пропонує учням питання для роздуму:

1.Наприкінці свого життя Наполеон сказав: «Моя справжня слава не є в 40 виграних мною битвах… проте не буде і не може бути забутим мій Цивільний кодекс».

2.Чим, на вашу думку, була обумовлене це переконання?

(учні висловлюють свої думки.)

Під час своєї відповіді учні повинні зазначити, що суспільство втомилося від війни і влада демонструє бажання підтримати буржуазію, підприємців. Слова Наполеона показують,що він розуміє, яким важливими для приватних власників є закріплення економічних прав. Для суспільства це - остаточне закінчення феодалізму і сподівання на процвітання в майбутньому.)

Вчитель:  переходимо до наступного етапу уроку.

Під час вивчення теми "Велика Французька Революція" учні отримали завдання написати есе.( Теми есе: "Права людини і громадянина в якобінській Франції"."Що для мене "Декларація...., Цивільний кодекс?")

Тепер пропонуємо групі учнів, які виклали свої роздуми в соціальну мережу, поділитися змістом своєї блогерської роботи.

Сьогодні серед молоді дуже велику популярність мають блогери.

Виступ блогерів.

Вчитель. Дякую за роботу, ваша думка і оцінка нам дуже важливі.

3.  Вчитель правознавства.

Для роботи з наступними документами, пропоную згадати поняття, які ми вивчили на уроках правознавства.

Вчитель проводить гру" Шифрувальник "

( диктатура, імперія, революція, монархія, республіка, конституція, декрет, майновий ценз)

Кожна група отримує зашифровані поняття.

Вам треба їх розшифрувати та дати визначення.

Серед розшифрованих понять ми зустріли поняття монархія і республіка. Поясніть значення понять,в чому різниця між ними.

4.  Вчитель ділить клас  на дві групи і пропонує наступне завдання: дослідити документи і навести аргументи "за" та "проти", що свідчать  утвердження  принципів громадянського рівноправ’я у Франції в період між появою «Декларації та Цивільного кодексу".

( при виконанні завдання учні користуються електронними носіями інформації)

Перша група досліджує Конституцію 1791 року та конституцію 1795 року

Друга група досліджує Конституцію1793року та конституцію 1799року.

У відповідях учнів повинні прозвучати тези

(Конституція 1791 року проголосила у Франції конституційну монархію (форма державного правління), у виборчій системі активно застосування майновиї обмежень, поділ на "активних" і "пасивних"

Конституція 1793року проголосила республіку( народ носій влади), Скасовано поділ на "активних" і "пасивних", виборче право мають всі чоловіки, які досягли 21 віку. Гарантувались права людини. Але в дію ця конституція впроваджена не була. Встановлення якобінської диктатури.

Конституція 1795 року проголосила збереження республіки, запровадила майновий ценз, скасовувала загальне виборче право, вводилась двоступенева виборча система.

Конституція 1799 року формально визнавала республіку, реально закріплені переважаючі інтереси промислової та фінансової буржуазії. Не містила Декларації прав людини, загальне виборче право, але багатоступенева система виборів.)

Вчитель. Ми з вами  проаналізували історичні умови, дослідили зміст документів, встановили відповідність принципам громадянського рівноправ’я. Але дуже важливо, щоб ви вміли застосувати набуті знання у житті, вміли чітко формулювати своє ставлення, визначати позицію щодо подій в державі і світі.

Перейдемо до обговорення проблемного питання:

«Чому принципи громадянського рівноправ’я важливі для розвитку суспільного життя в демократичній країні?»

Надаємо слово групі – політологів.

Очікуваний результата ( рефлексія). Учні у відповідях зазначають принципи громадянського рівноправ’я.

Вчитель:

Давайте подумаємо, де для вас є актуальними принципи громадянського рівноправ’я у вашому житті.

Метод "закінчи речення...".    Я можу......

( варіанти відповіді)

·     приймати участь у  громадських організація;

·     бути волонтером;

·     бути членом шкільного самоврядування;

·     дискутувати з адміністрацією школ;

·     писати статті в газети, журнали;

·     бути блогером;

·     відкрити рахунок в банку;

·     стати приватним підприємцем;

·     приймати участь в опитуваннях;

·     приймати участь в громадських проектах;

Вчитель.Отже, ми впоралися з поставленими завданнями. Вам вдалося показати розуміння всієї важливості і значимості принципів громадянського рівноправ’я для розвитку демократичного суспільства. І нам би дуже хотілося, щоб сьогоднішній урок сприяв формуванню у вас активної життєвої позиції, яка допоможе стати дієвими громадянами нашого суспільства.

3.     Домашнє завдання.

10 історія Україна

 

§ 15-16. Утворення Української Народної Республіки. Протистояння національно-патріотичних сил і більшовиків

Проголошення Української Народної Республіки, наміри будувати федеративні відносини з іншими національно-державними утвореннями колишньої Росії на засадах єднання демократично-соціалістичних сил, заходи в соціально-економічній і політичній сферах (скасування поміщицької власності на землю, запровадження 8-годинного робочого дня та інші положення Третього Універсалу) М. Грушевський назвав «грандіозною програмою» для подальшої діяльності керманичів Української революції - Центральної Ради й Генерального секретаріату. Проголошення Третього Універсалу стало, безперечно, визначною віхою Української революції. Проте у відкриту боротьбу з УЦР вступили більшовики. Керівники УНР не уявляли собі (як і всі їхні сучасники) масштабів небезпеки більшовицької диктатури. Контрольовані Петроградом червоногвардійські загони готувалися до воєнного походу в Україну. Для цього була вигадана підступна формула «радянської Центральної Ради», що за нею маскувалося вторгнення. 24-25 (11-12) грудня 1917 р. у Харкові пройшов інсценізований Перший Всеукраїнський з’їзд рад робітничих і солдатських депутатів. На ньому Україну оголосили Республікою рад робітничих, солдатських і селянських депутатів. На її територію поширювалися декрети й розпорядження радянського уряду Росії.

1. Як вплинули жовтневі події в Петрограді на становище в Україні. Що передбачав Третій універсал

Політична ситуація в Україні докорінно змінилася після повалення Тимчасового уряду і створення Раднаркому в Петрограді. У Києві сформувалися три табори, кожен із яких протистояв двом іншим. Табір прибічників поваленого уряду об’єднав усі загальноросійські партії, крім більшовицької, і мав реальною опорою штаб Київського військового округу (КВО). Більшовики спиралися на ради робітничих і солдатських депутатів. Центральна Рада протистояла штабу КВО і більшовикам одночасно.

Урочисте відкриття Третього Всеукраїнського військового з’їзду на Софійській площі в Києві. У центрі (зліва направо): С. Петлюра, В. Винниченко, М. Грушевський. 2 листопада (20 жовтня) 1917 р.

Штаб КВО блокував Маріїнський палац, у якому розташовувався утворений більшовиками ревком, і заарештував майже всіх його членів. Однак більшовики створили новий ревком і почали бої, переважно на Печерську, біля заводу «Арсенал». Сутички тривали три дні, аж поки комісія з представників більшовицького ревкому, Центральної Ради, штабу КВО і Міської думи не розробила умови припинення вогню. Командування КВО звільнило заарештованих ревкомівців, вивело з міста війська й розформувало добровільні офіцерські дружини. Поле бою залишилося за Центральною Радою. Генеральний секретаріат призначив тимчасовим начальником КВО члена Генерального військового комітету підполковника В. Павленка.

Центральна Рада готувалася до Українських Установчих зборів, сподіваючись через загальні, прямі й рівні вибори шляхом таємного голосування утвердити підвалини нового суспільного устрою України. Натомість більшовики прагнули скористатися своєю тимчасовою популярністю в масах, щоб перетворити Центральну Раду за російським зразком на Центральний виконавчий комітет (ЦВК) рад України. Центральна Рада мала намір віддати завойовану владу демократично обраним депутатам Установчих зборів, а більшовики - встановити диктатуру однієї партії під виглядом диктатури пролетаріату.

Очільники УЦР усвідомлювали небезпеку. Потрібні були рішучі дії для утвердження державних прав українського народу. На скликання надзвичайної сесії Центральної Ради не залишалося часу.

Пізно ввечері 19 (6) листопада зібралася Мала Рада. Від імені керівництва Ради й Генерального секретаріату М. Грушевський подав на затвердження текст Третього Універсалу. З 47 членів Малої Ради, присутніх на засіданні, поіменно за Універсал висловилися 42 (усі - українці та євреї), проти - жодного голосу, утрималося п’ятеро (меншовики, російські есери, представник Польського демократичного централу). Голосували вже після опівночі. Отже, Третій Універсал датований 20 (7) листопада 1917 р.

Перед Третім Універсалом. Художник П. Коцький. Київський сатиричний часопис «Ґедз». Листопад 1917 р.

» Прокоментуйте шарж.. Яку ідею, на вашу думку, намагався донести його автор?

» 1. Порівняйте Третій Універсал з Першим. Які принципово нові положення з’явилися в Третьому Універсалі? » 2. Поміркуйте, чому майже всі сучасники в написаних згодом працях зазначали, що третій конституційний акт Центральної Ради не мав такого впливу на суспільство, як перший.

2. Якою була внутрішня та зовнішня політика Центральної Ради після проголошення УНР

Програма проголошених Третім Універсалом перетворень охоплювала доволі широке коло нагальних питань. Найбільше дискусій спричиняло земельне законодавство.

Падіння Тимчасового уряду актуалізувало питання державних кордонів. Третій Універсал, зокрема, проголосив: «До території Народної Української Республіки належать землі, заселені у більшості українцями: Київщина, Поділля, Волинь, Чернігівщина, Полтавщина, Харківщина, Катеринославщина, Херсонщина, Таврія (без Криму). Остаточне визначення границь Української Народної Республіки, як щодо прилучення частин Курщини, Холмщини, Вороніжчини, так і суміжних губерній і областей, де більшість населення українське, має бути встановлене по згоді зорганізованої волі народів».

Кубань виявилася поза увагою Центральної Ради невипадково. 6 листопада (24 жовтня) Крайова рада Кубанської області оголосила себе вищим органом влади, створила Законодавчу раду, обрала військового отамана і уряд. Поважаючи волю кубанських козаків, Центральна Рада не висунула претензій на цю частину української етнічної території.

Групове фото учасників Першого Курултаю кримськотатарського народу. Грудень 1917 р.

У кримському питанні лідери Центральної Ради виходили з міркувань про майбутній федеративний устрій нової демократичної Росії, до складу якої мали б увійти як Україна, так і Крим. Півострів не був українською етнічною територією. Тільки під час звільнення України від більшовиків навесні 1918 р. уряд УНР усвідомив важливість володіння півостровом і Чорноморським флотом.

9 грудня (26 листопада) 1917 р. у Бахчисараї відкрився Курултай (з’їзд) кримськотатарського народу. На депутатські посади на демократичних засадах було обрано 76 осіб, серед них 4 жінки. Курултай розглянув питання про державний устрій Криму; взаємовідносини кримських татар із представниками інших національностей півострова; про форму і структуру кримськотатарського національного уряду. Учасники Курултаю сформували національний парламент - Меджліс - та уряд - Директорію у складі 5 осіб, проголосили утворення Кримської Народної Республіки та ухвалили Конституцію. У такому статусі - з національним кримськотатарським урядом та Радою народних представників, що діяла паралельно, Крим проіснував до кінця січня 1918 р., аж поки на його територію не вдерлися більшовики.

На початку листопада 1917 р. УЦР зголосилася на пропозицію Галицько-Буковинського комітету допомоги жертвам війни про формування Галицько-Буковинського куреня січових стрільців із військовополонених галичан. У січні 1918 р. він налічував майже 600 вояків, отримав нову назву - Курінь січових стрільців. Командир - полковник Євген Коновалець, начальник штабу - підполковник Андрій Мельник.

Словник

Січові стрільці - військова частина доби Української революції, створена українцями - військовополоненими австро-угорської армії, одна з найбільш боєздатних і дисциплінованих в Армії УНР.

3. З якою метою Рада народних комісарів надіслала «Маніфест до українського народу з ультимативними вимогами до української Ради»

17 (4) грудня 1917 р. новий більшовицький уряд у Росії Рада народних комісарів (РНК) надіслав до Києва «Маніфест до українського народу з ультимативними вимогами до Української Ради». За цим документом РНК, з одного боку, визнавала УНР та право «національної незалежності українського народу», а з іншого - відмовлялася сприймати «Раду як повноважного представника трудящих і експлуатованих мас Української республіки», оскільки остання не визнавала радянської влади в Україні.

Проаналізуйте документ за запитаннями. » 1. Які рядки документа свідчать про рішучі наміри більшовиків щодо УЦР? » 2. Чим зумовлені такі настрої? » 3. Якими, на вашу думку, є справжні причини конфлікту радянської Росії та Української Народної Республіки? » 4. Як слід розуміти рядки ультиматуму про визнання УНР, її права відділитися від Росії? » 5. Які події передували ультиматуму Раднаркому? » 6. Поясніть, чому Центральна Рада: а) відкликала українські частини з фронту, отримавши звинувачення у дезорганізації фронту; б) роззброїла радянські війська.

Словник

Ультиматум (від лат. ultimatum - доведене до кінця) - категорична вимога, невиконання якої у стислі терміни загрожує розірванням дипломатичних відносин, застосуванням сили тощо.

«...Соціалістичний уряд Росії, Рада Народних Комісарів ще раз підтверджує право на самовизначення за всіма націями, які гнобилися царатом і великоруською буржуазією, аж до права цих націй відділитися від Росії.

Тому ми. Рада Народних Комісарів, визнаємо народну Українську Республіку, її право зовсім відділитися від Росії або вступити в договір з Російською Республікою про федеративні й тому подібні взаємини між ними.

Усе, що стосується національних прав і національної незалежності українського народу, визнається нами, Радою Народних Комісарів, негайно ж, без обмежень і безумовно...

Ми обвинувачуємо Раду в тому, що, прикриваючись національними фразами, вона веде двозначну буржуазну політику, що давно вже виявляється в невизнанні Центральною Радою Совєтів і Совєтської влади на Україні (між іншим, Центральна Рада відмовилась скликати, на вимогу Совєтів України, крайовий з'їзд українських Совєтів негайно). Ця двозначна політика, що позбавляє нас можливості визнати Раду як повноважного представника трудящих і експлуатованих мас Української Республіки, довела Раду саме останнім часом до кроків, що означають знищення всякої можливості угоди» (В. Ленін, Л. Троцький, Й. Сталін).

4. Чим завершився Всеукраїнський з'їзд рад у Харкові

Більшовики зрозуміли, що зможуть досягти своїх цілей тільки тоді, коли з’їзд рад проводитиметься у місті, контрольованому їхніми військами. Радянські війська під командуванням Володимира Антонова-Овсієнка почали війну проти УНР. На Харківщині за підтримки місцевих червоногвардійців вони роззброїли український гарнізон. 23 (10) грудня більшовики й ліві есери сформували Харківський воєнно-революційний комітет, що перебрав на себе владу.

127 делегатів Київського з’їзду рад, які перебували на більшовицькій платформі, переїхали до Харкова, об’єдналися з делегатами обласного з’їзду рад Донбасу та Криворіжжя і 24 (11) грудня «відновили» роботу Всеукраїнського з’їзду рад. На харківському з’їзді була представлена менше ніж третина наявних в Україні рад. Делегатів від селянства майже не було, хоч воно становило понад 80 % населення. Проте з’їзд оголосив себе представником інтересів усього українського народу і 25 (12) грудня 1917 р. проголосив Україну республікою рад робітничих, солдатських і селянських депутатів.

Більшовики в Харкові. 1917 р.

Харківський з’їзд затвердив Центральний виконавчий комітет рад України у складі 41 особи (з них 35 - більшовики). ЦВК сформував перший радянський уряд України Народний секретаріат. До його складу ввійшли С. Бакинський, Є. Бош, В. Затонський, Ю. Коцюбинський, Ф. Сергєєв (Артем), М. Скрипник та ін. Назва уряду була калькою не з петроградського Раднаркому, а з київського Генерального секретаріату. Назву новоствореної держави більшовики не змінили - Українська Народна Республіка.

ПЕРЕВІРТЕ, ЧОГО НАВЧИЛИСЯ

1. Установіть хронологічну послідовність подій: » Утворення першого радянського уряду України - Народного секретаріату » Ухвалення Центральною Радою Третього Універсалу » Курултай кримськотатарського народу. Проголошення Кримської Народної Республіки.

2. Покажіть на карті територію автономної України в кордонах, окреслених «Інструкцією Тимчасового уряду Генеральному секретаріату» від 4 (17) серпня 1917 р., та УНР у кордонах, заявлених Третім Універсалом УЦР. У чому полягають основні розбіжності, з чим вони пов’язані?

3. Складіть речення, використавши поняття та терміни: Українська Народна Республіка, Генеральний секретаріат, Народний секретаріат, Курултай, ультиматум, Галицько-Буковинський курінь січових стрільців.

4. Які з положень відображають зміст Третього Універсалу УЦР?

» Визначено територію УНР. » Викладено основні вимоги УЦР до Тимчасового уряду, які були відкинуті останнім. » Декларовано, що в УНР забезпечуватимуться всі демократичні свободи. » Проголошено автономію України, зазначено невіддільність України від Росії. » Зафіксовано уповноваження УЦР очолювати організацію державного ладу автономної України. » Ліквідовано право приватної власності на землю (з передачею великих землеволодінь без викупу у власність безземельних або малоземельних селян). » Проголошено УНР, яка зберігала федеративний зв’язок із Російською республікою. » УЦР узяла зобов’язання подати Тимчасовому уряду на затвердження склад Генерального секретаріату як найвищого крайового органу управління.

5. Розкрийте зміст «Маніфесту до українського народу з ультимативними вимогами до Української Ради» за планом:

» 1. Ставлення РНК до самовизначення народів. » 2. Взаємовідносини РНК з Центральною Радою. » 3. Ставлення до перспективи конфлікту РНК і УНР.