понеділок, 5 квітня 2021 р.

9 клас. Всесвітня історія. Японія та Китай сер. ХІХ - поч. ХХ ст.(Тиж.2:ЧТ)

Урок з Всесвітньї істоії 9 клас

Тема: Японія в другій половині 19 - початку 20 ст.

Мета: охарактеризувати політичний, соціально-економічний розвиток Японії.

Цільові завдання:

·        Охарактеризувати розвиток Японії наприкінці 19-початку 20 ст.;

·        Визначити основні зміни в суспільно-економічному житті крани;

·        Висвітлити зовнішньополітичний розвиток Японії;

·        Розвивати вміння аналізувати, порівнювати, самостійно робити висновки.

Очікуваний результати

Після уроку учні зможуть:

·        висвітлювати характерні риси розвитку Японії наприкінці 19-початку 20 ст.;

·        визначити основні структурні зміни в суспільно-економічному житті крани;

·        відстежувати зовнішньополітичний розвиток Японії;

·        самостійно аналізувати і робити висновки.

Тип уроку: комбінований

Хід уроку:

І. Перевірка домашнього завдання

1.Вчитель організовує історичний диктант, під час якого, учням пропонується записати що відбулося в певний рік :

1867 р. -

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

  1. 1.Доба «Мейдзі» . Вчитель у ході розповіді використовує ієрархічну схему соціальної ієрархії в японському сіспільстві.
  2. 1907 р. -
  3. 1908 р. -

2.У ході фронтального опитування вчитель пропонує учням відповісти на запитання:

1.      «Клаптикова імперія» –це…

2.      Яка з Балканських країн на початку 20 ст. війшла до складу Австро-Угорщини?

3.      Які Балканські країни наприкнці19 ст. отримали незалежніть?

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів та мотивація діяльності

            Для актуалізації знань учнів доцільно вести вступну бесіду з використанням завдань і запитань.

·        Пригадайте географічне розташування Японії, країни-сусіди Сходу, її природні ресурси.

·        Назвіть чинники, що сприяли унікальному розвитку культури Японії.

·        Назвіть основні напрямки колоніальної політики європейських країн.

Вчитель організовує роботу з картою, в ході якої учні показують межі Японських островів, називають країни-сусіди та напрямки колоніальних інтересів Європейських країн.



На початку XVII ст. владу в Японії захопив сьогун (полководець) Токугава Іеясу. Японський імператор (мікадо) втратив реальну владу і був із родиною ізольований у місті Кіото, де навіть не мав права спілкуватися з князями (сьогун не вбив імператора, оскільки, згідно із синтоїзмом, той є втіленням бога на землі). Завдяки тому, що в заручниках сьогуна постійно перебували князі або члени їхніх родин, було покладено край усобицям у країні.

У середині XVП ст. сьогун Токугава Іеміцу прийняв рішення про «закриття» країни, боячись, що європейці поступово підкорять Японію. Усіх європейців було знищено або вигнано з країни, виняток був зроблений для голландців, яким відкрили для торгівлі єдиний порт — Нагасакі.

Ізоляція Японії від зовнішнього світу була здійснена насамперед із метою збереження давніх традицій. Поширення християнства під впливом католицьких місіонерів (особливо португальських) набуло загрозливого характеру. Поряд із «закриттям» країни було заборонено християнство та знищено всіх його прихильників у Японії.

У середині XIX ст. країна потрапила в поле зору США, європейських держав і Росії. США розглядали Японію насамперед як перевалочну базу американських суден, що ходили в північних водах Тихого океану, та зручний плацдарм для зміцнення американських позицій на Далекому Сході й насамперед у Китаї, де домінували англійці. У 1854 р. під тиском американського флоту японці були змушені «відкрити» свою країну.


            У ході характеристики вчитель висвітлює наслідки відкриття США Японії 1954 р., коли між Японією і Сша Насильно підписаний договір:

·        Кінець політики “самоізоляції”;

·        Порти Сімода и Хакодате стали відкриті для американскої торгівлі;

·        За кілька років країна укладає аналогічні нерівноправні Ансейські угоди в 1854-   1860 рр. із Великою Британією, Росією, Нідерландами, Францією.

2.Реформи «Мейдзі». В ході сюжетної розповіді вчитель висвітлює особливості проведення реформ в Японії з використанням ілюстрацій.

Проникнення європейців та американців до Японії підірвало авторитет традиційної влади сьогуна. Це призвело до громадянської війни (1863— 1868 рр.), яка ускладнювалася втручанням іноземних держав. У 1866 р. помер сьогун Іємоті, який уособлював світську владу, а в 1867 р. — імператор Комей, що представляв релігійну владу. Знову спалахнула боротьба за право управління державою. Нового 14-річного імператора Мейдзі (Муцухіто) підтримували самураї півдня Японії, городяни, селяни.

У січні 1868 р. війська імператора, що мали європейську зброю, розгромили армію сьогуна, а в травні вступили до його столиці Токіо (Едо). Так імператор об’єднав світську й духовну владу. Роки його правління (до 1912 р.) дістали назву «доба Мейдзі» («освічене правління»).

Революція (переворот) Мейдзі започаткувала радикальні соціальні, політичні та економічні зміни в японському суспільстві. Відбулася швидка модернізація країни на основі іноземного досвіду з урахуванням національних традицій, був створений потужний промисловий потенціал із необхідними для цього нововведеннями в політичних інститутах, правових нормах тощо.


 

Запитання до ілюстрацій:

·         Які особливості японської культури представлені на ілюстрації?

·         Як європейська культура вплинула на зовнішній вигляд японців?

Вчиталь організовує роботу з документом «Уривок з Конституції Японії (11 лютого 1889 р.)», розкладаючи документ на кожну парту.

«Розділ І. Про імператора: 1. Японська імперія управляється єдиною на всі часи імператорською династією.3. Особа імператора священна і недоторканна. 4. Імператор — глава держави, він володіє верховною владою і здійснює її відповідно до ухвал чинної конституції.5. Імператор здійснює законодавчу владу у згоді з імперським парламентом. 8. Імператор може у випадку нагальної необхідності підтримати громадську безпеку або усунути громадське бідування, у проміжках між сесіями парламенту видавати імператорські укази, що мають чинність закону. 9. Імператор видає або наказує видати укази, необхідні для виконання законів, підтримки громадської безпеки та порядку і сприяння добробутові підданих. Такі укази в жодному випадку не повинні вносити змін до чинних законів. 10. Імператор установлює організацію різних галузей державного управління, призначає й звільняє всіх цивільних і військових посадових осіб і визначає їх платню, якщо в цій конституції або в інших законах не передбачено особливих винятків.                  11. Імператор є верховним командуючим армією і флотом. 12. Імператор встановлює організацію і кількісний склад армії і флоту мирного часу.               13. Імператор оголошує війну, встановлює мир і укладає договори. 16. Імператор має право амністії, помилування, пом’якшення покарання і відновлення в правах.»

Запитання до документа:

1.      Яка форма правління сформувалась в Японії?

2.      Які демократичні органи існували поряд з імператором?

В ході пояснення вчитель використовує таблицю реформ в Японії.


3.Економіка Японії.

Вчитель використовує сюжетну розповідь економіки Японії наприкінці 19 –поч. 20 ст.

Реформи 70-80-х pp. вирвали Японію з міжнародної ізоляції, долучили до світового господарства, сприяли формуванню індустріального суспільства і політичному розвиткові.

Слабкість підприємницького капіталу обумовила провідну роль держави у створенні великих підприємств та арсеналів. Острівна країна субсидіюванням заохочувала розвиток своєї промисловості, віддаючи перевагу фірмам, які працювали на потреби армії та флоту. У 80-90-х pp. чимало державних фабрик І заводів було передано в оренду або продано приватним особам на пільгових умовах. Утворилися великі фірми ("Міцуї", "Міцубісі", "Ясуда", "Асано"). Підприємства часто передавалися до рук землевласників, вищих службовців. Так складався тісний зв'язок імператорського двору, землевласників і підприємців. За рахунок держави було створено систему транспорту і зв'язку. А втім, у промисловості домінували дрібні підприємства. Рівнем технічного розвитку Японія значно поступалася європейським державам.

Індустріальний розвиток відчутно змінив .соціальну структуру японського суспільства. Формувався клас підприємців. У систему найманої праці втягувалася дедалі більша частина населення.

Переплетення інтересів імператорського двору, землевласників і промисловців, жорсткі методи експлуатації населення, орієнтація на континентальну територіальну експансію визначили своєрідність японського розвитку індустріального суспільства. Зовнішньополітична експансія в Японії набула чолового значення як національна стратегія модернізації суспільства.

У ході сюжетної розповіді вчитель розкриває зміст терміну:

Концерн — одна з форм монополій (разом із картелем, синдикатом, трестом); об’єднання формально самостійних підприємств промисловості, торгівлі, транспорту

В ході розповіді вчитель використовує схему-перелік:

 


 

4.Зовнішня політика.

Вчитель, використовуючи таблицю, розкриває основні вектори зовнішньої політики Японії в другій половині 19-поч. 20 ст.

Рік

Подія

Наслідки

1894—1895 рр.

Японо-Китайська Війна

-закінчилася поразкою Китаю та підписанням мирного договору;

-Китай визнав незалежність Кореї, передав Японії острів Тайвань, острови Пенху та Ляодунський півострів;

-Китай відкрив для Японії торговельні порти;

-Японії надано право будівництва підприємств на території Китаю;

-виплатити Китаєм Японії великої контрибуції.

1902 р.

Англо-Японський Союз

Захист інтересів Японії напротивагу США та Російській імперії.

1904—1905 рр.

Російсько-японської війна

- Обидві сторони зазнали значних втрат;

-поразка Російської імперії;

-Японія встановлювала протекторат над Кореєю;

- Порт-Артур, залізниця в Південній Маньчжурії, а також південна частина острова Сахалін відходили до Японії;

-посилення ролі Японії в світі, як великої держави.

 

ІV. Закріплення вивченого матеріалу

Колективна робота за запитаннями та завданнями:

1.      Що таке політика самоізоляції?

2.      Коли було «відкрито» Японію США?

3.      Як вплинули реформи на економкіу країни?

4.      Назвати основні вектори зовнішньої політики країни.

V. Підбиття підсумків

Узагальнення вчителя. Завдяки відкриттю Японії США призвело до спроб більш сильних держав підкорити її за прикладом Китаю та Індії. Проте реформи Мєйдзі дали змогу країні зміцнити своє становище й здійснити в країні модернізацію. У розвитку Японії було вдало поєднано досвід, традиції та досягнення Сходу й Заходу. Разом із тим мілітаризація єкономіки перетворила Японію на небезпечне джерело агресії. Завдяки перемозі у війнах із Китаєм та Росією Японія на початку XX ст. стала провідною державою в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні.

VІ. Домашнє завдання

1.      Читати відповідний параграф;

2.      Заповнити таблицю Зовнішньої агресивної політики Японії:

Рік

Війна

Наслідки

 

 

 

 

 


8 клас історія України Урок узагальнення

 

УРОК УЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЇ  ПО ТЕМІ «Українські землі наприкінці 50- х років ХVІІ ст.- на початку ХVІІІ ст.(І частина). 

 І варіант

ПОЧАТКОВИЙ РІВЕНЬ (3 бали)

Завдання з вибором однієї правильної відповіді. До кожного завдання подано чотири  варіанти відповіді, з яких лише один правильний. (по 0,5 бала)

1.Укажіть ім’я гетьмана Лівобережної України, обраного «Чорною радою» в Ніжині, який підписав Московські статті, що значно обмежили автономію Гетьманщини:


А) Я. Сомко;

Б) Ю. Хмельницький;

В) І. Виговський;

Г) І. Брюховецький .


2.Як називається період громадянських воєн в Україні, вторгнення іноземців, спустошення Правобережної України:


А) «потоп»,

Б) «руїна»,

В) «смутний час»,

Г) «темна доба».


3.Укажіть ім’я першого гетьмана Правобережжя (1663—1665 рр.) після поділу України  між Польщею та Московською державою:


А) П. Тетеря

Б) М. Ханенко

В) П. Дорошенко

Г) Я. Сомко


4.Укажіть ім’я гетьмана Правобережжя з 1665 р., гетьмана обох берегів Дніпра (1668—1669 рр.), який орієнтувався на розбудову Гетьманщини під протекторатом Туреччини:

а) П. Тетеря,    Б) М. Ханенко,  В) П. Дорошенко,  Г) Я. Сомко.

5. Під чиєю владою перебувала Запорозька Січ у 1667—1686 рр.?

А) Московської держави,           Б) Речі Посполитої,

В) Московської держави та Речі Посполитої ,    Г) Османської імперії.

6.Назвіть особливість  адміністративно-  полкового устрою  Слобідської України:

А) Посади гетьмана і генеральної старшини  на Слобожанщині не було,

Б) Полковники підпорядковувалися  безпосередньо російському воєводі,

В) Посада гетьмана  була довічною,

Г)На території Слобожанщини було сформовано 15 полків.

СЕРЕДНІЙ РІВЕНЬ (3  БАЛИ)

7.      Вставити пропущені слова:

Вищою посадовою особою в Гетьманщині був ..., який обирався Старшинською радою. Остаточно затверджував обраного ... Безпосереднє діловодство покладалось на .... Полком керував ...Полки розділялися на сотні, на чолі з виборним ... .

ДОСТАТНІЙ  РІВЕНЬ (3 БАЛИ)

8.Установіть відповідність між назвою угоди, яку укладали гетьмани

 з Московською державою, та її умовами.

 1. Березневі статті

2. Переяславські статті

3. Московські статті

4. Глухівські статті

 А) московські війська розташовувалися в Переяславі, Ніжині, Брацлаві та Умані й мали утримуватись місцевим населенням; кандидатура гетьмана узгоджувалась із царем, заборонялись дипломатичні зносини гетьмана з іншими державами;

Б) московські залоги розташовувалися лише в п’яти містах — Києві, Переяславі, Чернігові, Ніжині та Острі; податки збирала козацька  старшина, гетьманові дозволялось тримати наймане військо;

В) скасовувалися компанійські (наймані) полки, гетьман позбавлявся права знімати старшину з посади без вироку військового суду або згоди старшинської ради;

Г) проведення виборів гетьмана лише за згоди царя; московські залоги розташовувалися в усіх найбільших містах, а також у фортеці Кодак, податки збирали московські посадовці;

Д) московський уряд зобов’язувався розпочати війну проти Речі  Посполитої, на кордоні з Польщею розташовувалися московські війська, передбачалися вільні дипломатичні зносини гетьмана з усіма країнами, окрім Польщі та Туреччини.

                                     ВИСОКИЙ   РІВЕНЬ (3 БАЛИ)

9. Охарактеризуйте роль гетьмана П.Дорошенка в подіях Руїни? Чи справедливо його називають «Сонцем Руїни»? Відповідь обґрунтуйте.










УРОК УЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЇ  ПО ТЕМІ «Українські землі наприкінці 50- х років ХVІІ ст.- на початку ХVІІІ ст.(І частина).

ІІ варіант

Початковий рівень (3 бали)

Завдання з вибором однієї правильної відповіді. До кожного завдання подано чотири  варіанти відповіді, з яких лише один правильний. (по 0,5 бала).

1.Укажіть ім’я легендарного кошового отамана Запорозької Січі, який у часи Руїни  виступав як проти татар і турків, так і проти Московської держави і Речі Посполитої:

А) П. Калнишевський,   Б) К. Гордієнко,   В) Й. Гладкий ,     Г) І. Сірко. 2.Андрусівське перемир’я між Москвою та Річчю Посполитою було укладене

А) 1658 р. ,   Б) 1660 р.,    В) 1663 р.,    Г)  1667р.

3. Укажіть ім’я гетьмана, який кілька разів отримував булаву — і під зверхністю Московської держави, і під зверхністю Туреччини:

 А) Я. Сомко ,              Б) Ю. Хмельницький,

В) І. Виговський,         Г) І. Брюховецький.

4.Назвіть особливість  адміністративно-  полкового устрою  Слобідської України:

А) Посади гетьмана і генеральної старшини  призначалися російським царем,

Б) Полковники підпорядковувалися  безпосередньо бєлгородському воєводі,

В) Посада гетьмана  була довічною,

Г)На території Слобожанщини було сформовано 10 полків.

5.Наймане піхотне військо, яке набирав гетьман; становило його особисту

гвардію,складалося переважно з козаків, частково з волохів, сербів, поляків:

А) Сердюки;     Б)Компанійці;    В)Бунчукові товариші,  Г) Козаки.

6. Знищення козацької столиці відбулося внаслідок :

А) Конотопської битви,

Б) Чигиринських походів,

В)Вічного миру;

Г) Бахчисарайського договору.

 

СЕРЕДНІЙ РІВЕНЬ (3  БАЛИ)

7.  Вставити пропущені слова:

Засновані на нових землях поселення звільнялися від податків  і тому називалися …. (звідси й назва……). Права українських поселенців закріплювалися царськими жалуваними…... У 50-х рр. XVII ст. царський уряд сформував з українських переселенців козацькі слобідські полки: 1)…….., 2)……….3)……..), 4)…….), 5)…..

ДОСТАТНІЙ  РІВЕНЬ (3 БАЛИ)

8. Установіть відповідність між назвою угоди, укладеної в XVII ст., та її основними  положеннями:

1. Гадяцький договір,

2. Бахчисарайський мир,

3. Андрусівське перемир’я,

4. Вічний мир.

А) Польща і Росія припиняли воєнні дії одна проти одної і зобов’язувалися не укладати сепаратного миру зі Швецією;

Б) кордон між Росією і Польщею проходив по Дніпру, за Туреччиною залишалося Поділля;

В) кордон між Росією і Туреччиною встановлювався по Дніпру, межиріччя Дністра і

Бугу на 20 років повинно було залишатися незаселеним;

Г) Польща і Росія припиняли воєнні дії на 13,5 років; в Україні кордон між ними

встановлювався по Дніпру (за винятком Києва, який на два роки відходив до Росії),

 Запорожжя перебувало у спільному володінні держав;

Д) Гетьманщина стає незалежною державою і на рівноправних засадах входить

до федерації з Польщею і Литвою під назвою Велике Князівство Руське.

ВИСОКИЙ   РІВЕНЬ (3 БАЛИ)

9. Охарактеризуйте роль кошового отамана  І.Сірка в подіях Руїни? Чи можна стверджувати  тільки про його позитивну роль в подіях ? Відповідь обґрунтуйте.

Тематичне оцінювання за темою „Русь-Україна у другій половині ХІ – першій половині ХІІІ ст.ˮ

 

Тема. Тематичне оцінювання за темою „Русь-Україна у другій половині ХІ – першій половині ХІІІ ст.ˮ

Мета: - оцінити рівень навчальних досягнень учнів під час вивчення теми „Русь-Україна у другій половині ХІ – першій половині ХІІІ ст.ˮ за допомогою тестів та розгорнутих питань;

-         перевірити вміння застосовувати здобуті знання; систематизувати, узагальнити та закріпити знання учнів із теми; виділити й актуалізувати в пам᾽яті учнів найважливіші явища та процеси; закріпити вміння систематизувати матеріал;

-         виховувати в учнів зацікавленість історією.

Тип уроку: контролю та перевірки знань.

Варіант-1

Початковий рівень

1. Уперше половці напали на Русь:

А) 1036 р.;                                                       Б) 1051 р.;

В) 1061 р.;                                                       Г) 1068 р.

2. Князівський з’їзд у Любечі відбувся у:

А) 1061 р.;                                                       Б) 1068 р.;

В) 1097 р.;                                                       Г) 1100 р.

3. Автором твору «Повчання дітям» був:

А) невідомий чернець;                                  Б) митрополит Іларіон;

В) Володимир Мономах;                              Г) Даниїл Заточник.

4. Наступником Володимира Мономаха став:

А) Святополк;                                                 Б) Мстислав;

В) Володимирко;                                            Г) Ярослав Осмомисл.

5. Слово „Українаˮ вперше згадується в літописі:

А) 1068 р.;                                                        Б) 1103 р.;

В) 1169 р.;                                                        Г) 1187 р.

6.Укажіть ім'я видатного художника ХІ – початку ХІІ ст..

А) Агапіт;                                                         Б) Нестор;

В) Алімпій;                                                       Г) Іларіон.

Середній рівень

7. Розташуйте події в хронологічній послідовності.

А) Князювання Володимира Мономаха.

Б) Зруйнування Києва Андрієм Боголюбським.

В) Князювання в Києві Всеволода Ярославича.

Г) Створення нового зведення законів «Правда Ярославичів».

8. Заповніть пропуски в тексті.

Найдавнішим літературним твором, який дійшов до нас, є__________________.

Він написаний ченцем Києво-Печерського монастиря__________________ у _______р.

Достатній рівень

9. Схарактеризуйте розвиток освіти та літератури Русі-України в період роздробленості.

Високий рівень

10. Прочитайте уривок і дайте відповіді на запитання.

 Преставився великий князь руський Ярослав. А коли ще він був живий, наставив він синів своїх, сказавши їм: «Осе я одходжу зі світу сього. А ви, сини мої, майте межи собою любов, бо ви єсте брати від одного отця і одної матері. І якщо будете ви в любові межи собою, то й Бог буде в вас, і покорить він вам противників під вас, і будете ви мирно жити. Якщо ж будете ви в ненависті жити, у роздорах сварячись, то  й самі погибнете, і землю отців своїх і дідів погубите, що її надбали вони трудом великим. Тож: слухайтесь брат брата, пробувайте мирно. Тепер же поручаю я, – замість себе, – стіл свій, Київ, найстаршому синові своєму, брату вашому Ізяславу. Слухайтесь його, як ото слухались ви мене, нехай він вам буде замість мене. А Святославу даю я Чернігів, а Всеволоду – Переяславль, а Ігорю – Володимир, а В'ячеславу – Смоленськ.»

1.Про які події йде мова в уривку? 2) Які причини призвели до появи такого розпорядження Ярослава? 3) Які наслідки мало застосування запропонованого Ярославом принципу?  


 

Варіант-2

Початковий рівень

1. У середині ХІ ст. Русь потерпала від руйнівних нападів:

А) готів;                                             Б) гунів;

В) печенігів;                                      Г) половців.

2. Князівський з’їзд, метою якого було припинити усобиці, відбувся в 1097 р.у:

А) Любечі;                                         Б) Києві;

В) Чернігові;                                      Г) Турові.

3. Припинив усобиці й тимчасово відновив єдиновладдя київського князя:

А) Святослав;                                    Б) Всеволод Ольгович;

В) Володимир Мономах;                  Г) Ізяслав Мстиславич.

4. Про похід новгород-сіверського князя проти половців розповідає:

А) «Повість минулих літ»;

Б) Київський літопис;

В) «Повчання дітям» Володимира Мономаха;

Г) «Слово о полку Ігоревім».

5. Князювання Мстислава Володимировича охоплює період:

А) 1113-1132 рр.;                                  Б) 1113-1125 рр.;

В) 1113-1132 рр.;                                   Г) 1125-1132 рр.

6. Укажіть ім'я видатного лікаря, ченця Києво-Печерського монастиря:

А) Агапіт;                                                         Б) Нестор;

В) Алімпій;                                                       Г) Іларіон.

Середній рівень

7. Розташуйте події в хронологічній послідовності.

А) Князівський з’їзд у Любечі.

Б) Похід князя Ігоря проти половців.

В) Нарада Ярославичів у Вишгороді.

Г) Початок правління Ярослава Осмомисла в Галицькому князівстві.

8. Заповніть пропуски в тексті.

1072 року в ________ на нараді________,__________і ________внесено зміни й доповнення до кодексу законів «Руська правда» і створене нове зведення законів_________________________.

Достатній рівень

9. Що вам відомо про твір «Слово о полку Ігоревім»? Як у ньому відбилася ідея єдності Русі?

Високий рівень

10. Прочитайте уривок і дайте відповіді на запитання.

Прибули Святополк [Ізяславич], і Володимир [Всеволодович], і Давид Ігорович, і Василько Ростиславич, і Давид Святославич, і брат його Олег і зібралися [в городі] Любечі, щоб уладнати мир. І говорили вони один одному, кажучи: «Пощо ми губимо Руськую землю, самі проти себе зваду маючи? А половці землю нашу розносять і раді є, що межи нами війна донині. Відтепер з'єднаємося в одне серце й обережімо Руську землю. Кожен хай держить отчину свою…». І на цім вони цілували хреста: «А якщо відтепер хто на кого встане, то проти  того будем ми всі і чесний хрест».

1)Про які події йде мова в уривку? 2) Які наслідки мали прийняті князями рішення? 3) Чому, на вашу думку, не було втілено в життя прийняті рішення?

Все про козаків

Школа для всіх. Чотири поради для вчителів та батьків, як підтримувати психічне здоров’я підлітків

 Школа для всіх.   Онлайн-курс про організацію інклюзивного освітнього середовища  Чотири поради для вчителів та батьків, як підтримувати пс...