Західноукраїнські землі у складі Австро Угорської імперії на початку XX ...

\

 Тема: Соціально-економічний розвиток західноукраїнських земель на початку ХХ ст.   

Мета: охарактеризувати соціально-економічний розвиток західноукраїнських земель на початку XX ст.; з’ясувати місце українських земель у загальноімперській економіці; розвивати в учнів навички роботи з історичними джерелами, уміння аналізувати і систематизувати матеріал, виховувати повагу до рідної країни.

Обладнання: підручник, історична карта, атлас з історії України, ілюстративний матеріал.

Тип уроку: комбінований.

Основні поняття: аграрне перенаселення, іноземний капітал, українська діаспора.   

                                  Структура уроку    

I. Організаційний момент

II. Перевірка домашнього завдання

III. Актуалізація знань

ІV. Вивчення нового матеріалу

        1. Промисловий розвиток

        2. Сільське господарство

        3.Трудова еміграція

        3. Кооперативний рух.

 V. Закріплення вивченого матеріалу

VI. Підсумки уроку

VII. Домашнє завдання

 

                                  

                                          Хід уроку

I. Організаційний момент

II. Перевірка домашнього завдання

Опитування учнів за завданнями підручника

III. Актуалізація знань

1. Якими були основні тенденції економічного розвитку західноукраїнських земель у другій половині XIX ст.?

2. Назвіть основні відмінності розвитку промисловості західноукраїнських і східноукраїнських земель.

3. Чим була зумовлена та які основні наслідки мала еміграція українців?

ІV. Вивчення нового матеріалу

Учні опрацьовують документ на с. 246 і дають відповіді на запитання.

1. Як автор ставиться до події та явища, про які розповідає; як він пояснює особливості формування верстви пролетаріату?

2. З’ясуйте, яким було буденне життя галицького робітництва.

3. Чому робітники погоджувалися на умови життя, змальовані в тексті?  Стисло викладіть своє ставлення до описаних явищ.

Розповідь учителя

1.Промисловий розвиток.

 Розвиток промисловості західноукраїнських земель гальмували штучні процеси з боку метрополії. Понад 94 % промислових підприємств Галичини мали кустарно-ремісничий характер. У Галичині діяло лише 5,5 % парових двигунів усієї Австро-Угорської імперії. Великих підприємств налічувалося лише  220. Основними галузями промисловості Галичини залишалися нафтова, соляна, лісорубна.

Нафтова галузь

Напередодні Першої світової війни видобуток нафти випереджав інші галузі промисловості Галичини. У 1909 р. за видобутком нафти Галичина посідала 3-тє місце у світі після США і Росії.

 З другої половини 19-го століття, в Бориславі та Дрогобичі, де тоді знайшли нафту, мільйони заробляли за кілька років. Через шалені темпи видобутку нафти, Борислав називали "Галицькою Каліфорнією".  Або "Галицьким пеклом". Коли у 1908-му нафта вибухнула вогнем, пожежу на свердловині гасили 4 місяці.

  Нафтова промисловість перебувала цілком у власності  іноземних капіталістів, що лише посилювало виснаження природних ресурсів. На нафтопромислах працювало близько 6 тис. робітників. У середньому на місяць робітник отримував 100 крон. Це становило дворічний дохід галицького селянина.

Лісозаготівельна

Другим після нафти багатством краю був ліс. З Галичини, Буковини та Закарпаття вивозили величезну кількість деревини. Починаючи з XX ст. щороку тут вироблялося близько 10 млн м³ деревини. Проте масове вирубування лісу лише в Галичині (тільки з Галичини щороку постачали близько 100 тис. вагонів деревини колодами, брусками й дошками) в 1912 р. призвело до скорочування площі лісів більше ніж на 1100 га. Неощадливе використання лісів у Карпатах призводило до розмивання грунту, унаслідок чого в гірських місцевостях почастішали повені.

Озокеритна

Окрім нафторозробок, Галичина мала монополію на видобуток озокериту — ґрунтового воску. Бориславу належало перше місце у світі з видобутку озокериту. Його використовували для виготовлення церковних свічок, у бджільництві тощо. Проте через виснаження більшості верхніх озокеритових родовищ його видобуток стрімко скорочувався. Крім нафти та озокериту, існували невеликі копальні бурого вугілля, який використовували на місцевих залізницях.

Соляна галузь

У Галичині та Закарпатті також були значними поклади солі. Копальні у Величці (біля Кракова), Калуші, Стебнику, Солотвині забезпечували сіллю майже всю імперію.

На початку XX ст. для здійснення індустріалізації краю існували об’єктивні причини: значні природні багатства, надлишок робочої сили, кваліфіковані спеціалісти, розвинена мережа комунікацій — залізниці (понад 4 тис. км), зв’язок, місткий внутрішній ринок. Бракувало тільки капіталовкладень у промисловість.

Активно починають розвиватися і галузі харчової промисловості, зокрема цукрова, борошномельна, спиртогорілчана, виробництво в яких зосереджувалося в дрібних підприємствах.

2.Сільське господарство. 

На західноукраїнських землях у сільському господарстві працювало близько 75—80 % населення. Провідні позиції в землекористуванні зберігали поміщицькі господарства. Так, у 1902 р. в Галичині існувало 3 493 поміщицькі родини, що володіли понад 40 % землі. Через пристосування поміщицьких господарств до ринкових умов їх кількість скоротилася. Близько 80 % західноукраїнського селянства становила біднота і лише 8 % — заможні господарі. Характерною рисою землеволодіння селян було збільшення кількості господарств унаслідок їх дроблення, що супроводжувалося постійним зменшенням земельних наділів.

На початку XX ст. в Галичині поміщики почали створювати багатогалузеві маєтки — промислово-рільничі господарства, де діяли промислові підприємства з переробки сільськогосподарської продукції. Заможні селяни створювали господарства фермерського типу. Завдяки запровадженню нових досягнень агрономії та сільськогосподарської техніки валовий збір і середня врожайність культур поступово зростали.

Проте незважаючи на позитивні тенденції, у краї й надалі не вистачало свого хліба, його доводилося завозити з Угорщини. Селянські господарства істотно відставали за рівнем виробництва, зберігали напівнатуральний характер. Розорюючись, селяни втрачали землю і перетворювалися на безземельних наймитів. Для селян стало характерним явище аграрного перенаселення.  Значно краще було розвинене тваринництво, яким більше займалися селяни (91 % поголів’я). Експорт худоби став одним із головних джерел прибутку населення краю. У Закарпатті традиційно розвивалося виноградарство.

Робота зі словником

Аграрне перенаселення  — наявність значного безробіття серед населення, зайнятого у сфері сільськогосподарського виробництва, а отже, і відсутність можливості для певної частини цього населення забезпечити необхідний мінімум достатку для своєї родини.

 Малоземелля та інші соціальні проблеми продовжували відігравати провідну роль у збільшенні трудової еміграції українців до Північної Америки. Тільки протягом 1900—1910 рр. з Галичини і Буковини виїхало понад 300 тис. селян. Закарпаття в 1905—1914 рр. залишили понад 400 тис. осіб.

Доведення до зубожіння ,селянство західноукраїнських земель на початку ХХ ст. вдавалося до протестів. У 1902р. зафіксований в історії як рік страйків. На кінець липня 1902 р. в Галичині страйкувало 24 повіти, більше як 500 сіл і 100тис. сільськогосподарських робітників.

3. Трудова еміграція

Самостійна робота с. 250-252

У які країни емігрували українці та як формувалась українська діаспора ?

 Розповідь учителя

3. Кооперативний рух. 

 Ефективною формою протидії іноземному капіталу та місцевим лихварям і загальному зубожінню селянства став кооперативний рух. Його розгортанню в Галичині сприяла діяльність кооперативних спілок — «Крайового союзу кредитового», «Крайового молочарського союзу» та інших. Важливе значення для зміцнення кооперативного руху мав Освітньо-економічний конгрес, що був проведений у 1909 р. у Львові товариством «Просвіта».

 Організаційним  центром українських кооперативів у Галичині був «Крайовий союз ревізійний», заснований у 1904 р. У 1914 р. він об’єднував 609 кооперативів. Майже 100 кооперативів діяли в «Руському ревізійному союзі»; кілька сотень українських кооперативів не входили до цих союзів. У Буковині в цей період діяло близько 150 селянських кас, що об’єднувалися в кооперативну спілку «Селянська каса» (1903 р.). У Закарпатті кооперативний рух був розвинений менше, а існуючі кредитові спілки входили до угорських кооперативних спілок.

Загалом на 1913 р. у Галичині діяло 1300 кооперативів, приблизно 200 — у Буковині й кілька в Закарпатті. Працювали також польські й угорські кооперативні об’єднання. Кооперативи, скуповуючи у своїх членів сільськогосподарську продукцію та постачаючи їм добрива, сільськогосподарську техніку, насіння тощо, сприяли занепаду патріархального укладу селянських господарств, їхньому залученню до ринкових відносин.

V. Закріплення вивченого матеріалу

Запитання та завдання

1. Яка галузь промисловості західноукраїнських земель була найбільш розвиненою?

3. Які нові риси в розвитку сільського господарства з'явилися на початку XX ст.?

4. Яка галузь сільськогосподарського виробництва західноукраїнських земель давала товарну продукцію для експорту?

 5. Скільки українців емігрувало із західноукраїнських земель на початку XX ст.

6.Яка організація здійснювала координацію українського кооперативного руху в Галичині?

7. Визначте чинники, які сприяли економічному розвитку краю та які гальмували його.

8. Чому за сприятливих економічних умов розвиток західноукраїнських земель був дуже повільним?

VI. Підсумки уроку

На західноукраїнських земелях активно розвивалися лише ті галузі, які мали сировинний характер, — нафтова, озекеритна, лісопильна, борошномельна, соледобувна.

Для цього періоду було характерне інтенсивне проникнення іноземного капіталу (австрійського, німецького, англійського, американського, французького, бельгійського), який майже повністю контролював промисловість краю та експлуатував його природні багатства.

Західноукраїнські землі поступово перетворювалися на ринок збуту для підприємств більш розвинених регіонів Австро-Угорщини.

Злиденне становище більшої частини населення стимулювало трудову еміграцію.

VII. Домашнє завдання

Опрацювати матеріал підручника §32 та виконати завдання до нього.

6 клас. Історія. Повсякденне життя в римських містах. Релігія та звичаї ...

Всесвітня історія. Історія України. 6 клас. Мороз

§ 42. Релігія, сім’я та звичаї римлян у період Республіки (практичне заняття)

1. Яким богам поклонялися давні римляни?

У житті римської громадянської общини велику роль відігравали релігія та звичаї. Кожен був зобов’язаний брати участь в обрядах своєї фамілії та громадянської общини. Римські боги були дуже схожі на грецьких: їх навіть називали і латинськими, і грецькими іменами.

• Пригадайте!

Що називається релігією? Яку роль відіграють релігійні вірування у житті людей?

Головним богом римлян був Юпітер (у греків - Зевс). Він вважався божеством денного світла та блискавки. На честь Юпітера римляни влаштовували Великі Римські ігри, які проходили щороку. У цирку, розташованому в долині між Палатинським та Авентинським пагорбами, проводили змагання атлетів і колісниць. Із часом храм Юпітера на Капітолії став головним храмом Рима. Бокові приміщення в храмі присвячувалися дружині та доньці Юпітера - богиням Юноні та Мінерві.

• Працюймо разом!

Порівняйте давньоримських богів з давньогрецькими. Що було спільного, а що - відмінного?

Капітолійська тріада: Мінерва, Юпітер, Юнона

Діва Мінерва (грецька Афіна) була покровителькою наук, ремесел, мистецтва. Юнона1 (грецька Гера) була богинею одружених жінок. На її честь 1 березня відзначали свято - матроналії.

1 У північній частині Капітолію був окремий храм на честь Юнони-порадниці, латинською — Монети. При храмі працювали ремісники, які карбували гроші. Звідси пішла назва «монета».

Селяни вшановували богів землеробства. Господаркою хлібних полів була Церера (грецька Деметра), богом вина - Лібер (грецький Діоніс). Богиня Діана (грецька Артеміда Ефеська) вважалася покровителькою всіх латинян і захисницею простих людей - плебеїв і навіть рабів. Храм Діани на Авентині був притулком для рабів-утікачів.

Скульптура Діани Версальської з маленьким оленем (Лувр)

Великою шаною користувався у римлян бог війни Марс (грецький Арес), якого вони вважали своїм прабатьком. Як покровителя народних зборів, його ще називали Квірином. Зазначимо, що Квірином римляни іноді називали свого першого царя Ромула, якого вважали сином бога Марса, а самих римських громадян - квіритами.

Статуя Марса з римського Форуму Нерви

Римляни вірили, що їхня держава існуватиме доти, доки горить вогонь Вести - богині домашнього вогнища. Діви-весталки, жриці Вести, зберігали потаємні святині, вивезені Енеєм із Трої. Вони також здійснювали різноманітні обряди та підтримували священне полум’я - вогнище всієї Римської держави.

Сучасна реконструкція первісного вигляду храму Вести

Цікаво знати. У римлян, як відомо, було багато богів. Кожне явище, кожен предмет мали своє божество: зокрема, існували боги дороги, лісу, струмка, вогнища. Навіть зерно, кинуте в землю, мало свого окремого бога, друге божество відало ростучим колосом, третє - квітучим колосом, четверте - вже достиглим. 43 боги керували життям дитини: був бог першого крику дитини, бог колиски, бог дев’ятого дня дитини і т. д.

Античні весталки (картина Жана Pay)

2. Яку роль у житті римлян відігравали релігійні обряди?

Обряди мали великий вплив на життя римлян. Потрібно було знати, до якого бога звертатися в тому чи іншому випадку, які слова при цьому вимовляти, які давати обітниці та приносити жертви. Найменша помилка, на думку римлян, могла зіпсувати всю справу.

Кожна сім’я мала своїх домашніх богів-покровителів: ларів і пенатів. Пенати вважалися охоронцями дому, які дбали про благополуччя і добробут сім’ї. Звідси походить вираз «повернутися до своїх пенатів», тобто додому. Ларами називалися добрі душі померлих предків. Вони піклувалися про сім’ю та її благополуччя за межами дому. У кожного члена сім’ї був свій дух-покровитель, якого називали генієм.

У кожному давньоримському будинку було спеціальне місце поклоніння домашнім богам-покровителям, яке називалося ларарієм. Це могла бути або спеціальна кімната або спеціальна шафа, ніша чи розпис на стіні. Щоранку римляни молилися біля ларарія, після трапез залишали підношення з їжею і вином, просили успіху і захисту, а від’їжджаючи, - щасливої дороги. У дні народження та в інші сімейні свята ларарії прикрашали квітами.

• Поміркуйте!

Яку роль відігравала релігія в повсякденному житті римлян?

Реконструкція ларарія (музей у Неймегені)

Домашні боги (художник Дж. У. Уотерхаус)

3. Якими були особливості родинного життя у Римі?

У царську добу та часи Ранньої Республіки1 римляни жили за «батьківськими звичаями». Головним у сім’ї був чоловік. Усі інші члени родини повністю йому підкорялися.

1 Рання Римська Республіка — період в історії Стародавнього Риму з 509 до 265 рр. до н. е.

Дітей виховували в дусі поваги до вірувань і звичаїв предків. Ідеал молодого громадянина в Римі - це слухняний син і дисциплінований воїн. Кожен юнак мав пройти обов’язкову дворічну службу у військових таборах чи походах. Лише після цього він ставав повноправним римським громадянином.

• Працюймо в парі!

Порівняйте родинне життя в Римі часів Республіки та Афінах (чи Спарті).

Що було спільного, а що - відмінного? Чим відрізнялося становище жінки в Римі та в Греції?

Римські жінки користувалися великими правами та пошаною в суспільстві. Одружена римлянка називалася матроною. Вона була повною господинею в домі. Благородним заняттям жінки було прядіння вовни. На відміну від грецьких жінок, римлянки могли вільно виходити поміж люди. Римські матрони ходили з чоловіками в гості та були присутні на домашніх бенкетах.

Римлянин з бюстами своїх предків (давня статуя). Поміркуйте, чому римлянин зображений з бюстами предків

В основі римського чоловічого й жіночого костюмів була туніка2. Зверху на туніку чоловіки-громадяни вдягали тогу - полотно вовняної тканини, яку драпірували навколо тіла через ліве плече так, що руки залишалися вільними. Знатні римлянки поверх туніки носили столу, ширшу і довшу, ніж туніка. Якщо туніка була з рукавами, столу вдягали без них, і навпаки. Верхнім жіночим одягом був плащ, що драпірувався і нагадував формою грецький гіматій - палла.

2 Туніка являла собою перекинуте на плечах полотно завдовжки до колін (чоловіча) або до кісточок (жіноча), з вирізом для голови. Боки зшивали, залишаючи отвори для рук (пізніше стали пришивати рукави).

Матрона (давня статуя)

ОЦІНІТЬ СВОЇ ДОСЯГНЕННЯ ПІСЛЯ ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ

Продовжіть речення «На цьому практичному занятті я дізнався/дізналася про..., навчився/навчилася..., зрозумів/зрозуміла...»

Узагальнення до розділу 4 . 9 клас правознавство

 Узагальнення до розділу 4.

1.  Вирішіть тестові завдання.

1 Визначте шлюбний вік в Україні:

A) 17 років-жінки, 18 років - чоловіки;

(Б) 18 років і чоловіки, і жінки;

B) 17 років і чоловіки, і жінки;

Г) 16 років - жінки, 18 років — чоловіки.

2. З якого віку настає кримінальна відповідальність

A) 13 років;

Б) 15 років;

(B) 16 років;

Г) 18 років.

3. Укажіть, що є однією з юридичних підстав укладання шлюбу:

A) взаємна любов;

Б) згода батьків на шлюб;

(B) взаємна згода жінки та чоловіка;

Г) наявність медичного огляду.

4. Визначте зайве в переліку видів адміністративних стягнень:

A) попередження;

Б) штраф;

(B) позбавлення волі;

Г) виправні роботи.

5. Укажіть, який робочий час установлено для неповнолітніх працівників від 16 до 18 років:

A) 12 годин;

Б) 24 години;

(B) 36 годин;

Г) 40 годин.

6. Укажіть, скільки календарних днів становить щорічна основна відпустка неповнолітніх працівників до 18 років:

A) 18 днів;

Б) 24 дні;

(B) 31 день;

Г) 30 днів.

2. Дайте визначення поняттям.

A) Шлюб — це добровільний, рівноправний союз між жінкою і чоловіком, спрямований на створення сім'ї. Шлюб — суспільно визнаний і санкціонований юридично, чи звичаєвим правом союз, який має на меті створення сім'ї, її легалізацію в суспільстві.

Б) Адміністративне правопорушення (проступок) — протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на державний або громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законодавством передбачено адміністративну відповідальність.

B) Злочин — це передбачене КК України суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом злочину. Злочин завжди є діянням людини, що посягає на найбільш важливі суспільні відносини, які склалися і є визнаними та прийнятними в суспільстві, внаслідок чого вони охороняються кримінальним законом.

Г) Трудовий договір — договір між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (далі власник), за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою з підпорядкуванням внутрішньому трудовому розпорядку, а власник — виплачувати працівникові заробітну плату.

Д) Резюме — це документ, в якому подаються короткі відомості про навчання, трудову діяльність і професійні успіхи та досягнення особистості, яка його складає.

3. Заповніть порівняльну таблицю: основні права та обов'язки дітей і батьків

Права і обов'язки батьків Права і обов'язки дітей

1) обов'язки батьків:

• належно виховувати дитину — в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини;

• піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток;

• забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя;

• поважати дитину. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини, фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини;

2) переважне право батьків перед іншими особами на особисте виховання дитини;

3) обов'язок дитини, повнолітніх дочки і сина піклуватися про батьків, виявляти про них турботу та надавати їм допомогу;

4) права дитини:

• на належне батьківське виховання;

• противитися неналежному виконанню батьками своїх обов'язків щодо неї;

• звернутися за захистом своїх прав та інтересів до органу опіки та піклування, інших органів державної влади, органів місцевого самоврядування, громадських організацій, а також безпосередньо до суду (якщо дитина досягла 14 років).

4. Запитання та завдання для обговорення:

А) Чим опіка відрізняється від піклування?

- Опікувана особа. При опіці це можуть бути діти до 14 років, а також повністю недієздатні громадяни, при піклування – діти від 14 до 18 років, а також обмежено дієздатні особи;

- Коло осіб, що входять у правовідносини. При опіці це опікун і опікуваний, при піклуванні – попечитель і підопічний;

- Правила розпорядження майном. Опікун вчиняє важливі угоди від імені опікуваного і, в певних випадках, за згодою органів опіки та піклування. Піклувальник лише дає згоду підопічному на здійснення тих чи інших угод;

- Коло обов’язків. Опікун фактично замінює дитині або недієздатній особі батьків, піклувальник ж наділений значно меншими правами і обов’язками.

Б) Як ви думаєте, чи легко неповнолітньому влаштуватися на роботу? Порадьте одноліткам, на що необхідно звертати увагу при укладанні трудового договору?

Ні, оскільки багато підприємців не хочуть брати неповнолітніх на роботу, бо їм треба платити як повнолітньому і його графік роботи менший.

Вирішіть юридичні задачі

В) 14-річна дівчина вирішила піти працювати. Вона знайшла фірму, яка була згодна прийняти її. Однак директор фірми заявив, що для оформлення на роботу їй необхідно подати свідоцтво про народження, довідку про стан здоров’я, довідку про реєстрацію за місцем проживання, а також характеристику зі школи. Чи правомірні вимоги роботодавця?

Так.

Г) 16-річний хлопець був прийнятий на роботу на період шкільних канікул. Йому було встановлено восьмигодинний робочий день п’ять днів на тиждень. У вихідний день його терміново викликали на роботу й запропонували протягом одного тижня вийти на нічну зміну.

Це порушення закону, оскільки неповнолітнім не можна призначати нічну роботу.

Д) Нероба Іван мріє про красиве життя. Він лежить вдома на дивані і розмірковує: у якому з місцевих магазинів наприкінці робочого дня може бути найбільша виручка, щоб задарма не ризикувати і здійснити напад з максимальною результативністю. Чи підлягає Іван кримінальній відповідальності?

Ні, оскільки він ще не скоїв злочин, за думки не судять.

Е) Пенсіонерка Лаврова переходила вулицю і була затримана працівниками поліції, які пояснили: «Ви порушили правила переходу вулиць, бо пішохідний перехід знаходиться зовсім недалеко, за 200 метрів від цього місця». На це Лаврова відповіла: «Це для вас 200 метрів - зовсім недалеко, а для 75-річної людини робити такий «крюк» важко і, взагалі, - хіба я щось порушила?» А ви як вважаєте?

Пенсіонери мають інші права переходу вилиці, вони можуть переходити у місцях які не відведені.

Інші завдання дивись тут...

9 клас Історія України Урок узагальнення й тематичного оцінювання

 

Урок узагальнення й тематичного оцінювання

Очікувані результати

Після цього уроку учні:

• матимуть знання і вміння, які передбачено державними вимогами до рівня загальноосвітньої підготовки учнів під час вивчення розділу VI «Українські терени у складі Російської імперії на початку XX ст.».

Тип уроку: узагальнення та контролю знань.

ХІД УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНА ЧАСТИНА УРОКУ

Повідомлення теми та цілей уроку.

II. ЕТАП УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ

Тестові завдання відкритого типу

1. Покажіть на карті:

1) території українських земель на початку XX ст.;

2) основні революційні події 1905-1907 рр. в Україні;

3) місця діяльності суспільно-політичних, національно-культурних організацій.

2. Охарактеризуйте:

1) особливості соціально-економічного розвитку українських земель;

2) процес утворення українських політичних партій;

3) національно-визвольний рух України в роки російської революції 1905-1907 рр.;

4) вплив революції 1905-1907 рр. на активізацію українського руху в Російській імперії.

3. Визначте основні тенденції та суперечності:

1) процесу соціально-економічного розвитку українських земель початку XX ст.;

2) індустріальної модернізації в українських землях;

3) аграрної реформи П. Столипіна в Україні;

4) модернізації суспільно-політичного життя у Наддніпрянській Україні.

4. Поясніть:

1) причини та наслідки посилення національного гніту в 1907- 1914 рр.;

2) наслідки діяльності українських парламентських громад в І та II Державних Думах.

5. Висловіть судження щодо діяльності: Є. Чикаленка, М. Міхновського, С. Петлюри, Д. Донцова, М. Грушевського.6. Творчо застосуйте здобуті знання під час складання характеристики історичних персоналій та складіть характеристику історичного діяча за наступним планом.

1) Умови формування особистості.

2) Основні напрями діяльності.

3) Ваше ставлення до історичного діяча.

7. Назвіть дати: створення основних політичних партій, основних подій революції 1905-1907 рр., період проведення Столипінської аграрної реформи.

8. Поясніть терміни та поняття: «відруб», «страйк», «монополізація економіки», «політизація українського національного руху», «діаспора», «Столипінська аграрна реформа», «автономізм».

Робота з документами

1. Хто автор цієї брошури?

Відповідь: 

2. Укажіть дату повстання на зображеному кораблі.

Відповідь:

3. У програмі якої партії початку XX ст. було записано: «Державна самостійність є головною умовою існування нації, а державна незалежність національним ідеалом у сфері міжнаціональних відносин»?

Відповідь:.

Тестові завдання закритого типу

1. Установіть послідовність подій 1905-1907 рр.

А Маніфест Микола II;

Б повстання під проводом лейтенанта П. Шмідта;

В «Кривава неділя»;

Г загальний політичний страйк.

Відповідь: 

2. Укажіть ініціатора заснування Товариства українських поступовців.

А І. Франко;

Б Є. Чикаленко;

В С. Петлюра;

Г С. Єфремов.

Відповідь: .

3. Позначте рік, коли відбувся судовий процес над М. Бейлісом.

А 1906 р.;

Б 1910 р.;

В 1913 р.;

Г 1915 р.

Відповідь: .

4. Позначте назву партії, утвореної на II з’їзді РУП, лідерами якої стали В. Винниченко, С. Петлюра, М. Порш.

А Українська радикально-демократична;

Б Українська народна партія;

В УПСР (Українська партія соціалістів-революціонерів);

Г УСДРП (Українська соціал-демократична робітнича партія). Відповідь: .

5. Позначте події, що відбулися в 1905 р.

1) Засідання Першої Державної Думи;

2) повстання саперів у Києві;

3) утворення Української соціал-демократичної партії;

4) вихід першої україномовної газети «Хлібороб»;

5) утворення Товариства українських поступовців;

6) скасування Валуєвського циркуляра та Емського указу;

7) убивство П. Столипіна.

Відповідь: 

6. Ознакою економічної кризи 1900-1903 рр. в Україні було...:

А зростання кількості безробітних;

Б зростання цін на вугілля і метал;

В зростання випуску паровозів;

Г збільшення обсягу продажу цукру.

Відповідь: .

7. Наслідком економічної кризи 1900-1903 рр. в Україні було...:

А зменшення кількості монопольних підприємств;

Б зменшення іноземного капіталу в металургії;

В зростання рівня концентрації виробництва;

Г зростання рівня соціального захисту робітників.

Відповідь: 

8. Хто становив більшість населення на початку XX ст. в Одесі, Києві, Харкові, Катеринославі?

А Українці;

Б росіяни;

В євреї;

Г поляки.

Відповідь: 

9. Який період динаміки виплавляння чавуну (тис. пудів) заводами Південної України вказаний у таблиці?

Завод	Рік?	Рік?	Рік?	Рік?
Олександрівський	9 041	11 242	7 993	5 901
Новоросійського товариства	16 612	13 089	9 524	9 300

А 1894-1897 рр.;

Б 1900-1903 рр.;

В 1907-1910 рр.;

Г 1911-1914 рр.

Відповідь: .

10. Переселення селян з центральних губерній Росії у Наддніпрянську Україну і Слобожанщину наприкінці XIX на початку XX ст...:

А збільшило кількість жителів українських міст за рахунок іммігрантів;

Б зменшило потік трудової еміграції з Галичини у Канаду і США;

В збільшило кількість жителів українських сіл за рахунок іммігрантів;

Г зменшило процес майнового розшарування в українських селах.

Відповідь: .

11. Першою політичною партією Наддніпрянської України на початку XX ст. була...:

А Революційна українська партія;

Б Українська радикальна партія;

В Українська демократична партія;

Г Українська соціал-демократична робітнича партія.

Відповідь: .

12. До якої течії у національному русі належала Революційна українська партія?

А Ліберальної;

Б анархістської;

В самостійницької;

Г автономістської.

Відповідь: .

13. Який твір було покладено в основу програми Революційної української партії?

А «Криза світової політики і наше завдання»;

Б «Україна уярмлена» («Ukraina Irredenta»);

В «До практичних завдань українства»;

Г «Самостійна Україна».

Відповідь: 

14. Які галузі промисловості Наддніпрянської України на початку XX ст. перевищували 50 % загальноросійського виробництва?

1) Вугільна;

2) деревообробна;

3) текстильна;

4) залізорудна;

5) цукрова;

6) хімічна.

Відповідь: 

15. Назвіть характерні ознаки економічного розвитку України на початку XX ст.?

1) Відсутність іноземного капіталу у видобувній промисловості;

2) пришвидшення майнового розшарування серед селян;

3) концентрація робочої сили у промисловому виробництві;

4) ліквідація кооперативів і кредитних товариств на селі;

5) зменшення кількості монополій у промисловості;

6) збереження залишків кріпосницьких відносин на селі.

Відповідь:

16. Які партії належали до автономістської течії в українському національному русі на початку XX ст.?

1) Українська соціал-демократична партія;

2) Революційна українська партія;

3) Українська радикальна партія;

4) Українська народна партія;

5) Українська демократична партія;

6) Українська соціал-демократична робітнича партія.

Відповідь: 

17. Встановіть відповідність між адміністративною одиницею України початку XX ст. і галуззю економіки, що в ній переважала.

1) Цукрова;

2) вугільна;

3) нафтодобувна;

4) суднобудівна.

А Херсонська губернія;

Б Катеринославська губернія;

В Волинська губернія;

Г Таврійська губернія;

Д Коронний край Галіції і Лодомерії.

Відповідь: 

18. Розташуйте соціальні групи структури населення України у складі Російської імперії початку XX ст. від найбільшої до найменшої за кількісним показником.

А Наймані робітники;

Б дворянство;

В селяни;

Г куцецтво.

Відповідь: 

III. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Підготувати повідомлення учня про життя і діяльність Софії Русової.