Урок #7 (Поява Російської імперії) 8клас

Тема. Поява Російської імперії

Мета: сформувати уявлення учнів про Росію наприкінці 17 – в першій половині 18 століття; проаналізувати внутрішню та зовнішню політику Петра І; розвивати увагу, пам'ять, мислення, вміння аналізувати та робити висновки; удосконалювати навички роботи з історичними картами та документами; виховувати зацікавленість до вивчення теми.

Обладнання: підручники, ілюстрації до теми, історичні та контурні карти.

Тип уроку: комбінований

Хід уроку

         I.         Організаційний момент.

     II.         Перевірка домашнього завдання. Актуалізація опорних знань.

1.  Установіть хронологічну послідовність подій.

А   захоплення Казані московським військом

Б   проголошення опричнини в Росії

В   перший Земський собор

Г   «Смутний час»

2.  Оберіть твердження, що стосуються Івана IV Грозного.

    За його правління було завершено об’єднання Московського царства. –

    Посів престол у три роки. +

    Створив «Вибрану раду». +

    Під час голоду організував роздачу хліба. –

    Здобув Астраханське царство. +

3.  Робота з історичною картою.

Покажіть на карті:

·        Столицю держави Івана IV та назвіть дату проголошення його царем Московії.

·        території, втрачені Московським царством внаслідок поразки у Лівонській війні.

·        територію Московського царства на початку 17 ст. та найбільші міста.

·        охоплену повстанням під проводом Степана Разіна.

4.  Вправа «Дерево знань».

На дошці дерево з листочками, на яких містяться запитання. Учні по черзі зривають листочок та відповідають на питання.

1)  З ким доводилося боротися царям Московської держави? (з боярами)

2)  Назвіть роки правління Івана IV. (1533 – 1584)

3)  Назвіть рік, коли Іван IV вінчався на царство. (1547)

4)  Коли селянам дозволялося переходити від одного господаря до іншого? (у Юріїв день)

5)  Які органи управління виникли за Івана IV? (прикази)

6)  Що таке Земський собор? (дорадчий орган при царі, до якого входили представники всіх станів, крім селянства)

7)  Назвіть причину Лівонської війни? (боротьба за вихід до Балтійського моря)

8)  Що таке опричнина? (система заходів за Івана IV з метою зміцнення царської влади)

9)  З якого року у Московській державі вводилася опричнина? (1564)

10)                    Коли та чому цар заборонив опричнину? (1577)

11)                    Хто та коли спалив Москву? (кримський хан у 1571 р.)

12)                    Назвіть хронологічні межі Лівонської війни. (1558 – 1583)

13)                    Хто посів престол після смерті Івана IV? (його син Федір)

14)                    Назвіть хронологічні межі та причини династичної кризи. (відсутність спадкоємців у Федора, 1598 – 1605 рр.)

15)                    Назвіть хронологічні межі правління Б. Годунова. (1598 – 1605 рр.)

16)                    Хто переміг Б. Годунова у боротьбі за престол? (Лжедмитрій І)

17)                    Хто організував заколот проти Лжедмитрія І? (Василій Шуйський)

18)                    Чому Василій Шуйський звернувся по допомогу до шведів? (у боротьбі проти Лжедмитрія ІІ)

19)                    Який період в історії Московської держави отримав назву «Семибоярщина»?

20)                    Чому період 1610 – 1613 р. називають національно-визвольним?

21)                    Яку династію започаткував Михайло Федорович? (Романових)

22)                    Хто очолив повстання 1667 – 1671 рр.? (Степан Разін)

23)                    Хто з російських царів отримав титул «Божою Милістю Великий Государ, Цар і Великий Князь, Усієї Великої і Малої Русі Самодержець»? (Олексій Михайлович)

24)                    Яка подія відбулася 8 січня 1654 р.? (Переяславська рада)

25)                    Який договір було укладено між Польщею та Московською державою 1667 р.? (Андрусівське перемир’я)

26)                    Яке значення мав для України договір 1667 р.?

27)                    Хто став патріархом 1652 р.? (Никон)

28)                    о став автором першої московської друкованої книги? (І. Федоров та Петро Мстиславець)

  III.         Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми та мети уроку.

1.  Робота з візуальним джерелом.

·        Кого зображено на портреті? (Івана Мазепу)

·        Чому, на вашу думку, він з’явився на нашому уроці?

·        Як український гетьман пов'язаний з Московською державою?

·        Сьогодні на уроці ми поговоримо про Московську державу за Петра І, проаналізуємо його внутрішню та зовнішню політику та пригадаємо яке ж саме відношення має Іван Мазепа до подій, пов’язаних з Московською державою.

  IV.         Вивчення нового матеріалу.

1.    Розповідь учителя.

·        Слухаючи розповідь, заповніть хронологічну таблицю перебігу Північної війни.

Наприкінці 17 ст. Московська держава значно поступалася у розвитку  європейським державам. У європейській частині в цей час вона межувала зі Швецією, Польщею, Туреччиною та Кримським ханством. Саме з цими країнами Московська держава упродовж багатьох століть вела війни.

У 1682 р. царський трон посів Петро І (1689 – 1725 рр.). У цей час тривала війна проти Османської імперії. У 1695 та 1696 рр. Петро І здійснив два походи на Азов. Однак заволодіти фортецею йому вдалося лише з другої спроби. Щоб вирішити проблему виходу до Чорного та Середземного морів, Петро І відправив за кордон «Велике посольство» (1697 – 1698 рр.), до складу якого входив і сам. Однак, цар був змушений повернутися до Москви, щоб придушити заколот стрільців.

Щоб створити централізовану державу, потрібно було воювати проти Швеції. Союзники Московського царства виступили Саксонія та Данія. Бойові дії розпочав Фредерік IV. Він оточив шведську фортецю Штральзунд у Північній Німеччині. У той же час Август ІІ рушив на Ригу. Російська ж армія рушила до Нарви. Шведський король Карл ХІІ почергово розгромив армії всіх трьох країн: спочатку Данії, потім Росії та Саксонії.

Поразка спонукала Петра І до прискорення реформ. Розпочалося створення регулярної армії. Щоб збільшити кількість гармат, цар наказав переплавити частину церковних дзвонів. У Тулі та на Уралі будувалися мануфактури, на яких працювали цілі села. Завдяки таким заходам новоствореній армії вдалося оволодіти узбережжям Фінської затоки. 16 травня 1703 р. було завершено будівництво Петропавлівської фортеці. Почалося будівництво майбутньої столиці Російської імперії – міста-порту Санкт-Петербурга.

У 1706 р. Карл ХІІ вирушив на Москву.

·        Пригадайте, яку роль відігравала Україна у війні Росії та Швеції?

·        Де та коли сталася вирішальна битва? (27 липня 1709 р. під Полтавою)

·        Чим вона закінчилася? (поразкою шведів)

У 1710 р. московські війська оволоділи Ригою, Ревелем та Виборгом. Османська імперія оголосила війну Росії (1710 – 1713 рр.). Прутський похід 1711 р. закінчився для Петра І повною поразкою. Цар був змушений повернути Азов та відмовитися від Запорожжя і боротьби за Чорне море.

Спостерігаючи за успіхами Московської держави, Карл ХІІ запропонував укласти союз. Однак, під час облоги фортеці Фредрикстен, його було вбито. Новий шведський уряд кинув всі військові сили проти Москви. 1714 р. у битві біля мису Гангут Балтійський флот здобув першу перемогу. Нищівної поразки шведам росіяни завдали у битві біля острова Гренгам 1720 р.

30 серпня 1721 р. сторони уклали Ніштадський мир, за яким до Московської держави відходили Естляндія, Ліфляндія, Гнгерманляндія, частина Карелії та низка островів у Балтійському морі. 20 жовтня 1721 р. Петро І був проголошений імператором, а Московське царство – Російською імперією.

2.    Самостійна робота з текстом підручника (с. 172 – 173).

·        Опрацюйте текст підручника та виконайте завдання.

1)     Виправте помилки:

·        Петро І найбільше цінував у підданих їхнє походження. (здібності)

·        Було запроваджено полковий поділ держави. (губернський)

·        У 1711 році було створено парламент. (Сенат)

·        Замість приказів Петро І організував думи. (колегії)

·        Після смерті патріарха Адріана Петро І відразу самостійно назначив нового патріарха. (заборонив обрання нового патріарха)

2)    Дайте відповіді на запитання.

·        Яке значення для Московської держави мало створення Сенату?

·        У чому полягала перевага колегій над приказами?

·        Як змінилося становище церкви?

·        Що передбачав указ про взаємоволодіння 1714 р.?

·        Як проведені реформи вплинули на населення Російської імперії?

3.    Слово учителя.

З метою подолання культурної відсталості Росії, наприкінці 17 століття дворянських підлітків відправляли на навчання за кордон. Повернувшись вони отримували відповідні ранги та чини, допомагаючи цареві «європеїзувати» населення. На початку 18 ст. було відкрито мережу загальноосвітніх та спеціальних навчальних закладів. Відкривалися друкарні. У 1714 р. у Петербурзі було створено перший природничий музей у Росії – Кунсткамеру.

      V.         Узагальнення та систематизація знань учнів.

1.    Робота з історичним джерелом(с. 174 підручника)

·        Прочитайте текст історичного джерела.

·        Як наведені вислови характеризують царя?

·        Висловіть своє особисте ставлення до Петра І.

·        Чи відверто говорить цар?

2.    Використовуючи отримані знання та додаткову літературу, складіть історичний портрет Петра І.

  VI.         Підсумки уроку.

VII.         Домашнє завдання.

1)    Опрацювати § 21 підручника.

Складіть у зошиті хронологічну таблицю основних подій правління Петра 

10 клас.Всесвітня історія.Утворення осередків 2-ї світової війни. Блок Б...

Історія: Україна і світ. 10 клас. Гісем - Нова програма

§ 59. Утворення осередків Другої світової війни. Формування «осі Берлін—Рим—Токіо»

МЕТА

• визначати причини появи осередків Другої світової війни

• характеризувати зміст міжнародних відносин у першій половині 1930-х рр.

• розповідати про дії держав-агресорів

ДАТИ

1931—1932 рр. — окупація Японією Маньчжурії

1933 р. — вихід Японії та Німеччини з Ліги Націй

1933 р. — встановлення дипломатичних відносин між США та СРСР

1934 р. — прийняття СРСР до Ліги Націй

1935 р. — англо-німецька морська угода

1935 р. — укладення франко-радянського і радянсько-чехословацького договорів

1935—1936 рр. — агресія Італії проти Ефіопії

1936—1939 рр. — громадянська війна в Іспанії

25 листопада 1936 р. — укладення Німеччиною та Японією Антикомінтернівського пакту

6 листопада 1937 р. — приєднання Італії до Антикомінтернівського пакту. Створення «осі Берлін—Рим—Токіо»

Світова економічна криза загострила міжнародні відносини та призвела до появи осередків нової війни. На відміну від Першої світової війни, у 1930-ті рр. війни прагнули лише кілька держав. Це робило можливим усунути загрозу війни в разі спільних дій усього співтовариства.

На початку 1930-х рр. навряд чи хто з тогочасних політиків наважився б стверджувати, що до кінця десятиліття може спалахнути нова світова війна. У першу чергу їх непокоїли питання, як можна пом’якшити наслідки кризи. Перш за все вони вважали, що необхідно зменшити військові витрати (це передбачалося шляхом скорочення озброєнь та армій або створення спеціальної системи міжнародної безпеки для полегшення фінансового тягаря репарацій і боргів).

У січні 1930 р. у Лондоні відкрилася міжнародна конференція з обмеження морських озброєнь. На ній було здійснено спробу поширити умови Договору п’яти держав на інші класи бойових кораблів: крейсери, есмінці, підводні човни. У повному обсязі питання розв’язати не вдалося: Франція та Італія відмовилися підписати угоду. США, Англія, Японія домовилися щодо крейсерів та есмінців дотримуватися співвідношення 5 : 5 : 3. Щодо підводних човнів запроваджувався принцип рівності флотів.

У лютому 1932 р. в Женеві відкрилася конференція із роззброєння. Із самого початку з’ясувалося, що кожна велика держава думала не про роззброєння, а про отримання односторонньої вигоди. Конференція закінчилася нічим.

У 1931 р. США запропонували на один рік оголосити мораторій (відстрочку) із виплати боргів і репарацій. Ця пропозиція була прийнята. У 1932 р. вирішили взагалі ліквідувати репараційні зобов’язання Німеччини. Країни-боржники, зі свого боку, просто припинили сплачувати борги США. Здавалося, що був створений прецедент колективних дій перед спільною загрозою.

Проте майже одночасно США ввели високі митні податки, а Велика Британія відмовилася від «золотого стандарту». Цими діями вони спровокували митні й валютні «війни», що дезорганізувало світову торгівлю і ще більше поглибило кризу.

Перемогло прагнення вирішувати економічні проблеми не спільно, а поодинці, коли кожна країна намагалася перекласти тягар кризи на сусіда. У результаті зросло економічне суперництво та зменшилася можливість чинити спільний опір перед загрозою війни.

Тим часом активізувалися держави, які були готові йти на злам існуючої системи міжнародних відносин і встановлення своєї гегемонії у світі.

Перший осередок війни виник на Далекому Сході. Восени 1931 р. японські війська окупували територію Маньчжурії — важливу в стратегічному й економічному відношенні частину Китаю. Напад стався після провокаційного вибуху, влаштованого Японією на залізниці неподалік Мукдена. Китай обмежився поданням скарги до Ліги Націй.

• Німецька карикатура на Версальську систему

Які наслідки Версальського договору відображає карикатура?

Позиції сторін на Лондонській конференції щодо роззброєння

Франція вважала, що вирішенню питання про роззброєння має передувати створення міжнародної армії під зверхністю Ліги Націй. Її основний противник Німеччина вимагала усунення всіх обмежень Версальського договору. Англію насамперед цікавили проблеми ліквідації підводних човнів і хімічної зброї. США виступали за скорочення сухопутних сил. СРСР вимагав поставити на порядок денний конференції питання про загальне або пропорційно поступове роззброєння. Італія пропонувала спочатку на рік ввести мораторій на нарощування озброєння. Японія вимагала визнання її особливої ролі на Далекому Сході і в басейні Тихого океану.

На загарбаній території японський уряд у 1932 р. створив маріонеткову державу Маньчжоу-Го, призначивши її правителем останнього китайського імператора Пу І. Виправдовуючи агресію, Японія заявляла про загрозу проникнення СРСР у цей регіон і як приклад наводила китайсько-радянський конфлікт 1929 р. і підтримку Радянським Союзом китайських комуністів.

Дії Японії спонукали світове товариство вжити відповідних заходів. Ліга Націй на прохання Китаю створила спеціальну комісію для вивчення проблеми. Комісія рекомендувала вивести японські війська й передати Маньчжурію під міжнародний контроль. Проте Японія не була засуджена як агресор. Рада Ліги Націй заявила, що Маньчжурія є невід’ємною частиною Китаю, і не визнала Маньчжоу-Го. У відповідь Японія в 1933 р. демонстративно вийшла з Ліги Націй. Передбачені на цей випадок санкції проти Японії не були запроваджені. США та Англія домоглися укладення між Японією і Китаєм компромісного миру: Японія виводить свої війська із Шанхаю, який вона захопила напередодні, а Китай визнає Маньчжоу-Го. Уперше у світі агресія країни залишилася безкарною.

У 1937 р. Японія розв’язала вже відкриту війну проти Китаю, завоювавши його найбільш розвинені райони. Так, для Китаю Друга світова війна почалася вже в 1937 р.

У 1935 р. цим скористалася Італія. Вона вважала себе обділеною за результатами Першої світової війни і не приховувала загарбницьких планів, до яких належали й наміри завоювання Ефіопії.

3 жовтня 1935 р. 250-тисячна італійська армія, озброєна авіацією і танками, вдерлася на територію Ефіопії. Ефіопська армія чинила завзятий опір. Проте сили були нерівними. Рада Ліги Націй оголосила Італію агресором і зобов’язала всіх членів організації застосувати до неї економічні санкції. США й Велика Британія заявили про нейтралітет і відмовилися постачати Ефіопії сучасну військову техніку. Тим самим жертва й агресор були поставлені на один рівень.

• Імператор Маньчжоу-Го Пу І

Зі спогадів імператора Маньчжоу-Го Пу І

У серпні 1932 р. було оформлено таємну угоду між Японією і Маньчжоу-Го. Основним змістом її було таке: охорона державної безпеки і громадського порядку в Маньчжоу-Го повністю покладається на Японію, вона контролюватиме залізниці, порти, водні й повітряні шляхи. Японія має право проводити розвідку надр і будувати копальні (шахти), японці можуть призначатися на посади в Маньчжоу-Го, Японія має право переселяти в Маньчжоу-Го японців. Японія прислала свого посла в Маньчжоу-Го, саме він став справжнім правителем цієї території, справжнім імператором Маньчжоу-Го.

У травні 1932 р. на північний схід прибула комісія Ліги Націй для дослідження так званого маньчжурського питання. З травня відбулася моя зустріч із членами комісії, яка тривала не більш як півтори години. На ній мені поставили два питання: як я прибув на північний схід і як було засновано Маньчжоу-Го. Я слухняно став говорити те, що мені було наказано. Члени комісії кивали головами, посміхалися і більше нічого не питали. Потім разом сфотографувалися, випили шампанського і побажали один одному здоров’я. Комісія поїхала.

Комісія заявила, що вона розуміє, чому Японія вважає Маньчжурію життєво важливою лінією. Вона не раз підкреслювала, що поважає інтереси Японії на північному сході Китаю, і навіть розглядала події 1931 р. як акт самозахисту Японії.

Із початку 1933 р., після виходу з Ліги Націй, Японія почала ще більш відкрито збільшувати свою армію й розширювати свою підготовку до війни. Особливо посилилися її приготування до захоплення всієї території Китаю та зміцнення тилу.

1. Про які події згадує Пу І? 2. Як він оцінює дії Японії щодо Китаю? 3. Як автор описує дії комісії Ліги Націй? Спробуйте пояснити таку позицію Ліги Націй. 4. Яке місце описані події посідають у розвитку міжнародних відносин 1930-х рр.?

• Італійська армія в Ефіопії. 1935 р.

У травні 1936 р. Італія оголосила про завоювання всієї Ефіопії. Народ Ефіопії розпочав партизанську боротьбу проти агресорів, яка завершилася в 1941 р. звільненням країни за підтримки Англії.

Після приходу до влади А. Гітлера Німеччина приєдналася до групи держав-агресорів. До 1933 р. становище Німеччини в межах Версальської системи було значно полегшено. Вона припинила сплачувати репарації. На переговорах щодо роззброєння в 1932 р. їй було обіцяно рівноправність в озброєнні. Навіть обговорювалося питання про повернення Німеччині колоній.

Перегляд умов Версальського договору для А. Гітлера був лише першим кроком на шляху до світового панування. Наступним мало стати об’єднання всього німецького народу в одній державі. Це передбачало приєднання Австрії, населених німцями районів Франції, Бельгії, Чехословаччини, Польщі та Литви. Далі планувалося завоювання «життєвого простору» на сході. Заволодівши сировинними й аграрними ресурсами Східної Європи, Німеччина, на думку А. Гітлера, могла здобути перемогу в боротьбі за світове панування.

Кожен із визначених А. Гітлером кроків означав шлях до повної ліквідації Версальської системи і докорінну зміну міжнародних відносин. Це був шлях до війни.

Свідченням рішучих намірів А. Гітлера став вихід Німеччини з Ліги Націй у жовтні 1933 р. і здійснена у 1934 р. невдала спроба приєднати Австрію.

Переломним став 1935 р. Після виплати Францією компенсації за вугільні шахти земля Саар унаслідок плебісциту відійшла до Німеччини. Також Німеччина відмовилася від статей Версальського договору, які забороняли їй мати військову авіацію, оголосила про запровадження загальної військової повинності й формування армії із 36 дивізій. Між Великою Британією та Німеччиною в 1935 р. було укладено військово-морську угоду. За цією угодою Німеччині було дозволено мати флот більший, ніж французький. Угода була вже двостороннім порушенням Версальської системи.

Такий розвиток подій занепокоїв найближчих сусідів Німеччини. Європейська дипломатія почала активно обговорювати ідею створення системи колективної безпеки із залученням СРСР. У 1934 р. СРСР було прийнято до Ліги Націй. У травні 1935 р. СРСР та Франція уклали угоду про взаємодопомогу. Аналогічний договір було укладено між СРСР та ЧСР. За їхніми умовами сторони були зобов’язані надавати одна одній допомогу. Проте ратифікацію цього договору Франція відкладала, використовуючи сам факт підписання угоди як засіб тиску на Німеччину. На Заході ще панували антирадянські настрої. Зрозумівши це, А. Гітлер наважився на більш рішучі дії: у березні 1936 р. німецькі війська були введені в Рейнську демілітаризовану зону. Ні Англія, ні Франція, ні Ліга Націй не застосували передбачених у цьому випадку заходів.

• Виступ імператора Ефіопії Хайле Селассія, у якому він звернувся до Ліги Націй по допомогу. Проте більшість членів організації навіть не побажала слухати його. 1935 р.

Чим була зумовлена така реакція членів Ліги Націй?

• Шлях А. Гітлера до світового панування

• Виникнення осередків війни в Європі

• Німецька армія вступає в Рейнську демілітаризовану зону. 1936 р.

Демілітаризована зона — визначена міжнародною угодою територія, де заборонено тримати війська, озброєння, зберігати старі та споруджувати нові укріплення й військово-промислові підприємства.

У Німеччині йшла відкрита підготовка до війни. Таким чином, створена після Першої світової війни система колективної безпеки була ліквідована.

Спільні загарбницькі інтереси Японії, Італії, Німеччини швидко зблизили їх. Комуністи на VII конгресі Комінтерну в Москві в 1935 р. оголосили Німеччину, Італію та Японію підпалювачами війни й головними ворогами робітничого класу. 25 листопада 1936 р. Німеччина та Японія підписали Антикомінтернівський пакт, а 6 листопада 1937 р. до нього приєдналася Італія. Утворилася «вісь Берлін—Рим—Токіо».

Німеччина й Італія активно координували свою політику та спільно провели низку міжнародних акцій. У 1936 р. вони підтримали заколот націоналістів в Іспанії, який привів у 1939 р. до влади Ф. Франко.

Гірше розвивалися відносини Німеччини та Японії. Вони ускладнювалися тим, що Японія захопила німецькі колонії в Тихому океані та Китаї і не збиралася їх повертати. Німеччина й Італія під час японської агресії 1937 р. проти Китаю продавали зброю китайському уряду. Обидві країни прагнули зберегти свободу дій у сфері своїх інтересів.

• Виникнення осередків війни на Далекому Сході

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ

1. Як економічна криза 1929—1933 рр. вплинула на розвиток міжнародних відносин? 2. Якими були головні відмінності між передумовами Першої та Другої світових війн? 3. Яку позицію посідали США в умовах загрози війни, що наростала? 4. Доведіть суперечливість зовнішньополітичних інтересів європейських країн та США. 5. Чому конференція щодо роззброєння завершилася провалом? 6. Де виник перший осередок війни й чому саме там? 7. Що дало змогу Німеччині відмовитися від дотримання статей Версальського договору? 8. Який план розробив А. Гітлер для досягнення світового панування? 9. Чому СРСР було прийнято до Ліги Націй? 10. Що зближувало Німеччину, Італію, Японію? 11. Проведіть дискусію за питанням: чому небезпеку нової війни було недооцінено країнами Заходу? 12. Обговоріть у групах: чому не спрацювали механізми запобігання війні, передбачені Версальсько-Вашингтонською системою договорів?

7 клас. Всесвітня історія. Церковний розкол 1054 р. Католицька церква в ...

історія 5 клас Нестор Літописець. Історія України. Загадки Історії.

Вступ до історії. 5 клас. Щупак - Нова програма

§ 25 Літописці української історії

Які згадки про минуле нам залишили літописці?

1. ПРО ЩО РОЗПОВІДАЄ «ПОВІСТЬ МИНУЛИХ ЛІТ»

Збиранню згадок про давні часи та збереженню історичної пам’яті велику увагу приділяли за часів Русі-України. Історичні твори того часу називаються літописами.

Варто запам’ятати!

Літописи (від слів «у літо») — оповіді, у більшості з яких події викладено в хронологічній послідовності за роками.

Традиції літописання почали формуватися в Україні з часів виникнення писемності. Літописи створювали в усіх великих містах України-Русі: Києві, Переяславі, Володимирі-Волинському, Галичі, Львові, Чернігові та інших.

Літописці ретельно збирали й досліджували всі доступні джерела: твори своїх попередників-літописців, зарубіжні хроніки, Святе Письмо, житія святих, усні перекази та легенди, власні спостереження. Саме тому літописи є дуже цінним джерелом для вивчення історії тих часів. За допомоги давньоруських літописів можна отримати уявлення про політичне, релігійне життя, діяльність київських та інших князів. Цінним є те, що автори літописів уміщували в тексти історичні документи, що не дійшли до нашого часу. Наприклад, угоди київських князів з Візантією початку Х ст.

Фрагмент сторінки літопису

1. До якого з історичних джерел можна віднести запропоновану ілюстрацію?

2. Подумайте, яку історичну подію зображає мініатюра літопису.

3. Які елементи зображення дали змогу вам відповісти на запитання?

4. Поставте запитання, за допомогою яких можна скласти розповідь про історичну подію, зображену в мініатюрі.

Діємо: практичні завдання

На минулому уроці ви започаткували міні-проект «Шкала часу “Дослідники історії”». Продовжуйте роботу над проектом під час опрацювання нового матеріалу.

Найдавнішим літописним твором, що зберігся до нашого часу, є «Повість временних літ» («Повість минулих літ», «Повість врем’яних літ»). Роботу над текстом літопису в 1113 р. завершив легендарний монах Києво-Печерського монастиря Нестор. Головною справою свого життя він вважав книжкову справу: «Велика буває користь від учення книжного, — казав він, — книги наказують і вчать нас..., бо від книжних слів набираємося мудрості й стриманості...».

Над дослідженням історії рідної землі Нестор працював майже двадцять років. Протягом цього часу автор здійснив ретельну пошукову роботу. Завдяки титанічній праці Нестора над «Повістю минулих літ» побачила світ перша на українських землях історична праця, у якій послідовно висвітлено історію Русі-України від заснування Києва до 1110 року.

Тут знаходимо оповіді про діяння князів, життя різних верств суспільства, проблему захисту держави від різноманітних ворогів, історію встановлення відносин Русі-України з іншими країнами, тексти перших міждержавних угод в історії України. Наприкінці оповіді автор особливу увагу звертає на негативний вплив на державу князівських чвар і міжусобиць. Знаходимо також відомості про події в сусідніх з Руссю державах, зокрема, з Візантією.

Нестор-Літописець

Поміркуймо!

У чому полягає цінність «Повісті минулих літ» для збереження історичної пам’яті нашого народу?

Чи важливі висновки Нестора для сучасної України?

2. КОЗАЦЬКІ ЛІТОПИСИ. ЛІТОПИС САМІЙЛА ВЕЛИЧКА

Про важливі події історії козацької України оповідають козацькі літописи. Особливістю цих історичних творів є те, що вони не зовсім схожі на давньоруські літописи, оскільки поєднують риси літописів, історичних повістей, щоденників, мемуарів. Найвідомішими з козацьких літописів є такі: «Літопис Самовидця», Літопис Григорія Граб’янки та Літопис Самійла Величка.

Літопис Самійла Величка вважається найвидатнішим історичним твором свого часу. Автор літопису Самійло Величко також був дуже освіченою людиною. Він навчався в Києво-Могилянському колегіумі.

Сторінки Літопису Григорія Граб’янки

Спробуйте прочитати назву літописа.

Пізнавально й цікаво

Києво-Могилянська академія (колегіум) — один з найдавніших вищих навчальних закладів України, що працював протягом 1632-1817 років. Важливу роль в історії академії відіграла Галшка Гулевичівна — заможна киянка, яка подарувала маєток для заснування монастиря і братської школи при ньому. Згодом із цієї школи виросла Києво-Могилянська академія.

Історичне дослідження Самійла Величка охоплює період козацької історії від початку Національно-визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького до 1700 р. Літопис супроводжується портретами дев’ятьох гетьманів України. Особливістю Літопису Самійла Величка є прагнення автора залучити широке коло історичних джерел: праці іноземних дослідників, державні документи, козацькі хроніки. До того він намагався ретельно перевіряти інформацію джерел, які використовував у дослідженні.

Провідні ідеї Літопису Самійла Величка не втрачають свого значення і сьогодні.

Поштова марка із зображенням Галшки Гулевичівни

Сторінки Літопису Самійла Величка

1. Розгляньте ілюстрацію та поясніть, у чому полягає цінність Літопису Самійла Величка як історичного джерела.

2. Працюючи з подальшим текстом, визначте, які ідеї цього твору важливі й у сучасній Україні. Як ви думаєте, чому?

Він доводить правомірність визвольної боротьби, засуджує антиукраїнську політику Російської імперії, гостро виступає з критикою внутрішніх чвар і міжусобиць в українському суспільстві. Важливою є позиція автора, згідно з якою він вважав козацьку державу Богдана Хмельницького правонаступницею давньоукраїнської держави із центром у Києві. Особливо високо Самійло Величко оцінював історичну роль Запорозької Січі як осередку козацької демократії та захисниці цілісності української держави. Літопис Самійла Величка справив значний вплив на подальші дослідження історії українських земель.

Пізнавально й цікаво

Самійло Величко служив у Генеральній Військовій Канцелярії за гетьмана Івана Мазепи, тому був очевидцем й учасником важливих подій. Усе життя збирав книги, документи, спогади — саме вони були основою для написання літопису.

ЗНАЮ й РОЗУМІЮ: запитання та завдання

I. Знаю нове

1. Поясніть, що спільного між хронологією та літописами.

2. Які дослідження здійснювали українські літописці для написання своїх праць?

3. Виконайте вправу «(не)Випадкові слова»: за допомогою іменників, прикметників і дієслів усно побудуйте необхідні речення та укладіть короткий текст «Літописи».

літопис	козацькі	зберігати
Нестор	повчальні	описувати
Величко	історична

II. Обговорюємо в групі

Користуючись опрацьованими матеріалами підручника, укладіть у зошиті порівняльну таблицю.

Давньоруські та козацькі літописи
Спільне	Відмінне

III. Мислю творчо

1. Уявіть себе в ролі ученого-історика. Уважно розгляньте ілюстрації до тексту параграфа та визначте, яку інформацію про минулі часи в Україні «повідомляють» малюнки.

2. Вправа «Майстерня дослідника». Дайте назву хмаринці слів. Поставте запитання, за допомогою яких можна скласти розповідь про людей, згаданих у хмаринці слів.

3. На основі ваших знань про літописання складіть власний літопис родини, класу, школи. Оздобте його мініатюрами, світлинами, розписом.

7 клас. Всесвітня історія. Узагальнення до курсу: «Середні віки в історі...

Тема. Християнська церква в XII—XV ст. Єретики і боротьба з ними.

Мета: ознайомити учнів з історичними подіями хрестових походів; розкрити суть єретичних рухів; показати, як церква боролася з ними; з'ясувати, чому виникли жебрущі ордени; дати уявлення про церковну кризу XIV ст.; формувати вміння визначати причинно-наслідкові зв'язки між окремими подіями; виховувати почуття толерантності.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: підручник, карти «Хрестові походи», «Християнська церква у Середні віки». Основні терміни і поняття: хрестовий похід, сарацини, єресь, катари, альбігойці, Альбігойські війни, вальденси, жебрущі ордени, францисканці, домініканці, інквізиція, собор, Авіньйонський полон, Велика схизма.

Основні дати і події: 1170—1221 рр.— роки життя святого Домініка; 1182—1226 рр.— роки життя святого Франциска Ассизького; 1204 р.— Четвертий хрестовий похід, взяття хрестоносцями Константинополя; 1209—1229 рр.— Альбігойські війни; 1291 р.— єгиптяни завоювали Акру — останню столицю Єрусалимського королівства, епоха хрестових походів завершилася; 1309—1378 рр.— Авіньйонський полон пап; 1414 р.— собор у Констанці, завершення Великої схизми.

Структура уроку

I. Організація навчальної діяльності

II. Перевірка домашнього завдання

III. Актуалізація опорних знань

IV. Вивчення нового матеріалу

1. Єритики і боротьба з ними. Інквізиція.

2. Жебрущі ордени ченців.

3. Церковна криза. Занепад папства.

V. Закріплення нових знань

VI. Підсумки уроку

VII. Домашнє завдання

Хід уроку

І. ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

II. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ

Бліцопитування  ( Дивіться відео для повторення попередньої теми )

1. З яких джерел брала свій початок середньовічна культура?

2. У яких умовах розвивалася культура в Ранньому Середньовіччі? Чи можна ці умови назвати сприятливими?

3. Коли відбулося перше піднесення середньовічної культури?

4. Що таке Каролінгське відродження? Які його риси?

5. Чому в IX—XI ст. культура розвивалася переважно у стінах монастирів?

6. Які основні проблеми порушувала середньовічна філософія?

7. Що таке схоластика?

8. Хто такий Фома Аквінський і який його внесок у середньовічну культуру?

9. Де можна було здобути освіту в Середні віки?

10. Чим можна пояснити повільний розвиток наукових знань і слабкий інтерес до природничих наук?

11. Хто такий Роджер Бекон? Який його внесок у розвиток науки?

12. У чому полягала сутність винаходу Й. Гутенберга?

III. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Запитання і завдання

1. Назвіть основні центри християнізації Європи.

2. Коли відбувся розкол єдиної християнської церкви на католицьку і православну?

3. Назвіть наслідки Клюнійського руху для католицької церкви.

4. Якою була роль церкви у хрестових походах на Схід?

IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Єретики і боротьба з ними. Інквізиція

Розповідь учителя

Церква у Середні віки переймалася не тільки зовнішніми проблемами, а і внутрішніми. Уже в перші століття існування християнської церкви існували погляди на природу Христа і Божественної Трійці, що відрізнялися від офіційних поглядів на церковних соборах. Такі погляди називались єретичними, а діячів, що їх висловлювали, засуджували і проклинали як єретиків. Але навіть після усталення християнського вчення у Середньовічній Європі єресі спалахували неодноразово.

Чому ж виникали єресі? У повсякденному житті людей Середньовіччя однією з головних була турбота про спасіння душі. Але люди бачили, що церква, проповідуючи покірність і відмову від земних благ, накопичила значні багатства і здобула величезну політичну владу. У середовищі ремісників, купців, рицарів, простих священиків і монахів, навіть знаті, час від часу з’являлися люди, які замислювалися над протиріччями між євангельським ученням і тим, що вони спостерігали в житті. Вони доходили думки, що церква навчає неправильно. Тільки цілковита відмова від багатств і влади може врятувати душу людини.

Основними центрами єретичних рухів ставали міста. Це пояснюється тим, що в містах концентрувалося населення, відбувалися контакти між людьми з різних міст і країн, обмін знаннями, ідеями, зосереджувалися грамотні люди, що могли читати і тлумачити Святе Письмо.

Однією з найбільш відомих і поширених єресей було вчення катарів («чистих»), яких ще називали альбігойцями за назвою міста Альбі — центру розповсюдження єресі. Це вчення поширилося на півдні Франції у XII—XIII ст. Катари навчали, що земля і порядки на ній не є Божим творінням, а породжені дияволом. Вони вчили, що людина повинна порвати з земним світом і лише тоді зможе врятувати свою душу. Катари створили велику церкву, яка була ворожою Римській. Вони вели суворий спосіб життя і готові були прийняти мученицьку смерть заради своєї віри.

Робота з документом

АЛЬБІГОЙСЬКА ЄРЕСЬ (З АНОНІМНОГО ДЖЕРЕЛА ПОЧАТКУ XIII СТ.)

Група єретиків, що живуть у наших краях, вірять і мають сміливість стверджувати, що існують два божества: перше — добрий Бог і друге — дивне божество... Вони стверджують, що світ і все, що в ньому відчутне на дотик, створено злим богом. Вони відкидають хрещення дітей, тому що в них немає віри, і, цитуючи Євангеліє, кажуть, що той, у кого немає віри, буде засуджений. Вони не вірять у воскресіння плоті й цитують св. Павла, який сказав: «Ні плоть, ні кров не потраплять до царства Божого». Вони називають обряди католицької церкви безглуздими, тому що, кажуть вони, ці вчення від людей і не мають опори...

Запитання до документа

1) Якими є основні положення вчення альбігойців?

2) Яким є ставлення автора документа до альбігойців?

Розповідь учителя

Приблизно тоді ж виникла інша єресь — вальденсів. Легендарний засновник учення — П’єр Вальдо, багатий купець, зворушений сторінками Біблії, де йшлося про «святу бідність»,— роздав своє майно бідним і зі своїми учнями став проповідувати Євангеліє. Вальденси поділялися на «досконалих», які поривали всі зв’язки із зовнішнім світом і навчали своїх прихильників наслідувати Христа, і «братів», яким до зволялося працювати. Катари і вальденси заперечували необхідність існування церковної ієрархії та закликали до створення релігійних громад, що існували за часів Христа і його учнів-апостолів. Заклик до створення «бідної церкви» був близьким для тих, хто прагнув «дешевої» церкви і незалежності від пап.

Переслідування вальденсів і катарів не могло зупинити поширення єресі Європою. Тоді папа Інокентій III закликав усіх християн до хрестового походу проти земель, «заражених єрессю».

Боротьба проти єретиків була вигідна французькому королю, який прагнув після об’єднання під своєю владою півночі Франції приєднати до своїх володінь багатий південь. Хрестові походи проти єретиків на півдні Франції дістали назву Альбігойських війн (1209—1229 рр.).

Християнське воїнство вогнем і мечем пройшлося багатими провінціями півдня. Одного разу на запитання воїна про те, як відрізнити єретика від правовірного католика, папський легат (представник) відповів: «Бий їх усіх, Бог упізнає своїх!» Альбігойці чинили відчайдушний опір, але зрештою були винищені.

Ця перемога над єрессю сприяла об’єднанню Франції, але водночас призвела до розорення і знищення багатих міст і цілих районів, убивства тисяч їхніх жителів.

Папи розуміли, що переможені єресі можуть легко відновитися. Для боротьби з ними було вжито серйозних заходів.

Усім мирянам було заборонено мати, читати і тлумачити Біблію. Робити це могли тільки люди, що здобули церковну освіту. Отож, головна книга християнства стала ще більш недоступною для більшості християн.

У єпископствах створювалися спеціальні постійні комісії, які повинні були розслідувати будь-які прояви єресі, допитувати і засуджувати єретиків. За цими комісіями згодом закріпилася назва інквізиційних трибуналів (латин. inquisito — розслідування). Інквізиторам дозволялося застосовувати тортури, щоб домогтися від єретиків зізнання у найстрашніших гріхах, після чого їх привселюдно спалювали на вогнищі.

Але від багатьох єретиків неможливо було домогтися покаяння навіть під тортурами. Релігійні переконання як католиків, так і єретиків вирізнялися фанатизмом: люди були абсолютно переконані в тому, що тільки їхня віра є правильною, тому єретики ладні були йти у вогонь, а інквізитори були переконані у правильності вироку.

Попри всі зусилля церкви викорінити єресі їй не вдалося. Єретики стали обережнішими і ще більше переконаними у своїй правоті.

Запитання і завдання

1) Які причини виникнення єретиків?

2) Назвіть основні єретичні рухи Середньовіччя.

3) Що таке інквізиція? З якою метою її було створено?

4) Дайте характеристику поглядів катарів і вальденсів. Чим їхні погляди відрізнялися від учення католицької церкви?

5) Якими були причини і наслідки Альбігойських війн?

2. Жебрущі ордени ченців

Колективна робота учнів з підручником

Опрацюйте відповідний матеріал підручника і заповніть таблицю « Жебрущі ордени ».

Критерії для порівняння	Францисканці	Домініканці
Мета створення
Особливості діяльності

Додаткова інформація

Не всі люди, що замислювалися над спасінням душі, були єретиками. Духовні шукання освічених людей Середньовіччя вели їх шляхом власного усвідомлення вчення Ісуса. Частина невдоволених порядками, що існували в церкві, стала на шлях єресі, інша намагалася діяти на межі між єрессю та офіційною церквою.

Найвідомішим у ХIIІ ст. оновлювачем християнства був Франциек Ассизький (1182—1226 рр.). Завдяки його діяльності проповідь набула особливого значення, а він став одним із засновників нових, жебрущих орденів.

Франциек народився в сім’ї купця з італійського міста Ассизі. Молодість він провів у бенкетах і всіляких розвагах, але знайомство з Євангелієм змінило життя Франциска. Вирішивши в усьому наслідувати Христа, він відмовився від майна, залишив дім і, живучи як жебрак, усі сили віддавав молитвам, посту і проповідям Слова Божого. Не маючи церковної освіти, він звертався до слухачів зрозумілою їм простою мовою. У пристрасних молитвах Франциск доводив себе до такого стану, що у видіннях зустрічався з Ісусом, Богоматір’ю та святими, а інші люди нібито навіть бачили, як у Франциска відкривались і починали кровоточити рани на зап’ястях і ступнях — у тих місцях, де прибивали тіло Ісуса до хреста.

Із часом у Франциска знайшлися послідовники, з яких згодом і утворився чернечий Орден францисканців.

Орден францисканців суттєво відрізнявся від усіх чернечих орденів, що існували на той час. Так, вони дійсно жили в євангельській бідності, не усамітнювались у тиші за стінами монастирів, а йшли до народу, несли до нього Слово Боже. Францисканці не були самітниками і з любов’ю ставилися до навколишнього світу, як до прекрасного творіння Бога. В ордені всі були рівними.

Францисканці створили новий вид чернецтва. Монахи-жебраки швидко здобули авторитет серед простого народу. Поява нового ордену поставила проблему перед папою: визнати його чи оголосити монахів єретиками. Папа Інокентій III збагнув, що новий орден може стати опорою папства і посилить авторитет католицизму. Поступово, як і інші ордени, францисканці нажили майно, побудували монастирі. В останні роки свого життя Франциск відмовився від керівництва орденом.

Одночасно з францисканцями виник Орден святого Домініка. Домініїс (1170—1221) народився в Іспанії, але тривалий час жив у Південній Франції, де своїми проповідями намагався боротися проти ідей єретиків-альбігойців. Тут, у Франції, у Домініка виникла думка створити братство ченців спеціально для боротьби проти єретичних учень. На відміну від францисканців, домініканці велику увагу приділяли вивченню Святого Письма. Монахи-домініканці славилися своєю вченістю, часто обіймали кафедри в кращих університетах. Найвидатніші богослови Середньовіччя Альберт Великий і Фома Аквінський були домініканцями.

Найбільш підготовлені для диспутів із єретиками, домініканці відігравали головну роль у трибуналах, проводячи допит і здійснюючи суд над єретиками. Домініканці називали себе «псами господніми» (латин. Domini canes). Вони повинні були освічувати світ, проповідувати істину і, наче пси, охороняти церкву від єретичних вчень. На емблемі ордену було зображення пса, що несе у щелепах палаючий смолоскип.

Домініканці прагнули якнайдалі розповсюдити католицьку віру, їх проповідники вже наприкінці XIII ст. читали свої проповіді в Китаї та будували там храми.

3. Церковна криза. Занепад папства

Розповідь учителя

Із початком XIV ст. Європа вступила в період, що відзначався різними бідами і катастрофами. Вони засвідчили глибоку кризу середньовічного європейського суспільства. Не оминула ця криза і церкву.

Церковну кризу було започатковано ляпасом залізної рукавиці по щоці папи римського Боніфація VIII від канцлера і зберігана королівської печатки Французького королівства Гійома Ногаре. Не витримавши образи, папа через декілька тижнів помер. Його наступник, Климент V, як уже згадувалося, переніс папську резиденцію до міста Авіньйон, яке, хоч і належало Неаполітанському королівству, з усіх боків було оточене володіннями французького короля. Так папська влада потрапила під французький вплив. 70 років тривав Авіньйонський полон пап (1309— 1378 рр.). Ці події засвідчили, що ідея об’єднання християнського світу під духовною і світською владою пап не відповідала реаліям часу, бо в житті Європи почали відігравати роль інші чинники, зокрема державні, національні інтереси. Ідею універсальної держави, що об’єднувала всіх, заступила ідея національної держави, що об’єднувала людей тільки за певною ознакою: на той час це було підданство якомусь королеві.

На цьому негаразди з папством не скінчилися. Повернення пап до Рима позначилося подією, що дістала назву Великої схизми.

Після повернення до Рима папського престолу Григорієм XI його наступником став Урбан VI. Проте останній настільки зловживав владою, що його скинули кардинали, які обрали новим папою Климента VII. Але Урбан VI відмовився підкоритися, через що на папському престолі опинилося аж два папи: один був у Римі, інший — в Авіньйоні.

Папи відлучили від церкви один одного, а також прихильників протилежної сторони. Почалися непорозуміння і на інших рівнях: на одну церковну посаду претендувало по два священики. Ніхто не знав, який же папа справжній і, відповідно, хто мав претендувати на посади єпископа та ін. Християнська Європа розкололася.

Щоб угамувати пристрасті, розроблялись і пропонувалися всілякі ідеї та пропозиції. Зрештою більшість почала схилятися до думки, що проблему церкви потрібно розв’язувати всім — священнослужителям і мирянам, тобто скликати собор. Перша спроба розв’язати проблему на соборі в Пізі закінчилася новим розколом: обох пап оголосили єретиками та обрали нового. Папи, оголошені єретиками, не визнали рішення собору, і католики отримали вже трьох пап. І все ж ідея собору залишилася єдиним виходом із ситуації, що склалася. У 1414 р. в Констанці було скликано новий собор, що розв’язав цю складну проблему. Загальновизнаним папою став Мартін V.

Розбрат у церкві змусив замислитися над тим, чи правильним шляхом йшло суспільство до Бога. Знову спалахнули рухи єретиків. Найсильніший рух за оновлення церкви вибухнув у Чехії. Його ідеологом став Ян Гус, згодом спалений як єретик за рішенням собору в Констанці. Від його імені рух, що збурював Центральну Європу декілька десятиліть, дістав назву гуситського.

Запитання

1) Що таке велика схизма? Якими були її причини та наслідки?

2) Як вплинув на владу пап римських Авіньйонський полон?

3) Які зміни в релігійному житті Європи відбулися в XIV—XV ст.?

Чим вони були зумовлені?

V. ЗАКРІПЛЕННЯ НОВИХ ЗНАНЬ

Гра «Снігова куля»

Правила гри. Перший учасник гри називає ім’я, твір або архітектурну пам’ятку, які стосуються теми уроку. Наприклад, «хрестовий похід». Це слово повторює наступний учасник гри і називає своє слово або термін. Зрештою утворюється довгий тематичний ланцюжок. Якщо учасник припускається помилки або робить довгу паузу, він вибуває з гри. Переможцем стає учень, який побудував найдовший ланцюг. Для більш організованого проведення гри краще не залучати весь клас, а обрати кількох учнів і викликати їх до дошки. Один учень контролює правильність названих ланцюжків.

Гра дозволяє у захопливій формі запам’ятати складні для засвоєння терміни, назви, імена тощо.

VI. ПІДСУМКИ УРОКУ

Заключне слово вчителя

Події, які було розглянуто на уроці, мали надзвичайно важливе значення для історії Європи. За відносно невеликий історичний період суттєво змінилася її політична карта. На місці неозорих володінь Риму виникли нові держави, що започаткували в Європі добу Середньовіччя.

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Опрацюйте § 16 підручника.