9 клас історія України

 Тема уроку. Українські землі у складі Австро-Угорщини в другій половині ХІХ  ст. Особливості соціально-економічного розвитку західноукраїнських регіонів

Мета уроку: формувати предметні компетентності

уміння розглядати суспільні явища в конкретно-історичних умовах, виявляти зміни і тяглість життя суспільства;

уміння орієнтуватися в історичному просторі та визначати напрямки міграції;

уміння працювати з джерелами історичної інформації;

уміння визначати і застосовувати теоретичні поняття для аналізу й пояснення історичних подій та явищ, ставити запитання та шукати відповіді;

уміння формулювати оцінку історичних подій та історичних постатей.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань, формування умінь і навичок

Обладнання: підручник, презентація, роздатковий матеріал,ватман, кольорові маркери.

ХІД УРОКУ.

І. Організаційний момент.

ІІ. Актуалізація знань учнів.

1. Які українські землі входили до складу Австро-Угорщини? До яких частин імперії вони належали?

2.Відмітим на стрічці  часу період, який ми почали вивчати

3.Перш ніж почати працювати, заповнимо ЗХД таблицю. Пригадаємо, що ми пам’ятаємо з історії західноукраїнських земель  у першій половині ХІХ ст.

Знаю	Хочу дізнатися	Дізнався
«Руська трійця»: Шашкевич, Вагилевич, Головацький; видали «Русалку Дністровую» . У 1848-1849рр. відбулася революція «Весна народів». Було відмінено кріпосне право. Діяла ГРР. Видавали газету «Зоря Галицька».

 

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності . Виклик.

Учитель. Український письменник Василь Стефаник у своїй новелі «Камінний хрест»  описав прощання  сім’ ї Івана Дудуха  з односельчанами перед  від’їздом  до Канади.

Пригощаючи гостей, Іван розповідає, що на горбі, який обробляв усе життя, поставив він собі та дружині  камінних хрест і залишив гроші, щоб  замовити відправу, коли почують про їх смерть. Іван їде у чужі краї, а вдома хоронить себе заживо.

 Що ж таке відбувалося у Західній Україні, що люди хоронили себе ще при житті? Чому мусили їхати за океан, покидаючи з такою біллю, набуте неймовірно важкою працею. "Люди, такий туск (сум), такий туск, що не памнєтаю, що си зо мнов робить!" 

Знаю	Хочу дізнатися	Дізнався
«Руська трійця»: Шашкевич, Вагилевич, Головацький; видали «Русалку Дністровую» . У 1848-1849рр. відбулася революція «Весна народів». Було відмінено кріпосне право. Діяла ГРР. Видавали газету «Зоря Галицька».	Чому  на Західній Україні у 2 пол. ХІХ ст. люди  ще при житті ставили собі могильний хрест? Чому мусили їхати жити за океан, покидаючи рідну домівку?

 

ІV. Вивчення нового матеріалу. Осмислення

Відкриємо невеличке детективне агентство, відшукаємо інформацію, дослідимо факти і дамо відповіді на запитання.

Для цього об’єднаємося у групи.

1група - досліджує ситуацію яка склалася в економіці(сільському господарстві, промисловості).

2 група - досліджує ситуацію в політиці.

3 група - досліджує ситуацію у демографії.

Аналізувати інформацію будемо методом ПРЕС. Згадаємо структуру та етапи методу «ПРЕС»

1. ПОЗИЦІЯ

Я вважаю, що ... (висловіть свою думку, поясніть, у чому полягає ваш погляд).

2. ОБҐРУНТУВАННЯ

...тому, що... (наведіть причину появи цієї думки, тобто на чому ґрунтуються докази на підтримку вашої позиції).

3. ПРИКЛАД

... наприклад... (наведіть факти, які демонструють ваші докази, вони підсилять вашу позицію).

4. ВИСНОВКИ

Отже (тому), я вважаю... (узагальніть свою думку, зробіть висновок про те, що необхідно робити; тобто, це є заклик прийняти вашу позицію).

Захищаючи свою позицію, намагайтесь дотримуватися струк­тури методу «ПРЕС».

Учитель за допомогою скрайбінга (довільного малюнку)  систематизує та візуалізує інформацію.

Сільське господарство

1. Малоземелля, безземелля

2. велике поміщицьке землеволодіння

3. збідніння

 - необхідність виплачувати за землю, сервітути

 - низька заробітна плата

 - лихварство

4.відсталість:

 - відсутність техніки

 - не впроваджувалися нові сорти, породи, технології

Промисловість

1.70-90рр. – промисловий переворот(сама)

2.відставання:

 - почався пізно

 - мало двигунів

3.дрібне виробництво:

 - безробіття

            - низька зарплатня

4. Колоніальний характер

5.будівництво залізниць

6. експлуатація земельних ресурсів

Політика

Конституція 1860 року

1.Самоврядування, сейм

2.Галичина не була поділена на західну і східну

3.Більшість у сеймі отримали поляки

Конституційна угода 1867 року

4.поділ на Австро-Угорщину

5. українські землі у різних частинах держави

6. рівні права і свободи

7.австрійці передали Галичину полякам у повне управління

Демографія

1.українці – селяни, поляки - землевласники

2. аграрне перенаселення

 

Учитель. Проаналізуємо всі факти, які ми з’ясували: малоземелля у сільському господарстві та слабка промисловість призводили до зубожіння населення, нездатність забезпечити гідний рівень життя. Політична ситуація: монополія поляків у владі – не можливість відстоювати свої права.

 Виключно тяжке економічне становище трудящих захід­ноукраїнських земель, зумовлене селянським малоземеллям і відсутністю розвинутої промисловості, призвело до появи надлишків робочих рук і спричинило масову еміграцію.

Що  робити? Варто шукати вихід чи треба поставити собі за життя  могильний хрест?

Відповіді учнів:

1. Сезонні роботи

2. Емігрувати з країни

Учитель. Якщо не було можливості виїхати, який можна було ще знайти вихід крім заробітчанства та еміграції.

Учні. Кооперація

Учитель. Що це таке? Кооперація – форма об’єднання людей, які на пайових засадах спільно займаються певним видом діяльності. Опрацюємо інформацію про розвиток кооперації на західноукраїнських землях у другій половині ХІХ ст. за допомогою методу «Шість капелюхів»

У нас шість капелюхів і нам потрібно буде шість команд, які будуть опрацьовувати один текст, але кожен буде виконувати різні завдання.

1. Білі капелюхи:збирають фактичний матеріал:Хто? Що? Коли?

2.Жовті капелюхи: подумайте які завдання вирішували кооперативи

3.Чорні капелюхи: доведіть, що кооперативи були ефективними

4.Червоні капелюхи: проаналізуйте, які емоції  викликає у вас кооперація

5. Зелені капелюхи:подумайте, чи можна зараз використати кооперацію

 6. Сині капелюхи: узагальнити все сказане

V. Рефлексія.

Повернемося до своєї таблиці «Знаю-Хочу-Дізнався»

Заповнюємо останню колонку таблицю.  Про що ж ви дізналися на уроці?

1. Малоземелля та безземелля - у селян не вистачало землі
2. Промисловість розвивалася дуже повільно. Зростала тільки сировинна: нафтовидобувна, лісопильна, солевидобувна. Економіка мала колоніальний характер.
3. Населення Австро-Угорщини отримали громадянські права, але  українці через монополію поляків реалізувати їх не могли
4. Через малоземелля, безробіття, низьку оплату праці, не можливість нічого змінити у владі українці масово емігрували.
5. Щоб покращити умови життя українці вдавалися до кооперації.

VІ. Оцінювання

VІІ. Домашнє завдання.

Прочитати підручник параграф  22 ст. 148 на основі тексту параграфа та конспекту шаблона створити ментальну карту, для бажаючих отримати оцінку високого рівня: написати есе «Чи  врятує нас кооперація»

10 клас громадянська освіта

Громадянська освіта, 10 клас 

ШКОЛА – ПРОСТІР ДЕМОКРАТІЇ 

Очікувані результати: - учень/учениця називає ефективні форми участі вчителів, учнів та батьків у врядуванні школою; - розуміє роль учнівського самоврядування у процесі соціалізації та громадянського становлення школярів; - налагоджує партнерські стосунки зі шкільною адміністрацією, вчителями; - бере участь у демократичних процедурах на рівні школи; - сприймає школу як простір демократії та територію прав людини. План уроку: 1. Шкільна громада. 2. Взаємодія учнів, учителів, батьків, шкільної адміністрації в організації шкільного життя. 3. Врядування та управління школою. 4. Шкільне самоврядування (учнівське, вчительське, батьківське). 5. Принципи та цінності учнівського самоврядування. 6. Моделі учнівського самоврядування. 7. Школа і місцева громада.

 ХІД УРОКУ: І. Організаційний момент

 ІІ. Актуалізація опорних знань Запитання для фронтальної бесіди: Наведіть приклади форм безпосередньої участі громадян у місцевому самоврядуванні. 

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності Завдання для обговорення: Назвіть відомі вам органи учнівського самоврядування в школі. Чим вони займаються?

 ІV. Вивчення нового матеріалу Шкільна громада – група учасників освітнього процесу, об’єднаних спільністю інтересів, що ставить перед собою певні спільні завдання, новий тип відносин, характерною рисою якого є взаємодія всіх його учасників заради досягнення спільної мети. Громадське самоврядування в закладах освіті – це право учасників освітнього процесу колективно вирішувати питання організації та забезпечення освітнього процесу в закладі освіти, захисту їхніх прав та інтересів, організації дозвілля та оздоровлення, брати участь у громадському нагляді (контролі) та в управлінні закладом освіти у межах повноважень, визначених законом та установчими документами закладу освіти. В закладі освіти можуть діяти (згідно ст. 28 Закону України «Про освіту»): - органи самоврядування працівників закладу освіти; - органи самоврядування здобувачів освіти; - органи батьківського самоврядування. Принципи самоврядування у сфері освіти: - пріоритет прав і свобод людини і громадянина; - верховенство права; - взаємна повага та партнерство; - прозорість; - відкритість та гласність; - обов’язковість дотримання досягнутих домовленостей; - взаємна відповідальність сторін. «Мозковий штурм» з питання: Які функції має виконувати самоврядування в нашій школі, які питання воно має розв’язувати. Завдання для учнів: Знайдіть в Інтернеті моделі учнівського самоврядування у закладах освіти України. 

V. Рефлексія Об’єднати учнів у декілька груп по 4-5 осіб.

 Завдання для учнів: Стисло викладіть перелік пропозицій стосовно вдосконалення роботи органу самоврядування у нашій школі. 

VІ. Домашнє завдання Завдання для учнів: Поясніть вислів «Школа є сходинкою для підготовки громадянина до життя та діяльності в демократичному суспільстві»?

 

6 клас історія

Шановні учніперед тим, якпочати виконувати  практичне завдання   зверніть увагу на те що потрібно буде вам виконати також завдання і в контурній карті.

 Тема: Яким був перебіг греко – перських війн .Параграф 32.

Мета: сформувати уявлення про греко-перські війни, стратегію й тактику воюючих держав; визначити причини та наслідки греко-перських війн; розглянути перебіг подій; розвивати вміння працювати в групах, виділяти головне, складати текстові таблиці; формувати негативне ставлення до будь-яких проявів насильства.

Обладнання: Всесвітня історія. Історія України: підруч. для 6 класу загальноосвітніх навчальних закладів/ О.І. Пометун, П.В.Мороз, Ю.Б. Малієнко.-К.: Видавничий дім «Освіта», 2014 – 256 с., наочність.

Тип уроку:  засвоєння нових знань та вмінь.

Основні поняття: Марафонська битва, «трієра», Перший афінський (делоський) морський союз, фаланга.

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

• називати хронологічні межі та дати греко-перських воєн, Марафонської битви;
• показувати на карті Перську державу і Грецію, перебіг греко – перських воєн та місця основних битв;
• застосовувати та пояснювати на прикладах поняття: «фаланга»;
• характеризувати діяльність видатних діячів;

Основні дати:

• 490—479 рр. до н. е. — греко-перські війни;
• 12 вересня 490 р. до н. е. — Марафонська битва;
• 480 р. до н. е. — битва при Фермопілах;
• 28 вересня 480 р. до н. е. — Саламінська морська битва;
• 479 р. до н. е. — битва при Платеях;
• 478—477 рр. до н. е. — створення Делоського союзу (Перший Афінський морський союз);
• 449 р. до н. е. — Каліїв мир.

Хід уроку

І.  Організаційний момент

Повідомлення теми та мети уроку.

ІІ. Актуалізація опорних знань

Працюємо з картою

1. Знайдіть на карті територію Перського царства на початку V ст. до н. е.
2. Які народи були завойовані персами на початок V ст. до н. е.?

ІІІ.  Мотивація навчальної діяльності

Як вам уже відомо, у другій половині VI ст. до н. е. у світі не існувало сили, здатної протистояти військовій могутності Перської держави. Під її владу потрапили й грецькі міста Малої Азії. У 500 р. до н. е. вони підняли повстання проти персів. Однак після кількох років кровопролитної боротьби воно було жорстоко придушене.

Повстання грецьких полісів Малої Азії вважається початком греко-перських війн.

Греко-перські війни 500—449 рр. до н. е.— війни, які велися між Перською державою і грецькими містами­ державами, що захищали свою незалежність .

Цікаво знати

Як вам вже відомо, Дарій І напередодні війни з греками здійснив похід у Скіфію, до якого залучив і деякі грецькі поліси. Один із правителів міста Херсонес Мільтіад підмовляв своїх колег тиранів, що охороняли мости, зруйнувати їх, щоб перське військо не змогло повернутися. Проте ті не послухалися Мільтіада. Коли знекровлене і знесилене, з великими втратами перське військо разом з Дарієм повернулося з безрезультатного походу, цареві донесли про заклики Мільтіада. Мільтіад зрозумів, що йому краще тікати на свою батьківщину в Афіни, а Дарій відтоді почав вважати афінян своїми основними ворогами.

Бесіда за запитаннями
1) З якою метою перси здійснили похід у Скіфію?
2) Яким був результат походу?
3) Завдяки чому скіфи здобули перемогу?
4) Чому Дарій незлюбив афінян?

ІV. Вивчення нового матеріалу

Створити 4 групи. Кожна група має опрацювати питання й виконати завдання.

• 1­-а група. Марафонська битва.

Запитання до прочитаного
1) Чому битва називається Марафонською?
2) Яким було співвідношення сил сторін у битві?
3) Завдяки яким заходам Мільтіаду вдалося нейтралізувати кількісну перевагу персів?
4) Спираючись на матеріал підручника, опишіть Марафонську битву.

• 2­-а група. Похід Ксеркса. Битва при Фермопілах.
• 3­-я група. Саламінська битва.
• 4­- а група. Остаточна перемога  греків  та  її  значення.  Перший Афінський  морський  союз.

1. Прочитати відповідний текст підручника й скласти розповідь за темою.
2. Результатом роботи в групах повинна стати заповнена текстова таблиця.

492 р. до н. е.	Початок перського Походу проти греків	Внаслідок опору фракійських племен та шторму на морі перська армія вимушена була повернути назад, так і не діставшись материкової Греції
490 р. до н. е.	Марафонська битва	Використовуючи сильні фланги, греки затиснули персів з боків, і ті, побоюючись оточення, вимушені були відступити. Втрати: 6400 персів і 192 грецькі гопліти. Блискуча перемога греків
480 р. до н. е.	Битва при Фермопілах	Героїчна оборона Фермопільського проходу спартанським царем Леонідом з 300 воїнами засвідчила стійкість грецьких воїнів. Загинули через зраду. Перська армія рушила через Фермопіли, зайняла Беотію та вступила до Аттики. Афіни опинилися під загрозою облоги
480 р. до н.е.	Саламінська битва	Морська битва, в якій греки показали перевагу своїх кораблів. Перси повернули назад
479 р. до н. е.	Битва під Платеями та біля мису Мікале	Уперше елліни об’єдналися перед спільним ворогом і перемогли. Залишки перської армії відступили у Фессалію. Біля мису Мікале перський флот зазнав остаточної поразки
449 р. до н. е.	Закінчення греко- перських воєн	Укладення «Калієвого миру». Егейське море стало вільним для грецької торгівлі. Налагодилися торгові зв’язки з колоніями

V.  Закріплення знань учнів

1. Один афінянин приніс своїм співгромадянам звістку про перемогу, вигукнувши: «Радійте, афіняни, ми перемогли!»

а)  Про яку битву греко-перських воєн йдеться?

б)  Коли вона сталася?

в)  Яким було її значення?

2. Марафонською битвою афіняни пишалися найбільше, вважаючи її найкращою своєю перемогою.

а)  Чи згодні ви з цією точкою зору?

б)  Чому цій битві греки надавали такого великого значення?

Дайте відповідь на запитання

1)  Яке місто стало приводом для початку греко – перських війн? (Мілет)

2) Хто був перським царем під час першого та другого походу персів на Грецію? (Дарій І)

3)  Де відбулася битва в 490 році до н. е.? (Біля міста Марафон)

4)  Коли розпочався третій похід персів на Грецію? (У 480 році до н. е.)

5) Хто був перським царем під час третього походу персів на Грецію? (Ксеркс)

6)  Де зустріли греки перську армію під час третього походу персів на Грецію? (У Фермопільській ущелині)

7)  Біля якого острова греки знищили перський флот? (Саламін)

8)  Як називалися грецькі бойові кораблі? (Трієри)

9)  Де була знищена перська армія в 479 році до н. е.? (Біля міста Платеї)

10) Чим закінчилися греко-перські війни? (Перемогою греків)

Висновок
Свободу і незалежність Еллади було відвойовано лише завдяки об’єднанню греків, що забули свої суперечки перед спільним ворогом, а також завдяки їх самовідданості й мужності.

VІ. Домашнє завдання

1. Опрацювати  параграф підручника 32 ст.134