10 клас Громадянська освіта

 

Тема 2. Ефективна комунікація

Об’єднавшись у групи, розіграйте таку пантоміму.

Уявіть, що ви на екскурсії в далекій країні і, задивившись на культурні пам’ятки, відстали від групи. Ваш телефон залишився в екскурсійному автобусі, тому ви не можете ні з ким зв’язатися. Вам необхідно добратися до місця розташування автобуса, що зупинився біля залізничного вокзалу. Ви не знаєте місцевої мови. Продемонструйте, як би ви спілкувалися з місцевими жителями, щоб отримати необхідну інформацію й добратися до автобуса.

Кожна група показує свою пантоміму.

Обговоріть, як ви намагалися знайти спільну мову з місцевим населенням. Що було спільного в демонстрації пантоміми, а що відмінне? Чи ефективною є така форма спілкування?

§ 16 РОЛЬ СПІЛКУВАННЯ В ЖИТТІ ЛЮДИНИ Й СУСПІЛЬСТВА

Питання для обміркування

Прокоментуйте вислів німецького поета Йоганна Вольфганга фон Ґете «Скільки мов ти знаєш — стільки разів ти людина». На вашу думку, що мав на увазі автор? Чому знання мов є важливим?

Спілкування — це процес взаємодії між людьми, у якому відбувається обмін діяльністю, інформацією, досвідом, цінностями й навичками, результатами праці. Спілкування може бути прямим і опосередкованим.

Пряме спілкування відбувається під час безпосередніх контактів між партнерами, наприклад, у дружній розмові, що дає можливість відчути тепло людських стосунків, сприйняти їх найтонші нюанси, які можна передати жестами, поглядом, виразом обличчя. Опосередковане ж спілкування має місце, коли між учасниками спілкування існує просторово-часова дистанція. Це означає, що людина може сприймати інформацію через книги, твори мистецтва про історію та життя людей інших епох і культур.

Прокоментуйте філософські думки

Ну що б, здавалося, слова?

Слова та голос — більш нічого.

А серце б’ється — ожива, як їх почує!..

Тарас Шевченко, український Пророк

Багато говорити і багато сказати — не одне й те саме.

Софокл, давньогрецький драматург

Уміння вести розмову — це талант.

Стендаль (Анрі-Марі Бейль), французький письменник XIX ст.

Розкіш людського спілкування — одне з найвищих людських благ, але цим благом треба вміти користуватися!

Антуан де Сент-Екзюпері, французький письменник XX ст.

Працюючи в групах, доберіть самостійно два афоризми про спілкування, спробуйте розробити мотиватор, присвячений цій темі.

Можна визначити традиційні форми спілкування, історично вироблені й закріплені в певних звичаях та обрядах різних народів. Зокрема, існує формальне спілкування, яке регламентується усталеними нормами та має стереотипний характер. Сторони такого спілкування виконують певні, заздалегідь визначені ролі: вчитель — учень, керівник — підлеглий, банкір — підприємець... Таке спілкування є офіційним.

Важливе місце належить діловому спілкуванню, успіх якого залежить від рівня довіри між партнерами, їхніх ділових якостей, інтересів і намірів. Ділове спілкування може перерости у дружнє та неформальне. Спілкування органічно вплетене в людську діяльність, відповідає її різним видам і постає як передумова співпраці. Основним засобом спілкування є мова, яка виступає підґрунтям культури, енциклопедією людського досвіду. Рідна мова — це життя народу, нації, це її історична пам’ять. Мова виконує такі функції: відтворювальну, пізнавальну, комунікативну та культурно-творчу.

Важливим елементом загальнолюдського спілкування є його культура — сукупність загальноприйнятих норм поведінки людини в суспільстві.

Для становлення культури спілкування також важливим аспектом є вміння виділяти логічні наголоси та логічні паузи. Логічний наголос передбачає виокремлення піднесенням голосу певного слова, яке несе в собі смислове навантаження. Від зміни місця логічного наголосу в певній фразі змінюється певною мірою її смислове наповнення.

Види спілкування: зовнішнє, внутрішнє, невербальне, письмове, звукове, усне, діалогічне, монологічне.

Ідеї для дослідження

Прочитайте двозначні фрази:

«Стратити не можна помилувати»;

«Щастя — це коли у тебе всі вдома»;

«Продається собака. Невибагливий щодо їжі. Дуже любить дітей».

Як можна їх трактувати, чому саме так? Від чого залежить зміст фрази?

Культура спілкування має бути присутньою в повсякденному житті кожної людини, яка постійно контактує з іншими (у родині, у шкільному колективі, на вулиці, на роботі). У різні епохи культура спілкування мала різні назви: етикет, правила пристойності, хороші манери, але її завжди виділяли як особливу форму взаємодії та міжособистісних стосунків людей. У третьому тисячолітті особливого значення набуває культура спілкування, заснована на принципах толерантності.

Культура спілкування охоплює дві складові: культуру говоріння та культуру слухання. Важливим є активне слухання — це техніка спілкування зі співрозмовником, що полягає в наданні йому підтримки в розмові та збереженні його внутрішнього комфорту. Ознаками активного слухання є прояв зацікавленості, участі, готовність надати підтримку, прагнення зрозуміти співрозмовника. Найпростіші прийоми — не перебивати співрозмовника, злегка нахилитися тілом до співрозмовника, робити кивки головою, піддакувати, мімікою показувати співпереживання, перепитувати, чи ви правильно розумієте, підбивати підсумки.

Правила активного слухання

1. Використовуйте:

1) мову тіла: сідайте обличчям до того, з ким говорите, нахиляйтеся вперед, установіть контакт очима;

2) звуки й жести заохочення: хитання головою, доброзичливу посмішку, слова «так-так», «м-м-м...» тощо;

3) уточнювальні запитання, що допомагають прояснити ситуацію, уточнити дещо з того, що вже відомо. Наприклад, «Ви маєте на увазі, що.?», «А як щодо...?».

2. Не бажано під час активного слухання:

а) давати поради;

б) змінювати тему розмови;

в) давати оцінки людині, яка говорить;

г) перебивати;

д) розповідати про власний досвід.

Ідеї для дослідження

Об’єднавшись в пари, спробуйте попрактикувати прийоми активного слухання. Пригадайте якийсь емоційний випадок зі свого життя й розкажіть своєму співрозмовнику. Спочатку говорить один учасник, а інший активно слухає, далі міняєтеся ролями. Обговоріть, як ви себе відчували в ролі слухача та в ролі оповідача.

НАВИЧКИ УСПІШНОГО СПІЛКУВАННЯ
уміння розуміти інших	уміння адекватно реагувати на критику	уміння ефективно висловлювати власну думку	узгодження дій	толерантність і компроміс у стосунках з іншими	ведення переговорів	розв’язування конфліктів і навички посередництва

Близьким до поняття спілкування є комунікація. Але вони відрізняються між собою. Спілкування й комунікація передбачають обмін і передачу інформації, але спілкування характеризується як міжособистісна взаємодія, а комунікація — як інформаційний обмін.

Комунікація — це процес, під час якого двоє або більше людей обмінюються інформацією. Окрім того, під час комунікації люди здійснюють обмін досвідом, цінностями, навичками, досягненнями. Здатність до сприйняття й передання інформації називають комунікативністю. Слово «комунікація» може означати також зв’язок, повідомлення, засіб зв’язку, інформацію, засіб інформації, а також контакт, спілкування, соціальну взаємодію. Комунікація також є однією з необхідних умов організації суспільства.

Комунікація:

два учасники-комуніканти; ситуація, яку вони прагнуть осмислити та зрозуміти; тексти, що виражають зміст ситуації; мотиви й мета, що спонукає суб’єктів звертатися одне до одного; процес матеріального передавання текстів.

Види комунікації:

за типом відносин між учасниками: міжособистісна, публічна, масова;

за типом використовуваних засобів: передавання значень, вербальна (мова), невербальна (жест, міміка), матеріально-знакова (зокрема, художня).

ВИДИ ВЕРБАЛЬНОЇ КОМУНІКАЦІЇ

МОНОЛОГ	ДІАЛОГ	ПОЛІЛОГ
Коли говорить одна особа, а решта слухають і сприймають її повідомлення. Монолог виступає одностороннім судженням, тут домінує оратор, він є джерелом інформації; така взаємодія передбачає лише поверхове, частинне розуміння та прийняття іншого учасника спілкування	Мовлення між двома або кількома співрозмовниками, які висловлюються по черзі; діалог називають високою формою спілкування людей, під час якої відбувається обмін думками, більше враховується слово кожного із співрозмовників, їхні позиції є рівноправними	Бесіда трьох і більше співрозмовників, так зване групове спілкування

Невербальна комунікація є дзеркалом, що відображає емоційні реакції людини. Через систему невербальних засобів транслюється інформація про почуття, учасники спілкування стають більш відкритими.

Стратегії комунікації еволюціонують паралельно з політичними, економічними та географічними змінами світу. На комунікації істотно впливає технологічний розвиток, тому ефективні технологічні й комунікативні навички є необхідною умовою і ділової кар’єри, і громадянського життя. Комунікативністю називають і здатність людини будувати широку мережу знайомств, і вміння спільно обговорювати проблеми. Будь-яка спільна діяльність людей координується, узгоджується, проходить процес обміну думками. Комунікативність є необхідною передумовою організації суспільства, вона органічно вплетена в людську діяльність, відповідає різним видам діяльності та постає її передумовою. Саме через здатність людини налагоджуються й осмислюються необхідні для діяльності зв’язки, завдяки яким відбувається навчання й виховання особистості, засвоєння нею різних форм соціального досвіду, виявляються різноманітні здібності людини, її внутрішній світ, який стає доступним іншим.

Життя і діяльність людини неможливі без спілкування і комунікації, які забезпечують організацію і єдність дій окремих особистостей та інтелектуальну й емоційно-чуттєву взаємодію між ними. Спілкування і комунікація формують спільність настроїв і поглядів та сприяють соціалізації людини.

10 клас Громадянська освіта.

 

§ 15 ЕТНІЧНА, КОНФЕСІЙНА, ГЕНДЕРНА РІЗНОМАНІТНІСТЬ. РІВНІСТЬ

Питання для обміркування

Пригадайте, представники яких національностей живуть у вашому населеному пункті, місті, області, у нашій державі. Як різні національності, що проживають в Україні, збагачують культуру нашої країни?

Сучасне українське суспільство є полікультурним. Полікультурність, або ж культурна різноманітність, означає співіснування в межах однієї країни багатьох культур, жодна з яких не є панівною. Територія нашої держави формувалася під впливом різних держав та суспільно-політичних систем. Тому не дивно, що в результаті історичного розвитку сучасне українське суспільство набуло ознак багатокультурності. З давніх-давен на теренах України знаходили свій дім представники різних культур, народів, етнічних груп. Тут жили давні племена, виникали й зникали держави, проходили важливі торговельні шляхи. Протягом багатьох століть на території нашої Батьківщини співіснували народи, культури, мови, релігії. Нині в Україні проживають представники понад 130 національностей.

Ідеї для дослідження

Дізнайтеся більше про діяльність Ради національних спільнот України. Підготуйте презентацію цієї організації. які із заходів вас найбільше зацікавили?

Сучасне полікультурне суспільство вміщує численні культурні традиції та практики, які асоціюються з різними етнічними групами, що входять до його складу. Це наче повноводна ріка, що живиться зі струмків національних культур.

Питання для обміркування

Як ви вважаєте, чи має бути в паспорті графа національність? Про що свідчить її відсутність у паспорті громадянина України? Відповідь аргументуйте.

У демократичному суспільстві розвиток кожної культури супроводжується розвитком окремої особистості, формуванням у неї відповідного ставлення і до загальнолюдських цінностей, і до цінностей власної культури.

Різноманіття культури українського суспільства виявляється не лише в її етнічній різнобарвності, а й, зокрема, у релігійній. Слово «конфесія» в сучасній українській мові має два значення: 1) віросповідання; 2) самостійний, незалежний від інших релігійний напрям, відгалуження («Великий тлумачний словник української мови»). Термін «міжконфесійний» використовується на означення стосунків між представниками різних напрямів однієї релігії, а також на означення відносин між представниками різних релігій.

Бюро корисної інформації

На 1 січня 2017 року в Україні діяли 35 919 релігійних організацій 55-ти віросповідних напрямів. Найчисленнішою в Україні є Українська православна церква Московського патріархату, після якої йде Українська православна церква Київського патріархату. Загалом на ці дві церкви припадає майже 52 % всіх релігійних осередків. У 1989 р. в Україні вперше після повоєнної доби була легалізована Українська греко-католицька церква, а з 1990-го легально існує Українська автокефальна православна церква. Сьогодні ці церкви мають власні монастирі, навчальні заклади, місії та братства. Значно зросла за часи незалежності й римо-католицька церква. якщо в 1989 р. в ній нараховувалося всього 114 громад, то зараз їх понад 1100. Понад 10 тис. релігійних організацій налічує протестантизм, що становить 30 % від усієї релігійної мережі. Найчисленнішими протестантськими організаціями є Всеукраїнський союз об’єднань євангельських християн-баптистів і Всеукраїнський союз церков християн віри євангельської — п’ятидесятників.

Уважно прочитайте і проаналізуйте наведені дані. Про що вони свідчать, який висновок можна зробити з поданого матеріалу?

Понад тисяча релігійних організацій репрезентують етноконфесійні утворення, тобто такі, що поєднують віруючих не лише за ознакою віросповідання, а й за етнічними ознаками. Найбільшу частину з них зареєстровано послідовниками ісламу та іудаїзму. Діють також Закарпатська (угорська) реформатська церква, Німецька євангелічно-лютеранська церква, Вірменська апостольська церква. Функціонують і поодинокі етноконфесійні громади чехів, готів, корейців, шведів, караїмів і кримчаків, у Херсонській і Запорізькій областях — менонітів.

Для поглиблення міжконфесійного діалогу в Україні діє низка міжконфесійних організацій державного та регіонального рівнів. Найбільшою і найвпливовішою з них є Всеукраїнська рада церков і релігійних організацій. Рада була утворена 1996 р. як представницький міжконфесійний консультативно-дорадчий орган з метою об’єднання зусиль церков і релігійних організацій у справі духовного відродження України.

З метою розвитку і збереження культур різних етнонаціональних та конфесійних груп в Україні проводяться різноманітні заходи, конференції, круглі столи, дні культури, табори толерантності, етнокультурні фестивалі тощо.

Демократичний розвиток суспільства неможливий без добросусідства та міжкультурного діалогу. Міжкультурний діалог — відкритий і шанобливий обмін думками, на основі взаєморозуміння та поваги, між окремими людьми та групами людей, що різняться за етнічними, культурними, релігійними й мовними ознаками, а також за історичним походженням.

Добросусідські стосунки мають бути взаємними, а їх правила — єдиними для всіх учасників. Саме тому в культурі демократичного суспільства важливо дотримуватися таких цінностей, як готовність до співпраці з представниками різних культур, миролюбність, доброзичливість. Концепцію різноманіття, що заснована на індивідуальній людській гідності, спільній людській природі та майбутті прийнято на сесії Комітету міністрів закордонних справ Ради Європи у 2008 р. під назвою «Біла книга з міжкультурного діалогу».

Мовою документів

З «Білої книги з міжкультурного діалогу»: «Етнічні, культурні, релігійні та мовні традиції не можуть бути причиною того, щоб перешкоджати індивідам у здійсненні їх основних прав або брати участь у житті суспільства. Зокрема, це стосується права не страждати від дискримінації за статевою або іншими ознаками, прав та інтересів молоді та дітей, а також свободи сповідувати або не сповідувати ту чи іншу релігію. Зловживання правами людини, такі як примусові шлюби чи так звані “злочини честі”, не можна виправдати, яким би не було культурне середовище. Подібним чином правила реальної чи вигаданої «панівної культури» не можуть використовуватися для виправдання дискримінації, пропаганди ненависті або інших виявів расизму».

Уважно прочитайте витяг з документа. Яку основну ідею в ньому можна виокремити?

Автори «Білої книги» визначають міжкультурний діалог як відкритий і глибокий обмін думками на основі взаєморозуміння та поваги між окремими людьми, а також групами людей різної етнічної, культурної, релігійної й мовної приналежності.

Питання для обміркування

Обговоріть у малих групах, які заходи можна провести для розвитку міжкультурного діалогу у вашій місцевості.

Кожна людина незалежно від расової, національної, конфесійної приналежності виконує в суспільстві певну соціальну роль, що характеризує ще одну її різноманітність. Таку розбіжність відображає термін «гендер», який учені-соціологи запозичили з англійської філології, де він означає граматичний рід (чоловічий, жіночий і середній). Цей термін впевнено ввійшов у науковий обіг наприкінці 70-х років ХХ століття. Гендер — це змодельована суспільством і підтримувана соціальними інститутами система цінностей, норм і характеристик «чоловічої» та «жіночої» поведінки, стилю життя та способу мислення, ролей жінок і чоловіків та їхніх стосунків.

Жінки й чоловіки розрізняються за статтю. Слова «чоловік» і «жінка» асоціюються з такими ознаками, як відмінності репродуктивних функцій, будова тіла, анатомічні та фізіологічні особливості. Для того щоб вирізняти їхні суто біологічні ознаки, використовується поняття біологічна стать. Гендер створюється суспільством як соціальна модель особистості дівчат і хлопчиків, жінок і чоловіків. Відповідно до цих соціальних і культурних настанов визначається їх місце в соціумі (вибір професії, кар’єра, міра відповідальності, участь у політичному житті держави). Ці соціальні норми закріплюються в сім’ї, школі й університеті, політичних структурах, економіці, культурі та ін. Розрізняють поняття стать і гендер. Стать є стартовою позицією, її не вибирають, з нею дитина з’являється у світ, вона очевидна з моменту народження. Гендер є своєрідним підсумком соціалізації людини в суспільстві відповідно до її статевої приналежності.

Яскрава особистість

Симона де БОВУАР (1908—1986) — французька письменниця, філософ, ідеолог фемінізму, авторка книги «Друга стать», присвяченої жіночим проблемам. Праця мала великий вплив на феміністський рух 1960-х років і принесла Симоні де Бовуар світове визнання.

Жінкою не народжуються, нею стають. Ні біологія, ні психіка, ані економіка не здатні визначити тої подоби, яку приймає в суспільстві самиця людини.

Співвідношення двох статей аж ніяк не нагадують електричні полюси: чоловік — це водночас і позитивне, і нейтральне начало. Жінку ж сприймають як щось негативне... Жінка — відхилення од усталених канонів.

Найпересічніший чоловік відчуває себе напівбогом у порівнянні з жінкою.

Жоден чоловік не погодився б стати жінкою, але всі вони хочуть, щоб жінки були.

Обговоріть цитати: про які проблеми статі говорить авторка? Чи існують зараз такі проблеми й чому?

Ідеї для дослідження

Напишіть у двох колонках 10 якостей чоловіка і 10 якостей жінки, які ви вважаєте важливими в сучасному суспільстві. Чому саме так ви схарактеризували кожну зі статей? Порівняйте ці колонки. Чи можна категорично стверджувати, що якості, котрі ви виділили, належать виключно одній статі?

Відповідно до гендерної теорії тільки біологічні (статеві) відмінності між жінками і чоловіками є постійними, стійкими. Гендерні (соціальні) відмінності не мають чіткої закріпленості, вони менш стабільні й можуть змінюватися. Тому в різні історичні періоди роль жінок і чоловіків у сім’ї й суспільстві була різною й залежала від соціальних умов.

Соціальні ролі чоловіка й жінки із часом змінюються. У патріархальному суспільстві жінка цілком залежала від чоловіків (свого батька, чоловіка, братів та ін.). За часів класичного капіталістичного суспільства публічна сфера діяльності (політика, освіта, професійна діяльність, культурне життя) належала переважно чоловікам, а приватна (домашнє господарство, виховання дітей) — жінкам. Цінності індустріального суспільства визначали домінуючою публічну сферу, а приватна сприймалась як вторинна, обслуговуюча. Відповідно визначалася й підтримувалася ієрархія гендерних ролей, коли жінка мала прислуговувати своєму чоловікові, залежачи від нього. У постіндустріальному суспільстві відбувається поступове вирівнювання прав і можливостей чоловіків і жінок і в публічній, і в приватній сферах, тобто суспільство наближається до гендерного балансу.

Ідеї для дослідження

1. Роздивіться одну з листівок Марії Чорної із серії «Гендер у малюнках». Розробіть свою серію малюнків чи фотографій, присвячену тим проблемам гендерної рівності, які вас турбують.

2. Підготуйте повідомлення про Музей історії жіноцтва, історії жіночого та гендерного руху. Як ви думаєте, навіщо створювати такий музей?

Основою свободи, справедливості та миру у світі є рівність. Вона означає, що кожен незалежно від віку, статі, релігійної, етнічної належності тощо наділений рівними правами. Саме рівність лежить в основі демократичного розвитку суспільства й означає втілення в життя ідеї справжньої поваги та цінування гідності людини.

Питання для обміркування

Роздивіться й обговоріть одну з робіт конкурсу «Зобрази гендерну рівність», що проходив нещодавно у Краматорську. А яке ваше візуальне бачення цієї проблеми? Поділіться ним з однокласниками.

Рефлексія до засвоєного

5 історія України

 

Вступ до історії. 5 клас. Щупак - Нова програма

§ 8 Сучасна Україна та її сусіди

Як ви розумієте слово «незалежність»? Доберіть до нього синоніми.

1. НЕЗАЛЕЖНА УКРАЇНСЬКА ДЕРЖАВА

Протягом багатьох століть українці мріяли про незалежну державу. Незалежність означає, що український народ самостійно, незалежно ні від кого, будує власну державу, в якій пануватимуть свобода, рівність, закон.

Діємо: практичні завдання

Працюючи з навчальним текстом, укладіть хронологічну таблицю найважливіших подій історії сучасної України за зразком на с. 32.

24 серпня 1991 р. було ухвалено Акт проголошення незалежності України. А 1 грудня 1991 р. цей документ отримав всенародну підтримку на Всеукраїнському референдумі — всенародному опитуванні. Того ж дня наш народ обрав главу держави — Президента України. Ним став Леонід Кравчук.

Першими незалежність України визнали Республіка Польща та Канада. Протягом наступних місяців усе світове співтовариство долучилося до цих країн та визнало незалежність Української держави.

Акт проголошення незалежності України

Святкування незалежності України

Присяга першого Президента України Леоніда Кравчука у Верховній Раді

1. Яка історична подія об’єднує ці фото?

2. Як відзначають це свято у вашому регіоні?

2. ДЕРЖАВА НЕ ПРОСТО ПРОГОЛОШУЄТЬСЯ, ЇЇ ТРЕБА РОЗБУДУВАТИ

Ставши незалежною, Україна почала розбудову держави. За короткий час було створено систему державного управління, збройні сили, органи безпеки і правопорядку.

На початку 1992 р. Верховна Рада України затвердила державну символіку України: Державний герб (тризуб), Державний прапор (синьо-жовтий), Державний гімн «Ще не вмерла України» (музика Михайла Вербицького, текст Павла Чубинського).

28 червня 1996 р. Верховна Рада України утвердила Конституцію України — основний закон держави, що описує державний устрій, встановлює права та обов’язки громадян.

У вересні 1996 р. в незалежній Україні було впроваджено нову грошову одиницю — гривню.

Конституція України

Чи знаєте ви, про які права та обов’язки громадян ідеться в Конституції України?

Українські гроші

1. Існує думка, що по українських грошах можна вивчати історію. Чи погоджуєтеся ви з нею?

2. З якими історичними діячами, визначними місцями можна ознайомитися, розглядаючи сучасні українські гроші?

Поміркуймо!

«Серед нас дуже багато добрих людей. Але замало бути добрими — треба ЧИНИТИ ДОБРО. Якщо хочете жити у нормальній державі, передати її дітям і внукам — чинімо добро!»

Блаженніший Любомир Гузар

Поясніть, як ви розумієте ці слова.

3. ГОЛОВНЕ БАГАТСТВО УКРАЇНИ

Славою і гордістю України були і залишаються люди. Саме вони, невтомно працюючи, будують молоду незалежну державу. Ми пишаємося нашими воїнами та волонтерами, які захищають свободу нашої держави. Ми пишаємося досягненнями наших співвітчизників: учених, хліборобів, робітників, митців, спортсменів, пересічних людей, які своєю працею будують незалежну Україну.

Ада Роговцева — акторка театру та кіно, громадська діячка

Василь Сліпак — оперний співак. З початком російської агресії захищав Україну на сході, загинув у червні 2016 р. біля с. Луганське Донецької області

Учні Нововолинської школи № 7 готують подарунки для українських воїнів

Воїни АТО переглядають дитячі малюнки

1. Дізнайтеся, хто з ваших земляків захищає Україну на сході.

2. Як громадяни України підтримують наших воїнів, як вшановують пам’ять загиблих?

Ольга Броварець — українська вчена, у 2016 р., у віці 29 років, стала наймолодшою в Україні докторкою фізико-математичних наук. Спеціаліст з молекулярної біології, молекулярної фізики, хімічної фізики та квантової хімії

Зоя Овсій — призерка XV літніх Параолімпійських ігор-2016

Олександр Абраменко — чемпіон ХХІІІ зимових Олімпійських ігор-2018

1. Чи знаєте ви, що вивчає біологія, хімія, фізика?

2. Що вам відомо про досягнення українських спортсменів?

3. У чому відмінність Олімпійських ігор від Параолімпійських?

4. Яким якостям навчають нас параолімпійці?

4. НАЙБЛИЖЧІ СУСІДИ УКРАЇНИ

Україна — найбільша за площею держава Європи. Вона має вигідне географічне положення та сприятливі природні умови для розвитку господарства й життя населення. Суходолом Україна межує із сімома країнами: на заході та південному заході — з країнами Європейського Союзу — Польщею, Румунією, Словаччиною та Угорщиною; на півночі — з Білоруссю, на сході — з Росією, на південному заході — з Молдовою, має вихід до Чорного й Азовського морів.

Територіальна близькість, традиційні історичні відносини та взаємний економічний інтерес створюють сприятливі передумови для того, щоб різнобічні зв’язки між сусідніми країнами та Україною активно розвивалися.

Пізнавально й цікаво

Європейський Союз складається із 28 країн, які об’єдналися на основі спільних людських і демократичних цінностей для досягнення стабільності, миру та процвітання.

УКРАЇНА В ЄВРОПІ

1. Покажіть на карті країни-сусіди України.

2. Які країни-сусіди України не перебувають у складі європейського союзу?

3. Чи потрібно оформлювати візу для в’їзду в країни, що межують з Україною?

Зустріч Президента України Петра Порошенка з президентом Словаччини Андрієм Кіскою на українсько-словацькому кордоні з нагоди впровадження безвізового режиму 11 червня 2017 р.

Відмітка польської прикордонної служби в закордонному паспорті громадянина України 11 червня 2017 р. — перший день безвізового режиму з країнами Євросоюзу

Пізнавально й цікаво

Безвізовий режим — можливість для громадян України вільно перетинати міждержавні кордони країн європейського союзу без попереднього звернення до посольства для отримання дозволу (візи).

Яке значення для громадян України має безвізовий режим із країнами європейського союзу?

ЗНАЮ й РОЗУМІЮ: запитання та завдання

I. Знаю нове

1. Усно доповніть історичні ланцюжки:

а) ____ р. — Акт проголошення незалежності — Всеукраїнський референдум — перший президент Леонід Кравчук;

б) ____ р. — державні символи — тризуб — ____ — «Ще не вмерла України»;

в) 1996 р. — Конституція ____ — основний ____ держави.

2. Утворіть логічні пари понять і їхніх пояснень. Завдання виконайте усно.

А Конституція

Б Референдум

В Європейський Союз

Г Безвізовий режим

1 Можливість вільно мандрувати

2 Об’єднання демократичних держав

3 Основний закон держави

4 Прийняття важливих рішень громадянами держави

5 Можливість держави вільно розвиватися

3. Продовжіть речення:

а) Україна межує із сімома країнами...

б) Першими визнали незалежність України...

в) Ада Роговцева — ...

г) Параолімпійці — це ...

II. Обговорюємо в групі

1. Чим зумовлена особлива пошана до державних символів України?

2. Яке значення для України має кордон з багатьма державами та вихід до моря?

3. Чому саме для України важливим є розвиток відносин з Європейським Союзом?

4. Який вплив на життя людей в Україні має впровадження безвізового режиму?

III. Мислю творчо

1. Уявіть, що вам випала нагода відправити послання про свою країну жителям Європейського Союзу. Однак розмір послання обмежений — усього десять речень. Про що ви напишете?

2. Уявіть, що ви організовуєте мандрівку своєї родини до однієї з країн Європейського Союзу. Дізнайтеся, які документи потрібно підготувати вашій родині, щоб вирушити в подорож.

3. Поміркуйте, чи можна розповісти про країну за її державними си

 9 клас Україна

ПОЧАТОК УКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО ВІДРОДЖЕННЯ

Мета уроку

Після цього уроку учень/учениця

• має знати: час діяльності «Руської трійці».

• має розуміти: причини провідної ролі греко-католицької церкви і духівництва в українському русі Галичини; ідейні засади діяльності гуртка «Руської трійці»; історичне значення альманаху «Русалка Дністровая»; поняття «будителі».

• має вміти: визначати місце діяльності громадсько-культурних організацій; визначати наслідки діяльності «Руської трійці», роль греко-католицького духівництва в житті західноукраїнського суспільства, особливості українського руху в Закарпатті та Буковині; обґрунтувати судження про історичне значення діяльності Маркіяна Шашкевича, лександра Духновича.

Хід уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ УРОКУ

Повідомлення теми та мети уроку.

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Завдання

• Назвіть передумови національного відродження на західноукраїнських землях.

Орієнтовна відповідь

1. Поширення просвітницького руху в українських землях.

2. Зростання чисельності освічених українців унаслідок реформ Марії-Терезії та Йосифа II.

3. Прагнення зберегти результати цих реформ.

III. СПРИЙНЯТТЯ ТА УСВІДОМЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

Робота з історичною інформацією

• Прочитайте уривок з праці О. Субтельного і дайте відповіді на запитання.

1. На основі тексту визначте, яка верства населення очолила національний рух на західноукраїнських землях.

2. Чому греко-католицькі священики виявилися силою, здатною очолити національне відродження?

3. А чому православне духовенство Наддніпрянщини не змогло відіграти подібної ролі?

...Греко-католицьке духовенство перебрало на себе роль лідера в селянському середовищі... унаслідок того, що в XVI-XVII ст. українська знать відцуралася від свого суспільства і перейшла в католицизм.... Пов’язане з масами спільною вірою, духовенство користувалося в середовищі своїх сільських парафіян великим впливом і владою. ...українське духовенство встановило з селянством тісніші особисті та культурні зв’язки».

(Субтельний О. Україна. Історія.)

Робота з поняттям

Будителі — активісти національного, культурного й мовного відродження в середовищі слов’янських народів, рух національно свідомої інтелігенції у чеських, словацьких, хорватських, словенських, болгарських, українських землях.

Робота з історичним джерелом

♦ Опрацювати висловлювання Василя Духновича й дати відповіді на запитання.

1. У чому, на думку В. Духновича, полягало основне завдання представників українського руху Закарпаття?

2. Чому В. Духнович засуджував православних священиків та світських осіб з числа українців?

«Визнати руський народ в Австро-Мадярщині самостійною народністю, ввести в школах і урядових установах Закарпаття рідну мову, заснувати руські гімназії; відкрити двері у Львівському університеті для закарпатоукраїнської молоді...»

«Відмовитися від своїх прав, покинути свій народ, стати зрадником народу і його важку долю по змозі не поліпшити — це тяжкий гріх. Носити шлейф мадярам, як деякі наші священики й світські особи це роблять, накидуючи ярмо на свою народність, — це мерзотне рабство!»

Учитель. У Закарпатській Україні культурно-національне відродження протікало під впливом будителів (І. Базилович, О. Духнович, М. Лучкай, А. Добрянський та ін.). У своїй боротьбі за якнайширшу участь корінного українського населення Закарпаття в усіх сферах місцевого громадського та суспільно-політичного життя «будителі» публічно критикували режим австрійської влади, політику мадяризації та онімечення українців.

Осередком національного відродження в Галичині спочатку стало місто Перемишль, яке було центром греко-католицької єпархії.

Товариство галицьких греко-католицьких священників виникло 1816 року з ініціативи священика І. Могильницького. Його учасники видали перші граматики української мови: І. Могильницького, Й. Лозинського, Й. Левицького. їхня діяльність сприяла прийняттю 1818 року імператором рішення про запровадження викладання української мови в початковій школі.

У 20-30-х роках XIX ст. в Перемишлі було створено новий гурток (керівник — єпископ Іван Снігурський). Членами гуртка були: І. Могильницький, Й. Левицький, Й. Лозинський, А. Добрянський, І. Лаврівський. Результатом їхньої діяльності стали поява перших граматик української мови (1822 р., 1833 р., 1834 р.), вихід у світ перших збірок народних пісень: «Пісні польські і російські люду галицького» Вацлава Заліського — 1833 р., «Руське весілля» Йосипа Лозинського — 1835 р. Завдяки діяльності цього гуртка пробудився інтерес провідних діячів до української національної спадщини.

Запитання

1. Чому саме місто Перемишль стало спочатку центром національного відродження?

2. Яке значення в пробудженні національного життя на західноукраїнських землях мали Товариства греко-католицьких священників?

Учитель. На 1833-1837 рр. припадає діяльність напівлегального демократично-просвітницького та літературного угруповання «Руська трійця». Його засновниками були Маркіян Шашкевич, Іван Вагилевич та Яків Головацький — студенти Львівського університету.

Робота з історичною інформацією

♦ Опрацювати інформацію і виконати завдання.

Ярослав Грицак «Нариси з історії України: формування української модерної нації»

На початку 30-х років на арену національного життя виступає нове покоління інтелігенції, вихованців Львівської семінарії, очолюваної «Руською трійцею» — Маркіяном Шашкевичем, Яковом Головацьким та Іваном

Вагилевичем. На відміну від старшого покоління, яке було тісно пов’язене з церковними традиціям і старослов’янською церковною мовою, молоді «будителі» прагнули запровадити в тогочасній літературі народну мову.

Із висловлювання М. Шашкевича

Я випробував свої сили «руською мовою», тому що це моя рідна мова... і хотів закласти наріжний камінь для її подальшого розвитку і цим допомогти нестачі руської літератури.

Завдання

1. Визначте причини появи «Руської трійці».

2. Які завдання ставили перед собою засновники цього товариства?

3. Як ці слова одного із засновників «Руської трійці» характеризують те головне завдання, яке ставила перед собою ця організація?

Робота з підручником

Учням запропоновано уривки з біографій членів «Руської трійці», які вони мають співвіднести з портретами цих діячів, уміщеними в підручнику.

Складання тез

• Слухаючи пояснення вчителя, визначте методи діяльності «Руської трійці». Орієнтовний вигляд тез

Методи діяльності «Руської трійці»

а) Збирання народної творчості;

б) написання власних творів, подорожі;

в) переклад творів слов’янських будителів;

г) пропаганда серед селян.

Робота з підручником

• На основі тексту підручника визначте та внесіть до зошита короткі тези про альманах «Русалка Дністрова», визначте три основні ідеї її змісту. Орієнтовний варіант відповіді

Зміст «Русалки Дністрової» визначають три основні ідеї:

• визнання єдності українського народу, розділеного кордонами різних держав, та заклик до її поновлення;

• позитивне ставлення до суспільних рухів та уславлення народних ватажків — борців за соціальне та національне визволення;

• пропаганда ідей власної державності та політичної незалежності.

Робота зі схемою

1. Проаналізуйте основні напрямки діяльності «Руської трійці».

2. Яким було значення виходу у світ альманаху «Русалка Дністрова»?

3. Які факти свідчать, що автори збірки вийшли за межі культурно-просвітницької діяльності в політичну сферу?

Орієнтовне завдання для практичних і творчих робіт (на уроці)

♦ Підготувати повідомлення про історію альманаху «Русалка Дністрова», проаналізувати його зміст під кутом зору ідейного та емоційного наповнення, важливого для розвитку національного руху.

IV. ПІДСУМКИ УРОКУ

Бесіда

1. Хто такі «будителі»?

2. Визначте значення діяльності «Руської трійці» для розгортання національно-визвольного руху.

Орієнтовний вигляд відповіді Значення діяльності «Руської трійці»

1. Це був крок уперед у розвитку національного руху на західноукраїнських землях. Уперше в історії українського суспільного руху Західної України прозвучала ідея возз’єднання всіх українських земель у складі майбутньої федерації.

2. Прозвучав заклик за введення української мови і культури в усі сфери громадського життя.

3. Діяльність учасників «Руської трійці» сприяла підвищенню освітнього рівня і пробудженню національної свідомості українців Західної України.

4. Гуртківці перейшли від розгляду культурно-мовних питань до соціально-економічних і політичних.

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Опрацювати відповідний матеріал підручника.