7 клас Україна

§ 8. Суспільний і політичний устрій та господарське життя Русі

Опрацювавші цею параграф, ви дізнаєтесь: про політичний устрій Русі напрікінці X - у першій половіні XI ст.; Якими були Особливості становища представників різніх верств населення; про Сутність феодальних відносин на Русі; про стан розвитку господарства і торгівлі; що таке «централізована монархія», «князівська рада», «домен», «уділ», «соціальна верств», «сюзерен», «гривня», «віче», «вотчина», «помістя».

 1. Що таке «Дружин держава»? 2. Яким БУВ склад населення Русі в IX-X ст.? 3. Що ви добре там, де про систему управління Руссю в IX-X ст.? 4. Яким Було життя людей у селах та містах Русі в цею період? 5. Що таке феодалізм? 6. Якими були Особливості структури феодального Суспільства й управління державою в середньовічній Європі?

Політичний устрій. Напрікінці X - у першій половіні XI ст.

формою державного правління Русі стала централізована монархія. Монархія на Русі існувала в цею годину майже Повністю у формі одноосібної влади великого київського князя. Лише Деяк годину після міжусобної БОРОТЬБИ між синами Володимира князь Ярослав спільно правив державою зі своїм братом Мстиславом. Великий князь київський у цею годину Вже ставши повновладно правителем країни, а не Перший серед інших князів, як Раніше. Нащадки колішніх східнослов'янськіх племінних князів були васаламі Києва.

Князь БУВ головного носієм державної влади, представником Русі на міжнародній Арені. Зовнішні відносини з іноземними державами були його вінятковім правом. Князь зосереджувалися у своїх руках законодавчо, суден, виконавчого і військову владу. ВІН установлював правові норми, що регулювалися Різні питання суспільного життя. Ві Вже добре там, де про «Устав земляний» князя Володимира і «Правду Ярослава».

До ОБСЯГИ повноважень великого князя належали такоже військові справи. ВІН БУВ головного воєначальніком, вірішував питання оборони країни, взявши участь у воєнніх кампаніях.

Централізована монархія - форма правления, за якої Найвища державна влада зосереджується в руках однієї особи - монарха, что управляє Країною з одного центру.

Віче. Художник А. Васнецов

Князь являв собою головну державну структуру, забезпечував діяльність усіх ОРГАНІВ управління і вважався символом державної

стабільності. Влада князя булу Необмежений й залежаній від його авторитету. Військову підтрімку ДІЯЛЬНОСТІ князя забезпечувала дружина, що перебувала у васальній залежності від нього. Вона поділялася на старших дружінніків, Які отримувалася від князя за свою службу землі, і молодших, Які отримувалася платних або частина здобічі.

При князі існувала князівська рада, до складу якої входили бояри, старші дружинники, представник міської знаті й ВИЩОГО духовенства.

Князівська рада - дорадчого органу при великому князі київському, що походіті від східнослов'янськіх племінних рад старійшін.

«Повість минулих літ» про обрання нової віри князем Володимиром

У рік 987. склікаті Володимир бояр своїх і старців городськіх і сказавши Їм: «Осе приходили до мене болгари, Кажучи:" Прийми закон наш ". Потім же Прийшли німці, і тії хвалили закон свій. Після ціх приходили жиди. А після ціх приходили й греки, гудячі всі закони, а свій хвалячи, і багато говорили смороду, розказуючі од качана світу ... Так що ві Врадій? Що відповісте? »

І сказали бояри і старці: «Ти знаєш, княже, що своє ніхто НЕ Ганіта, а хвалити. Якщо хочеш ти розізнаті гаразд, то маєш у Собі мужів. Пославши їх, розізнай у шкірного про їхню службу і як хто служити Богові ».

1. хто був ініціатором скликання ради? 2. Із Якою метою князь скликав раду? 3. Яким чином члени ради могли впліваті на рішення князя?

Віче - народні збори Всього доросли вільного населення, що прійомів рішення з важлівіх Громадського і державних справ.

Князівська рада мала можлівість впліваті на рішення князя Із радою князь обговорював найважлівіші питання державного життя: оголошення Війни, Укладення мирних угідь, дінастічності шлюбів установлення Нових правових норм, вірішенню важлівіх СУДОВИХ справ ТОЩО. Зокрема, за повідомленням Нестора-Літописця, перед Прийняття християнства князь Володимир скликав раду для Обговорення питання Вибори нової віри.

Певне місце в системі державного правління посідало віче. Цей орган влади зберігався як Залишок старих відносин і продовжував слов'янську традіцію племінних зборів.Волевіявлення віча мало на меті довести думку народу до великого князя київського або його намісніків. Проти роль віча за доби Існування на Русі централізованої монархії булу Досить незначна.

Становлення феодальних відносин. Основні верстви населення.

У країнах Центральної та Західної Європи Середньовіччя, як ви Вже добре там, де, стало періодом становлення феодальних відносин. За часів Русі феодальних суспільство сформувалося такоже у східних слов'ян.Цей процес БУВ Досить трівалім і пройшов декілька етапів.

Феодалізм у східних слов'ян формувався на основі Розклад родоплемінних відносин. Спочатку Вільні селяни-общинники віддавалі Певна Кількість Вироблення ними продуктів як натуральну повінність життя без родоплемінній знаті. У IX ст.право збирання данини з Усього вільного населення східнослов'янськіх земель перейшло до київського князя і його дружини. Збір данини МАВ Назву полюддя.

На Наступний етапі, у X ст., Київські князі захопілі і прівласнілі общінні землі. За великим Київським князем візнавалося право на Верховну володіння всією землею Русі. Напрікінці X ст.розпочалося формування доменів - володінь удільніх князів.

Цьом спріяла адміністративна реформа князя Володимира, у результаті якої ВІН позбавів племінних князів права управляти землями і передати ЦІ права своїм синам.

Наступний кроком у становленні феодальних відносин стала з'явилася в XI ст. земельної власності за за верхівкі служілої знаті (бояр) та православної церкви. У X-XI ст.на Русі почали формуватіся васаль

Домен - особисте земельне володіння середньовічного феодала.

Уділ - адміністративно-територіальна одиниця на Русі, Якою керуючий князь, залежних від великого київського князя.

Збір данини. Художник М. Реріх

Вотчина - феодальна земельна власність, якові можна Було вільно передаваті в спадок, продавати, даруваті ТОЩО.

Помістя - феодальна земельна власність, що надавали за службу у війську чи при дворі, якові можна Було заповідаті, продавати ТОЩО.

ні відносини: за вірну службу князь надавав своїм боярам і дружинникам право «кормління» - смороду могли залішаті Собі податки, Які сплачувало населення певної території.

Дещо пізніше, імовірно, напрікінці XI ст., З'являються боярські вотчини, Які їхні ВЛАСНИКИ могли передаваті своїм нащадкам у спадок. Джерелом їхнього Виникнення могли буті землі, Із якіх стягуваліся податки (для дружінної верхівкі), або землі родової спільноті (для родоплемінної знаті).

Помісна форма землеволодіння, коли князь надавав землі боярам або дружинникам не в повну власність, а за умови несення

служби, на думку Деяк дослідніків, вінікла на Русі з XII ст. Вона НЕ передбачало для господаря помістя можливості передачі землі в спадок, продаж, Дарування ТОЩО без Згоди князя. Становлення феодальних відносин вплінуло на склад Суспільства Русі.Сформувалася своєрідна соціальна піраміда, що визначавши становище представників різніх СОЦІАЛЬНИХ верств населення.

Особлівістю формування феодальних відносин на Русі стало, що, На Відміну Від Західної і Центральної Європи, тут не вінікло розгалуженої системи відносин між Сеньйор і васаламі у вигляді «феодальної драбини». Верховна Сеньйор, або сюзереном, що МАВ право надаваті землю, БУВ великий київський князь. усі інші

Соціальна верств - велика група людей, становище якої в суспільстві візначається Певна ОБСЯГИ прав і обов'язків.

удільні князі, бояри і дружинники були його васаламі. Роздавати землю удільні князі й бояри права не малі.

Суспільство Русі поділялося на панівні й залежні верстви населення. До панівної верстви належали князі, бояри і дружинники, до залежної - міщані, Вільні й залежні селяни, дворові челядь і холопи. Руське духовенство, ласка сформувалося після Прийняття християнства, такоже входило до панівної верстви. Воно поділялося на віщє духовенство (митрополит, єпископи та ін.) І рядових священнослужітелів.

Найбільшу частину населення становили смерди - особисто Вільні селяни-общинники, що малі власне господарство, земельні наділі й сплачувалі Даніна князю. Тимчасово перелоговіх селянами були закупи і рядовічі.Закупами називали тих селян, Які з різніх обставінні Втратили своє господарство й змушені були працювати на землевласніка за копійчану позички (купу).

Тих селян, що постелили Із землевласніком договір (ряд) про найм і відповідно до нього Працювала в його господарстві, називали рядовичами. Зовсім безправним були Дворова челядь і холопи. До челяді належали особи, Які Втратили своє господарство й працювала на господаря. Їх могли продати, подарувати або Передат в спадок. Холопами ставали в основному військовополонені. Їхнє становище нагадувало становище рабів, якіх господар МІГ навіть безкарно вбити.

У складі міщан Переважно більшість становили Вільні реміснікі і торговці, Які сплачувалі податки і віконувалі повінності на Користь міст. В XI ст. міські реміснікі і купецтво стали об'єднуватися в артілі й спілки за фаховим ознакою.

Розвиток господарства. Напрікінці X - у першій половіні

XI ст. провідною галуззя господарства Русі Залишайся, як і Раніше, сільське господарство. Особливо великого розвитку досягло землеробство. Селяни вірощувалі жито, пшеницю, просо, ячмінь, овес, горох. Для обробітку землі, залежних від ґрунтів, вікорістовувалі плуг, рало або рало. Землю обробляєміх за допомогою тяглової сили - коней та волів. У лісовіх районах Русі Залишайся підсічна система землеробства, а в лісостеповіх - парова система з двопільною і тріпільною сівозмінамі. У першій половіні XI ст. з'явилися Перші Млин.

Сюзерен - за часів феодалізму великий феодал-сеньйор, що БУВ господарем над васаламі.

З овочів садили капусту, огірки, ріпу, часник, цибулю. У садах вірощувалі вишні, сливи, яблука та груші. Успішно розвивалась Присадибне тваринництво: на Правобережжі розвод основному Велика рогата худоба, на Лівобережжі - свиней, коней, кіз, овець. Займаюсь такоже птахівніцтвом.

Серед проміслів найпошіренішімі були мисливство, рибальство і бортництво. Продукти Мисливство, особливо хутро, купці Вивезення до інших країн. Русичі здавна вживалися в їжу мед і Виготовляю з нього напої. Із воску робілі свічки. Мед і віск такоже Вивезення для торгівлі за кордон.

Ремесло розвивалась як у сільській місцевості, так і в містах. На Русі існувало понад 60 відів ремесел. Найбільшіх Успіхів руські майстри досяглі в металургійному ВИРОБНИЦТВІ та обробці заліза, про високий рівень якого свідчілі! ! Застосування реміснікамі зварювання, кування, ліття металу, а такоже гартування Сталі. У майстерня реміснікі Виготовляю знаряддя праці (сокири, зубила, кліщі ТОЩО), зброю (щити, списи, Шолом, мечі, кольчуги ТОЩО), предмети побуту, золоті, срібні, бронзові прикраси. За данімі археологічних ДОСЛІДЖЕНЬ, Із заліза в цею період Виготовляю близько 150 відів різноманітніх виробів.

Вітонченістю і досконалістю характерізуваліся руські ювелірні вироби, віготовлені в техніці черні та перегородчастої емалі. Німецький чернець Теофіл в XI ст. називали Русь Країною, майстри якої відкрілі ЦІ ювелірні техніки.

Мистецтво черні русичі опанувалі в X ст. Так називали чорні та темно-сірі зображення, нанесені на метал за допомогою гравірування й Подальшого Заповнення штріхів особливо сплавом. У техніці черні Виготовляю срібні колти (підвіски), медальйони, персні, хрести, браслети ТОЩО.

Мистецтво перегородчастої емалі руські майстри запозічілі в X-XI ст. у візантійців. Воно пролягає в тому, що на поверхні золота або срібла напаюваліся тонкі дротінкі, Які Складанний контур майбутнього малюнку. Смород утворювалі перегородки, простір між Якими заповнювався емаллю - різнокольоровою склоподібною масою. Потім річ клали на жаровню, де емаль плавитися й согласно застигала. Вікорістовуваліся емалі синього, жовтого, червоного, білого, зеленого і коричневого кольорів. Емаль прікрашалі князівські діадемі, сережки, намисто, підвіски, медальйони, хрести, оклади (оправи) церковних книг. Залишки майстерень, де віроблялі емалі, були знайдені археологами під час розкопок центральної

частини стародавнього Києва та на території Києво-Печерського монастиря.

Інтенсівного розвитку в цею годину Набуль гончарство. Найбільше продукції на ринок постачалі самє гончарі. Це були горщики, глечики, світильники, підсвічники, керамічні кахлі, іграшки ТОЩО. На межі X-XI ст. руські майстри опанувалі техніку виготовлення полив'яних керамічніх виробів: столового посуду й декоративних плиток, Які вікорістовувалі на оздоблення храмів і палаців.

Високого рівня розвитку досягло такоже склоробство. Його секретами руські майстри оволоділі напрікінці X - у першій половіні XI ст. У майстерня Виготовляю віконне скло, посуд, браслети, намисто, персні та інші РЕЧІ. На Русі були такоже розвінуті ремесла з ОБРОБКИ шкіри, дерева, кісткі, каменю, виготовлення взуття, одягу, виробництва цегли і Вапно.

Важліву роль у господарському розвитку Русі відігравала торгівля. Цьом спріяло, що її теріторією проходило декілька важлівіх міжнародніх торговельних Шляхів. «Грецький» шлях ( «із варягів у греки») поєднував Русь Із балтійськімі та Чорноморських Рінк. «Соляна» Шляхом підтрімуваліся зв'язки з країнамі Центральної та Західної Європи. «Залозний» - Із країнамі Кавказу та Арабською Відразу.

Основними товарами, Які руські купці Вивезення за кордон, були хутро, мед, віск, шкури, ювелірні прикраси, реміснічі вироби (мечі, кольчуги, замки ТОЩО), льон, сільськогосподарська продукція. Із Візантії на Русь привозили золото, посуд, шовкові тканини, прикраси, вина, ікони, хрести. Із країн Відразу - Прянощі, зброю, тканини, прикраси. Із країн Північної та Західної Європи - напої, зброю, посуд, срібло, вовняні тканини, тонке полотно ТОЩО.

Розвиток торгівлі зумов пожвавлення грошового обігу. Вікорістовуваліся арабські, візантійські та західноєвропейські монети.

Срібна гривня київського типу

Ливарні форми до ювелірних виробів

Золота сережка, Виготовлена у техніці зернь. Х ст. Чернігів

Місто будують. Художник М. Реріх

Дерло карбуваті Власні монети, як ви Вже добре там, де, ставши князь Володимир после Прийняття християнства. Проти до качана XI ст. в копійчаних обігу Русі переважалі арабські срібні монети - диргеми. Поряд Із ними, на мнение багатьох дослідніків, як засіб обміну вікорістовувалі хутро дикого звіра - куніці, вівіркі ТОЩО. Від трівалого использование диргеми зношуваліся, а Інколи їхній край обрізалі Шахраї. Тому на качана XI ст. з них стали віробляті срібні Зливков - гривні. Київська гривня мала шестікутну форму и масу около 160 грамів. Назва «гривня» вікорістовується в усіх Давньоруська джерелах. Буква «я» напрікінці цього слова з'явилася в XIX ст., Імовірно, під Вплив західноукраїнського діалекту.

У населених пунктах Русі були СПЕЦІАЛЬНІ місця, де відбувалася торгівля. Так, німецький воїн Тітмар Мерзебурзького сообщает, что в 1018 р. в Києві Було Вісім торжищ, а руські Літописці назівають два - Бабин торжок на Горі й Торговище на Подолі.

Повсякденного життя різніх верств населення. Найчастіше русичі оселяліся около річок, поряд Із лісом. У лісі смороду полювалі, Збирай гриби та ягоди, ховайся від нападніків у разі небезпеки. Селянська родина Складанний з 12-15 осіб и вела Самостійне господарство. Праця булу Надзвичайно важка и віснажлівою.

Особливо важка БУВ сінокіс. Косили «горбуша» - косою, яка НЕ ​​різала, а підсікала траву ударом. У сінокіс дуже болілі шия, поперек, сухожілля, від напруги люди хворілі животами, спина и руки вкріваліся віразкамі. Хліб жали серпами. Одна сім'я Збирай около 3,2 тонн озимого хліба й могла часть продати.

Незаможні городяни найчастіше жили в напівземлянках. У містах більшість будівель споруджуваліся з дерева, кам'яні будинки трапляє Рідко. Багаті помешкання малі сіні та терем (своєрідна башта, де розміщуваліся кімнати). Існувала такоже кліть - окрема кімната для зберігання речей. Заможні городяни малі стільці й ліжка, а бідні спали на скрині або просто на підлозі. У кожному будинку були ікони. Прості люди освітлювалі оселю скіпою (дерев'яними тріскамі), а заможні - воскові свічкамі.

Заможного й бідного русича всегда можна Було розпізнати за вбрання. Селяни носили лапті, бідні городяни - черевики. Часто и бідні, и багаті городяни взувалі чоботи.

Одяг Прості городяни шили Самі з лляної та вовняної тканини, а заможні замовлялі вбрання з дорогих іноземних тканин у Кравців. Більшість бідних русичів носили полотняні сорочки з поясом и вузькі штани. Зверху надягалі свитку. У холодну погоду и городяни, и селяни носили плащ або кожух. Знати вбирає в Довгі Каптанов, оздоблені хутрами и прікрашені багатим шитвом. Міщані часто обирали різнокольорові тканини.

Більшість бідних русичів були невібагліві до їжі. Вживатися дичину, рибу, пізніше - м'ясо свійської худоби. Однако Прості люди в основном харчуваліся кашами. У багатьох заможніх сім'ях віпікалі пшеничний и житній хліб, у бідних - вівсяній. Пили коров'яче й овече молоко та робілі з него сир. Пісні страви мастей рослини олією. Споживай много овочів. Із напоїв переважалі Кисіль, мед и пиво. Заможні люди такоже пили вино.

Висновки. За формою державного правления напрікінці X - у першій половіні XI ст. Русь булу централізованою монархією з одноосібною властью великого київського князя.

У X-XI ст. на Русі сформуваліся феодальні отношения й відповідно утворілася соціальна піраміда. Проти феодалізм на Русі МАВ певні Особливості, Які відрізнялі его від тих феодальних порядків, что ВСТАНОВИВ в західноєвропейськіх странах.

Повсякдення одяг волинян и полян

Волінянка та деревлянка

Господарство Русі досягло високого уровня развития. Основним заняття населення Русі Було сільське господарство.

Повсякденного життя русичів зумовлювало їхньою належністю до певної суспільної верстви, особливо природних умов та існуючімі культурними традіціямі.

Запитання и завдання

1. Що таке централізована монархія? 2. Що таке князівська рада? 3. Чим відрізняється помісна форма землеволодіння від вотчінної? 4. Хто належали до панівніх верств населення Русі? 5. Хто належали до залежних верств населення Русі? 6. Яка галузь господарства булу провідною на Русі напрікінці X - у першій половіні XI ст.? 7. Які види ремесла були найпошіренішімі на Русі? 8. Які основні товари Вивезення руські купці за кордон?

9. Чим централізована монархія відрізняється від «дружінної держави» як форми державного правления? 10. Охарактеризуйте становище основних верств населення Русі. 11. Яким Було повсякденного життя різніх верств населення Русі?

12. Складіть простий план «Розвиток господарства Русі Другої половини X - Першої половини XI ст.» и підготуйте Розповідь за ним.

13. Складіть порівняльну таблицю «Становлення феодальних отношений у странах Західної Європи та Русі-Україні» в зошиті. Візначте СПІЛЬНЕ и відмінне.

Країни Західної Європи	Русь-Україна

14. Підготуйте Розповідь про повсякденного життя представника однієї з верств населення Русі в цею период.

Практичне заняття «уявно подорож Києвом часів Ярослава Мудрого»

Мета: візначіті, Які Зміни відбуліся в Києві за правления Ярослава Мудрого.

Завдання для підготовки до практичного заняття: об’єднайтеся у малі учнівські групи і підготуйте відповідно до розподілених ролей театралізовані повідомлення про уявну подорож до Києва часів Ярослава Мудрого (за додатковою літературою або ресурсами Інтернету).

Хід заняття

1. У складі малих груп представте перед класом свої театралізовані повідомлення про уявну подорож до Києва часів Ярослава Мудрого.

2. Сформулюйте Висновки відповідно до мети заняття.

Ads by  optAd360

 6 клас 

§ 11. Організація суспільства і влади

в Стародавньому Єгипті

Пригадайте! Що таке держава. Назвіть основні її ознаки.

1. Коли та як виникла єдина давньоєгипетська держава?

Обговоріть у класі! Чи була держава за первісних часів? Чому, на вашу думку, вона утворилася в Стародавньому Єгипті?

Створення зрошувальної системи вимагало зусиль великої кількості людей, тому різні племена, які прийшли в долину Нілу, змушені були об’єднуватися. У другій половині IV тис. до н. е. виникли перші державні утворення – номи. У різний час їх було від 26 до 42.

Номи часто воювали між собою за родючі землі долини. Нерідко сильніші номи захоплювали слабші. Згодом маленькі номи почали об’єднуватись і перетворювались на царства. Наприкінці IV тис. до н. е. єгипетські царства об’єднались у дві великі держави: Північне царство – у Нижньому Єгипті, в дельті, та Південне – у Верхньому Єгипті. Володар Південного царства носив білу корону, схожу на великий шолом. Корона володаря Північного царства була червоного кольору. Між царствами точилися постійні війни.

Близько 3000 р. до н. е. цар Південного царства Менес (по-єгипетськи Міна) підкорив Північний Єгипет. Утворилась могутня єдина держава, що об’єднувала весь Єгипет, – від порогів Нілу до Середземного моря. Перша столиця Єгипетської держави – місто Мемфіс, а пізніше, через тисячу років, – Фіви.

Корони правителів Південного та Північного царств до 3000 р. до н. е

.Поміркуйте! Чому після 3000 р. до н. е. правитель Єгипту носив подвійну біло-червону корону: одна ніби вставлена в іншу?

Корона єгипетського фараона після 3000 р. до н .е.

2. Кому належала влада в Стародавньому Єгипті?

Охарактеризуйте структуру влади давньоєгипетської держави. Висловіть судження: чим була зумовлена така структура влади в Стародавньому Єгипті?

На чолі єгипетської держави стояв правитель, який мав величезну владу. З утворенням єдиної держави його почали іменувати «володарем обох земель». Він вважався живим богом і носив титул Сина Сонця.

Давні єгиптяни називали царя Пер-О, що означало «Великий дім» (тобто палац). Греки давньоєгипетське слово «перо» вимовляли як «фараон». Звідси походить назва правителів Єгипту – фараон.

Фараон у Стародавньому Єгипті одноосібно керував державою: одночасно був і верховним правителем, і головнокомандувачем. Тільки він мав право призначати та звільняти чиновників, видавати закони, оголошувати війну та укладати мир. Уся земля вважалася його власністю.

Найближчим помічником фараона був візир, який виконував обов’язки головного скарбника, стежив за станом зрошувальних каналів, зберіганням зерна, будівництвом фортець тощо. Влада на місцях, у номах (єгипетських областях), належала номархам, яких особисто призначав фараон.

Знатні та багаті люди – вельможі – виконували різноманітні доручення фараона, були суддями на місцях, обіймали різноманітні посади. У розпорядженні вельмож було багато чиновників[1], стражників і воїнів. Серед чиновників виділялися грамотії – писарі. Вони займали високе становище в суспільстві. Писарі записували прийняті фараоном рішення, складали угоди, визначали та збирали податки[2], вели облік польових робіт, врожаю, кількості худоби та ін.

[1] Чиновники – люди, які перебували на державній службі.

[2] Податок – обов’язковий збір коштів або продуктів з населення на користь держави.

Фараон та його дружина. Фрагмент спинки золотого трона Тутанхамона, XIV ст до н.е.

Давньоєгипетські скульптури вельможі Рахотепа та його дружини Нофрет

3. Яким було повсякденне життя вельмож?

Підготуйте невелике повідомлення про повсякденне життя вельмож, наприклад

 на тему «Один день з життя вельможі» чи «На банкеті у вельможі» тощо.

Жили вельможі у великих (часто двоповерхових або триповерхових) 

глинобитних будинках. Долівку викладали плиткою, стелю фарбували. 

Умебльовували такі помешкання зручними кріслами, ліжками, столами із

 різьбленого дерева з візерунками із слонової кістки, розкішними скриньками.

 Навколо будинку був сад зі ставком чи басейном. Заможні єгиптяни носили

 одяг з тонких лляних тканин та чимало прикрас – золоті браслети, намиста

 з дорогоцінним камінням тощо. І чоловіки, і жінки носили перуки, користувалися

 косметикою, яскраво підмальовували очі.

Під час бенкету господарі та поважні гості сідали на невисокі стільці, діти і всі інші – на циновки чи подушки. Слуги вносили по черзі усілякі страви та ставили їх на невисокі столики біля гостей – це і різноманітні види хліба та печива, страви з качок, гусей, журавлів, риби, м’яса биків, різні сорти пива, виноград, дині, кавуни, яблука, інжир, фініки тощо. Їли руками, а в перервах між стравами руки обмивали водою. Гостей розважали музиканти та танцівниці.

Міський будинок вельможі (сучасна реконструкція) 2

4. Як жив і працював трудовий люд?

Підготуйте невелике повідомлення про повсякденне життя трудового люду, наприклад на

 тему «Один день з життя селянина» чи «В гостях у єгиптянина» тощо.

Основні матеріальні багатства країни були створені працею трудового люду: землеробів,

 архітекторів, ремісників, птахоловів та ін.

Найчисленнішою верствою населення в Стародавньому Єгипті були землероби.

Вони мали невеликі наділи землі, худобу, фруктові сади і вели власне господарство. За користування землею та водою для її зрошення землероби платили податок. Він становив близько третини зібраного врожаю і приплоду худоби.

Важливу роль у суспільстві відігравали ремісники, які забезпечували населення різноманітними виробами. За роботу з ними розраховувалися хлібом, зерном, тканинами, олією, рибою, фініками та іншими продуктами й виробами.

Частину населення Стародавнього Єгипту складали невільники-раби.

 У заможних родинах вони виконували обов’язки домашніх слуг: прибирали будинок і двір,

 випікали хліб, займались ткацтвом тощо. Невільники могли мати своє майно, свідчити в суді 

проти свого власника, якщо той погано з ними поводився.

Суспільна верства – сукупність людей в суспільстві, які виконують певні функції в суспільстві, зайняті рівноцінними видами праці, мають приблизно рівний достаток та статус у суспільстві, ведуть подібний спосіб життя.

Працюємо в парах! На основі тексту та відеосюжету складіть розповідь про житло

 та повсякденне життя трудового люду в Стародавньому Єгипті. Використайте наведене 

нижче покликання

Житло та повсякденне життя трудового люду в Стародавньому Єгипті

Збір винограду та вижимання соку (давньоєгипетське зображення)

Давньоєгипетське місто Кахум (сучасна реконструкція)

3. Яке значення мала спільна праця єгиптян?

Обговоріть у класі! Уявіть, що в Єгипті не стало ні фараона, ні вельмож, ні воїнів, ні жерців. Трудовому люду не треба було б платити податки. Чи могла б існувати держава за таких обставин? Що очікувало б єгиптян? Чи кращим стало б життя простого люду?

Будувати й обслуговувати систему штучного зрошення можна було лише колективними зусиллями, усім миром. Тому щороку тисячі хліборобів, ремісників, воїнів, дрібних чиновників та жерців виконували свій громадський обов’язок – загальнодержавну трудову повинність. Вони споруджували і лагодили дамби, канали, штучні озера і водойми. За словами історика, під час цих робіт «єгиптяни об’єднувались у єдиний сильний трудовий колектив».

Суспільство – сукупність людей на певному етапі історичного розвитку, об’єднаних певними відносинами. Людей у суспільство об’єднують спільні територія, культура, цінності, норми поведінки, усвідомлення своєї приналежності до певної спільноти.

Спільна праця людей змінювала долину Нілу. Єгипет поступово перетворювався в зелений сад. Були створені умови для значного розвитку хліборобства і тваринництва, для процвітання усієї країни. Та варто було під час смути занапастити зрошувальну систему, як населення Єгипту страждало від жорстокого голоду.

ПЕРЕВІРТЕ ЗАСВОЄНЕ НА УРОЦІ

ЗНАЮ: 1. Як і коли утворилась єдина держава в Єгипті? Кому належала влада в ній?

2. Які верстви населення були в Стародавньому Єгипті?

РОЗУМІЮ

1. Поміркуйте, як природно-географічні умови Стародавнього Єгипту вплинули на організацію влади.

2. Як ви розумієте поняття «фараон», «вельможа», «держава»?

ВМІЮ

1. Охарактеризуйте структуру давньоєгипетського суспільства. Поміркуйте, чим можна пояснити величезну владу фараона.

2. Порівняйте життя простого єгиптянина і вельможі.

ВИСЛОВЛЮЮ ДУМКУ

Якими знаннями, на вашу думку, мав би володіти фараон, щоб керувати державою? Закінчіть речення: «Я вважаю, що правитель Стародавнього Єгипту повинен володіти такими рисами та знаннями, як...».