6 клас

 

§ 9. Виникнення найдавніших держав Стародавнього Сходу

Мабуть, вам, друзі, вже відомо слово «держава». А чи знаєте, коли і як виникли найдавніші у світі держави? Тож помандруємо разом Стародавнім Сходом, щоб знайти відповідь на це запитання.

Стародавній Схід – це умовна назва. Давні греки та римляни називали Сходом країни, розташовані на схід від їхньої батьківщини. Ця назва прижилася в історичній науці. Стародавній Схід охоплював величезну територію, яка включала Північно-Східну Африку, Передню Азію, Середню Азію, Індію і Китай. Хронологічні межі періоду – від появи перших держав (кінець ІV тис. до н. е.) до середини І тис. н. е.

Давайте розглянемо карту «Найдавніші держави та цивілізації Стародавнього Сходу». Де розташований Стародавній Схід відносно території України? Припустіть, який там був клімат. Покажіть місця виникнення найдавніших держав. Яку особливість ви помітили?

1. Як і коли виникли перші держави Стародавнього Сходу?

Обговоріть у класі! На основі прочитаного тексту та аналізу карти зробіть власне припущення, чому перші держави виникали біля великих річок.

У далекій давнині життя людей величезною мірою залежало від природних умов. Перші держави виникали там, де основним заняттям ставало землеробство, яке спонукало населення до осілості. На крайній півночі планети клімат був суворим і несприятливим до вирощування рослин. В умовах тропічного клімату не потрібно було докладати великих зусиль для пошуку їжі, тому в землеробстві не було великої потреби. Недарма й нині в цих районах деякі племена живуть в умовах первісності.

Для виникнення землеробства потрібні були певні умови. У країнах Стародавнього Сходу природні умови сприяли ранньому розвитку землеробства і скотарства. Особливо успішно люди займались землеробством поблизу великих річок, де м’який клімат і родючий ґрунт, природні добрива (річковий намул) давали змогу людям збирати щедрі врожаї.

Поміркуйте! Розгляньте давньоєгипетське зображення. Опишіть, що на ньому зображено. Які природні умови потрібні для такого виду господарювання?

Та нерідко великі повені або занадто посушливе літо зводили працю людей нанівець, і тоді населенню загрожували голод і смерть. Отож, щоб регулювати річки, люди почали будувати дамби, греблі, канали, тобто створювали систему штучного зрошення. Такі роботи вимагали зусиль великої кількості людей. Окрім того, у долинах великих річок було обмаль будівельних матеріалів – дерева, металевих руд, каменю. Усе це потрібно було купувати у жителів інших країн, тобто йдеться про зовнішню торгівлю.

Дуже часто за сировину доводилося вести війни, а це передбачало утримання великого війська, організацію оборони кордонів чи військових походів. Тому деякі племена почали об’єднуватися в потужні племінні союзи.

Великі колективи не можуть здійснювати спільні розумові операції з управління, відтак змушені доручати їх певним особам. Поступово управління ставало професійною справою – вожді перетворювались на правителів. Все це привело до виникнення держави – особливої організації суспільства для підтримання внутрішнього порядку та оборони від зовнішніх ворогів. Перші держави Стародавнього Сходу з’явилися на межі IV–III тис. до н. е.

Зверніть увагу, що слова «держава» та «країна» відрізняються за змістом. Країна – це місцевість, частина поверхні земної кулі. Країна може бути «маленькою» і «великою», «рівнинною» і «гористою» тощо. Держава завжди пов’язана зі словом «влада».

2. Які особливості держав Стародавнього Сходу?

Працюємо в парі! Випишіть у зошит та поясніть нові поняття, що зустрілися в тексті.

Отже, як ми раніше зазначали, держава пов’язана зі словом влада. Всіма державними справами потрібно було керувати. На чолі держав Стародавнього Сходу зазвичай стояв правитель – цар, фараон. Його вже не вибирали, як племінних вождів і старійшин. Влада правителя була спадковою: він одержував її у спадок від свого батька, а потім передавав синові чи іншому родичу. Правитель розпоряджався всією землею в державі. Його влада часто обожнювалась, він вважався ставлеником богів. Держава, у якій верховну (необмежену) владу зосереджено в руках однієї людини, називається монархією, а її правитель – монархом.

Фараон Рамзес III (відреставроване зображення з гробниці фараона)

Ассирійська кіннота (рельєф з палацу ассирійського царя Ашшурбаніпала)

Кожна держава мала визначену територію, де проживало її населення, будувались міста з міцними мурами. Для оборони держави та завоювання нових територій на службі у правителя було військо. У головному місті держави – столиці – розташовано палац правителя і державну скарбницю. Для ведення державних справ (обліку багатств у скарбниці, запису наказів правителя тощо) була необхідна писемність. У державі встановлювались закони – правила, які обов’язково мали виконуватись усім населенням, усіма царськими підданими. (Зверніть увагу, що у первісних людей законів не було, старійшини судили за звичаями, які передавалися усно від старших до молодших). Закони стояли на сторожі наявного в державі порядку. Їх записували на каменях, папірусі, глиняних табличках тощо.

Монументальні споруди. Давньоєгипетські піраміди ( у підручнику)

Отже, державою називають країну, що має єдину систему влади, єдині закони, армію, скарбницю, податки, певну територію та кордони.

Обговоріть у класі! Поміркуйте, чим відрізнялися цар і племінний вождь. Чому старійшини та вожді племен управляли без застосування сили, а на службі у правителів держав були військо, стражники, судді? Чи могла держава існувати без законів?

Найдавніші держави виникли в долинах річок Тигр, Євфрат, Ніл, Інд і Хуанхе. З виникненням держав період первісності в окремих районах Стародавнього Сходу завершився. На зміну йому прийшов період, який вчені називають цивілізацією.

Держава – це особлива організація суспільства для підтримання внутрішнього порядку та оборони від зовнішніх ворогів. Державою називають країну, що має єдину систему влади, єдині закони, армію, скарбницю, податки, визначені територію та кордони.

3. Що означає слово «цивілізація»? Латинською мовою «цивіліс» означає «громадянський», «державний». Цивілізація – це вищий ступінь розвитку людського суспільства, ніж первісність.

Показниками переходу від первісності до цивілізації є: виникнення держави, писемності, розвиток міст, монументальних споруд (великих храмів, будівель, скульптур), культури, наукових знань, нових форм релігійного життя. Держава формується зазвичай раніше самої цивілізації. Саме держава створює умови для господарського й культурного розвитку суспільства та переходу до цивілізації.

Визначень поняття «цивілізація» є багато. У загальних рисах, цивілізація – це об’єднання людей, які поєднані між собою спільними духовними цінностями та ідеалами, мають спільні риси в суспільному житті, організації влади, культурі, господарстві та відчуття належності до цієї спільноти.

Цивілізації різних народів стародавнього світу мали свої відмінності в культурі, побуті, звичаях, релігії, організації суспільного життя та ін. Це зумовлено як різними природними умовами, у яких формувалась та чи інша цивілізація, так і іншими чинниками, що діяли на кожну з них. Тому зазвичай учені говорять не про одну цивілізацію, а про давні цивілізації Єгипту, Дворіччя, Індії, Китаю і т. д. Проте давні цивілізації мали й багато спільного.

Уже в глибоку давнину, не дивлячись на величезні відстані та відмінності в розвитку, цивілізації, племена та народи перебували в тісних контактах, переймаючи досягнення культури, наукові знання, способи виробництва тощо.

Писемність Дворіччя

Пригадайте з курсу «Вступ до історії», який ви вивчали в 5 класі, як виникла писемність. Які форми письма існували в давні часи? Яке значення писемності в організації суспільного життя?

Писемність Давнього Єгипту

Писемність Давнього Китаю

4. Які загальні риси були притаманні цивілізаціям Стародавнього Сходу?

Наступного уроку ми переходимо до вивчення історії цивілізацій Стародавнього Сходу. Тож спочатку з’ясуємо особливості їх розвитку.

Вплив природного середовища на заняття людей. Природні умови мали величезний вплив на суспільство, сприяли переважному розвитку того чи іншого виду господарства. Недостатня зрошуваність плоскогір’їв і степових районів перешкоджала розвиткові землеробства і сприяла переважно скотарству (Іранське плоскогір’я та гірські плато Малої Азії). У долинах і на берегах великих річок (Ніл, Тигр, Євфрат, Інд, Ганг, Хуанхе, Янцзи) умови сприяли ранньому виникненню зрошувального землеробства. Гірські країни були багаті на ліс і корисні копалини, зокрема на залізну руду (Мала Азія, Закавказзя). У них процвітали ремесла, особливо з обробки металу. У країнах, прилеглих до моря (Фінікія, Сирія), уже в давні часи розвинулась торгівля, зокрема морська.

Спорудження зрошувальних систем та догляд за ними вимагали зусиль великих колективів. Тому людина Стародавнього Сходу була залежна не лише від природних умов, а й від колективу, його рішень і дій. Вигнання з колективу (общини) було жорстоким покаранням, позаяк означало втрату джерел існування і навіть смерть.

У багатьох країнах Стародавнього Сходу влада правителя була величезною і він часто одноосібно керував державою. Його часто обожнювали і вважали нащадком богів, його влада була спадковою. Однак існували держави, у яких влада правителя мала деякі обмеження або належала знаті та заможним людям (наприклад, Індія, Фінікія).

Одним із головних досягнень народів Стародавнього Сходу було виникнення писемності. З появою писемності, як зазначають історики, завершуються доісторичні часи (передісторія).

Пригадайте з курсу «Вступ до історії», який ви вивчали в 5 класі, як виникла писемність. Які форми письма існували в давні часи? Яке значення писемності в організації суспільного життя?

Виникнення писемності як своєрідного засобу спілкування має величезне значення для розвитку людства. Писемність допомогла подолати простір і час. Завдяки їй люди можуть передавати інформацію на великі відстані в просторі. Писемні джерела зберігають людський досвід, передаючи його з покоління в покоління. Таким чином, через писемність людство спирається на досвід попередніх поколінь, використовуючи та примножуючи його.

Також писемність відіграла об’єднавчу роль у суспільстві і є необхідною умовою існування держави. Завдяки писемності люди могли записувати й поширювати по всій державі укази, закони та інші важливі документи, повідомлення, вести діловодство, облік майна й виконаних робіт тощо. Це давало змогу оптимально організувати управління державою, суспільне життя, виробництво, торгівлю, розвивати науку.

Історія цивілізації Стародавнього Сходу сповнена неперервними війнами за панування в тому чи іншому регіоні, за сировину тощо. Завоювання були одним із джерел поповнення державної скарбниці та збагачення правителя і його найближчого оточення, родичів. У результаті успішних військових походів до країни надходила велика кількість сировини, худоби, золота, різноманітної данини і полонених. Усе це спонукало до розвитку ремесел, хліборобства, скотарства.

Втім, не війни, а праця стародавніх умілих майстрів, архітекторів, митців, науковців залишала нам величезну спадщину. Кожна цивілізація Стародавнього Сходу створила самобутню культуру й значною мірою передала свої надбання наступним поколінням. За словами історика, «стародавні цивілізації – не згаслі світи, а частина сучасної культури». Стародавній світ дав людству унікальні пам’ятки архітектури й скульптури, живопису та літератури. Між іншим, ми щоденно користуємося винаходами й досягненнями стародавніх народів – це абетка, колесо, календар, компас, папір тощо. Тож до подорожі країнами Стародавнього Сходу!

ПЕРЕВІРТЕ ЗАСВОЄНЕ НА УРОЦІ

ЗНАЮ: 1. Що називається Стародавнім Сходом? Які його хронологічні межі?

РОЗУМІЮ

1. Як ви розумієте значення поняття «держава»?

2. Які ознаки держави ви знаєте? Чим держава відрізняється від союзу племен?

3. Що означає поняття «цивілізація»? Які загальні риси притаманні цивілізаціям Стародавнього Сходу?

ВМІЮ

1. Назвіть і покажіть на карті річки, у долинах яких у найдавніші часи розвинулося землеробство. Що сприяло цьому?

2. Учені вважають, що вплив природного середовища не лише на заняття людей, а й на організацію суспільства в давнину був величезним. Підтвердіть фактами, або спростуйте цю думку.

ВИСЛОВЛЮЮ ДУМКУ

1. Поміркуйте, що спричинило перехід людства від первісності до цивілізації.

2. Висловіть судження, про що б ви хотіли дізнатися з історії давніх цивілізацій.

3. Як ви вважаєте, які зміни відбулись у житті людей з переходом від первісності до цивілізації?

ЗВ’ЯЗОК ІЗ СУЧАСНІСТЮ: Висловіть думку, чому у людей виникла необхідність у державі. Яку роль відіграє держава в житті сучасної людини? Які потреби людина задовольняє через державу?

8 клас історія України

 

Архітектура та образотворче мистецтво

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

● називати імена найвідоміших діячів культури;

● наводити приклади поширення реформаційних ідей в українському суспільстві, впливу гуманізму та ролі історичних діячів доби в розбудові української культури;

● показувати на карті місця найважливіших подій та найбільш визначні культурні пам'ятки;

● розпізнавати та описувати визначні культурні пам'ятки.

Тип уроку: засвоєння нових знань та вмінь.

ХІД УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ УРОКУ

Повідомлення теми та мети уроку.

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ Історичний диктант

1. Наприкінці XVI ст. українські землі входили до складу: ... ... , ... ... та ... .

2. У цей період відбувалось формування нового стану українського суспільства — ... .

3. Тяжкий національний гніт, зростаюча загроза ополячення й окатоличення, складне становище української православної церкви, спустошливі напади турок і татар ... впливали на розвиток української культури.

4. У побуті, під час написання судових та урядових документів, полемічних та ораторських творів, поезій, літописів використовували ... мову, а церковні ж книжки писали ... мовою.

5. Першою відомою книгою Святого Письма, що була написана тогочасною народною мовою, стало

6. Реформаційний рух зумовив появу в Україні ... та ... шкіл.

7. Найбільш відомими православними навчальними закладами тогочасної України були ... та ... .

8. Засновником Острозької академії був Це був перший ... навчальний заклад на території України.

9. 1574 р. з’явилися перші друковані в Україні книги — ... і ... .

10. Найбільш досконалим виданням І. Федорова стала надрукована 1581 року церковнослов’янською мовою . . .

11. Історичні твори, у яких з позицій середньовічного світогляду описані події за роками, називають — . .

12. До середини XVII ст. в українських землях діяло ... друкарень.

13. Що об’єднує найбільші міста першої половини XVII ст.: Львів, Київ, Меджибіж, Острог, Біла Церква, Кам’янець-Подільський, Острог, Луцьк, Кременець? (Магдебурзьке право)

III. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Бесіда

1. За яких умов розвивалася українська культура другої половини XVI ст.?

2. Які чинники мали значний вплив на її розвиток?

3. Пригадайте основні досягнення української освіти, книгодрукування та літописання.

4. Чи можна стверджувати, що в цей період українська культура переживала період піднесення?

Учитель. Сьогодні на уроці йтиметься про стан української культури у XVI — на початку XVII ст.IV. СПРИЙНЯТТЯ ТА Я НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ Робота в групах 1-ша група. Під керівництвом учнів-консультантів, користуючись підручником, опрацьовує питання «Розвиток архітектури та містобудування».

2-га група. Під керівництвом учнів-консультантів, користуючись підручником, опрацьовує питання «Розвиток скульптури та живопису».

Матеріали до уроку

Архітектура й містобудування

Головним напрямком в розвитку архітектури XVI ст. залишається будівництво оборонних споруд. Це пояснюють низкою причин:

● постійна загроза несподіваних нападів турків та татар;

● часті війни, які доводилося вести українському населенню;

● активне проникнення іноземних держав в українські землі.

За таких умов ознак оборонної архітектури набували навіть церковні споруди. Майже в усіх містах і містечках зводили фортеці, які називали замками. Більшість українських замків були дерев’яними, зокрема й Київський. Їх оточували земляними валами, всередині яких були дерев’яні зруби. Поверх валу будували зрубні стіни. Замки мали високі вежі з бійницями в декілька ярусів. Перед валом викопували глибокий рів. Якщо дозволяли природні умови, то його заповнювали водою. Єдиним шляхом до замку були ворота з підйомним мостом.

Міцнішими, порівняно з дерев’яними фортецями, були кам’яні замки. Вони, зокрема, існували в Кременці, Луцьку, Кам’янці- Подільському, Львові. Добре укріпленими фортецями були монастирі.

Але згодом в оборонній архітектурі почали застосовувати нові способи будівництва. Їх поширення було пов’язане з появою нових видів вогнепальної зброї. Захисні мури стали нижчими, проте ширшими. Виникають бастіонні укріплення з винесеними вперед вежами, що давало змогу вести вогонь уздовж захисних мурів.Такі оборонні укріплення відповідали вимогам часу, тому низку старих замків було перебудовано: Луцький замок, замок в Острозі, Кам’янець-Подільську фортецю. Було споруджено й нові: замки бастіонного типу у Бродах, Бережанах, Збаражі, Золочеві й Підгірцях. Ці замки ззовні нагадували оборонні споруди, а зсередини це були швидше палаци, ніж замки. Тому їх відносять до оборонних палаців, які будували для відпочинку магнатів-воєначальників. Про це свідчить надпис на одному з таких замків: «Вінець ратної праці — перемога, перемоги — тріумф, тріумфу — відпочинок».Ще один напрямок у розвитку архітектури — будівництво культових споруд. І, як уже зазначали, вони також були на вигляд як оборонні споруди. Великі монастирі нагадували справжні фортеці з міцними мурами або навіть з вежами-бастіонами. Наприклад, Троїцький монастир у Межирічі поблизу Острога, Успенський Почаївський монастир. До оборони пристосовували окремі храми — церкви та собори, що мали ознаки фортеці: товсті стіни, маленькі віконця, башти тощо.

Часто під замками розташовували міські поселення, захищені дерев’яним частоколом, — парканом або острогом. Від ринкової площі в різні боки розходилися міські вулиці. За парканом і острогом починалося неукріплене передмістя.

Міщанські будинки були переважно дерев’яними. На Волині, Поділлі та Галичині житлові споруди зводили також з каменю і цегли. Таким чином, у XVI ст. активно розвивається ще один напрямок в архітектурі — містобудування. Відбудовуються старі міста, виникають нові. Серед старих міст особливо швидко відбувалась забудова Львова, Дрогобича, Кам’янця, Острога. Серед нових — швидко зростають Броди, Станіслав (нинішній Івано-Франківськ), Бережани, Тернопіль, які спочатку виникли як фортеці великих землевласників, а згодом перетворилися на великі міста. Звісно, процес містобудування в різних куточках України відбувався неоднаково. Відомо, що південь зазнавав регулярних нападів турків та татар, які супроводжувалися розоренням українських земель, тому умови для містобудування тут були не дуже сприятливими. Більш вигідними для появи нових міст були західноукраїнські землі, які були віддаленими від кочового Степу.

Забудову міста вели за таким планом: у центрі розташовувалася ринкова площа у вигляді прямокутника з ратушею посередині, далі у формі чіткої геометричної сітки розміщувалися квартали та вулиці. З усіх боків місто обносили мурами, ровами й валами, які споруджували для виконання захисної функції. На мурах зводили оборонні вежі, також вони мали декілька в’їзних воріт — брам.

Внутрішня забудова була щільною, бо з усіх боків місто було оточене захисними мурами. Тому будинки в місті були багатоповерховими і розташовувалися дуже близько один до одного, адже для їх будівництва відводили невеличкі ділянки землі. Будували їх з каменю, тому й називали їх кам’яницями. Кожну кам’яницю оздоблювали своєрідним різьбленням, скульптурами, архітектурними прикрасами, що надавало їй неповторності. Тому всі кам’яниці були зовні несхожими і відрізнялися одна від одної.

На містобудування XVI ст. впливала культура європейського Відродження, особливо це стосувалось міст Західної України. Дуже часто проекти забудови українських міст замовляли архітекторам з Європи. Ці майстри поєднували європейські ідеї з місцевими традиціями.

Унікальним зразком такого поєднання є львівські споруди: каплиці Боїмів та Кампіанів, будинок Корнякта, Чорна кам’яниця, Успенська церква, каплиця Трьох Святителів, вежа Корнякта та ін. Характерними ознаками цих архітектурних споруд є: розкішне різьблення, художні рослинні орнаменти, поєднання релігійних та реалістичних зображень — усе це елементи ренесансного архітектурного стилю. Відомими архітекторами цього періоду були: Петро Красовський, Павло Римлянин, Войтех Капінос, Амброджо Прихильний, Петро Барбон та ін.

Скульптура та живопис

Важливим досягненням стала поява монументальної скульптури. Переважно скульптурні зображення застосовували для оздоблення архітектурних споруд. Наприклад, львівські споруди Чорної кам’яниці, будинку Корнякта, каплиці Трьох святителів, Успенської церкви прикрашали скульптурними рельєфами та пишним різьбленням. Мають скульптурні різьблення і львівські каплиці — Кампіанів та Боїмів.

Інший напрямок у розвитку скульптури, який набув поширення у XVI ст., це — скульптурний портрет, що виконував функцію надгробного пам’ятника. Виконували такі скульптурні портрети на замовлення представників влади, великих магнатів, купців з метою увічнення образу померлого. 1579 року в Успенському соборі Києво- Печерської лаври було встановлено надгробок князя К. І. Острозького, одягненого в лицарські обладунки.

Основними видами живопису в Україні залишався церковний настінний розпис — фреска та іконопис. Їхніми основними темами були Страшний Суд, Різдво Христове, Успіння Богородиці. Проте з’являються нові ознаки, оскільки багатьом іконам тогочасним було

притаманне відображення елементів реального світу. Наприклад, на іконах Преображення із Яблунева та Воскресіння з Рави-Руської поряд з релігійними сюжетами присутнє зображення природи: гір зі стрункими смереками та синіми схилами. Дедалі частіше зображення на релігійних образах набували портретних ознак. Великої майстерності досягли українські митці у створенні іконостасів, хоча це вимагало великого таланту й неабиякої майстерності, адже в них поєднувалися живопис, архітектура й декоративне різьблення. Під час виготовлення іконостасів часто поєднувалися ідеї Ренесансу з самобутніми ознаками української культури. До шедеврів українського мистецтва належить іконостас львівської Успенської церкви. Ікони для нього малювали видатні львівські художники Федір Сень- кович га Микола Петрахнович.

На фресках також поряд з релігійними мотивами з’явилися побутові деталі, зображення сучасників — церковних ієрархів.

Крім церковного, розвивався і світський живопис. Світське малярство набувало ознак реалістичного мистецтва. За тієї доби з’явилися портрет, історичний, батальний живописи, пейзаж. Особливого поширення набуває портретний жанр. У цей час були написані портрети князя Костянтина Острозького, львівського купця Костянтина Корнякта, руського воєводи Яна Даниловича. Талановитим художником-портретистом був Микола Петрахнович зі Львова.

Високого рівня розвитку досягла мініатюра — виконаний фарбами малюнок, що прикрашав рукописні книги. Особливою майстерністю вирізняються мініатюри Пересопницького Євангелія (1556-1561), на яких зображено чотирьох євангелістів. Наприкінці XVI ст. у мініатюрах почали поєднувати плетінчастий і рослинний орнаменти (візерунки), у яких були присутні народні мотиви.

Із розвитком книгодрукування в художньому оформленні книг почали використовувати гравюру. Так називають зроблений на папері відбиток зображення, вирізаного на дошці. Сюжети для гравюр брали з Євангелія. Високою майстерністю відзначалися також гравюри «Апостола» та Острозької Біблії. Своїми гравюрами уславилася друкарня Києво-Печерського монастиря. Світська гравюра з’явилася пізніше — на початку XVII ст.

Робота з візуальними джерелами

Розглянути ілюстрації (використовують ілюстрації підручника або роздруковані учителем) і дати відповіді на запитання.

1-ша група. Ілюстрації «Троїцький монастир під Острогом» та «Покровська церква в Сутківцях».

Троїцький монастир під Острогом

Покровська церква в Сутківцях

Запитання

Які на вигляд були тогочасні церкви та монастирі? Чому?

2-га група. Ілюстрації «Замок у Бережанах» та «Одеський замок».

Замок у Бережанах

Олеський замок (сучасний вигляд згори)

Запитання

1. Чому в цей період широкого розмаху набуло будівництво оборонних споруд?

2. Які регіони України мали найбільшу кількість оборонних споруд? Чому саме вони?

3-тя група. Ілюстрації «Кам’яниці площі Ринок у Львові», «Будинок Корнякта у Львові», «Аркада — лоджія будинку Корнякта».

Запитання

1. Що таке кам’яниця?

2. Розглянувши ілюстрації, визначте, які ознаки доби Відродження втілено у спорудах західноукраїнських міст.

4-та група. Ілюстрації «Скульптура фасаду каплиці Боїмів у Львові», «Надгробок київського воєводи Адама Киселя».

Запитання

У чому полягали особливості розвитку української скульптури у другій половині ХVІ — на початку XVII ст.?

5-та група. Ілюстрації «Титульний аркуш Острозької Біблії», «Мініатюра з Пересопницького Євангелія», «Портрет Костянтина Корнякта», «В’їзд Ісуса Христа до Єрусалима. З іконостаса П’ятницької церкви у Львові» і дати відповіді на запитання.

Запитання

1. На основі цих ілюстрацій визначте, які види живопису розвивались в Україні в цей період.

2. Стисло охарактеризуйте кожен з них.

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

Робота з таблицею

Скласти узагальнювальну таблицю «Основні досягнення української архітектури, скульптури та живопису».

Орієнтовний вигляд таблиці

Архітектура	Скульптура	Живопис
1. Будівництво оборонних споруд — замків і фортець. 2. Поява нового виду оборонних споруд, оборонних палаців. 3. Містобудування. 4. Поява кам’яниць	1. Монументальна скульптура. 2. Скульптурні рельєфи та пишні різьблення. 3. Скульптурний портрет	1. Церковний настінний розпис — фреска. 2. Церковний живопис — іконопис. 3. Створення іконостасів. 4. Світський живопис — портретний жанр. 5. Книжкова мініатюра. 6. Гравюра

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Опрацювати відповідний матеріал підручника.

8 клас історія України

 

Тема: Культурне життя: освіта, наука та книговидання

Мета: визначити умови і стан розвитку культури в українських землях, а також

з’ясувати, як ці обставин впливали на розвиток освіти і науки; розвивати в учнів уміння самостійно працювати з різними джерелами інформації і на їх основі робити висновки та узагальнення, на конкретних прикладах духовної культури розкривати характерні риси культури українського народу.

Обладнання: підручник  «Історія України. 8 клас» Гупан, Смагін. Пометун  2008 рік, видавництво «Генеза»; ілюстрації до теми (додаток); атлас «Історія України. 8 клас»

Тип уроку: комбінований;

Основні терміни та поняття: «культура»

Основні дати:

1574 р. - видання  Іваном Федоровим (Федоровичем) у Львові «Апостола» та «Букваря».

1576 -1578  pp.  -  заснування  князем  Василем-Костянтином Острозьким  друкарні  та  школи,  виникнення  острозького  культурно-освітнього осередку.

1581  р. - в Острозі Іваном Федоровим видано Острозьку Біблію.

1596  р.  - друкарнею  Віленського  братства видано три  навчальні  книжки Лаврентія Зизанія:  «Буквар»,  «Лексис»,  «Граматика словенська».

Історичні особистості: Іван Федоров, Василь-Костянтин Острозький, Лаврентія Зизанія

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

·       Характеризувати умови розвитку української культури у XVI ст.

·       Розкривати внесок Острозької академії в розвиток української  культури.

·       Розповідати  про розвиток освіти та книговидання, давати оцінку діяльності Івана Федорова.

·       Стисло  характеризувати  особливості розвитку української мови.

·       Висловлювати ставлення про прикметні явища доби.

Хід уроку

І.  Організаційний момент

Повідомлення теми та мети уроку.

ІІ.  Актуалізація знань

Бесіда

1.  Чи мала Україна в кінці ХVІ — на поч. ХVІІ ст. власну державу?

2.  До складу яких держав входили українські землі в даний період?

3.  Яку  політику  проводили  уряди  даних  держав  щодо  українського  народу?

4.  Який  новий  стан  українського  суспільства  сформувався  в даний  період?

5.  Яку роль у житті українців відігравала Українська православна церква?

IІІ. Мотивація навчальної діяльності

Люблінська унія започаткувала активний наступ на українські землі, православну культуру, національну культуру. Разом з тим через Польщу на українські землі проникали ідеї реформації, Відродження, гуманізму.

IV. Вивчення нового матеріалу

Умови і стан розвитку культури

Робота в групах

І- група. На основі тексту підручника визначити умови, що негативно впливали  на  розвиток  культури  в другій  половині  ХVІ -  на  початку ХVІІ ст.

ІІ- група. На основі тексту підручника визначити умови, що позитивно

впливали  на  розвиток  культури  в другій  половині  ХVІ -  на  початку  ХVІІ ст.

Робота з картою

За допомогою карти атласа «Культура та церква в українських землях у ХIV — 1-й половині XVII ст.» виконайте завдання.

1. Назвіть місто, де діяла єдина в українських землях академія.

2. Де було створено перше Євангеліє, написане українською мовою?

3. Назвіть міста, де діяли братські школи.

Самостійна робота

Використовуючи текст підручника «Що відомо про розвиток освіти. Чим уславилась Острозька академія», підготувати по 3 запитання. Після опрацювання, учні задають запитання один одному.

Робота з таблицею

Використовуючи текст підручника «Якими були перші українські друковані книжки. Хто такий Іван Федоров та яка його роль в українському книговиданні», заповнити таблицю.

Дата	Книга	Видав
1574 р.	Апостол	Іван Федоров
1574 р.	Буквар	Іван Федоров
1578 р.	Буквар (в Острозі)	Іван Федоров
1508 р.	Новий Завіт	Іван Федоров
1581 р.	Острозька Біблія	Іван Федоров
1596 р.	Граматика словенська	Лаврентія Зизанія
1596 р.	Лексика	Лаврентія Зизанія

 

V.  Закріплення знань учнів.

Бесіда

1.  За яких умов розвивалася українська культура в ХVІ ст.?

2.  Які навчальні заклади існували в Україні на той час?

3.  Який навчальний заклад тих часів в Україні давав початки вищої освіти?

VІ. Домашнє завдання

1. Опрацювати § 9

 

10 клас всесвітня історія

 Узагальнененя знань за розділом    ІІ " Облаштування повоєнного світу " 

Тестові завдання з всесвітньої історії 10 клас

1. Установіть хронологічну послідовність подій, що стосується облаштування світу після Першої світової війни.

а) відкриття роботи Паризької мирної конференції;

б) початок роботи Вашингтонської конференції;

в) прийняття пакту Бріана-Келлога;

г) робота Генуезької конференції.

2. Укажіть причину вступу США в Першу світову війну.

а) союзницькі зобов’язання перед Великою Британією;

б) бажання усунути Німеччину як найбільшого економічного конкурента;

в) необмежена підводна війна Німеччини, у тому числі проти суден нейтральних держав;

г) претензії на тихоокеанські колонії Німеччини.

3. Укажіть одну з причин економічного процвітання США у 20-ті рр. ХХст.

а) отримання значної частини репарацій від Німеччини та її союзників;

б) перетворення США на світового кредитора;

в) запровадження державного планування економічного розвитку країни;

г) наявність великої кількості колоній.

4. Установіть хронологічну послідовність подій.

а) «чорний вівторок» на нью-йоркській біржі, початок Великої депресії;

б) початок президентства Г. Гувера;

в) початок президентства У. Гардінга;

г) оголошення «14 пунктів» В. Вільсона Конгресу США.

5. Укажіть основну причину Великої депресії в США.

а) високі темпи інфляції, знецінення національної валюти;

б) надмірне втручання уряду в економіку країни, що знижувало її ефективність;

в) невідповідність між темпами зростання промислового виробництва та споживацького попиту;

г) високий дефіцит федерального бюджету.

6. У чому полягала особливість проявів економічної кризи 1929-1933 рр. у Великій Британії?

а) менший ступінь скорочення обсягів промислового виробництва;

б) прихід до влади фашистів, у яких убачали порятунок від економічного хаосу;

в) збереження темпів розвитку традиційних галузей промисловості;

г) проведення загальних страйків робітників.

7. Уряд Великої Британії в 1931 р. очолив:

а) Г. Асквіт;

б) С. Болдуїн;

в) Р. Макдональд;

г) Н. Чемберлен.

8. Результатом громадянської війни в Іспанії стало:

а) захоплення влади комуністами, яких підтримував СРСР;

б) окупація країни фашистською Італією;

в) установлення диктаторського режиму Ф. Франко;

г) перемога демократичних сил, представлених Народним фронтом.

9. Особливість поширення фашизму у Франції була спричинена:

а) відсутністю давніх і міцних республікансько-демократичних традицій в державі;

б) відсутністю в народу – переможця в Першій світовій війні почуття приниженої національної гідності;

в) наявністю централізованої фашистської партії, що проводила єдину доктрину;

г) наявністю широкої соціальної бази, яка поділяла й підтримувала фашистські ідеї.

10. Установіть хронологічну послідовність подій історії Іспанії.

а) проголошення республіки в Іспанії;

б) установлення фашистської диктатури Ф.Франко;

в) початок Громадянської війни в Іспанії;

г) установлення військової диктатури М. Прімо де Рівери.

11. Особливістю фашизму в Іспанії була:

а) наявність оригінальної доктрини;

б) початок формування «корпоративної держави»;

в) відсутність підтримки та представництва в уряді держави;

г) наявність тісних зв’язків з італійськими та німецькими фашистами.

12. Як називався уряд, що прийшов до влади у Франції в 1936 р.?

а) уряд Лівого блоку;

б) уряд Національного блоку;

в) уряд Національного порозуміння;

г) уряд Народного фронту.

13. Установіть хронологічну послідовність подій історії Франції у міжвоєнний період.

а) утворення уряду Національного блоку;

б) Рурська криза;

в) утворення Комуністичної партії Франції;

г) утворення уряду Лівого блоку.

10 клас всесвітня історія

 

Практичне заняття. Вогнища напруженості в міжнародних відносинах: причини, сторони, перебіг та наслідки протистояння

Пригадайте з раніше вивченого

1.   Які держави відіграли провідну роль в облаштуванні повоєнного світу?

2.   Які держави були «ображені» або їхні інтереси були проігноровані під час облаштування повоєнного світу? Поясніть свою точку зору.

3.   Які джерела нестабільності міждержавних відносин існували в повоєнному світі?

Мета

На підставі аналізу підготовлених повідомлень (презентацій) з’ясувати особливості головних джерел нестабільності тогочасних міждержавних відносин та їхнього впливу на міжнародні відносини у світі загалом.

Завдання для підготовки до практичного заняття

(теми розподіляє вчитель)

Підготувати повідомлення (презентацію) про одне з вогнищ напруженості й нестабільності в тогочасних міждержавних відносинах.

Хід роботи

1.   Об’єднайтеся в малі групи за тематикою підготовлених повідомлень (презентацій) та обговоріть результати роботи над ними.

2.   Представте класу спільні висновки стосовно вогнищ напруженості в міжнародних відносинах, які обговорювала ваша група.

3.   Представте класу найкращі з підготовлених до уроку повідомлень (презентацій).

4.   Сформулюйте висновки відповідно до мети заняття.