6 клас. Всесвітня історія.Історія України.(Інтегрований курс)
Дата :17.03.2020
Тема уроку: Мистецтво в Стародавній Греції (практичне заняття)

§ 36. МИСТЕЦТВО ДАВНЬОЇ ГРЕЦІЇ 

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ 8

1.   У чому своєрідність архітектури давніх греків? Які пам’ятки уславили архітектуру Давньої Греції?

Найяскравішим свідченням розквіту архітектури Давньої Греції були храми. Досягнення давньогрецьких митців - новий тип храмової споруди, яка стала центром найважливіших подій суспільного життя. Храми розташовували в центрі акрополя чи міської площі. Грецькі храми мали прямокутну форму й були з усіх боків оточені колонами. Колони будували в кількох стилях. Найдавнішими були доричні колони, які уособлювали мужній та войовничий характер дорійців, - вони були важкими та масивними. Верхня частина колони мала вигляд круглої подушки й накладеної на неї важкої плити. Колони іншого стилю - іонічного - ошатні й стрункі. їм притаманна легкість, витонченість, примхливість ліній. Верхня частина колони прикрашена двома великими завитками. Пізніше з’являються колони коринфського стилю: іще вишуканіші, з верхньою частиною, схожою на кошик з квітами. Греки прикрашали колонами не тільки храми, а й театри, гімнасії, палестри. Іноді в невеликих храмах колони замінювали скульптурами жіночих фігур (дівчат у довгих, прикрашених сукнях). Такі колони називають каріатидами.

Одним з найвідоміших храмів Давньої Греції був храм Артеміди в Ефесі на узбережжі Малої Азії (нині Туреччина), збудований у 6-5 ст. до н. е. Його вважали одним із семи чудес світу. Завширшки храм Артеміди простягався на 51 м, а завдовжки - на 105 м. Висота храму з колонами -18 м.

Храм прикрашали 127 колон. У 356 р. до н. е. храм було спалено мешканцем Ефеса Геростратом, який хотів увічнити своє ім’я в історії за будь-яку ціну. Тож вислів Геростратова слава означає - ганебна слава.

Храм Артеміди в Ефесі. Реконструкція.

Найяскравішою архітектурною пам’яткою Давньої Греції став комплекс будівель на афінському Акрополі. Після перемоги над персами тут почалося велике будівництво. Ініціатором його став Перікл. Він залучив до будівництва свого друга Фідія, і за короткий час було споруджено цілий комплекс будівель, який став символом розквіту та могутності Афін.

Мармурові сходи вели до парадних воріт Акрополя, які називалися Пропілеї. Ліворуч розташовувалася картинна галерея - пінакотека. Праворуч від Пропілей стояв храм Ніки - богині перемоги, скульптуру якої афіняни позбавили крил задля того, щоб перемога ніколи не залишала місто.

Центральною спорудою Акрополя був храм Парфенон. Його будували як пам’ятник перемоги греків над персами і як символ могутності Афінської держави. Він розташований на верхній терасі Акрополя, на висоті 150 м над рівнем моря. Його було видно навіть з кораблів, які підходили до Афін. Храм будували архітектори Іктін та Каллікрат. Прямокутний у плані храм оточували 46 колон. Оздоблювали його 92 зображення різних сцен з міфів і рельєф, присвячений іграм на честь Афіни (так звані великі Панафінейські ігри). У храмі встановили грандіозну статую богині Афіни, яку виготовив Фідій із золота та слонової кістки. У центрі Акрополя височіла грандіозна фігура Афіни в золотому обладунку роботи Фідія.

1. Сучасний вигляд Парфенона. 2. Каріатиди Ерехтейона.

Ще один храм Акрополя - Ерехтейон, за легендою, збудовано на місці суперечки Афіни таПосейдона за владу над Афінами. Південний бік храму прикрашають шість мармурових фігур дівчат-каріатид.

-      Які споруди зводили давні греки? Розкажіть про афінський Акрополь як про святиню Афін, найважливіший релігійний центр.

Працюймо самостійно.

Завдання 1. Роздивіться ілюстрації та виконайте завдання.

1. Визначте, до якого стилю належать зображені колони. 2. Укажіть споруди Акрополя відповідно до цифр. 3. Доберіть слова та словосполучення для розповіді про ці споруди.

2.      Які найвидатніші твори давньогрецької скульптури?

Найдавніші скульптурні зображення, виготовлені давньогрецькими майстрами, не надто вражають: їх вирізняє нерухома поза, притиснуті до тіла руки, спрямований уперед погляд. Проте від 5 ст. до н. е. грецька скульптура наближується до реальності. Постаті стають динамічними й анатомічно правильними. Людську красу й досконалість ос,і, що прагнули відтворити грецькі скульптори.

Митці створювали статуї богів та героїв, прикрашали храми рельєфами. Окрім того, у скульптурних зображеннях увічнювали державних діячів або переможців на Олімпійських іграх. Статуї виливали з бронзи або вирізьблювали з мармуру. Найвідомішими скульпторами 5 ст. були Фідій, Мирон та Поліклет. Фідій, як ви вже знаєте, був творцем статуї Зевса Олімпійського, встановленої в храмі Зевса в Олімпії, - одного з чудес стародавнього світу. Йому належать і статуї Афіни, про які йшлося вище.

Зразок давньогрецької скульптури 6 ст. до н. е.

Статуї Мирона та Поліклета сповнені життя та руху, їхні твори - зразки перших об’ємних скульптур у грецькому мистецтві, які можна розглядати з різних боків, обходячи навколо. Найвідоміша статуя Мирона «Дискобол»: атлета зображено в момент розмаху перед киданням. «Дорифор» («Списник») - статуя роботи Поліклета. Списника зображено так, що він спирається тільки на одну ногу, інша залишена вільною.

Від 4 ст. до н. е. митці прагнули передати в скульптурі внутрішній світ людини. Найвідомішим скульптором тієї доби був Пракситель. Його талант виявився в тому, що він значно врізноманітнив пози статуй, зробив їх більш легкими й граціозними. Так, у найвідомішій мармуровій статуї Гермеса митець зобразив юнака, який у задумі спирається на стовбур дерева та позирає на немовля Діоніса, якого тримає на руках.

Інша його статуя - Афродіта Кнідська, є зображенням богині, яка, збираючись зайти у воду, скидає одяг на вазу, що стоїть поруч. Уже за тих часів твір вважали найдосконалішою скульптурою.

1. Роздивіться статую фараона Рамзеса II. Що спільного між творами давньоєгипетських та давньогрецьких митців, а що їх істотно відрізняє?

2. Чому про грецьку скульптуру 5-4 ст. до н. е. сучасники говорили: «Вона жива, вона дихає, ось-ось щось скаже»?

 Працюймо самостійно.

Завдання 2. Роздивіться ілюстрації та виконайте завдання.

1. Чи могла бути створена така скульптура, як «Дискобол», у країнах Давнього Сходу? Чому?

2. Чому греки прагнули зображувати людину фізично досконалою? Чим це можна пояснити?

3. Установіть імена скульпторів - авторів зображених нижче статуй.

3. Як виник грецький театр? Які вистави грали в грецькому театрі?

Яскрава сторінка життя грецьких міст - театр. Цей вид мистецтва виник із пишних свят - Діонісій, які греки влаштовували на честь Діоніса - бога виноградарства та виноробства. Під час Діонісій виступали хори одягнених у козячі шкури співців, які виконували урочисті пісні - дифірамби. Ці обряди започаткували театральні вистави - трагедії, у перекладі з грецької - «пісня цапів». Діонісії закінчувалися святковими обрядами з піснями, танцями і бенкетами, які називали «комос». Від цього слова походить назва інших вистав - комедій.

Спочатку не було спеціальних приміщень для вистав, і глядачі розміщалися на схилах пагорбів. Згодом дійства почали відбуватися в спеціально збудованих спорудах - театрах. Місця для глядачів розташовувалися півколом, розділеними проходами. їх називали «театрон», від грецької - дивлюся. Грецькі театри вміщали кілька десятків тисяч глядачів. Театр як споруда складався ще із кількох частин: майданчик - орхестра, де відбувалася вистава, скене - намет для переодягання акторів, на місці якого згодом стали споруджувати постійну будівлю, а на ній вішали декорації. Артисти почали вбиратися в гарні костюми, на обличчя одягали маски - веселу чи сумну - залежно від ролі. Актори носили взуття на високих підборах - котурни, щоб їх можна було побачити здалеку. Акторами були лише чоловіки, які виконували й жіночі ролі.

Театральні вистави зазвичай відбувалися як змагання, що тривали 2-3 дні, а глядачі вирішували, чия вистава краща. Під час правління в Афінах Перікла біднякам видавали гроші, щоб вони відвідували театр.

Роздивіться сучасний вигляд одного з найбільших грецьких театрів в Епідаврі на 20 тисяч глядачів. (В Ефесі театр уміщував 60 тисяч осіб). Що спільного має ця споруда із сучасним театром, які відмінності? Чи відповідають тогочасні назви частин театру сучасним?

-      Поміркуйте, чому в Давній Греції театр називали «школою для дорослих», а авторів трагедій - «вождями мудрості».

Працюймо самостійно.

Завдання 3. Роздивіться ілюстрації та виконайте завдання.

1. Визначте відповідно до цифр частини та елементи давньогрецького театру.

2. Роздивіться тогочасні театральні маски. Які почуття, на вашу думку, передавали кожною з масок? Чому ви зробили такі висновки?

3. Про що свідчить зображення сумної та веселої маски, що й сьогодні уособлюють мистецтво театру?

- Що в матеріалі уроку вразило найбільше? Про що свідчить той факт, що багато грецьких слів є загальновживаними в сучасних мовах?

Домашнє завдання: Дати письмові відповіді про види мистецтва в Стародавній Греції.

ПРЕЗЕНТАЦІЇ  Архів презентацій  Всесвітня історія  Культура Античності - відео презентація

Історія України 5 клас.
Дата :17.03.2020
Тема уроку. Практична робота №5. Родове дерево.

Практичне заняття

Родинне дерево. Історія моєї родини — частина історії України

ПРИГАДАЙТЕ

1. Якою є мета вивчення історії?

2. Які існують типи історичних джерел?

3. Чи є у вас вдома історичні джерела? Назвіть їхні типи.

Мета: випробувати себе в ролі дослідників минулого; дослідити й описати історію своєї родини; скласти родинне дерево.

Завдання для підготовки до практичного заняття

1. Підготувати добірку сімейних фотографій; зробити шаблони родинного і генеалогічного дерев.

2. Порівняти й пов’язати вибрані факти з історії України, рідного краю та своєї родини.

Хід заняття

I. Зберіть фотографії членів своєї родини.

Як ви вже знаєте, праця історика розпочинається зі збирання історичних джерел. Вам необхідно спочатку зібрати фотографії членів своєї сім’ї. Якщо у вас вдома немає сімейного фотоальбому, то впорядкуйте фотографії самостійно. Розкладіть їх хронологічно, спираючись на дати народження членів родини. Якщо ви не знаєте цього, зверніться по допомогу до близьких.

II. Намалюйте родинне дерево.

На верхівці дерева розташуйте свою фотографію. Нижче подайте зображення своїх батьків. Ще нижче, під ними, розмістіть фотографії бабусі та дідуся з боку батька, а поряд, дещо праворуч, — бабусі та дідуся з боку матері. Так само рядком нижче покладіть фотографії своїх прабабусь і прадідусів, що є батьками ваших бабусь і дідусів. Таким чином ви зможете визначити чотирьох прабабусь і чотирьох прадідусів. Це буде просте родинне дерево. Спираючись на нього, можна намалювати генеалогічне дерево. Воно показує, як зростала ваша родина починаючи від одного предка. Припустімо, що це буде той із ваших прадідусів, прізвище якого має ваша сім’я.

Він разом із прабабусею буде розташований біля коренів генеалогічного дерева. Вище від них, на нижніх гілках, помістіть їхніх дітей, а ще вище — своїх батьків і себе. На бічних гілках дерева розташовують дядьків, тіток відповідно до спорідненості.

III. Розпочніть опис життя і діяльності членів своєї сім'ї.

Укажіть, коли народилися ваші рідні, де вони жили, працювали, якими були найважливіші події їхнього життя. У цьому вам допоможе домашній архів, де зберігаються різноманітні документи (свідоцтва про народження, одруження, дипломи про закінчення закладів освіти, нагороди тощо). Використовувати ці документи необхідно з дозволу старших членів вашої родини.

IV. Візьміть інтерв'ю в найстарших членів своєї родини.

Одним із найкращих шляхів дізнатися про долі своїх пращурів е розмова з найстаршими членами сім’ї. Усе те, про що ви дізнаєтеся, необхідно записати.

V. Систематизуйте зібрані матеріали.

Зібрані вами матеріали слід систематизувати й подати у вигляді повідомлення або презентації на наступному уроці. Форму його проведення й час для кожного виступу визначає вчитель/вчителька.

VI. Дайте відповідь на запитання.

Чому необхідно знати свої родинні зв’язки?

VII. Визначте, що нового ви дізналися на занятті. Зробіть висновки.

Родинне дерево

Генеалогічне дерево

Історія України 11 клас .
Дата: 16.03.2020
 Тема уроку: Демографічна ситуація. Етносоціальна структура.

Важливою демографічною характеристикою народу є його чисельність, яка з 1993 р. в Україні зменшується. Насамперед це відбувається через зростання смертності та зниження народжуваності. Зростання смертності пов’язане з багатьма чинниками. Серед них є природні — ідуть з життя народжені за тих часів, коли в сім’ях було багато дітей. На підвищення показників смертності впливають погіршення економічної ситуації, забруднення навколишнього середовища. Надмірно високою є смертність від нещасних випадків: щороку майже 70 тис. смертей. Вагомою причиною є також недбале ставлення до власного здоров’я. Так, 60 % чоловіків в Україні є активними курцями тютюну.

Історичний факт

У 2005-2006 pp. середній вік чоловіків і жінок в Україні не перевищував відповідно 62 і 74 роки.

Протягом 1991-2001 pp. в Україні спостерігалося зниження народжуваності — найголовнішої причини скорочення населення в Україні. Воно викликане насамперед соціально-економічними труднощами, які призвели до послаблення сімейних зв’язків, навіть до майнової неспроможності молодих людей створити, а потім зберегти сім’ю. Як не дивно, але на демографічній ситуації згубно позначилось і підвищення загального рівня культури українського суспільства. Нині українські сім’ї в основному нічим не відрізняються від більшості європейських сімей з однією дитиною.

Історичний факт

Перехід на європейську модель сім’ї з однією дитиною, за підрахунками фахівців Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України, призведе до того, що до 2050 р. чисельність населення зменшиться до 35-37 млн осіб.

Одночасно зі зниженням рівня народжуваності спостерігається демографічний процес старіння нації, через що понад 25 % працівників є пенсіонерами.

Міжнаціональні відносини.

Україна характеризується порівняно стабільною ситуацією в міжнаціональних відносинах. Це зумовлено насамперед тим, що відродження державності України було сприйняте представниками всіх націй і народностей, які проживають на її території, позитивно. Українська держава Fie лише декларує, а й послідовно здійснює політичний курс, який утверджує рівність перед законом усіх громадян, незалежно від їхнього етнічного походження.

Названі причини є одночасно й запорукою поступового формування української політичної нації — сукупності громадян України, які об’єднуються належністю до однієї держави. Для українців, кримських татар, гагаузів, караїмів, донецьких греків (відмінних від середземноморського типу етносу) Україна — єдина батьківщина. Представники інших етносів прибули на землю України з власних етнічних територій, знайшли тут нову батьківщину.

Україна — багатонаціональна держава. Однак її багатонаціональність як представниці Старого Світу аж ніяк не можна порівняти з багатонаціональними країнами Нового Світу. Це ілюструють дані Державного комітету статистики України за переписом 2001 р. (див. табл.).

Назва народу	Кількість, тис. осіб	За переписом 1989 р., %	За переписом 2001 p., %
українці	37 541,7	72,7	77,8
росіяни	8 334,1	22,1	17,3
білоруси	275,8	0,9	0,6
молдавани	258,6	0,6	0,5
кримські татари	248,2	0,0	0,5
болгари	204.6	0.5	0,4
угорці	156,6	0,4	0,3
румуни	151,0	0,3	0,3
поляки	144,1	0,4	0,3
євреї	103,6	0,9	0,2
вірмени	99,9	0,1	0,2
іреки	91,5	0,2	0,2
татари	73,3	0,2	0,2
роми	47,6	0,1	0,1
азербайджанці	45,2	0,0	0,1
грузини	34,2	0,0	0,1
німці	33,3	0,1	0,1
гагаузи	31.9	0,1	0,1
інші національності	177,1	0,4	0,4

Як бачимо, лише два етноси становлять абсолютну більшість мешканців України. 16 етносів представлені від 0,1 до 0,6 % від загального складу населення. Решта 112 етносів у 2001 р. були представлені 177,1 тис. осіб, питома вага яких становила 0,4 %. Етнічний довідник за 1996 р. повідомляв, що в Україні проживав 1 ненець, 1 нганасан, 2 ороки, 9 іжорців, 10 негідальців тощо.

Національні права — невід’ємна частина прав людини. Особливістю втілення їх у життя є те, що людина може задовольнити ці права як член етнічного колективу. З огляду на це, державна політика в етнонаціональній сфері спрямована на підтримку національно-культурного розвитку етнічних спільнот. Разом із державою сучасні форми економічної діяльності створюють для етнічних спільнот можливості самостійно фінансувати свій розвиток у межах чинного законодавства України.

Складною проблемою для значної кількості громадян після розпаду СРСР постало питання, як український народ, створивши власну державу, поставиться до них як до представників національних меншин. 1 листопада 1991 р. Верховна Рада України прийняла «Декларацію прав національностей України», а 1992 р. — Закон України «Про національні меншини України». Стаття 1 визначила національні права як невід’ємну частину загальновизнаних прав людини. Стаття 2 зобов’язувала всіх громадян України, незалежно від походження, дотримуватися Конституції та законів України, оберігати її державний суверенітет і територіальну цілісність, поважати мову, культуру, традиції, звичаї, релігійну самобутність українського етносу та всіх національних меншин як представників єдиної політичної нації.

Сприятливі умови для культурного й духовного розвитку представників усіх націй етнічних меншин України забезпечують також Закони України «Про освіту», «Про мови в Україні», «Основи законодавства України про культуру». Вони дають можливість меншинам, які проживають компактно в кордонах певних адміністративно-територіальних одиниць, використовувати, разом із державною, мови національних меншин, вільно сповідувати свою релігію, використовувати національну символіку, відзначати національні свята. В Україні працюють заклади народної освіти з навчанням національними мовами. У Київському, Львівському, Сімферопольському, Ужгородському, Чернівецькому університетах готують викладачів для викладання шкільних предметів мовами національних меншин.

Український фонд культури створив і втілює в життя програму «Збереження і розвиток культур народів, які живуть на території України». Національні меншини на початок 2000 р. створили майже 450 національно-культурних товариств. З них 25 отримали всеукраїнський статус. Серед них — німецьке товариство «Відергебурт» («Відродження»), товариство російської культури «Русь», татарське товариство ім. Г. Тукая, румунське товариство ім. М. Емінеску. В Ужгороді працює центр з вивчення угорської культури, видається щорічник «Акта хунгаріка». В Україні діє широка мережа єврейських товариств.

У дружньому колі братніх народів України

На початку XXI ст. в Україні діяло 2,5 тис. шкіл з російською мовою навчання, 108 — 3 румунською, 65 — з угорською, 18 — з молдавською, 5 — з єврейською і 3 — з польською. Крім того, у 2339 школах викладання здійснюється двома і більше мовами. 8,5 тис. дітей навчалися в недільних школах, національно-культурних товариствах.

Громадяни України — представники різних етнічних груп — легко знаходять спільну мову. На жаль, окремі політики заради власної користі намагаються залучити під свої знамена якомога більше виборців, удаючись до різних політичних технологій, які ґрунтуються на розділенні й протиставленні національностей. Проте більшість громадян не реагує на різноманітні провокаційні заяви та заклики, завжди шукаючи порозуміння, а не конфронтації.

З Декларації прав національностей України

1 листопада 1991 р.

Верховна Рада України, виходячи з Декларації про державний суверенітет України, з Акта проголошення незалежності України, керуючись Загальною декларацією прав людини та ратифікованими Україною міжнародними пактами про права та свободи особистості; прагнучи утвердження в незалежній, демократичній Україні священних принципів свободи, гуманізму, соціальної справедливості, рівноправності всіх етнічних груп народу України; беручи до уваги, що на території України проживають громадяни понад 100 національностей, які разом з українцями становлять 52-мільйонний народ України, приймає цю Декларацію прав національностей України:

Стаття 1. Українська держава гарантує всім народам, національним групам, громадянам, що проживають на її території, рівні політичні, економічні, соціальні й культурні права.

...Дискримінація за національною ознакою забороняється й карається законом.

Стаття 2. Українська держава гарантує всім національностям права на збереження їх традиційного розселення і забезпечує існування національно-адміністративних одиниць, бере на себе відповідальність за створення належних умов для розвитку всіх національних мов і культур.

Стаття 3. Українська держава гарантує всім народам і національним групам право вільного користування рідними мовами в усіх галузях життя, включаючи навчання, виробництво, одержання й поширення інформації.

Верховна Рада України трактує статтю 3 Закону УРСР «Про мови в Українській РСР» таким чином, що поруч з державною українською мовою в межах адміністративно-територіальних одиниць, де компактно проживає певна національність, може функціонувати її мова нарівні з державною мовою.

Стаття 4. Усім громадянам України будь-якої національності гарантується право сповідувати свою релігію, використовувати свою національну символіку, відзначати свої національні свята, брати участь у традиційних обрядах своїх народів.

Стаття 5. Пам’ятки історії та культури народів і національних груп на території України охороняються законом.

Стаття 6. Українська держава гарантує всім національностям право створювати свої культурні центри, товариства, земляцтва, об’єднання. Ці організації можуть здійснювати діяльність, спрямовану на розвиток національної культури, проводити в установленому законом порядку масові заходи, сприяти створенню національних газет, журналів, видавництв, музеїв, художніх колективів, театрів, кіностудій.

Стаття 7. Національні культурні центри і товариства, представники національних меншин мають право на вільні контакти зі своєю історичною батьківщиною.

Домашнє завдання:Прочитати параграф.Опрацювати подані статті. Підготувати реферат на тему: "Становлення України як незалежної держави"

Історія України 11 клас 

Дата : 16.03.2020

Тема уроку:. Роздержавлення, приватизація та фінансова система України.

Терміни «роздержавлення» і «приватизація» означають один суспільно-економічний процес — передачу державної власності (промислових підприємств, земельних ділянок, банків, транспорту, будівель, культурних цінностей та ін.) у приватне володіння за плату або безкоштовно.

Незважаючи на об’єктивну необхідність скорочення державного та розвитку приватновласницького сектору, політичне керівництво зволікало з цією найважливішою складовою здійснення економічних реформ. 1991 рік був присвячений політичним питанням, підготовці та проведенню грудневого референдуму. У 1992 р. стало очевидним, що державне чиновництво навмисно зволікає з приватизацією. Програму приватизації на 1993 р. парламент не затвердив.

Навесні 1994 р. в Україні розпочалася інтенсивна приватизація. Вона здійснювалася з порушенням принципу соціальної справедливості. Вартість державного майна, що підлягало приватизації, занижувалася, утискувалися права трудових колективів, державну власність часто використовували як приватну тощо. Це викликало в людей зневіру, загострювало соціальне напруження.

Здобувши незалежність, Українська держава продовжувала використовувати грошову одиницю Радянського Союзу — радянський карбованець. Через кризові процеси в економіці він швидко знецінювався. Однак український уряд не міг впливати на курс карбованця, оскільки рішення щодо його емісії приймалися в Москві з огляду на фінансові й економічні потреби Росії.

Прагнучи посилити керованість економіки, 10 січня 1992 р. український уряд першим із країн СНД запровадив тимчасову національну валюту — купон-карбованці багаторазового використання, які в листопаді повністю витіснили з обігу радянські карбованці. Проте неспроможність тимчасової валюти виконувати функцію нагромадження, інші складні економічні обставини зумовлювали подальше розкручування маховика інфляції. Щоб виплачувати заробітну плату працівникам бюджетної сфери, пенсії, стипендії, уряд змушений був друкувати все нові й нові купони. У такий спосіб друкарський верстат «поповнював» дефіцит бюджету (різницю між прибутками і витратами), який досягнув 20 % ВВП. У 1995 р. Національний банк України випустив в обіг купюри номіналом 1 млн купон-карбованців. Щоб захиститися від галопуючої інфляції, люди міняли купони на долари. Виникала загроза доларизації економіки.

 Домашнє завдання: Опрацювати відповідний матеріал підручника. Звернути увагу на поняття та терміни а також переглянути зміст документів вміщених у підручнику.

9 клас .Історія України 
 Дата :16.03.2020
Тема уроку: Піднесення українського національного руху

Мета уроку

Після цього уроку учень/учениця

• має знати: дати впровадження загального виборчого права в Австро-Угорській імперії;

• має розуміти: тенденції й суперечності модернізації суспільно-політичного життя в Наддніпрянщині; значення австрійського конституційно-парламентського устрою для розвитку українського руху; поняття «політизація національного руху», «ксенофобія»;

• має вміти: охарактеризувати й проаналізувати діяльність українських політичних партій та інших національних організацій, боротьбу українців за реформу виборчої системи в Австро-Угорщині; пояснити причини і наслідки посилення тиску російської влади на український національний рух 1907-1914 рр.; обґрунтувати судження про історичне значення діяльності Євгена Чикаленка, Михайла Грушевського, Миколи Міхновського, Костя Левицького.

Хід уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ УРОКУ

Повідомлення теми та мети уроку.

II. СПРИЙНЯТТЯ ТА УСВІДОМЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

Робота з історичною інформацією

• Опрацюйте текст і виконайте завдання.

1. Порівняйте стан національного руху в Закарпатті та на Буковині. Зробіть висновки.

2. Чим можна пояснити значне поширення москвофільства в національному русі Закарпаття?

Дмитро Дорошенко про успіхи національного руху в Буковині

«Маленька Буковина почала відроджуватися на початку 80-х років, стаючи щораз ближче до галицького і загальноукраїнського життя... У 80-х роках уперше провели буковинські українці своїх послів до Буковинського сейму, а по виборах 1911 року мали їх 17 на всіх 53 послів. До парламенту у Відні висилала Буковина 5 послів, які виступали звичайно разом з українськими послами з Галичини. Перед війною Буковина на 300 тисяч українського населення мала три українські гімназії, 1 учительську семінарію, українська народна школа була у кожному селі. Широко були розвинуті читальні по селах, “Січі” та кооперативи».

Н. Полонська-Василенко про життя українців у Закарпатті

«Тяжким гнітом для Закарпаття була влада Угорщини. Автономію, яку було здобуто для частини Закарпаття, скасовано. Урядовою і викладовою мовою в школах стала угорська. Навіть у парафіяльних школах введено угорську мову... Міністерство освіти почало вживати латинської абетки замість української. Мадяризація нищила українську культуру, господарське життя. Природним наслідком посилення мадяризації було зростання москвофільства. Це було природним явищем, протестом проти акції угорців, самообороною проти національного знищення».

Учитель. Під час першої російської революції 1905-1907 рр. активізувались чорносотенці. Так називали російські монархічні та ультранаціоналістичні організації, що виступали за збереження самодержавства на основі уваровської формули «Православіе, Самодєржавіе, Народность». У цей період зростає шовінізм — пропаганда національної виключності якоїсь нації, панування однієї нації над іншими.

Робота з історичним джерелом

♦ Опрацюйте текст, дайте відповіді на запитання.

1. Прокоментуйте кожен з пунктів цього документа.

2. Яку мету, на вашу думку, переслідував автор, видаючи цю працю?

Цензор Сергій Щоголєв про українську мову

1. Украинский язык малопригоден для создания родной малороссам областной культуры.

2. Наличность в малорусской или украинской популярной литературе своеобразной орфографии является фактором, вредящим народной грамотности и тормозящим культуру Юга России.

3. Южнорусская народная школа не нуждается в малорусских учебниках и преподавании: учебники же и книги на языке украинском не только бесполезны, но и вредны.

4. Национализация малорусских народных училищ, как указано М. Драгомановым, необходима для федеративного распада России, для уничтожения единства и сплоченности русского народа как великодержавной единицы в Европе.

5. В Западной Руси украинский книжный язык — плоть от плоти языка польского — обеспечивает украинскому движению поддержку и сочувствие колонизаторов».

Повідомлення учнів про про «Справу Бейліса»

«Справа Бейліса» — судовий процес за звинуваченням еврея Менахема Менделя Бейліса в ритуальному вбивстві 12-річного учня підготовчого класу Києво-Софійського духовного училища Андрія Ющинського 12 березня 1911 року.

Робота з поняттям

Ксенофобія — різке несприйняття особою чи національною лінгвокультурною спільнотою чужої культури, мови, поведінки, манери спілкування тощо. На рівні державної політики може виявлятися як дискримінація за національно-культурними ознаками.

Запитання

♦ Чи можна назвати «Справу Бейліса» зразком ксенофобії? Обґрунтуйте відповідь.

Орієнтовні завдання для практичних і творчих робіт (на уроці)

♦ Підготувати доповіді «Українська політична думка: між федералізмом і самостійністю», «Правозахисні аспекти в діяльності лідерів українського національного руху» та ін.

Орієнтовні джерела

1. М. Міхновський. Самостійна Україна. Пропонована як програма Революційної української партії. Львів, 1900 р.

2. Програма Української народної партії 1902 р. (опублікована в Чернівцях 1906 р.).

3. Становище російських українців-робітників (програмова стаття УНП).

4. З програми Української народної партії.

5. Нарис програми Революційної української партії, (пропонований київським Комітетом — Вільною Громадою Р.У.П. для 2-го партійного з їзду) 1903 р.

III. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Опрацювати відповідний параграф підручника.

 7 клас. Історія середніх віків.
 Дата: 16.03.2020
 Тема: Урок узагальнення за темою." Країни Центральої та Східної Європи в Х- ХV ст." 
 Перевірка і оцінювання знань

І ВАРІАНТ

Початковий рівень

1. Повстання селян у Франції під час Столітньої війни називалося ....

2. Яке із зазначених королівств утворилося раніше?

А Данія

Б Швеція

В Норвегія

3. Який імператор ходив у Каноссу?

4. Який французький король вчинив розправу над тамплієрами?

А Людовік IX Святий

Б Людовік VI Товстий

В Філій IV Красивий

5. Завершенням Реконкісти стало...

А захоплення Гренади

Б об’єднання королівств Кастилія і Арагон

В утворення Португалії

6. Який німецький імператор загинув під час хрестового походу?

А Фрідріх І Барбаросса

Б Фрідріх II Штауфен

В Генріх IV

Середній рівень

7. Установіть відповідність між поняттями і визначеннями.

А об’єднання Данії, Норвегії, Швеції під владою одного монарха

Б війна між Англією та Францією

В світські володіння папи римського на території Італії

Г відвоювання народами Піренейського півострова територій, захоплених арабами

8. Які географічні відкриття здійснили нормани?

9. Назвіть три найвідоміші битви Столітньої війни.

Достатній рівень

10. Якими були результати німецького «наступу на Схід»?

11. Назвіть причини Столітньої війни.

Високий рівень

12. Відомо, що Вільгельм Завойовник надавав баронам небагато земель в одному графстві, а по кілька територій у різних графствах. Чому він так робив?

1 Папська область

2 Реконкіста

3 Столітня війна

4 Кальмарська унія

II ВАРІАНТ

Початковий рівень

1. Що стало приводом до Столітньої війни?

2. Чи здійснювалася Реконкіста у вигляді хрестових походів?

А Так

Б Ні

3. Коли було прийнято «Велику хартію вольностей»?

4. Арабів, що проживали на Піренейському півострові, європейці називали...

А берберами

Б туарегами

В маврами

5. Скільки курфюрстів обрало імператора в Німеччині?

А шість

Б сім

В вісім

6. Скликанню першого парламенту в Англії передувала...

А зміна династії

Б громадянська війна

В напад норманів

Середній рівень

7. Назвіть п’ять битв Столітньої війни.

8. Які географічні відкриття здійснили нормани (вікінги)?

9. Використовуючи карту, запишіть назви столиць держав Піренейського півострова, що були відвойовані у зазначені роки.

Назва країни	Рік відвоювання столиці	Назва столиці
Кастилія	1085
Арагон	1118
Португалія	1147

Достатній рівень

10. Назвіть причини і наслідки конфлікту Філіпа IV з тамплієрами.

11. Чому на території Апеннінського півострова у Середні віки не склалася єдина держава?

Високий рівень

12. Чому наприкінці XI ст. німецькі імператори програли боротьбу з римськими папами, а французькі королі на початку XIV ст. її виграли?

Козацькі забави

«Козацькому роду нема переводу», -

Воістину Божі слова,

Ні час, а ні що не здолає народу

Козаки у світ цей прийшли недарма …"

Україна край козацький
Гра по козацтву
Козацькі забави 1-4 класи
Козацькому роду нема переводу 5-11
Відкритий виховний захід з історії України